Рішення

від 22.07.2024 по справі 320/1528/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м.Київ № 320/1528/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-ЕКСПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ-ЕКСПОРТ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 16.10.2023 №9720103/42908471, 9720101/42908471, 9720097/42908471, 9720102/42908471, 9720098/42908471, 9720099/42908471, 9720100/42908471, 9720086/42908471, 0720075/42908471, 9720092/42908471, 9720096/42908471, 9720084/42908471, 9720091/42908471, 9720079/42908471, 9720074/42908471, 9720076/42908471, 9720095/42908471, 9720082/42908471, 9720094/42908471, 9720078/42908471, 9720081/42908471, 9720090/42908471, 9720077/42908471, 9720093/42908471, 9720080/42908471, 9720083/42908471, 9720087/42908471, 9720085/42908471, 9720089/42908471, 9720088/42908471 про відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування від 01.04.2023 №841, від 01.04.2023 №830, від 01.04.2023 №844, від 01.04.2023 №846, від 01.04.2023 №839, від 01.04.2023 № 851, від 01.04.2023 №836, від 01.05.2023 № 1085, від 01.05.2023 №1081, від 01.05.2023 №1082, від 01.05.2023 №1352, від 01.05.2023 № 1088, від 01.05.2023 №1075, від 01.05.2023 №1083, від 01.05.2023 №1256, від 01.05.2023 №1260, від 01.05.2023 №1089, від 01.05.2023 №1073, від 01.05.2023 №1076, від 01.05.2023 №1087, від 01.05.2023 №1257, від 01.05.2023 №1258, від 01.05.2023 №1261, від 01.05.2023 №1068, від 01.05.2023 № 1353, від 01.05.2023 №1107, від 01.05.2023 №1079, від 01.05.2023 №1103, від 01.05.2023 №1084, від 01.05.2023 №1108, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМ-Експорт», датою їх фактичного отримання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після зупинення реєстрації розрахунків коригування податкових накладних (ПН) ним було подано пояснення із підтверджуючими документами, проте контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, оскільки надано не повний пакет документів. Позивач вважає, що вищевказані рішення прийнято формально, оскільки до пояснень та на вимогу контролюючого органу наданих додаткових пояснень ним було додано достатньо первинних документів, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у таких відзивах.

Також, представник відповідача-1 надав заяву з проханням розглядати справу у відкритому судовому засіданні з його участю.

Розглянувши таке клопотання представника відповідача-1, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ-Експорт" є юридичною особою приватного права, зареєстроване в ЄДР 26.03.2019, номер запису: 10711020000043820, дата реєстрації платником ПДВ - 01.05.2019, індивідуальний податковий номер - 429084726566.

У межах зареєстрованих видів діяльності в ЄДР Товариство здійснює наступні види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Для здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі Товариство імпортує товари, що закуповуються у нерезидентів. Найбільшими постачальниками-нерезидентами у 2022 році були: ZHEJIANG DESHUO ELECTRIC APPLIANCE CO.,LTD (Китай); TAIZHOU SAGA IMPORT EXPORT CO., LTD (Китай); WENLING AWT MACHINERY CO., LTD (Китай); ZHEJIANG X1NYA PUMP INDUSTRY CO., LTD (Китай); ZHEJIANG HANGBO POWER TOOLS CO.,LTD (Китай).

Також, Товариство є покупцем іноземних товарів, які поміщені у митний режим митного складу (товари ввезені на митну територію України, але не поміщені у митний режим імпорту). Постачальниками такого товару є: ТОВ «КТ Україна» (ЄДРПОУ 37682336), ТОВ «Дніпро М» (ЄДРПОУ 43605804). Придбаний товар знаходиться на митному складі до моменту розмитнення Товариством. Поставки товарів здійснюються окремими партіями. Партією є товар, поставлений по одній видатковій накладній. Товар поставляється на умовах DАТ (поставка на митний склад) відповідно до Інкотермс-2010. Конкретне місце поставки кожної партії Товару визначається за домовленістю та зазначається Постачальником у відповідних видаткових накладних. Товариство розміщує під митним контролем товари на тимчасове зберігання за плату на Митному складі (товари ввезені на митну територію України, але не поміщені у митний режим імпорту). Придбаний, розмитнений товар зберігається на складах згідно договору складського зберігання до відгрузки покупцям.

Весь товар, який перебуває власності на території України, позивач передає на зберігання ТОВ «Укрлогістикгруп» (код ЄДРПОУ 37053105), з яким укладено договір складського зберігання №УЛГ/0721/1 від 21.07.2020.

Судом встановлено, що позивачем з покупцем ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» (код ЄДРПОУ 41609173) (далі Покупець) укладено Договір поставки №ДМЕ/0901/22 від 01.09.2022. Згідно умов договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями. Партією товару є Товар, поставлений по одній видатковій накладній. Товар поставляється Покупцю на умовах ЕЮР (до місця узгодженого Сторонами) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 р.

Станом на дату укладення договору, покупець перебував на спрощеній системі оподаткування, та був платником єдиного податку, який на період дії воєнного стану обрав третю групу зі ставкою 2% без сплати ПДВ.

Відповідно до Договору поставки, відвантаження товару покупцю відбувалось безпосередньо зі складу зберігання (ТОВ «Укрлогістикгруп) за видатковими накладними.

За правилом першої події (відвантаження товару), складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні.

Оплата за товар була отримана позивачем в повному обсязі та підтверджується платіжними інструкціями.

У подальшому, покупцем було прийнято рішення про повернення товару, що підтверджується зворотними накладними від покупця.

Після отримання товару від покупця, позивачем було здійснено повернення коштів, що підтверджується платіжними інструкціями.

На підставі накладних на повернення товару, позивачем було складено наступні розрахунки коригування до податкових накладних та направлено на реєстрацію в ЄРПН: від 01.04.2023 №841, від 01.04.2023 №830, від 01.04.2023 №844, від 01.04.2023 №846, від 01.04.2023 №839, від 01.04.2023 № 851, від 01.04.2023 №836, від 01.05.2023 № 1085, від 01.05.2023 №1081, від 01.05.2023 №1082, від 01.05.2023 №1352, від 01.05.2023 № 1088, від 01.05.2023 №1075, від 01.05.2023 №1083, від 01.05.2023 №1256, від 01.05.2023 №1260, від 01.05.2023 №1089, від 01.05.2023 №1073, від 01.05.2023 №1076, від 01.05.2023 №1087, від 01.05.2023 №1257, від 01.05.2023 №1258, від 01.05.2023 №1261, від 01.05.2023 №1068, від 01.05.2023 № 1353, від 01.05.2023 №1107, від 01.05.2023 №1079, від 01.05.2023 №1103, від 01.05.2023 №1084, від 01.05.2023 №1108.

Однак, згідно з квитанціями від 03.05.2023, від 02.06.2023 реєстрація розрахунків коригування зупинена з наступних підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, подано для реєстрації в ЄРПН у термін, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "О"=.7075%, "Р"=14096472.57 ("О"=.6407%, Р"=2383676.03) Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Позивач надав відповідачу пояснення, додаткові пояснення та запитуванні документи, а саме: додаткову угоду №1 від 30.09.2022 до договору поставки №ДМЕ/0901/22 від 01.09.2022; повідомлення покупця про повернення товару; довіреність на отримання/повернення товару; накладну на передачу товару з відповідального зберігання; накладну на передачу товару на відповідальне зберігання; договір складського зберігання укладений між ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» та ТОВ «Укрлогістикгруп».

Проте, незважаючи на пояснення, додаткові пояснення та додані до них документи на підтвердження реальності здійснення операцій по розрахункам коригування, реєстрація яких зупинена, відповідачем-1 було прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування: від 16.10.2023 №9720103/42908471, 16.10.2023 №9720098/42908471, від 16.10.2023 №9720101/42908471, від 16.10.2023 № 9720099/42908471, від 16.10.2023 № 9720097/42908471, від 16.10.2023 № 9720100/42908471, від 16.10.2023 № 9720102/42908471, від16.10.2023 № 9720086/42908471, від 16.10.2023 № 9720075/42908471, від 16.10.2023 № 9720092/42908471, від 16.10.2023р. № 9720096/42908471, від 16.10.2023р. № 9720084/42908471, від 16.10.2023 № 9720091/42908471, від 16.10.2023 № 9720079/42908471, від 16.10.2023 № 9720074/42908471, від 16.10.2023 № 9720076/42908471, від 16.10.2023 № 9720095/42908471, від 16.10.2023 № 9720082/42908471, від 16.10.2023 № 9720094/42908471, від 16.10.2023 № 9720078/42908471, від 16.10.2023 № 9720081/42908471, від 16.10.2023 № 9720090/42908471, від 16.10.2023 № 9720077/42908471, від 16.10.2023 № 9720093/42908471, від 16.10.2023 № 9720080/42908471, від 16.10.2023 № 9720083/42908471, від 16.10.2023 № 9720087/42908471, від 16.10.2023 № 9720085/42908471, від 16.10.2023 № 9720089/42908471, від 16.10.2023 № 9720088/42908471 у зв`язку з: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація - відсутні складські документи, що підтверджують прихід/вибуття товару на складі.».

Не погоджуючись з рішеннями Відповідача-1, позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав 26.10.2023 та 27.10.2023 на кожне рішення скаргу до Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2). До скарг було додано пояснення та копії документів, зокрема, складських документів, що підтверджують прихід/вибуття товару на складі.

За наслідками адміністративного оскарження вищезазначених рішень, відповідачем-2 прийнято рішення від 01.11.2023 № 76703/42908471/2, від 02.11.2023 № 77103/42908471/2, від 02.11.2023 № 77194/42908471/2, від 02.11.2023 № 77178/42908471/2, від 02.11.2023 № 77180/42908471/2, від 02.11.2023 № 77191/42908471/2, від 02.11.2023 № 77192/42908471/2, від 02.11.2023 № 77197/42908471/2, від 02.11.2023 № 77198/42908471/2, від 02.11.2023 № 77199/42908471/2, від 02.11.2023 № 77109/42908471/2, від 02.11.2023 № 77110/42908471/2, від 02.11.2023 № 77111/42908471/2, від 02.11.2023 № 77112/42908471/2, від 02.11.2023 № 77113/42908471/2, від 02.11.2023 № 77162/42908471/2, від 02.11.2023 № 77163/42908471/2, від 02.11.2023 № 77167/42908471/2, від 03.11.2023 № 77481/42908471/2, від 03.11.2023 № 77460/42908471/2, від 03.11.2023 № 77422/42908471/2, від 03.11.2023 № 77423/42908471/2, від 03.11.2023 № 77424/42908471/2, від 03.11.2023 № 77425/42908471/2, від 03.11.2023 № 77456/42908471/2, від 03.11.2023 № 77457/42908471/2, від 03.11.2023 № 77458/42908471/2, від 03.11.2023 № 77459/42908471/2, від 03.11.2023 № 77461/42908471/2, від 03.11.2023 № 77462/42908471/2, якими залишено скарги позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з наступних підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно з п. 10 та п. 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Положеннями п. 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Згідно п.п. 4, 5, 6 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» такими критеріями, зокрема:

- складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п`яти цифр кодів), за відсутності у врахованій таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги;

- перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги;

- складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Таким чином, суд звертає увагу контролюючого органу, що у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі пунктів 4, 5, 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем розрахунків коригування, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.п. 4, 5, 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містить пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, під час зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючий орган застосував критерії ризиковості здійснення операцій до розрахунку коригування, що не відповідає приписам п.п. 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1245/34216 13 грудня 2019 року, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 140/2160/18.

Також, при прийнятті рішення у даній справі, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, в якій зазначено: «Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У цій справі судами констатовано невідповідність рішення про зупинення реєстрації податкової накладної законодавчо визначеним вимогам, про що прямо вказав суд першої інстанції. Поряд з цим судами все одно здійснено дослідження тих первинних документів та аргументів податкового органу, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування».

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

Отже, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію вказаних розрахунків коригування виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані вище розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 80520,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб`єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправних рішень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 16.10.2023 №9720103/42908471, 9720101/42908471, 9720097/42908471, 9720102/42908471, 9720098/42908471, 9720099/42908471, 9720100/42908471, 9720086/42908471, 0720075/42908471, 9720092/42908471, 9720096/42908471, 9720084/42908471, 9720091/42908471, 9720079/42908471, 9720074/42908471, 9720076/42908471, 9720095/42908471, 9720082/42908471, 9720094/42908471, 9720078/42908471, 9720081/42908471, 9720090/42908471, 9720077/42908471, 9720093/42908471, 9720080/42908471, 9720083/42908471, 9720087/42908471, 9720085/42908471, 9720089/42908471, 9720088/42908471 про відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування від 01.04.2023 №841, від 01.04.2023 №830, від 01.04.2023 №844, від 01.04.2023 №846, від 01.04.2023 №839, від 01.04.2023 № 851, від 01.04.2023 №836, від 01.05.2023 № 1085, від 01.05.2023 №1081, від 01.05.2023 №1082, від 01.05.2023 №1352, від 01.05.2023 № 1088, від 01.05.2023 №1075, від 01.05.2023 №1083, від 01.05.2023 №1256, від 01.05.2023 №1260, від 01.05.2023 №1089, від 01.05.2023 №1073, від 01.05.2023 №1076, від 01.05.2023 №1087, від 01.05.2023 №1257, від 01.05.2023 №1258, від 01.05.2023 №1261, від 01.05.2023 №1068,від 01.05.2023 № 1353,від 01.05.2023 №1107, від 01.05.2023 №1079, від 01.05.2023 №1103, від 01.05.2023 №1084, від 01.05.2023 №1108, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМ-Експорт», датою їх фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (код ЄДРПОУ - ВП 44116011, вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ - 42908471, вул.Кирилівська, буд.102, м.Київ, 04080) понесені останнім судові витрати у розмірі 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.