Ухвала

від 16.07.2024 по справі 756/4939/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02.05.2024 задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_8 , подане в рамках кримінального провадження №12024100050001317 від 12.04.2024, та обрано підозрюваній ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) запобіжний захід у виді тримання під вартою з метою затримання та доставки до місця здійснення кримінального провадження для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник вказував про відсутність обґрунтованої підозри, оскільки викладені у підозрі обставини, на які посилається сторона обвинувачення як встановлені фактичні дані, не відповідають жодній з диспозицій норм кримінального закону, за якими кваліфіковано дії підозрюваної ОСОБА_7 .

Той факт, що підозрювана ОСОБА_7 надавала практичну

---

Справа №756/4939/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3855/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

допомогу у створенні і поради щодо організації діяльності громадської організації, яку створив та очолив її син ОСОБА_11 , не свідчить про злочинність або незаконність її намірів.

На думку апелянта, з тексту підозри цілком очевидно, що між договірними сторонами - родичами залежних осіб і представниками ГО «Діва Центр» були суто цивільно-правові відносини навколо виконання договорів про послуги цивільно-правового характеру. Спори відносно якості наданих послуг або невиконання взятих на себе зобов`язань не є предметом кримінального судочинства, адже самі послуги не містять ознак злочину.

Крім того, в жодному із семи епізодів інкримінованого ОСОБА_7 незаконного позбавлення волі людей не згадується, щоб остання виконувала об`єктивну сторону злочину, або керувала діями виконавців, або забезпечувала їхні дії у якийсь спосіб, або хоча б була обізнаною про їхні плани перед вчиненням хоча б одного епізоду незаконного позбавлення волі реабілітанта.

Також апелянт вказує про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема ризики переховування, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження інкримінованого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є лише припущеннями органу досудового розслідування, які не підтвердженні жодними доказами.

Щодо не визначення розміру застави, апелянт зазначив, що у прохальній частині клопотання слідчий просив не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки підозрювана оголошена у міжнародний розшук.

Проте, зі змісту постанови слідчого від 12.04.2024 про

оголошення ОСОБА_7 у розшук цілком зрозуміло, що в міжнародний розшук її оголошено не було.

Процедура оголошення особи в міжнародний розшук не завершується лише складанням слідчим відповідної постанови, а є комплексом як формальних, так і суто практичних дій, однак слідчим не надано документального підтвердження про те, що рішення слідчого про оголошення особи в міжнародний розшук є реалізованим.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 12.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001317, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється Оболонською окружною прокуратурою міста Києва.

29.03.2024 у межах кримінального провадження № 12022100050000881 від 08.06.2022 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 29.03.2024, за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненому організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 190 КК України; у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 190 КК України; у незаконному викраденні та позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, вчиненому організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 146 КК України.

Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 12.04.2024 оголошено в розшук підозрювану ОСОБА_7 .

Постановою прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 12.04.2024 виділено з матеріалів кримінального провадження №12022100050000881 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 190 КК України, про що внесено відомості до ЄРДР під № 12024100050001317від 12.04.2024.

Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 12.04.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100050001317 зупинено.

17.04.2024 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва із клопотанням в рамках кримінального провадження №12024100050001317 від 12.04.2024, про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02.05.2024 задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_8 , подане в рамках кримінального провадження №12024100050001317 від 12.04.2024, та обрано підозрюваній ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) запобіжний захід у виді тримання під вартою з метою затримання та доставки до місця здійснення кримінального провадження для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Як встановлено колегією суддів, вказані вимоги органом досудового розслідування при зверненні з клопотанням про обрання підозрюваній запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України та слідчим суддею при розгляді такого клопотання, не дотримані.

Так, як убачається із аналізу положень ч. 6 ст. 193 КПК України, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного вирішальним є факт наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

За правилами ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Посилаючись у поданому клопотанні на наявність підстав для обрання підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без її участі, слідчий зазначив, що остання 16.11.2023 перетнула кордон України та на даний час перебуває поза межами України, у зв`язку з чим 12.04.2024 постановою слідчого ОСОБА_7 була оголошена у державний та міжнародний розшук.

Разом з тим, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у матеріалах справи належних доказів оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_7 .

Зокрема, наявна у матеріалах провадження постанова слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 12.04.2024 про оголошення підозрюваної у розшук не містить відомостей про оголошення підозрюваної ОСОБА_7 саме у міжнародний розшук у розумінні положень ч. 6 ст. 193 КПК України, що виключає можливість розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної.

Таким чином, матеріали клопотання не містять, та прокурором, на якого покладено обов`язок доведення факту перебування підозрюваної у міжнародному розшуку, під час апеляційного розгляду не надано доказів на підтвердження перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку, або наявності інших обставин, за яких слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, зокрема, що підозрювана виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Однак слідчий суддя при розгляді клопотання не звернув увагу на вказані обставини, та зазначивши в ухвалі, що підозрювана оголошена в міжнародний розшук, не обгрунтував, на підставі яких відомостей дійшов такого висновку.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності ОСОБА_7 .

За таких обставин, слідчий суддя не надав належну оцінку долученим до клопотання слідчого матеріалам, та за викладених у клопотанні обставин дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволення клопотання слідчого.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 задовльнити.

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №12024100050001317 від 12.04.2024, про обрання підозрюваній ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

__

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3