Рішення

від 19.07.2024 по справі 320/13896/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року м.Київ № 320/13896/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ"МІСТ ІНЖІНІРІНГ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ"МІСТ ІНЖІНІРІНГ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області: №7446771/42261258 від 07.10.2022, №7667256/42261258 від 18.11.2022; №7833926/42261258 від 12.12.2022; №8033074/42261258 від 05.01.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України у день набрання рішенням суду в цій справі законної сили зареєструвати податкові накладні: №2 від 30.09.2022, днем фактичного надіслання до Єдиного реєстру податкових накладних - 04.10.2022; №1 від 18.10.2022, днем фактичного надіслання до Єдиного реєстру податкових накладних - 14.11.2022; №1 від 22.11.2022 днем фактичного надіслання до Єдиного реєстру податкових накладних - 05.12.2022; №1 від 06.12.2022 від днем фактичного надіслання до Єдиного реєстру податкових накладних-26.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки вони не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пунктів 1, 7 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи.

Суд своєю ухвалою від 28.04.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних не було надано копії первинних документів.

Також, представник відповідача надав заяву з проханням розглядати справу у відкритому судовому засіданні з його участю.

Розглянувши таку заяву представника відповідача, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАСУ, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «МІСТ ІНЖІНІРІНГ» зареєстровано 23.06.2018, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 10671020000029025.

15.07.2022 між позивачем (орендодавець) та ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (орендар) був укладений договір оренди №15/07-2022, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає у строкове платне користування, а орендар приймає у строкове платне користування кран гусеничний Ніtachi SСХ700, заводський номер - 24Р00С00000626, номер двигуна 6НК1-600124, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з актом приймання-передачі від 18.07.2022 вказане майно було передано в користування орендарю.

В ході виконання вказаного договору оренди між сторонами було підписано акт №6 приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2022.

Оскільки між позивачем (орендодавцем), як платником податку на додану вартість (далі - ПДВ), та ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (орендар) було оформлено документ, що засвідчує факт постачання послуг, то на підставі підпункту б пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ.

Внаслідок наведеного, на підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" зобов`язано скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого (далі - ЄРПН).

На виконання вказаних норм податкового законодавства позивачем було складено податкову накладну №2 від 30.09.2022 та було направлено її на реєстрацію до ЄРПН.

Однак, від Державної податкової служби України була отримана квитанція, відповідно до якої реєстрація вищевказаної податкової накладної зупинена, оскільки господарська операція відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платників податків: платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" згідно з пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, (далі - Порядок №520) було направлено Головному управлінню ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, до якого були надані пояснення записка та документи, які в сукупності цілком очевидно підтверджують реальність здійснення господарської операції з надання послуг оренди.

Однак, незважаючи на наявні докази, Комісія регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області формально підійшла до розгляду питання щодо реєстрації відповідної податкової накладної та прийняла рішення від 07.10.2022 №7446771/42261258 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

З оскаржуваного рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області від 07.10.2022 року №7446771/42261258 вбачається, що воно прийняте у зв`язку із ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись з рішенням Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області, ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" оскаржило його до ДПС України.

ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН рішенням від 27.10.2022 року №57252/42261258/2 відмовило ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" у її задоволенні.

Також, між позивачем, як субпідрядником, та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» (підрядник) було укладено договір субпідряду №2501-СУБ від 25.01.2021 року (далі - Договір субпідряду), відповідно до пункту 1.1 якого позивач, як субпідрядник, зобов`язується на свій ризик, наявними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Реконструкція автомобільної дороги загального користування державного значення Н-24 Благовіщенське-Миколаїв (через м.Вознесенськ), на ділянці км 183+200 - км 185+800, Миколаївська область», а підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до третього абзацу пункту 3.2 Договору субпідряду підрядник може також здійснювати авансові платежі (передоплату для придбання субпідрядником необхідних матеріалів).

На виконання вказаного положення договору позивачем був виставлений рахунок №2 від 18.10.2022 року на суму 765 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 127 000,00 грн., який був оплачений ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», що підтверджується банківською випискою за 18.10.2022.

Оскільки ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" як платником ПДВ було отримано оплату за послуги, то на підставі підпункту а пункту 187.1 статті 187 ПК України у нього виникли податкові зобов`язання з ПДВ.

Внаслідок наведеного, на підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" зобов`язано скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" виписало податкову накладну №1 від 18.10.2022 року та 14.11.2022 надіслало її на реєстрацію в ЄРПН.

Однак, від Державної податкової служби України була отримана квитанція, відповідно до якої реєстрація вищевказаної податкової накладної зупинена, оскільки начебто господарська операція ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" відповідає п. 7 Критеріїв ризиковості платника податків: платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" згідно з пунктом 4 Порядку №520 було направлено Головному управлінню ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, до якого були заглибленню залізобетонних паль (далі - роботи), а Генпідрядник зобов`язується прийняти від Субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх.

22.11.2022 року позивач отримав попередню оплату за вказаним вище договором субпідряду в сумі 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн., що підтверджується банківською випискою.

Оскільки позивачем, як платником ПДВ, було отримано оплату за послуги, то на підставі підпункту а пункту 187.1 статті 187 ПК України у ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" виникли податкові зобов`язання з ПДВ.

Внаслідок наведеного, на підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" зобов`язано скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" виписало податкову накладну №1 від 22.11.2022 та 05.12.2022 надіслало її на реєстрацію в ЄРПН.

Однак, від Державної податкової служби України була отримана квитанція, відповідно до якої реєстрація вищевказаної податкової накладної зупинена, оскільки начебто господарська операція ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" згідно з пунктом 4 Порядку №520 направило Головному управлінню ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, до якого були надані пояснення записка та документи, які в сукупності цілком очевидно підтверджують реальність здійсненої господарської операції з отримання попередньої оплати за договором субпідряду.

Однак, незважаючи на наявні докази, Комісія регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області формально підійшла до розгляду питання щодо реєстрації відповідної податкової накладної та прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №7833926/42261258 від 12.12.2022 року.

З оскаржуваного рішення №7833926/42261258 від 12.12.2022 року вбачається, що воно прийняте у зв`язку із ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із вказаним рішенням Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області, ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" оскаржило його до ДПС України.

ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН своїм рішенням від 30.12.2022 №81809/42261258/2 відмовило ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" у її задоволенні.

Також, між позивачем як субпідрядником та ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (генпідрядник) було укладено договір субпідряду №03/10/2022-суб від 03.10.2022 року.

В ході виконання умов Договору: 1) позивач отримав попередню оплату в сумі 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн. (обставини викладені у пункті 1.3. цієї позовної заяви); 2) між позивачем та ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» в результаті фактичного виконання робіт за договором було складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акт приймання виконних будівельних робіт за грудень 2022 року, які були підписані 06.12.2022 року, на суму 1 512 412,51 грн, в т.ч. ПДВ - 252 068,75 грн.

Оскільки між позивачем (субпідрядником), як платником ПДВ, та ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (генпідрядником) було оформлено документ, що засвідчує факт постачання послуг, то на підставі підпункту б пункту 187.1 статті 187 ПК України у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 235 402,09 грн.

Вказана сума розрахована наступним чином: 235 402,09 грн. = 252 068,75 (сума ПДВ в акті виконаних робіт) - 16 666,67 грн (сума ПДВ в складі попередньої оплати).

Внаслідок наведеного, на підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України позивач зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" виписало податкову накладну №1 від 06.12.2022 та 26.12.2022 надіслало її на реєстрацію в ЄРПН.

Однак, від Державної податкової служби України була отримана квитанція, відповідно до якої реєстрація вищевказаної податкової накладної зупинена, оскільки начебто господарська операція ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" згідно з пунктом 4 Порядку №520 направило Головному управлінню ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, до якого були надані пояснення записка та документи, які в сукупності цілком очевидно підтверджують реальність здійсненої господарської операції з виконання робіт за договором субпідряду.

Однак, незважаючи на наявні докази, Комісія регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області формально підійшла до розгляду питання щодо реєстрації відповідної податкової накладної та прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №8033074/42261258 від 05.01.2023.

З оскаржуваного рішення №8033074/42261258 від 05.01.2023 вбачається, що воно прийняте у зв`язку із ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із вказаним рішенням Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області, ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" оскаржило його до ДПС України.

ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН своїм рішенням від 01.02.2023 року №10605/42261258/2 відмовило ТОВ "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" у її задоволенні.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування, яким, зокрема, встановлено порядок адміністрування податку на додану вартість в державі.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки;

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", "Критерії ризиковості платника податку на додану вартість", "Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість", "Критерії ризиковості здійснення операцій", "Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до п. 3 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН", податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загаокази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту наведених норм убачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено через те, що податкова накладна відповідає вимогам п. 7, 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, реєстрацію якої за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У свою чергу, контролюючий орган після отримання письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не подавав.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржуване рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказану підставу на обґрунтування прийняття рішення про відмову за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Крім того, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як до акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд звертає увагу, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність та визначеність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень має врахувати усі обставини справи, та надавати їм відповідну правову оцінку.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачем як суб`єктом владних повноважень тверджень позивача та/або наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень, а також підстав для неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу.

Разом з тим, комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних без зазначення мотивів неврахування поданих додатково позивачем документів.

Виходячи з викладеного, дії комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН по прийняттю оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень та неврахування наданих позивачем комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН документів, а відтак, не довів правомірності прийнятих рішень.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені у пункті 19 Порядку №1246.

При цьому, пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття комісією ДПС рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

При цьому, задовольняючи вимоги позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з того, що такий спосіб захисту порушеного права не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача та є належним і ефективним способом відновлення порушених прав позивача, що виключають необхідність повторного звернення до суду.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 1380/5 від 23.06.2010, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Суд зазначає, що дискреційні функції Державної податкової служби України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом.

Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до комісії ДПС документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що, у даному випадку, у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності свого рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, заявленого позивачем у прохальній частині позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, тому таке процесуальне питання приймається з урахуванням обставин справи.

Відтак, суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідач ухилиться від обов`язку виконання вимог даного рішення, у зв`язку із чим, суд відмовляє у такому клопотанні позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 10736,00 грн. (платіжне доручення №65 від 06.03.2023).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області підлягає судовий збір у розмірі10736,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області: №7446771/42261258 від 07.10.2022, №7667256/42261258 від 18.11.2022; №7833926/42261258 від 12.12.2022; №8033074/42261258 від 05.01.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" (код ЄДРПОУ - 42261258, вул.Симона Петлюри, буд.20а, каб.9, м.Бровари, Київська область, 07400) №2 від 30.09.2022, днем фактичного надсилання до Єдиного реєстру податкових накладних - 04.10.2022; №1 від 18.10.2022 днем фактичного надсилання до Єдиного реєстру податкових накладних - 14.11.2022; №1 від 22.11.2022 днем фактичного надсилання до Єдиного реєстру податкових накладних - 05.12.2022; №1 від 06.12.2022 днем фактичного надсилання до Єдиного реєстру податкових накладних - 26.12.2022.

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТ ІНЖІНІРІНГ" (код ЄДРПОУ - 42261258, вул.Симона Петлюри, буд.20а, каб.9, м.Бровари, Київська область, 07400) сплачений судовий збір у розмірі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 44116011, вул.Святослава Хоробрового, 5а, м.Київ, 03151).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.