Рішення

від 22.07.2024 по справі 380/8193/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 рокусправа № 380/8193/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) від 20.03.2024 за вих. № 307, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 , з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку ОСОБА_1 на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ), яка визнала його придатним на підставі ст. 40В, 43Б. Такий висновок, на думку позивача, не відображає дійсного стану здоров`я позивача з огляду на неврахування наступних захворювань, зокрема: « 1) хронічна цервікотораколюмбалгія з м`язево-тонічним синдромом поєднана з виражениими дегенеративно-дистрофічними змінами у хребті; 2) зниження функції корінців на нижньо шийному рівні; 3) незначні зниження функції корінців на попереково-крижовому рівні (L1-S1); 4) дифузне збільшення простати на фоні незначно виражених калькульозних змін; 5) вертеброгенна тораколюмбалгія з м`язово-тонічним синдромом та стійким больовим синдромом; 6) дегенеративні зміни та випрямлений фізіологічний лордоз шийного відділу хребта. Протрузії м/х дисків на рівні С5-С6 та С6-С7. Ункоартроз». Не врахування зазначених захворювань, як стверджує позивач, призвело до порушення самої мети проведення ВЛК встановлення ступеня придатності до військової служби. Повідомив, що він намагався звернути увагу представників відповідача на дані хвороби, однак усі спроби були марними. Тому, позивач звернувся до адвоката Кулі В.С. та розповів усю історію, в тому числі надав документи, які підтверджують зазначені захворювання. За результатами консультації було прийнято рішення подати скаргу на рішення ВЛК до вище стоячої комісії. Вказав, що результати досудового оскарження до вищестоячої ВЛК не принесли жодного результату, тому позивач звернувся до суду з метою поновлення порушеного права.

Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 33256 від 30.04.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ІІ Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 року № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 570/16586 зі змінами (далі Положення № 333) з метою проведення медичного огляду у Держприкордонслужбі утворюються: постійно діючі ВЛК (ЛЛК); тимчасово діючі ВЛК (ВЛК ВВНЗ для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу за контрактом). Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІІ - до постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються: госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК; гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби. Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби покладається на начальника закладу. Відповідно до п. 7,8 глави 2 розділу ІІ Положення № 333 Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України окрім іншого, має право: приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня, переглядати власні постанови; витребовувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: матеріали службового розслідування, дізнання або судового розгляду, витяги з наказів, форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс (додатки 1-3 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704); розглядати, переглядати та скасовувати, затверджувати (не затверджувати), а також контролювати постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК), строк розгляду свідоцтв про хворобу становить не більше 5 робочих днів з дня їх отримання ЦВЛК. У п. 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 333 зазначено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК. Пунктом 12 глави 2 розділу ІІ Положення № 333 передбачено, що постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Вказав, що позивач, з метою досудового врегулювання спору, звертався на адресу ЦВЛК, що підтверджується долученою до позовної заяви скарги та рішення ЦВЛК. За результатами розгляду вказаної скарги, ЦВЛК за вих. №13.1/284 від 29.03.2024 року окрім іншого, повідомила позивача, що підстави щодо скасування постанови госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ за № 307 від 20.03.2024 та повторного скерування на ВЛК ОСОБА_1 , на теперішній час відсутні. Як наведено вище, відповідно до пункту 12 глави 2 розділу ІІ Положення №333 передбачено, що постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Із урахуванням наведеного вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) не є належним відповідачем у даній справі.

Також зазначив, що усі наявні у позивача захворювання викладені в оскаржуваному рішенні. Стверджує, що позивач не наводить жодного аргументу щодо невідповідності його діагнозів у оскаржуваній довідці та документально не підтверджує наявність у нього захворювань, які б дали підстави для визнання його непридатним до військової служби або які не враховані ВЛК на момент огляду.

