Ухвала

від 22.07.2024 по справі 280/6627/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

22 липня 2024 року Справа № 280/6627/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовною заявою ОСОБА_1

до КЗ "Запорізький фаховий музичний коледж ім. П.І. Майбороди"

КЗ "Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв"

Азовська дитяча школа мистецтв Бердянської міської ради

КЗ «Андріївська дитяча музична школа» Андріївської селищної ради

Бердянська дитяча музична школа Бердянської міської ради

КЗ «Осипенківська дитяча музична школа» Осипенківської сільської ради

КЗ «Чернігівська школа мистецтв» Чернігівської селищної ради

КЗ «Приморська мистецька школа» Приморської міської ради

КЗ «Василівська школа мистецтв»

Дитяча музична школа Великобілозерської сільської ради

Дитяча музична школа Енергодарської міської ради Запорізької області

Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Михайлівська дитяча музична школа»

Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Пришибська дитяча музична школа»

Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Дніпрорудненська дитяча мистецька школа»

Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Малобілозерська дитяча музична школа»

Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Степногірська дитяча музична школа»

Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Балківська дитяча музична школа»

КЗ «Кам`янсько-Дніпровська міська дитяча школа мистецтв»

Запорізька дитяча музична школа № 1

Запорізька дитяча музична школа № 2

Запорізька дитяча музична школа №3

Запорізька дитяча музична школа № 4

Запорізька дитяча музична школа № 5

Запорізька дитяча музична школа № 6

Запорізька дитяча музична школа № 7

Запорізька дитяча музична школа № 8

Запорізька дитяча школа мистецтв № 1

Запорізька дитяча школа мистецтв № 2

Запорізька дитяча школа мистецтв № 3

Запорізька дитяча школа мистецтв №4

КЗ «Дитяча музична школа» Біленьківської сільської ради

КЗ «Вільнянська дитяча музична школа» Вільнянської міської ради

КЗ«Комишуваська дитяча музична школа» Комишуваської селищної ради

КЗ «Михайлівська мистецька школа» Михайлівської сільської ради

КЗ «Матвіївська дитяча музична школа» Матвіївської сільської ради

Комунальний мистецький заклад «Дитяча музична школа»

Дитяча музична школа № 1 управління культури та молоді м. Мелітополь

Дитяча школа мистецтв управління культури та молоді

КЗ «Костянтинівська мистецька школа»

КЗ «Вознесенська мистецька школа»

Позашкільний КЗ «Веселівська дитяча мистецька школа»

КПСМНЗ «Приазовська дитяча музична школа»

КЗ «Нововасилівська дитяча музична школа» Нововасилівської селищної ради

КЗ «Кирилівська школа мистецтв»

КЗ «Якимівська мистецька школа» Якимівської селищної ради

Токмацька дитяча музична школа Токмацької міської ради

КЗ «Кам`янська дитяча школа мистецтв»

КЗ «Молочанська дитяча школа мистецтв» Молочанської міської ради

КЗ «Оріхівська дитяча музична школа імені Марії Сокіл» Оріхівської міської ради

Мистецька школа Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області

КЗ «Нестерянська дитяча музична школа» Оріхівської міської ради

КЗ «Гуляйпільська дитяча школа мистецтв» Гуляйпільської міської ради

Комунальна установа «Пологівська дитяча школа мистецтв»

третя особа: Запорізька обласна державна адміністрація

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) КЗ "Запорізький фаховий музичний коледж ім. П.І. Майбороди" , КЗ "Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв", Азовська дитяча школа мистецтв Бердянської міської ради, КЗ «Андріївська дитяча музична школа» Андріївської селищної ради, Бердянська дитяча музична школа Бердянської міської ради, КЗ «Осипенківська дитяча музична школа» Осипенківської сільської ради, КЗ «Чернігівська школа мистецтв» Чернігівської селищної ради, КЗ «Приморська мистецька школа» Приморської міської рад, КЗ «Василівська школа мистецтв», Дитяча музична школа Великобілозерської сільської ради, Дитяча музична школа Енергодарської міської ради Запорізької області, Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Михайлівська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Пришибська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Дніпрорудненська дитяча мистецька школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Малобілозерська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Степногірська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Балківська дитяча музична школа», КЗ «Кам`янсько-Дніпровська міська дитяча школа мистецтв», Запорізька дитяча музична школа № 1, Запорізька дитяча музична школа № 2, Запорізька дитяча музична школа №3, Запорізька дитяча музична школа № 4, Запорізька дитяча музична школа № 5,Запорізька дитяча музична школа № 6,Запорізька дитяча музична школа № 7,Запорізька дитяча музична школа № 8, Запорізька дитяча школа мистецтв № 1, Запорізька дитяча школа мистецтв № 2,Запорізька дитяча школа мистецтв № 3,Запорізька дитяча школа мистецтв №4,КЗ «Дитяча музична школа» Біленьківської сільської ради,КЗ «Вільнянська дитяча музична школа» Вільнянської міської ради,КЗ«Комишуваська дитяча музична школа» Комишуваської селищної ради, КЗ «Михайлівська мистецька школа» Михайлівської сільської ради,КЗ «Матвіївська дитяча музична школа» Матвіївської сільської ради,Комунальний мистецький заклад «Дитяча музична школа»,Дитяча музична школа № 1 управління культури та молоді м. Мелітополь, Дитяча школа мистецтв управління культури та молоді, КЗ «Костянтинівська мистецька школа»,КЗ «Вознесенська мистецька школа»,Позашкільний КЗ «Веселівська дитяча мистецька школа»,КПСМНЗ «Приазовська дитяча музична школа», КЗ «Нововасилівська дитяча музична школа» Нововасилівської селищної ради,КЗ «Кирилівська школа мистецтв»,КЗ «Якимівська мистецька школа» Якимівської селищної ради, Токмацька дитяча музична школа Токмацької міської ради, КЗ «Кам`янська дитяча школа мистецтв»,КЗ «Молочанська дитяча школа мистецтв» Молочанської міської ради,КЗ «Оріхівська дитяча музична школа імені Марії Сокіл» Оріхівської міської ради, Мистецька школа Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області,КЗ «Нестерянська дитяча музична школа» Оріхівської міської ради, КЗ «Гуляйпільська дитяча школа мистецтв» Гуляйпільської міської ради, Комунальна установа «Пологівська дитяча школа мистецтв», третя особа: Запорізька обласна державна адміністрація, в якій позивач просить:

