КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №759/11779/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/4750/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задоволено.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування на речі та документи, які вилучено під час обшуку 04 червня 2024 року у період часу з 18:16 год. по 19:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у межах поворотних точок ІНФОРМАЦІЯ_7; ІНФОРМАЦІЯ_8; ІНФОРМАЦІЯ_9; ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11; ІНФОРМАЦІЯ_12; ІНФОРМАЦІЯ_13; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме:
1) круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки;
2) товаро-транспортні накладі з наступними номерами: ЮЖЖ 572756, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ 560853, ЮЖЖ 481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562;
3) круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок;
4) готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати.
У мотивування скарги зазначає, що орган досудового розслідування не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва, як наслідок, процесуальними повноваженнями слідчого судді вказаного суду не охоплюється розгляд клопотань в межах кримінальних проваджень, які розслідуються СУ ГУ НП в Київській області.
Вказує, що питання арешту, яке порушено в клопотанні, що розглянуто судом, стосувалось, зокрема, 50 колод, що мають бирки, тобто згідно вимог чинного законодавства походження такої деревини є законним та може відслідковуватися.
Посилається на те, що слідчим органом, як і судом, було вилучено та в подальшому накладено арешт на всю дерев`яну продукцію, яка знаходилась на території діяльності ТОВ «Ліс-Кодри», чим не лише повністю заблоковано роботу підприємства, а й порушено права третіх осіб.
Зауважує, що строк подання клопотання про накладення арешту на майно сплив 06 червня 2024 року, оскільки обшук здійснювався 04 червня 2024 року о 19:25, у зв`язку з чим уважає, що слідчий суддя мав відмовити у задоволенні поданого клопотання з цих підстав.
Уважає, що у своїй сукупності дії слідчого органу, які не містять жодного обґрунтування у вилученні всього майна та подальшому накладенні арешту на таке майно, яке ніяким чином не може співвідноситись з періодом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, яке порушено за фактами дій осіб, які не відносяться до скаржника, а відповідно не можуть вважатися законними та є нічим іншим, як здійсненням штучних перешкод у здійсненні законної діяльності ТОВ «Ліс-Кодри» та скаржника безпосередньо.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000060 від 08 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 246 КК України.
У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , достовірно знаючи від посадових осіб філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» про проведення рубок в межах лісових ділянок, що знаходяться на території філії, залучив до злочинної схеми з незаконної порубки, перевезення та зберігання лісопродукції свого батька - ОСОБА_11 , рідного брата - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Згідно розробленої схеми ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді старости села Ніжиловичі Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області та маючи зв`язки в правоохоронних органах, забезпечує безперешкодну роботу пилорам, які здійснюють розпиловку круглих лісоматеріалів в межах села Ніжиловичі Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області та своєчасно повідомляє власників пилорам про перевірки з боку контролюючих та правоохоронних органів.
ОСОБА_10 , будучи власником пилорами, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222785801:01:016:0020 та суміжній ділянці з GPS координатами 50.4888030, 29.6219730, залучив до злочинної схеми майстрів лісу Ніжиловицького лісництва ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які забезпечують процес заготівлі деревини, створюють надлишки, та на постійній основі повідомляють ОСОБА_10 про обсяги та місцезнаходження необлікованих круглих лісоматеріалів. В подальшому ОСОБА_10 здійснює незаконне перевезення круглих лісоматеріалів на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785801:01:016:0020 та суміжну ділянку з GPS координатами 50.4888030, 29.6219730, на яких здійснюється незаконне зберігання деревини з метою подальшої розпиловки та реалізації третім особам.
Власником пилорами, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222785801:01:014:0043, 3222785801:01:014:0044 є ОСОБА_12 , який залучив до протиправної діяльності майстра лісу Макарівського лісництва ОСОБА_16 , який забезпечує процес заготівлі деревини, створює надлишки деревини, та на постійній основі повідомляє ОСОБА_12 про обсяги та місцезнаходження необлікованих круглих лісоматеріалів. У подальшому ОСОБА_12 на вантажному автомобілі марки ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює незаконне перевезення круглих лісоматеріалів на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785801:01:014:0043, 3222785801:01:014:0044, на яких деревина зберігається до моменту її подальшої розпиловки та реалізації третім особам.
Власником пилорами, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222785801:01:014:0059 та земельній ділянці з GPS координатами ІНФОРМАЦІЯ_16 є ОСОБА_13 . Останній залучив до злочинної схеми ОСОБА_17 , який на вантажному автомобілі марки ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснює незаконне перевезення круглих лісоматеріалів з лісових ділянок, на яких відбуваються порубки, на земельну ділянку з GPS координатами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , де в подальшому відбувається незаконне зберігання з метою розпиловки та реалізації отриманої лісопродукції третім особам. Про обсяги та місцезнаходження необлікованих круглих лісоматеріалів ОСОБА_17 повідомляють помічник лісничого Ніжиловицького лісництва ОСОБА_18 , який є його близьким родичем, майстер лісу Ніжиловицького лісництва ОСОБА_19 та майстер лісу Макарівського лісництва ОСОБА_20 .
Також установлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на постійній основі здійснюють збут лісопродукції, отриманої з лісових ділянок злочинним шляхом ОСОБА_9 , який є власником да директором ТОВ «ЛІС-КОДРИ» й ОСОБА_21 за готівковий розрахунок.
Після реалізації лісопродукції ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснюють розподіл отриманих грошових коштів між всіма учасниками злочинної схеми, шляхом переводу грошових коштів на банківські картки або під час особистих зустрічей.
Під час проведення НСРД у кримінальному провадженні та відповідно до показів свідка ОСОБА_22 встановлено, що в період з 19 лютого 2024 року по 15 квітня 2024 року на суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222785801:01:014:0043, 3222785801:01:014:0044 регулярно заїжджають автомобілі ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 , власником якого являється ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , власником якого являється ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з круглими лісоматеріалами. У подальшому лісоматеріали розвантажуються на вказаних земельних ділянках, розпилюються та лісопродукція вивозяться на тягачах, вантажних автомобілях, серед яких вантажний автомобіль марки МАN L 2000, д.н.з. НОМЕР_5 , з написами на кузові автомобіля «LES-KODRU», «Супермаркет дерева». Окрім того на вказані земельні ділянки та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222785801:01:014:0059 й суміжну земельну ділянку з GPS координатами ІНФОРМАЦІЯ_16 прибуває автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK, д.н.з. НОМЕР_6 , власником та користувачем якого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 24 березня 2024 року із земельної ділянки з GPS координатами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 виїхав з навантаженою лісопродукцією. Легальність перевезення лісопродукції перевірено на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 та через реєстр обліку деревини на базі програми 1С шляхом внесення номерного знаку автомобіля до електронної системи. В ході перевірки було встановлено відсутність вказаних транспортних засобів у електронній системі. Також під час проведення НСРД у даному кримінальному провадженні зафіксовано, що в період з 19 лютого 2024 року по 15 квітня 2024 року транспортний засіб ЗИЛ 313, д.н.з. НОМЕР_2 , знаходився в межах Ніжиловицького лісництва (кв. 56, вид. 22, 30, кв. 1, вид. 31, кв. 53, вид. 9), а також в межах Комарівського, Небелицького, Забуянського, Макарівського лісництв, де відповідно до реєстру лісорубних квитків відбувалася рубка лісу.
Також установлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на постійній основі здійснюють збут пиломатеріалів, отриманих з лісових ділянок злочинним шляхом ОСОБА_9 , який є власником та директором ТОВ «ЛІС-КОДРИ» (код ЄДРПОУ 41783353) й ОСОБА_21 , який є заступником директора вказаного товариства за готівковий розрахунок.
Вивезення придбаної лісопродукції ОСОБА_9 та ОСОБА_21 здійснюється вантажним автомобілем марки МАN L 2000, д.н.з. НОМЕР_5 , з написами на кузові автомобіля «LES-KODRU», «Супермаркет дерева» на територію, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 222755400:07:001:0007, де ОСОБА_9 забезпечує реалізацію пиломатеріалів, а ОСОБА_21 займається логістикою та здійснює розрахунок з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ТОВ «ЛІС-КОДРИ» здійснює свою діяльність на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3222755400:07:001:0007, знаходиться в комунальній власності Макарівської селищної ради. Територія, яку використовує ТОВ «ЛІС-КОДРИ», огороджена парканом та фактично займає більшу площу, ніж земельна ділянка з кадастровим номером 3222755400:07:001:0007. Офіційні відомості про право ТОВ «ЛІС-КОДРИ» на використання земельної ділянки з кадастровим номером 3222755400:07:001:0007 та земель за її межами, що огороджені парканом, у державних реєстрах речових прав відсутні.
У клопотанні також указано, що на даному етапі досудового розслідування існує достатньо підстав вважати, що до вказаного кримінального правопорушення причетні посадові особи ТОВ «ЛІС-КОДРИ» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діяльність яких здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 розташовані нежитлова будівля (склад № 1) та земельна ділянка з кадастровим номером 3222755400:07:001:0007, які на праві власності належать ОСОБА_25 , РНОКПП НОМЕР_7 .