Крім того вказав, що відповідно до вимог п. 12 глави 13 розділу ІІІ Положення, свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби, з виключенням з військового обліку; на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з повторним оглядом через 6 - 12 місяців; у всіх інших випадках у воєнний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка ВЛК на контроль у ЦВЛК не надсилається. Просив у задоволенні позову відмовити.

На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 45969 від 17.06.2024) у якій вказав, що позивач проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ), яка визнала його придатним на підставі ст. 40В, 43Б. Не погоджуючись із таким висновком Позивач оскаржив його до вищого органу Центральної військово-лікарської комісії ДПС України, тобто в адміністративному порядку, у громадян наявне право оскаржувати дії органів державної влади як в адміністративному, так і в судовому порядку. Одночасно із цим, оскарження такого діяння до вищестоячого органу не може позбавляти особу права звернення до суду у зв`язку із порушенням своїх прав. Тому вважає доводи відповідача про належність відповідача безпідставними. Також вказав, що у рішенні госпітальної військово-лікарської комісії при Львівському військово-медичному клінічному центрі (в/ч НОМЕР_1 ) не зазначено цілої низки захворювань: « 1) хронічна цервікотораколюмбалгія з м`язево-тонічним синдромом поєднана з виражениими дегенеративно-дистрофічними змінами у хребті; 2) зниження функції корінців на нижньо шийному рівні; 3) незначні зниження функції корінців на попереково-крижовому рівні (L1-S1); 4) дифузне збільшення простати на фоні незначно виражених калькульозних змін; 5) вертеброгенна тораколюмбалгія з м`язово-тонічним синдромом та стійким больовим синдромом; 6) дегенеративні зміни та випрямлений фізіологічний лордоз шийного відділу хребта. Протрузії м/х дисків на рівні С5-С6 та С6-С7. Ункоартроз». Не врахування зазначених захворювань, призвело до порушення самої мети проведення ВЛК встановлення ступеня придатності до військової служби. Стверджує, що позивач ще під час проходження ВЛК у Львівському військово-медичному клінічному центрі ДПСУ звертав увагу на дані хвороби, однак вони жодним чином не були відображені та не оцінені в контексті ступеня придатності до військової служби. Варто наголосити, що зазначені хвороби відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333 «Про затвердження Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України» (далі Наказ № 333) передбачають визнання Позивача обмежено придатним. Просив позов задовольнити.

На адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 46547 від 18.06.2024) у якому вказав, що з неврологічних проявів, на час проходження медичного огляду ВЛК, у позивача діагностовано лише хронічну цервікотораколюмбалгію з м`язево-тонінчим синдромом, яка відповідно до Розкладу хвороб на підпадає під дію пункту «б» статті 23, а зазначена у пункті «г» даної статті, не призводить до порушень функцій та у військовослужбовців однозначно передбачає придатність до військової служби. Вказав, що до пункту «в» статті 64 Розкладу хвороб Наказу № 333 належать: фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше); обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом; спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом. Повідомив, що позивач під медичним наглядом при медичному пункті НОМЕР_2 прикордонного загону перебуває з листопада 2023, на стаціонарному лікуванні перебував лише з 28.11 по 07.12.2023 (відповідно до наданої виписки з медичної карти стаціонарного хворого). З інформації внесеної до медичної інформаційної системи МОЗ України (е-здоров`я) стало відомо, що у період з жовтня 2021р. до листопада 2023р у пацієнта зареєстровано лише одне звернення по медичну допомогу 27.05.2022 з приводу запального процесу сечовидільних шляхів. Отримана інформація не дає підстав застосувати пункт «в» статті 64 Розкладу хвороб, оскільки больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями за медичною допомогою та лікуванням, документальне підтвердження яких, пацієнтом не надано та не виявлено комісією у доступних реєстрах. Окрім цього вказав, що лікарем-невропатологом та лікарем-нейрохірургом під час огляду Позивача, не виявлено рухових та чутливих порушень, які би проявлялись неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м`язової сили окремих м`язів кінцівки при загальній компенсації її функції, що підтверджено записами у медичній карті стаціонарного хворого № 499. Враховуючи наведене на момент проведення медичного огляду позивача, у ВЛК Центру були відсутні підстави щодо застосування пункту «б» статті 23 та пункту «в» статті 64 графи ІІ Розкладу хвороб Наказу № 333. Тому відповідач вважає, що підстав для прийняття іншого рішення, а ніж оскаржуване у Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 не було. Порушень процедури проведення ВЛК із наведених у позовній заяві підстав також немає. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.02.2024 № 152 за підписом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 26.02.2024 року по 20.03.2024 проходив стаціонарно обстеження у кардіологічному відділенні з подальшим медичним оглядом госпітальною ВЛК Центру.

