Рішення

від 19.07.2024 по справі 460/6179/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2024 року м. Рівне№460/6179/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК Захід (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2024 №UA 204150/2024/000111, рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 № 204150/2024/00018/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах неточностей. Вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію викладені в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 01.07.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за участю його уповноваженого представника - відмовлено.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

27.09.2023 між ТОВ ТСК Захід, як покупцем, та компанією YUYAO MEIGESI FASTENER Co.,LTD (Китай) як продавцем, укладено Договір № 27-09/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує шурупи в кількості, за цінами і на умовах, викладених в додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту визначена на рівні 25152,56USD. Пунктом 3.1. контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 15% від загальної суми контракту сплачує покупець на умовах попередньої оплати за товар до 15.10.2023; 85% від загальної суми контракту сплачує покупець за товар перед відправкою товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

26.09.2023 була оформлена Proforma Invoice №23006ТСК на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB TIANJIN, China, на загальну суму 25152,56 USD.

28.09.2023 згідно платіжної інструкції № N0928DQJTH ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 3773,00 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10%.

13.03.2024 згідно платіжної інструкції № 128JBKLO3 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 19072,72USD, тобто авансовий платіж в розмірі 85%.

22.01.2024 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця Commercial invoice №23006TCK на поставку товарів на умовах FOB TIANJIN, China, визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 22845,72USD.

Додатковою угодою №1 до контракту, що була укладена 05.03.2024, сторони змінили суму контракту на 22845,72 USD.

22.04.2024 уповноваженою особою ТОВ ТСК Захід було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА №24UA204150001576U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такі товари:

1. Гвинти самонарізні:

гвинт для дерева, ЦБ 6, 0х40 - 15 тис. шт.

гвинт для дерева, ЦБ 6, 0х50 - 20 тис. шт.

гвинт для дерева, ЦБ 6, 0х60 - 16 тис. шт.

гвинт для дерева, ЦБ 6, 0х80 - 15 тис. шт.

гвинт для дерева, ЦБ 6, 0х100 - 15,6 тис. шт.

гвинт для дерева, ЦБ 6, 0х120 - 5,5 тис. шт.

гвинт для дерева, ЦБ 8, 0х50 - 11,7 див. доп.

Умови поставки FOB CN TIANJIN; Загальна вартість товару визначена на рівні 22845,72 USD за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору). Митна вартість визначена на рівні 362820,56грн.

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №23006ТСК від 28.09.2023; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №23006ТСК від 22.01.2024; Коносамент (Bill of lading) №QN24010267 від 30.01.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №24С3302А6764/00017 від 05/03.2024; Накладна ЦІМ/УМВС № 11980 від 14.04.2024; Банківські платіжні документи, що стосуються товару № 128JBKLO3 від 13.03.2024 та № N0928DQJTH від 28.09.2023, б/н від 28.09.2023, б/н від 13.03.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4552162 від 03.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 428695 від 03.04.2024; Прайс-лист від 25.09.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок І-49) від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 05.03.2024; Контракт № 27-09/23 від 27.09.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 02/10/23 від 02.10.2023, Договір (контракт) про перевезення № 23 від 17.03.2023; Договір (контракт) про перевезення заявка 428695 від 25.01.2024; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 22.04.2024, копія митної декларації країни відправлення № 021720240000021860 від 26.01.2024; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA204150001576U9 від 22.04.2024.

В ході митного оформлення 22.04.2024 о 17:07 год. відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що документи містять неточності: 1) До поданої до митного оформлення проформи - рахунку від 28.09.2023 №23006СК відомості про реквізити контракту відсутні. 2) В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 27.09.2023 №27-09/23зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару. 3) Поданий до митного оформлення рахунок від 22.01.2024 N23006CK не містить відомостей про реквізити контракту на підставі якого укладена та відомостей про проформу - рахунок від 28.09.2023 №23006TCK. 4) наданий прайс-лист за асортиментом продукції відповідає проформі - рахунку від 28.09.2023 №23006TCK. 5) До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації. 6) Слід зауважити, що рахунок від 03.04.2024 № LS-4552162 та довідка від 03.04.2024 № 428695 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо. Довідка від 03.04.2024 №428695 містить інформацію, що навантажувально-розвантажувальні роботи в порту призначення включені в рахунок, однак, не конкретизовано в яку статтю витрат та у якому розмірі. 7) в гр.24 накладної УМВС від 14.04.2024 № 11980 зазначено MRN, яка не надана для цілей митного оформлення. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових ціни товару та визначеної декларантом митної вартості згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАTT/COT від 1994 р. Враховуючи викладене, необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення (Китай) з перекладом у відповідності до частини 6 статті 53 митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Також, 22.04.2024 о 17:07 год. відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за митною вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. Рівненська митниця не володіє ціновою інформацією про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59 - 61 Митного кодексу України. Рівненська митниця не володіє ціновою інформацією про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи подібних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. у Рівненська митниця не володіє ціновою інформацією про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів 1. 2 та 3, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом: Товар №1 - МД від 19.04.2024 № 500580/2024/807 - 1,93 USD/кг ( FOB, Країна походження - Китай) Товар № 2 - МД від 15.04.2024 № 100180/2024/4790 - 4,09 USD/кг ( FOB, Країна походження - Китай) Товар № 3 - МД від 16.04.2024 №500500/2024/13245 - 1,93 USD/кг ( FОВ, Країна походження - Китай) у разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 - 64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

У відповідь на це, позивачем додаткових документів надано не було та повідомлено, що за допомогою електронного зв`язку були надані документи згідно графи 44МД, повідомлено, що будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг відсутні і не сплачувалися, страхові платежі відсутні і не сплачувалися.

23.04.2024 відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2024/000018/2, відповідно до якого за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №24UA204150001576U9 митну вартість оцінюваних товарів визначено на основі інформації про раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товарів:

- Товар №1 МД від 19.04.2024 №500580/2024/807 1,93 USD/кг (товар №1 за МД від 19.04.2024 №500580/2024/807: Гвинти, вагою 16705,45 кг, код УКТЗЕД: 7318149990, країна походження, виробництва та відправлення: Китай, митна вартість: 1276883,43 грн., курс: 39,6037 грн/дол. США);

- Товар №2 МД від 15.04.2024 №100180/2024/4790 4,09 USD/кг (товар №1 за МД від 15.04.2024 №100180/2024/4790: арматура кріплення, вагою 7 кг, код УКТЗЕД: 8302419000, країна походження, виробництва та відправлення: Китай, митна вартість: 1127,99 грн., курс: 39,399 грн/дол. США);

- Товар №3 МД від 16.04.2024 №500500/2024/13245 1,93 USD/кг (товар №3 за МД від 10.04.2023 №UA100210/2023/651989: Вироби з чорних металів: анкер, вагою 3307,5 кг, код УКТЗЕД: 7318190090, країна походження, виробництва та відправлення: Китай, митна вартість: 253606,06 грн., курс: 39,5737 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару 1 у валюті рахунку становить 15043,5973 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 598553,145грн (1,93дол.США/ кг*7794,61кг*39,7879грн/1 дол. США).

Числове значення митної вартості товару 2 у валюті рахунку становить 18856,9459дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 750278,242грн (4,09дол.США/кг*4610,5кг*39,7879грн/1 дол. США).

Числове значення митної вартості товару 3 у валюті рахунку становить 24588,7404дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 978334,3442грн (1,93дол.США/кг*12740,28кг*39,7879грн/1 дол. США).

Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що:

1) до поданої до митного оформлення проформи рахунку від 28.09.2023 №23006TCK відомості про реквізити контракту відсутні.

2) в графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 27.09.2023 №27- 09/23 зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару.

3) поданий до митного оформлення рахунок від 22.01.2024 №23006TCK не містить відомостей про реквізити контракту на підставі якого укладена та відомостей про проформу рахунок від 28.09.2023 №23006TCK.

4) наданий прайс-лист за асортиментом продукції відповідає проформі рахунку від 28.09.2023 №23006TCK.

5) до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації.

6) слід зауважити, що рахунок від 03.04.2024 №LS-4552162 та довідка від 03.04.2024 № 428695 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо. Довідка від 03.04.2024 №428695 містить інформацію, що навантажувально-розвантажувальні роботи в порту призначення включені в рахунок, однак, не конкретизовано в яку статтю витрат та у якому розмірі.

7) в гр.24 накладної УМВС від 14.04.2024 № 11980 зазначено MRN, яка не надана для цілей митного оформлення.

З урахуванням цього, Рівненською митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2024/000111, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №24UA204150001576U9 від 22.04.2024. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до цього, декларантом позивача подано до митного оформлення МД №24UA204150001618U7, за якою товар випущено у вільний обіг. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як 1/6, а в графах 47-48 наведено подробиці розрахунків, які свідчать, що позивач не погодився з резервним методом визначення митної вартості і з самою митною вартістю.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем вказано про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових ціни товару та визначеної декларантом митної вартості.

Разом з тим, такі твердження є абсолютно надуманими та безпідставними.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, з урахуванням внесених до нього змін, рахунки-фактури (інвойси) і банківські платіжні документи про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Та обставина, що зміни до контракту вносились після виставлення позивачу рахунку-фактури (інвойсу), в жодному разі не свідчить на користь фіктивності імпортних операцій. Сторони контракту, жодним чином не обмежені у праві змінювати свої договірні умови аж до повного їх виконання. Як свідчать матеріали справи, продавець товару вже після погодження ціни контракту і отримання авансового платежу, приступав до формування партії товару, внаслідок чого формував остаточну ціну вже у інвойсі, після чого вона була погоджена ним, як покупцем, шляхом оформлення додаткових угод.

На момент ввезення товару на митну територію України договірна ціна вже була врегульована додатковими угодами, що оформлені належним чином. Вартість партії товару, виходячи із такої договірної ціни, і була оплачена покупцем продавцю з наданням митному органу відповідних підтверджуючих документів. Будь-які арифметичні розбіжності у таких платежах відсутні.

Більше того фактурна вартість імпортованих позивачем товарів в повній мірі відповідає фактурній вартості, яка зазначена у митних деклараціях країн відправлення.

Також позивачем надано усю документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.

Серед документів, що стосується транспортування наявні:

- документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару (Накладна ЦІМ/УМВС № 11980 від 14.04.2024,

- Коносамент №QN24010267 від 30.01.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4552162 від 03.04.2024;

- Довідка про транспортні витрати № 428695 від 03.04.2024;

- Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023;

- Заявка № 428695 від25.01.2024 до договору про перевезення № 23 від 17.03.2023;

- Банківські платіжні доручення на підтвердження оплати позивачем рахунків перевізників та акти виконаних робіт (копія Рахунку-фактури від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4552162 від 03.04.2024 на суму - 230 490,00 грн.; копія платіжної інструкції № 1139 від 02.05.2024 на оплату суму 230 490,00 грн.; копія Акту ЛШ00-002983 надання послуг від 24.04.2024 - на суму 230 490,00грн.)

Судом не встановлено жодних розбіжностей в документах, які подавались позивачем до митного оформлення товару. Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Фактично, оскаржуване рішення, прийняте відповідачем виключно за рахунок того, що подані до митного оформлення документи оцінені не комплексно, а розрізнено, що саме по собі є абсолютно невиправданим заходом.

Окремо слід зауважити на тому, що в електронних повідомленнях митниці, які направлялися декларанту, взагалі відсутня інформація про те, що під час митного контролю у відповідача виникли сумніви і не зазначено будь-які причини, через які заявлена митна вартість не могла бути прийнята. Наведене вказує на те, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів.

Разом з тим вказані відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару 1, у ньому зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Крім того, за митними деклараціями, які взяті за основу для визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, декларувалися товари, найменування яких не співпадає з найменуванням товарів позивача. Більше того, метод визначення митної вартості за деякими такими видами товарів був резервний, а не основний.

Також, суд погоджується з доводами позивача наведеними у відповіді на відзив з приводу того, що товар, відрізняється від того товару, що заявлено в митній декларації № 24UA204150001576U9 від 22.04.2024, яка надавалась до митного оформлення позивачем. Також, ні у Рішенні МВ № 18, ні у відзиві на позовну заяву не вказано який з цих товарів відповідач вважає хоча б трохи «схожим» на товари позивача. Додатково суд погоджується з твердженнями позивача, що товари не співпадають ні за виробником, ні за умовами поставки, ні за вагою.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач не дотримався вимог ст. 57 МК України, оскільки у відзиві відповідач зазначив: «Відповідно до статті 64 МК України, митну вартість товарів №1-3 визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: …». Відповідач прямо визнає, що він володів інформацією щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (п. 2б ст. 57 МК України), але при цьому митну вартість скоригував за резервним методом.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціну одних товарів до інших і жодним чином не обґрунтував своє рішення, хоча вищенаведені поставки відрізняються і за номенклатурою товару, і за кількістю.

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 8170,95грн, сплачена відповідно до платіжних інструкцій № 1195 та № 1196 від 28.05.2024

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві вказано клопотання про присудження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу і долучено копію договору про надання правової допомоги №19/12/22 від 19.12.2022, додаткову угоду №2 від 19.01.2023 та додаткову угоду №3 від 18.12.2023 про продовження вказаного договору до 19.12.2024. Жодного іншого документу який підтверджує наявність витрат на правову допомогу позивачем суду не надано.

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не підтверджений належним чином, а тому приходить до висновку що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА204150/2024/000018/2 від 23.04.2024.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204150/2024/000111 від 23.04.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (код ЄРПОУ 39870614) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8170,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 липня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (вул. Григорія Сковороди, 23,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39870614)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Д.П. Зозуля