Ухвала

від 17.07.2024 по справі 760/27583/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/27583/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2294/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року, -

за участю:

представника ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року задоволено частково клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №№ 42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, окремо за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 366 КК України та накладено арешт із забороною відчужувати та розпоряджатися на нерухоме майно, що належить ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді:

- склади готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Желябова, будинок 3 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101), з метою збереження речових доказів.

Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо складів готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101), належного ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056).

В іншій частині клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ПАТ "Одеський коньячний завод" - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про арешт нерухомого майна, що належить ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056).

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та судом було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.

Апелянт зазначає, що матеріали долучені прокурором до клопотання, з огляду на їх зміст, об`єктивно не є доказами, котрі доводять обґрунтованість підозри, правову підставу для арешту майна та наявність ризиків, наслідком чого мала б стати відмова слідчого судді у арешті нерухомого майна.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що слідчий суддя не з`ясувавши обставини, зазначені стороною обвинувачення в клопотанні, не дослідивши та оцінивши під час судового розгляду, відповідно до ст. 94 КПК України "докази" сторони обвинувачення які начебто підтверджують такі обставини, безпідставно вказав про їх доведеність та в порушення вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, постановив ухвалу про задоволення такого клопотання, що свідчить про допущену ним невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт переконаний, що зі змісту ухвали взагалі не вбачається на якій правовій підставі слідчим суддею було накладено арешт на нерухоме майно ПрАТ "Одеський коньячний завод".

Крім того, нерухоме майно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди і не містить інших відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування цього кримінального провадження, в тому числі не являються предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, не набуті кримінально протиправним шляхом, що свідчить про відсутність підстав для арешту.

Апелянт наголошує на тому, що в ухвалі/клопотанні не зазначено, яким саме критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, відповідає майно у цьому кримінальному провадженні та необґрунтовано зв`язок між обставинами. які розслідуються і майном третьої особи, на яке накладено арешт.

Також апелянт вказує на те, що в ухвалі відсутнє будь-яке посилання на докази, дослідженні під час судового розгляду, які б підтверджували необхідність накладення арешту на майно.

Апелянт вказує на те, що наклавши арешт органи влади здійснили втручання у право на мирне володіння майном не на підставі закону, таке втручання не переслідувало законної мети та було непропорційним.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала ним отримана лише 12.02.2024, при цьому 01.02.2024 у судовому засіданні слідчим суддею резолютивна частина ухвали не проголошувалась.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не надсилав.

З урахуванням зазначеного, думки представника ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвоката ОСОБА_7 , яка вважала за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу представника ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвоката ОСОБА_6 та просила її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що 01.02.2024 на проголошення резолютивної частини ухвали суду учасники по справі не з`явились, а повний текст ухвали представник ПрАТ "Одеський коньячний завод", за його словами, отримав лише 12.02.2024. У зв`язку з чим, колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що Київською обласною прокуратурою здійснюється нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42022110000000475, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, окремо за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є кінцевим бенефіціарним власником групи компаній GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD (реєстраційний номер НЕ 353592 від 17.03.2016, індекс 1060, резидентство: Кіпр, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), яка в свою чергу володіла по 100% корпоративних прав українських та російських компаній, серед яких ООО «Родник и К», ООО «Русский Север», ООО «Стандарт качества», ПрАТ «Одеський коньячний завод», тощо.

За невстановлених під час досудового розслідування обставин, 21.12.2021 ОСОБА_14 на підставі Трастового договору Ararium Trust в особі Трастового управляючого Signa Trust Consulting Trust reg передав 100% активів групи компаній GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD - громадянину Ліхтенштейну ОСОБА_21 (який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ). Згідно вказаного договору вигодо-одержувачами в рівних частинах ОСОБА_14 визначив своїх синів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (1/3 частини), ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (1/3 частини) та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (1/3 частини).

Незважаючи на передачу 100% активів групи компаній GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD - громадянину Ліхтенштейну ОСОБА_21, ОСОБА_14 разом із своїм сином ОСОБА_9 продовжив здійснювати повний контроль над GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD, отже кінцеві організаційні та управлінські рішення приймались саме ними.

Поряд з тим, окремою гілкою структури власності ОСОБА_14 та його сина ОСОБА_9 , є підприємства, що зареєстровані на території Казахстану, Азербайджану та Узбекистану. Зокрема, до таких відносяться ОАО АБШЕРОН ШАРАБ (Республіка Азербайджан, AZ0118, Абшеронський район, селище Мехдіабад, вул. Достлуг,1), ИП ООО VINTRADITION (141501, Республіка Узбекистан, Самаркандська область, Тайлацький район, селище «Шопулот») та ИП ООО AGROMIR ADAS (141501, Республіка Узбекистан, Самаркандська область, Тайлацький район, селище «Шопулот»).

Після повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України ОСОБА_14 вирішив, що для відведення уваги суспільства від приналежних йому активів в РФ та з метою продовження ведення господарської діяльності на території держави-агресора йому необхідно фіктивно відчужити російські підприємства та російські активи забезпечивши таким чином прозору структуру власності своїх компаній, які не будуть пов`язані із РФ.

З цією метою, ОСОБА_14 надав вказівку невстановленій в ході досудового розслідування особі щодо підготовки пакету документів спрямованого на фіктивний продаж активів російських компаній ООО «Родник и К», ООО «Русский Север», ООО «Стандарт качества» довіреній особі ОСОБА_17 , який тривалий час був головою наглядової ради АТ «Феодосійський завод коньяків та вин», яке також входило до структури власності GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD.

У подальшому, ОСОБА_14 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , які є фактичними власниками та контролерами російських ООО «Русский Север», ООО «Стандарт качества», ООО «Родник и К», на початку березня 2022 року, знаходячись у невстановленому на даний час місці, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, з метою збереження майна підприємств та своїх особистих корисливих мотивів, діючи спільно із директором ПрАТ «Одеський коньячний завод» ОСОБА_13 , фінансовим директором холдингу «Глобал спірітс» ОСОБА_18 , директором ТОВ «Родник и К» ОСОБА_19 розпочали винашувати намір щодо протиправного механізму із поставки коньячних дистилятів із України до РФ.

При цьому, вищевказані особи розуміли, що здійснювати вказану діяльність вони зможуть лише у взаємодії з державою - агресором, в тому числі і шляхом сплати податків до бюджету РФ та постачання товарів на її територію, тобто свідчитиме про передачу матеріальних ресурсів та активів представникам держави-агресора. Також, вказані особи достовірно усвідомлювали, що наведені дії є незаконними та призведуть до завдання шкоди Україні.

У зв`язку з наведеним, у вищевказаних осіб виник умисел на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

Діючи з метою його реалізації ОСОБА_14 вступив у злочинну змову з громадянами України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та громадянином РФ ОСОБА_19 , після чого надав вказівку ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_19 організувати канал надходження сировини із ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) через Азербайджанську компанію ОАО АБШЕРОН ШАРАБ до РФ на завод ООО «Родник и К».

Виконуючи вказівку ОСОБА_14 , ОСОБА_13 маючи умисел на пособництво державі-агресору, діючи злагоджено із всіма учасниками, на підставі попередніх домовленостей, являючись директором організувала 25.12.2022 виїзд із ПрАТ «ОКЗ» в напрямку експорт на ВАТ «Абшерон-Шараб» (Республіка Азербайджан, AZ0118, Абшеронський район, селище Мехдіабад, вул. Достлуг, 1) вантажний автомобіль, сідловий тягач днз НОМЕР_1 із напівпричепом НОМЕР_3 із вагою нетто та брутто 22447,5 кг., завантажені спиртом коньячним власного викурювання витриманий 2016 року - 24975,0 л. (16 158,80 л. абсолютного алкоголю). Після цього, ВАТ «Абшерон-Шараб» (Республіка Азербайджан, AZ0118, Абшеронський район, селище Мехдіабад, вул. Достлуг, 1) 30.12.2022 здійснив експорт «ДИСТИЛЛЯТ КОНЬЯЧНЫЙ ВЫДЕРЖАННЫЙ В ДУБОВЫХ БОЧКАХ, КРЕПОСТЬ 69 % ОБ., ВЫДЕРЖКА 5 ЛЕТ - 54000 Л., 37260 Л 100% СПИРТА» на ООО «Родник и К».

Тобто, своїми умисними діями ОСОБА_13 забезпечила доставку матеріальних ресурсів до російської компанії ООО «Родник и К», чим забезпечила її діяльність та можливість сплати багатомільйонних податків.

Таким чином, ОСОБА_13 підозрюється у пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

05.10.2023 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянці України, уродженці м. Харків, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, засновником «Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"» (код ЄДРПОУ: 00412056) є кіпрська компанія GLOBAL SPIRITS AMG TRADING LTD (Код юридичної особи НОМЕР_2 , юридична адреса Chstron, 30, Floor 2, Flat/Office A22 1075, Leukosia, Cyprus, якою володіє на 100 % інша кіпрська компанія ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД (повне найменування іноземною мовою - GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD, резидентство: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, АФРОДІТІС, 25, ПЕРШИЙ ПОВЕРХ, КВАРТИРА/ОФІС 210, ІНДЕКС 1060) кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_22 (громадянство: Ліхтенштейн, Ліхтенштейн, місто Вадуц, вулиця Верденбергервег, будинок 11. Тип бенефіціарного володіння: «Непрямий вирішальний вплив», відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 100 %). Разом з тим, підписання трастової угоди про передачу в управління GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD відбулось за участі фактичного власника цієї компанії - ОСОБА_14 , який згідно матеріалів досудового розслідування і продовжує впливати на всі ключові рішення у господарській діяльності підприємства ПрАТ «ОКЗ».

Таким чином, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що укладення трастової угоди ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , і нібито передача в управління компанії ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД, яка в свою чергу є засновником ПрАТ «ОКЗ», є не більш, як прикриття, для відведення уваги суспільства та упередження застосування до фактичного власника ОСОБА_14 , санкцій з боку держави.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Приватному акціонерному товариству «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ: 00412056) на праві власності належить:

- виробничий будинок (загальна площа (кв.м): 56.3) який розташований за адресою: АДРЕСА_5 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1317033951237);

- склади готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101);

- нежилі будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 (Реєстраційний номер майна: 8106317).

У кримінальному провадженні, 11.11.2023 постановою слідчого нерухоме майно, яке належить Приватному акціонерному товариству «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ: 00412056), визнано речовими доказами, оскільки обставини, встановлені під час досудового розслідування, дають підстави вважати, що нерухоме майно ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема: факту та обставин протиправного використання нерухомого майна при підготовці до здійснення фінансово-господарської діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної у взаємодії з державою агресором.

21.11.2023 прокурор Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №№ 42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, окремо за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 366 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, для досягнення дієвості цього кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх перетворення, відчуження необхідно застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України, тобто накладення арешту на нерухоме майно ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді:

- виробничого будинку (загальною площею 56.3 кв.м) який розташований за адресою: АДРЕСА_5 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1317033951237);

- складів готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площею 2422 кв.м.), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101);

- нежилих будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 (Реєстраційний номер майна: 8106317).

01.02.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт із забороною відчужувати та розпоряджатися на нерухоме майно, що належить ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді:

- склади готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Желябова, будинок 3 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101), з метою збереження речових доказів.

Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо складів готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101), належного ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056).

В іншій частині клопотання відмовлено.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майназ метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив з того, щонезастосування арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на склади готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101), з тих підстав, що вказаний об`єкт нерухомого майна у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог закону наклав арешт на склади готової продукції з відкритою стоянкою автомашин, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа (кв.м): 2422), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218805451101).

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Щодо доводів апелянта, щонаклавши арешт органи влади здійснили втручання у право на мирне володіння майном не на підставі закону, таке втручання не переслідувало законної мети та було непропорційним, то враховуючи всі обставини, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ПрАТ "Одеський коньячний завод" - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4