На момент огляду ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у Державній прикордонній службі України перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії номер обслуги другої групи другого вогневого відділення другої прикордонної застави 3 відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування та вогневої підтримки, медичний огляд ВЛК було проведено відповідно до вимог Положення № 333.

При прибутті у Центр на медичний огляд, позивачем надано такі документи: вищевказане направлення на медичний огляд; службову та медичну характеристики з місця проходження військової служби; копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 07.12.2023 № 2968 виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протокол ехокардіографічного обстеження за 2012 рік проведеного у Рівненській обласній клінічній лікарні, що не заперечується сторонами.

Відповідно до наданої службової характеристики позивача від 21.02.2024 складеної комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування за підписом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, позивач характеризується позитивно, фізично розвинений задовільно, стан здоров`я задовільний, наявність обставин, які перешкоджають виконанню позивачем службових обов`язків за посадою не вказано.

З наданої медичної характеристики позивача від 22.02.2024, складеної в.о. начальника служби охорони здоров`я НОМЕР_2 прикордонного загону слідує, що позивач під медичним наглядом при медичному пункті НОМЕР_2 прикордонного загону перебуває з листопада 2023, на стаціонарному лікуванні перебував лише з 28.11 по 07.12.2023.

При стаціонарному медичному огляді, на позивача заведено медичну карту стаціонарного хворого № 499, копія якої наявна у справі.

ОСОБА_1 оглянутий хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, за медичними показами кардіологом, урологом та нейрохірургом; проведено ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітки, загальні аналізи крові та сечі, додатково - біохімічний аналіз крові, коагулограмму, бактеріологічне дослідження секрету передміхурової залози, проведено ультразвукове дослідження серця, магнітно-резонансну томографію (МРТ) шийного, грудного та поперекового відділів хребта, рентгенографію шийного відділу хребта в 2-х проекціях з функціональними пробами, електронейроміографію, холтерівське моніторування електрокардіографії, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, органів малого тазу та ліктьових суглобів, ректороманоскопію.

Як зазначив відповідач, що не заперечується позивачем, при медичному огляді ВЛК також враховано інформацію внесену до електронної системи охорони здоров`я (е-здоров`я) МОЗ України, згідно з даними якої у період з жовтня 2021 до листопада 2023 у пацієнта зареєстровано лише одне звернення по медичну допомогу 27.05.2022 з приводу запального процесу сечовидільних шляхів.

За результатами проведеного медичного огляду, ВЛК Центру встановлено діагноз: Синусова тахікардія. СН 0. Поширений міжхребцевий остеохондроз, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків С5-С7; Th5-Th6; L4-L6 хребців, - за наявності об`єктивних даних без порушень функцій. Хронічна цервікотораколюмбалгія з м`язево-тонінчим синдромом. Хронічний простатит в стадії ремісії, - за наявності об`єктивних даних без порушень функцій. Наслідки після операції: гемороїдектомії (2021р.) по причині тромбозу гемороїдального вузла, - у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, рецидивного комбінованого геморою ІІ ступеня з рідкими загостреннями. Скривлення переділки носа з порушенням носового дихання. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з ерозивним езофагітом та нечастими загостреннями без порушення функцій.

Такі висновки військово-лікарської комісії оформлені довідкою № 307 від 20.03.2024.

Не погодившись з таким рішенням ВЛК, представник позивача подав скаргу від 22.03.2024 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України.

Листом Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України № 13.1/284 від 29.03.2024 повідомлено про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ.

Не погоджуючись із довідкою № 307 від 20.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.

Військово - лікарська експертиза в Державній прикордонній службі України проводиться відповідно до вимог Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба), затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 06.05.2009 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за № 570/16586 (зі змінами) (далі - Положення).

Так, у Держприкордонслужбі створені та діють військово-лікарські комісії (ВЛК) при клінічних госпіталях, а також ЦВЛК, яка є органом забезпечення Держприкордонслужби, медичною установою спеціального призначення. Їй підпорядковані всі інші ВЛК з питань військово-лікарської експертизи.

Відповідно до п. 1 глави 11 Розділу III Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу ІІ Положення, Гарнізонна ВЛК при поліклініці Державної прикордонної служби віднесена до постійно діючих військово-лікарських комісій.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК, крім іншого, покладаються:

проведення медичного огляду, контрольного та повторного оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

контроль за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення обстеження;

проведення разом із медичними спеціалістами клінічних госпіталів та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

за погодженням з керівниками відповідних органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів комісії медичних та інших фахівців.

Згідно з розділом ІІІ Положення, медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, крім іншого:

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення необхідності тривалого спеціалізованого лікування, медичного спостереження за членами сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Постанови ВЛК приймаються на підставі розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 5), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 6). Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до пунктів 1-11 розділу 4 Положення, направлення на медичний огляд проводиться начальниками відповідних органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, військовою прокуратурою, судами, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за місцем лікування.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються:

направлення на медичний огляд, підписане начальником органу Держприкордонслужби або начальником кадрового підрозділу (від начальника кадрового органу регіонального управління та вище із посиланням на рішення відповідного начальника);

паспорт здоров`я військовослужбовця (медична книжка);

службове посвідчення військовослужбовця;

паспорт громадянина України або завірена копія першої сторінки паспорта;

2 фотокартки 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;

службова характеристика;

медична характеристика;

за наявності додаються:

форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс;

довідка про обставини одержання поранення, травми, контузії, каліцтва (у разі якщо поранення, травма, контузія, каліцтво отримані до набрання чинності цим Положенням);

копія посвідчення учасника бойових дій, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У службовій характеристиці обов`язково зазначаються загальна характеристика фізичного стану та працездатності, індивідуально-психологічні особливості (риси характеру, емоційний стан), бажання проходити військову службу, побутові умови, звички, підстави направлення на медичний огляд, висновок начальника органу Держприкордонслужби про доцільність використання на військовій службі чи за військовою спеціальністю; службова характеристика підписується начальником органу Держприкордонслужби та завіряється гербовою печаткою.

У медичній характеристиці, яка підписується та засвідчується начальником служби охорони здоров`я органу Держприкордонслужби, зазначаються: яким військовим комісаріатом і коли військовослужбовець був призваний (прийнятий) на військову службу, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі за кордоном, участь у бойових діях, інформація про захворюваність військовослужбовця, перебіг захворювань, результати лікування, лікувальні заклади, де перебував, результати медичних оглядів ВЛК (при призові, вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон), втрату працездатності за станом здоров`я за останні три роки та пропозиції начальника служби охорони здоров`я щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров`я.

У разі виявлення під час обстеження або лікування в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби у військовослужбовця захворювання, наслідків поранення, травми, контузії, каліцтва, які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час, такі особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого, який засвідчується підписом начальника закладу та гербовою печаткою.

Військовослужбовці, захворювання, наслідки поранення, травми, контузії, каліцтва яких згідно з Розкладом хвороб, ТДВ або Переліком хвороб зумовлюють обмежену придатність до військової служби, направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника органу Держприкордонслужби, у якому проходить службу такий військовослужбовець.

Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків військовослужбовець може направлятися на медичний огляд ВЛК начальником відділення, начальником клініки закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, у якому він перебуває на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого (паспорті здоров`я військовослужбовця), який засвідчується підписом відповідної посадової особи.

Військовослужбовці оглядаються ВЛК закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за зоною відповідальності цих закладів, а також за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні.

На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду (додаток 14), при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Медичний огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, отоларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей.

Обов`язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Медичний огляд військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями лікарями відповідного профілю.

При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує вік, освіту, військовий фах, підготовку, професійний досвід, фактичну працездатність, бажання проходити військову службу, висновок начальника органу Держприкордонслужби та начальника служби охорони здоров`я цього органу, викладені в службовій та медичній характеристиках, можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, що найбільше відповідає стану його здоров`я.

Аналізуючи доводи позовної заяви, якими позивач обґрунтовує незаконність оскаржуваної Постанови (Довідки), суд зазначає, що їх зведено до того, що огляд позивача було проведено поверхнево та не враховано таких хвороб позивач: хронічна цервікотораколюмбалгія з м`язево-тонічним синдромом поєднана з виражениими дегенеративно-дистрофічними змінами у хребті; зниження функції корінців на нижньо шийному рівні; незначні зниження функції корінців на попереково-крижовому рівні (L1-S1); дифузне збільшення простати на фоні незначно виражених калькульозних змін; вертеброгенна тораколюмбалгія з м`язово-тонічним синдромом та стійким больовим синдромом; дегенеративні зміни та випрямлений фізіологічний лордоз шийного відділу хребта. Протрузії м/х дисків на рівні С5-С6 та С6-С7. Ункоартроз.

Надаючи оцінку вказаним доводам та вирішуючи справу в обсязі зібраних у ній доказів, судом процедурних порушень з боку відповідача при ухваленні управлінського рішення, що було оформлено оскаржуваною Довідкою, не встановлено, постанова ухвалена з дотриманням вимог Положення, відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, які визначають ступінь придатності до військової служби.

Суд бере до уваги, що позивач оскаржив висновок про його придатність до військової служби та рішенням вищестоячої комісії в задоволенні скарги було фактично відмовлено. Ці дії в межах даної справи позивачем не оскаржуються.

Що стосується доводів про наявність у позивача захворювань, які, на його думку, мають спричинити висновок про його непридатність до військової служби, слід зауважити, що у межах адміністративного процесу суд не має права надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 та від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Розглядаючи спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд має право перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури його прийняття. Однак він не може надавати власну оцінку підставам ухвалення певного висновку ВЛК - оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, тож оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Наприклад, можна оскаржити довідку ВЛК, якщо в карті обстеження та медичного огляду особи відсутні дані аналізів або висновок одного з спеціалістів, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК і суд не має права делегувати їх собі.

Вказуючи на ігнорування з боку лікарів при проведенні огляду певних симптомів, а також захворювань, які, як стверджує позивач, у нього наявні, останній вказує лише на суб`єктивне сприйняття стану свого здоров`я.

Суд зазначає, що на підтвердження наявності певних захворювань, позивач надав результати обстежень, протоколи медичних досліджень, консультації лікарів, які проведено поза межами ВЛК.

З огляду на вищевказані висновки суду про неможливість оцінки медичних висновків під час судового розгляду справи, суд не може оцінити відповідні доводи позивача, а також встановити наявність чи відсутність у позивача станом на момент проходження ВЛК захворювань, які унеможливлюють подальше проходження військової служби позивачем.

Таким чином, суд не знайшов підстав для визнання оскарженого рішення відповідача протиправним.

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018р. по справі № 802/2236/17-а.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

СуддяР.П. Качур