04 червня 2024 року у період часу 18:16 год. по 19:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у межах поворотних точок ІНФОРМАЦІЯ_7; ІНФОРМАЦІЯ_8; ІНФОРМАЦІЯ_9; ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11; ІНФОРМАЦІЯ_12; ІНФОРМАЦІЯ_13; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме:
1) круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки;
2) товаро-транспортні накладі з наступними номерами: ЮЖЖ 572756, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ 560853, ЮЖЖ 481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562;
3) круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок;
4) готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні.
05 червня 2024 року постановою слідчого вищевказані речі відповідно до вимог статті 98 КПК України визнано речовими доказами, оскільки мають значення у вказаному кримінальному провадженні.
10 червня 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотанняпрокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024110000000060 від 08 лютого 2024 року та яке вилучено під час обшуку 04 червня 2024 року у період часу з 18:16 год. по 19:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у межах поворотних точок ІНФОРМАЦІЯ_7; ІНФОРМАЦІЯ_8; ІНФОРМАЦІЯ_9; ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11; ІНФОРМАЦІЯ_12; ІНФОРМАЦІЯ_13; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме:
1) круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки;
2) товаро-транспортні накладі з наступними номерами: ЮЖЖ 572756, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ 560853, ЮЖЖ 481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562;
3) круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок;
4) готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задоволено.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування на речі та документи, які вилучено під час обшуку 04 червня 2024 року у період часу з 18:16 год. по 19:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у межах поворотних точок ІНФОРМАЦІЯ_7; ІНФОРМАЦІЯ_8; ІНФОРМАЦІЯ_9; ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11; ІНФОРМАЦІЯ_12; ІНФОРМАЦІЯ_13; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме:
1) круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки;
2) товаро-транспортні накладі з наступними номерами: ЮЖЖ 572756, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ 560853, ЮЖЖ 481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562;
3) круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок;
4) готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні.
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024110000000060 від 08 лютого 2024 року та яке вилучено під час обшуку 04 червня 2024 року у період часу з 18:16 год. по 19:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у межах поворотних точок ІНФОРМАЦІЯ_7; ІНФОРМАЦІЯ_8; ІНФОРМАЦІЯ_9; ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11; ІНФОРМАЦІЯ_12; ІНФОРМАЦІЯ_13; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме: круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки; товаро-транспортні накладі з наступними номерами: ЮЖЖ 572756, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ 560853, ЮЖЖ 481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562; круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок; готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні, з тих підстав, що вказані речі можуть бути використані слідством як речові докази в кримінальному провадженні №42024110000000060 від 08 лютого 2024 року та відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказані у клопотанні речі мають відношення до кримінального провадження та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав зазначене у клопотанні прокурора майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що у своїй сукупності дії слідчого органу, які не містять жодного обґрунтування у вилученні всього майна та подальшому накладенні арешту на таке майно, яке ніяким чином не може співвідноситись з періодом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, яке порушено за фактами дій осіб, які не відносяться до скаржника, а відповідно не можуть вважатися законними та є нічим іншим, як здійсненням штучних перешкод у здійсненні законної діяльності ТОВ «Ліс-Кодри» та скаржника безпосередньо, а також про те, що питання арешту, яке порушено в клопотанні, що розглянуто судом, стосувалось, зокрема, 50 колод, що мають бирки, тобто згідно вимог чинного законодавства походження такої деревини є законним та може відслідковуватися, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане у клопотанні та вилучене майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах ОСОБА_26 , колегією суддів не встановлено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що слідчим органом, як і судом, було вилучено та в подальшому накладено арешт на всю дерев`яну продукцію, яка знаходилась на території діяльності ТОВ «Ліс-Кодри», чим не лише повністю заблоковано роботу підприємства, а й порушено права третіх осіб на даному етапі досудового розслідування та за викладених вище обставин не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки такі доводи апелянта і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000060 від 08 лютого 2024 року та підлягають в подальшому встановленню та перевірці.
Доводи апелянта, що строк подання клопотання про накладення арешту на майно сплив 06 червня 2024 року, оскільки обшук здійснювався 04 червня 2024 року о 19:25, у зв`язку з чим слідчий суддя мав відмовити у задоволенні поданого клопотання з цих підстав, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, зважаючи на те, що огляд та вилучення майна, на яке прокурор просить накласти арешт, було проведено 04 червня 2024 року, а клопотання про накладення арешту прокурор подав 05 червня 2024 року, строк на звернення прокурора до суду з клопотанням про накладення арешту на майно не пропущено.
Крім того, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного частиною п`ятою статті 171 КПК України строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, саме по собі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Доводи захисника про порушення правил підсудності під час розгляду клопотання Святошинським районним судом міста Києва ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120548023 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Гуль В'ячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні