Рішення

від 16.07.2024 по справі 280/1475/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2024 року 11:59Справа № 280/1475/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О., представників

позивача Стасіка А.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «ДОВІРА» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області

до Західного офісу Держаудитслужби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «ДОВІРА» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (далі позивач або КП «ДОВІРА») до Західного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати складений Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області 31.01.2024 Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-01-016690-а (код ДК 021:2015:18110000-3: Формений одяг Спеціальний формений одяг), проведеної Комунальним підприємством «ДОВІРА» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (ЄДРПОУ 30907703).

В обґрунтування позовної заяви КП «ДОВІРА» посилається на те, що спірним висновком за результатами аналізу тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 (Учасник) встановлено порушення вимог пп. 2 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості). В той же час, позивач не погоджується із наявністю описаного у висновку порушення та зазначає, що Учасником завантажено та оприлюднено в електронній системі закупівель ряд документів, в т.ч. стосовно якості товару, що свідчить про виконання вимог тендерної документації Замовника. Крім того вважає, що спірний висновок не відповідає, як акт індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, не містить чітких законних вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу публічних закупівель порушень, є надміру формальним та таким, що не відповідає критеріям пропорційності та розсудливості. Зазначає, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Також зауважує, що відповідач, здійснюючи моніторинг закупівлі, яка відбувалась на території Запорізької області, розпочав моніторинг без вказівки в наказі про наявність відповідного доручення голови Держаудитслужби чи його заступників, отже вийшов за межі власних повноважень та діяв у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України і положенням про офіс Держаудитслужби. Враховуючи наведене просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі № 280/1475/24; призначено підготовче засідання на 14.03.2024.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 08.03.2024 № 11383) послався на те, що Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області надійшло доручення заступника голови Держаудитслужби провести до 01.03.2024 моніторинг процедур закупівлі згідно з переліком, наведеним у додатку, в т.ч. і процедури закупівлі UA-2023-12-01-016690-а. Зазначає, що на момент прийняття рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі та оприлюднення наказу про початок моніторингу закупівлі позивачем не було опубліковано звіт про виконання договору. При цьому, закінчення строку дії договору не спричиняє припинення його дії, оскільки зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору. З цього висновується, що при закінченні строку дії договору про закупівлю, який визначений в такому договорі, за відсутності в електронній системі закупівель звіту про виконання договору, орган державного фінансового контролю вправі провести моніторинг процедури закупівлі. Так, за результатами розгляду тендерної пропозиції Учасника ФОП ОСОБА_2 , якого визнано переможцем торгів, встановлено не надання підтверджуючих документів про якість товару (сертифікат відповідності, або сертифікат/паспорт якості, або декларація про відповідність, або висновок державної санітарно-епідеміологічної служби на товар, тощо). З огляду на зазначене позивачем в порушення вимог пп. 2 п. 44 Особливостей не відхилено пропозицію Учасника ФОП ОСОБА_2 , а рішенням уповноваженої особи від 14.12.2023 № 01/12-4 визначено його переможцем процедури закупівлі. При цьому відповідачем, з огляду на встановлені порушення у висновку зазначено єдиний спосіб їх усунення, який не суперечить вимогам чинного законодавства. Також звертає увагу, що доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного висновку на конкретні реальні індивідуально виражені права чи інтереси КП «ДОВІРА». З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 14.03.2024 відкладено підготовче засідання до 16.04.2024.

12.04.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. № 17400), відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 зазначає, що надав усі необхідні документи, що стосуються предмету закупівлі, його походження та якості (сертифікати, паспорти та їх переклади), а отже виконав усі вимоги тендерної документації, що висувались Замовником. Розгляд справи просить провести за його відсутності.

Протокольною ухвалою суду від 16.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 15.05.2024.

22.04.2024 від відповідача надійшла відповідь на пояснення (вх. № 19151), в якій він зазначає, що надані третьою особою пояснення не спростовують виявлені під час проведення контрольного заходу порушення; просить відмовити у задоволенні позовних вимог

15.05.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 22921), в якій зазначено, що позивач як Замовник користується наданим законом правом на оскарження висновку і формулює позовну вимогу щодо визнання його протиправним та скасування. Вказує, що Замовником встановлено орієнтовний перелік документів на підтвердження якості товару, який не обмежується лише сертифікатом якості або сертифікатом відповідності. Таким чином, надання будь-якого документа на підтвердження якості товару є виконанням вимог тендерної документації.

В підготовчому засіданні 15.05.2024 оголошено перерву до 05.06.2024.

20.05.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 23609).

Протокольною ухвалою суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19.06.2024.

В судовому засіданні 19.06.2024 оголошено перерву до 16.07.2024.

11.07.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 32392).

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 16.07.2024 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

01.12.2023 Комунальним підприємством «ДОВІРА» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (Замовник) оприлюднено оголошення (UA-2023-12-01-016690-а) про проведення процедури відкриті торги з особливостями на закупівлю товару «Спеціальний форменний одяг» (код ДК 021:2015:18110000-3: Формений одяг); тендерна документація на процедуру закупівлі затверджена рішенням уповноваженої особи (протокол від 01.12.2023 № 01/12-2). Очікувана вартість закупівлі: 1378275,00 UAH з ПДВ. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 09.12.2023.

Переможцем вказаної закупівлі визнано Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

20.12.2023 між Комунальним підприємством «ДОВІРА» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (Замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 10/23, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовнику Товар, зазначений у Додатку № 1 до даного Договору (Специфікація), який є його невід`ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити Товар на умовах та в порядку визначеному даним Договором. Закупівля за даним договором здійснюється на виконання Програми сприяння обороноздатності, територіальній обороні, мобілізаційній підготовці на 2023 рік (зокрема з метою зміцнення матеріально-технічної бази підрозділів територіальної оборони) у зв`язку з потребою на запит отримувача. (п. 1.1. Договору). Постачальник повинен поставити Замовнику Товар, якість та комплектність якого відповідає вимогам, шо ставляться діючим законодавством до даного виду Товару. На Товар, що підлягає обов`язковій сертифікації Постачальник повинен надати сертифікат, виданий тільки тим органом, який видає цей сертифікат. Зазначені документи надаються Замовнику на запит за потребою. Якщо Товар має військове або подвійне призначення, Постачальник повинен мати спеціальні дозволи на продаж такого майна відповідно до вимог чинного законодавства, та самостійно несе відповідальність за реалізацію такого майна. (п. 2.1. Договору). Цей Договір набирає чинності з дня його підписання обома Сторонами та скріплення печатками і діє на період воєнного стану, до 31 грудня 2023 року, в частині оплати до повного розрахунку, а в частині гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного строку на Товар. (п. 9.1. Договору).

Держаудитслужба з метою оптимізації контролю у сфері закупівель і досягнення максимальної ефективності в реалізації основних завдань, передбачених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», листом від 09.01.2024 № 003100-18/303-2024 «Про надання доручення» доручила офісам Держаудитслужби та їхнім управлінням в областях провести до 01.03.2024 моніторинг закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку. До зазначеного переліку включено, серед іншого, процедуру закупівлі UA-2023-12-01-016690-а.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та згідно з пунктом 10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 № 116, на виконання доручення Державної аудиторської служби України від 09.01.2023 № 003100-18/303-2024, наказом начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 19.01.2024 № 4 наказано почати моніторинг закупівель відповідно до Додатку 1, що додається. До вказаного додатку включено, крім іншого, процедуру закупівлі UA-2023-12-01-016690-а.

Згідно з Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі від 31.01.2024 № 41, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Так, у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 31.01.2024 № 41 зазначено, зокрема, що у розділі І. Загальні вимоги до предмета закупівлі Додатку № 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні, та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі технічна специфікація» Замовником встановлено вимогу про документальне підтвердження товару, а саме: «1. Копію Документу про якість товару (сертифікат відповідності, або сертифікат/паспорт якості, або декларація про відповідність, або висновок державної санітарно-епідеміологічної служби на товар, тощо), завіреного підписом уповноваженої особи учасника та печаткою (у разі її використання), дійсний на дату розкриття тендерної пропозиції (якщо Учасник не є власником сертифікату відповідності, то Учасник повинен надати листа від власника сертифікату відповідності, що підтверджують повноваження Учасника на використання даного сертифікату відповідності для реалізації продукції від імені Виробника або власника сертифікату відповідності (надається у разі якщо учасник не є виробником товару або власником сертифікату відповідності).».

Учасником, якого визнано переможцем торгів ФОП ОСОБА_2 у складі тендерної пропозиції завантажено документи про походження товару (файли «ORYGINAL sert.pdf»; «Сертиф+перекл pdf»; «Серт+перекл. pdf»), а не про його якість. Тобто, учасник ФОП ОСОБА_2 не надав підтверджуючих документів про якість товару (сертифікат відповідності, або сертифікат/паспорт якості, або декларація про відповідність, або висновок державної санітарно-епідеміологічної служби на товар, тощо).

З огляду на зазначене, Замовником при розгляді тендерної пропозиції та укладанні договору з ФОП ОСОБА_2 не дотримано вимоги розділу І. Загальні вимоги до предмета закупівлі Додатку № 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні, та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі технічна специфікація».

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.

При цьому, Замовником в порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилено пропозицію Учасника ФОП ОСОБА_2 та рішенням уповноваженої особи від 14.12.2023 № 01/12-4 визначено його переможцем процедури закупівлі та укладено Договір про закупівлю від 20.12.2023 № 10/2023.

На запит Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, який оприлюднений через електронну систему закупівель 25.01.2024 Замовником надано пояснення, які не обґрунтовують правомірність визначення переможцем торгів Учасника ФОП ОСОБА_2 .

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вказаний висновок оприлюднено на веб-порталі https://prozorro.gov.ua.

Вважаючи зазначений висновок протиправним, КП «ДОВІРА» звернулося до суду із вимогою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. (ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-XII).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII; тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктами 14, 31, 32 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 1 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), установлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення №43 основними завданнями Державної аудиторської служби України, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, який, за приписами підпункту 3 пункту 4 цього Положення № 43, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує через моніторинг закупівель.

Також за приписами підпункту 3 пункту 3 Положення № 43 до основних завдань Держаудитслужби віднесено здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Відповідно пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Підпунктом 27 пункту 11 Положення № 43 передбачено, що Голова Держаудитслужби дає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель (частина третя статті 5 Закону № 2939-ХІІ).

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина четверта статті 5 Закону № 2939-ХІІ).

Як свідчить зміст Закону № 922-VIII та Положення № 43, то їхні норми не містять чіткого переліку випадків, за яких моніторинг закупівлі, зокрема, проводиться саме Держаудитслужбою, а за яких - його міжрегіональними територіальними органами. Водночас приписи частин першої, четвертої статті 5 Закону № 2939-ХІІ передбачають, що моніторинг закупівлі здійснюється у порядку, встановленому Законом № 922-VIII, та за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22 зазначив, що питання взаємовідносин між Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами, у розрізі меж їхніх повноважень, зокрема, урегульовані Положенням № 43 та положеннями про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи. У цій справі це Положення про Західний офіс Держаудитслужби, пунктом 1 якого передбачено, що Офіс та його управління уповноважені здійснювати реалізацію державного фінансового контролю на території інших адміністративно-територіальних одиниць, за умови наявності доручення Голови Держаудитслужби та його заступників.

Отже, аналізуючи положення частин першої, другої статті 8 Закону № 922-VIII у системному зв`язку з положеннями частин першої, четвертої статті 5 Закону № 2939-ХІІ, з урахуванням приписів Положення №43 та Положення про Західний офіс Держаудитслужби, Верховний Суд дійшов висновку, що приписи частини четвертої статті 5 Закону № 2939-ХІІ насамперед стосуються органу державного фінансового контролю, який має право провести відповідний моніторинг за своїм місцезнаходженням на території інших областей поза межами його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, за умови наявності відповідного доручення Голови Держаудитслужби.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зауважує, що оскільки процедура моніторингу закупівлі насамперед полягає в аналізі дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях процедури закупівлі шляхом систематичного спостереження та оцінки інформації за допомогою електронної системи закупівель, Суд вважає, що словосполучення «за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю» означає те, що в такому випадку будь-який міжрегіональний територіальний орган, за умови дотримання процедури призначення моніторингу, має право провести таку перевірку незалежно від свого місцезнаходження, оскільки оцінка відомостей, що є в електронній системі закупівель не потребує виїзду за адресою суб`єкта перевірки.