визнати бездіяльність кожного відповідача, яка виразилася у нездійсненні розгляду звернення ОСОБА_1 , надісланого Запорізькою обласною державною адміністрацією протиправною;

зобов`язати кожного відповідача здійснити розгляд звернення ОСОБА_1 , надісланого Запорізькою обласною державною адміністрацією у встановленому законом порядку.

Крім того, просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Дослідивши позовну заяву, суд встановив, що позивач у позовній заяві, в реквізитах сторін не зазначив найменування відповідачів, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, у позовній заяві не наведені всі необхідні відомості про третю особу, а саме: номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду через систему "Електронний суд".

Проте позивач всупереч вимогам КАС України не долучив до позовної заяви доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачам в паперовій формі листом з описом вкладення.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлена ставка судового збору у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Отже, в силу приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 968,96 грн.

Проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».

При цьому позивачем у позовній заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Так, вказаною вище нормою встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Водночас документу, що підтверджує статус позивача як особиз інвалідністю - посвідчення встановленого зразка - позивачем до позовної заяви не додано.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач у позовній заяві просить поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання позовної заяви щодо заявленого предмету.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, звернувся до цивільного суду як до суду першої інстанції.

Разом з тим, Верховний Суд своєю ухвалою від 03 червня 2024 р у справі №561/323/24 таку позицію не підтримав та зазначив, що справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Тому позивач не міг звернутися до адміністративного суду у зазначений строк, оскільки використовував засоби цивільного, а не адміністративного захисту, враховуючи практику Верховного Суду.

Також, зазначає, що є особою з інвалідністю I групи та перебуває на території Великої Британії. З 2023 року проходить реабілітацію, що само по собі ускладнює дотримання процесуальних строків.

При вирішенні питання щодо можливості поновлення позивачу процесуального строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

До того ж, Верховний Суд зазначав (від 12.09.2019 у справі № 160/1383/19, від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20, 10 лютого 2023 року, у справі №461/10111/21, від 10 лютого 2023 року у справі № 640/20580/20), що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом".

Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі №487/3042/16-а, від 13 грудня 2021 року у справі № 473/3711/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо використання цивільного, а не адміністративного захисту, суд враховує наступне.

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2024 у справі № 561/323/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Вараська мистецька школа» Вараської міської ради, Комунального закладу «Мистецька школа» Володимирецької селищної ради...., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити розгляд звернення, виплату компенсації.

Колегія суддів у цій ухвалі дійшла висновку про те, що правильність застосування апеляційним судом норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 травня 2024 року є необґрунтованою.

Разом з тим, у цій праві позивач заявляє позовні вимоги до закладів освіти у Хмельницькій області.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 30.03.2020 №826/10808/18 зміна судової практики щодо юрисдикції справ і закриття провадження у цивільній справі не повинна бути перешкодою для доступу до суду та є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Втім, суд звертає увагу, що практика щодо юрисдикції спору у цій справі не змінювалася.

Крім цього, обрання способу захисту порушеного права є суб`єктивним правом кожної особи, на яку покладається тягар відповідальності за неправильно обраний спосіб захисту і за всі наслідки пов`язані з цим.

Позивач був вільним у виборі способу захисту свого порушеного права і скористався тим, який вважав найбільш прийнятним. На час звернення до суду загальної юрисдикції позивач не був обтяжений забороною на звернення з цим позовом до спеціалізованого суду.

А тому обрання особою в іншій справі неналежного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах не є поважною причиною пропущення позовної давності у цьому випадку.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/210/19.

Щодо посилання позивача на інвалідність та проходження реабілітації, суд зазначає, що вік, стан здоров`я, перебування на лікуванні, обмеження, пов`язані з внутрішнім переміщенням тощо створюють об`єктивні труднощі для життєдіяльності людини, реалізації нею своїх прав, а їх наявність за певних умов може свідчити про поважність причин не здійснення тих чи інших дій, в т.ч. пропуску строку звернення до суду.

Водночас пропуск строку не може бути безмежним чи тривати невиправдано довго. При цьому, вчинення протягом цього часу одних процесуальних дій і не вчинення інших ставить під сумнів наявність таких труднощів та об`єктивну неспроможність реалізації особою тих чи інших прав і виключає можливість врахування таких обставин як поважних під час вирішення питання дотримання строку звернення до суду.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 0440/7046/18.

Таким чином, з матеріалів позовної заяви не слідує, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість до своїх прав та звернутися з цим позовом до суду, в межах шестимісячного строку, як це передбачено КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого кодексом строку, та відповідно не надано доказів на їх підтвердження.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив третьою особою -Запорізьку обласну державну адміністрацію, не зазначивши на чиїй стороні така особа залучається та яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

Частиною п`ятоюстатті 161 КАС Українипередбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

При цьому, відповідно до ч.2ст. 49 КАС Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч.4ст. 49 КАС Україниу заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи вищезазначене, на виконання вимог ч.5ст.161 КАС України, позивачуслід запропонувати подати суду відповідну заяву про залучення третьої особи у порядку ч.2ст. 49 КАС України, з зазначенням у ній, на чиїй стороні таку особу варто залучити та яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до КЗ "Запорізький фаховий музичний коледж ім. П.І. Майбороди" , КЗ "Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв", Азовська дитяча школа мистецтв Бердянської міської ради, КЗ «Андріївська дитяча музична школа» Андріївської селищної ради, Бердянська дитяча музична школа Бердянської міської ради, КЗ «Осипенківська дитяча музична школа» Осипенківської сільської ради, КЗ «Чернігівська школа мистецтв» Чернігівської селищної ради, КЗ «Приморська мистецька школа» Приморської міської рад, КЗ «Василівська школа мистецтв», Дитяча музична школа Великобілозерської сільської ради, Дитяча музична школа Енергодарської міської ради Запорізької області, Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Михайлівська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Пришибська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Дніпрорудненська дитяча мистецька школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Малобілозерська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Степногірська дитяча музична школа», Комунальний спеціалізований мистецький НЗ «Балківська дитяча музична школа», КЗ «Кам`янсько-Дніпровська міська дитяча школа мистецтв», Запорізька дитяча музична школа № 1, Запорізька дитяча музична школа № 2, Запорізька дитяча музична школа №3, Запорізька дитяча музична школа № 4, Запорізька дитяча музична школа № 5,Запорізька дитяча музична школа № 6,Запорізька дитяча музична школа № 7,Запорізька дитяча музична школа № 8, Запорізька дитяча школа мистецтв № 1, Запорізька дитяча школа мистецтв № 2,Запорізька дитяча школа мистецтв № 3,Запорізька дитяча школа мистецтв №4,КЗ «Дитяча музична школа» Біленьківської сільської ради,КЗ «Вільнянська дитяча музична школа» Вільнянської міської ради,КЗ«Комишуваська дитяча музична школа» Комишуваської селищної ради, КЗ «Михайлівська мистецька школа» Михайлівської сільської ради,КЗ «Матвіївська дитяча музична школа» Матвіївської сільської ради,Комунальний мистецький заклад «Дитяча музична школа»,Дитяча музична школа № 1 управління культури та молоді м. Мелітополь, Дитяча школа мистецтв управління культури та молоді, КЗ «Костянтинівська мистецька школа»,КЗ «Вознесенська мистецька школа»,Позашкільний КЗ «Веселівська дитяча мистецька школа»,КПСМНЗ «Приазовська дитяча музична школа», КЗ «Нововасилівська дитяча музична школа» Нововасилівської селищної ради,КЗ «Кирилівська школа мистецтв»,КЗ «Якимівська мистецька школа» Якимівської селищної ради, Токмацька дитяча музична школа Токмацької міської ради, КЗ «Кам`янська дитяча школа мистецтв»,КЗ «Молочанська дитяча школа мистецтв» Молочанської міської ради,КЗ «Оріхівська дитяча музична школа імені Марії Сокіл» Оріхівської міської ради, Мистецька школа Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області,КЗ «Нестерянська дитяча музична школа» Оріхівської міської ради, КЗ «Гуляйпільська дитяча школа мистецтв» Гуляйпільської міської ради, Комунальна установа «Пологівська дитяча школа мистецтв», третя особа: Запорізька обласна державна адміністрація- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

уточненої позовної заяви, із зазначенням в реквізитах сторін найменування відповідачів, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, та третьої особи - номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

доказів надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачам в паперовій формі листом з описом вкладення;

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 968,96 грн.), а у разі звільнення позивача від сплати судового збору доказів на підтвердження цих обставин;

заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні підстави пропуску такого строку із наданням відповідних доказів;

заяви про залучення третьої особи у порядку ч.2ст. 49 КАС України, з зазначенням у ній, на чиїй стороні таку особу варто залучити та яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя О.В.Конишева