Враховуючи те, що у цій справі відповідач здійснював моніторинг закупівлі UA-2023-12-01-016690-а не з власної ініціативи, а за дорученням Держаудитслужби України, наданим листом від 09.01.2024 № 003100-18/303-2024, повноваження якої розповсюджуються на всю територію України, суд доходить висновку, що моніторинг процедури закупівлі проведений у межах повноважень відповідача. Отже, доводи позивача і цій частині судом відхиляються.

У відповідності до частин 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. (ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При цьому, у разі виявлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погоджується із висновками відповідача щодо наявності порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

За правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Однак, позивач не спростував належними та достовірними доказами відсутність порушення, про яке йдеться у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 31.01.2024 № 41.

Так, за визначенням п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» належна якість товару, роботи або послуги властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.

Частинами 1, 2, 3 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Відповідно до абзацу тридцять третього частини першої статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» сертифікація - підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу.

Частинами першою, другою статті 45 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, проведеної в іншій державі, визнаються і приймаються в Україні, якщо застосовані в цій державі процедури оцінки відповідності (навіть якщо вони відрізняються від українських процедур) забезпечують такий самий або вищий рівень відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності.

Результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної в інших державах, визнаються і приймаються в Україні згідно з положеннями чинних міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання результатів оцінки відповідності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

З 22.12.2003 для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Закон України від 10.01.2002 № 2933-III). Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ (стаття 3 Конвенції). Як передбачено статтею 4 Конвенції, апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом, він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Разом із тим, надані ФОП ОСОБА_2 у складі тендерної пропозиції документи (файли «ORYGINAL sert.pdf»; «Сертиф+перекл pdf»; «Серт+перекл. pdf») не засвідчені апостилем з польської сторони. Крім того, вказані документи не підтверджують якість товару, а лише вказують на його походження. Так, зокрема, з них не вбачається, яким саме вимогам відповідає товар, на підставі чого та яким органом така відповідність установлена. Також, надані документи не містять будь-яких конкретних характеристик товару, що постачався.

Наведене дає підстави для висновку, що дійсно позивачем допущено порушення законодавства у сфері публічних закупівель (закупівля UA-2023-12-01-016690-а), про яке відповідач зазначив у оскаржуваному висновку. Відповідно, позивач за правилами пп. 2 п. 44 Особливостей мав відхилити тендерну пропозицію третьої особи із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, однак не зробив цього.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552.

Підпунктом 3 пункту 1 розділу ІІІ зазначеного порядку «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» передбачено, що у пункті 1 зазначаються: опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. (пункт 3 розділу ІІІ зазначеного порядку).

Дослідивши зміст оскаржуваного висновку, суд зазначає, що він відповідає вимогам вказаного порядку, є обґрунтованим та вмотивованим, його вимоги зрозумілі для виконання. Зазначене спростовує доводи позивача про те, що висновок не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За правилами Закону № 2939-XII фінансовий контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень.

Суд звертає увагу на те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання.

У цій справі відповідач чітко окреслив спосіб усунення порушення шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та оприлюднення протягом п`яти робочих днів інформації/документів, що свідчать про вжиття зазначених заходів.

На думку суду, такі заходи є співмірними із виявленим порушенням законодавства.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що оскаржуваний висновок не містить чітких законних вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу публічних закупівель порушень.

Слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2023 у справі № 200/5201/22 зазначив, що при закінченні строку дії договору про закупівлю, який визначений в такому договорі, за відсутності в електронній системі закупівель звіту про виконання такого договору, орган державного фінансового контролю вправі провести моніторинг процедури закупівлі. Однак, на момент прийняття рішення про проведення процедури моніторингу закупівлі UA-2023-12-01-016690-а та оприлюднення наказу про початок моніторингу процедури закупівлі від 19.01.2024 № 4 позивачем не було опубліковано звіт про виконання договору.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що моніторинг закупівлі розпочато після закінчення строку договору.

Суд відхиляє посилання позивача на судову практику судів першої та апеляційної інстацій, оскільки відповідно до ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «ДОВІРА» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 23.07.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко