Ухвала

від 17.07.2024 по справі 754/6110/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №754/6110/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3961/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №42021102030000215 - прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, а саме на:

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0005, площею 0,3789 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0015, площею 0,0002 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0016, площею 0,1984 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0036, площею 0,015 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- нежитлове приміщення - металеву (пост охорони) та дерев`яну споруду, що розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:093:0005 по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що за результатами перевірки вбачаються ознаки використання земельних ділянок з обліковими кодами 62:093:0005, 62:093:0015, 62:093:0016, 62:093:0036 без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Апелянт зазначає, що з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються діями невстановлених осіб за рахунок використання земельних ділянок виникла необхідність у накладенні арешту на безпосередній предмет вчинення кримінальних правопорушень "земельні ділянки".

Також апелянт звертає увагу суду на тому, що слідчим суддею не були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема, що постановою дізнавача від 15.04.2024, земельні ділянки визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Апелянт наголошує на тому, що до матеріалів клопотання, прокурором долучено копії матеріалів досудового розслідування з числа доказів, якими обґрунтовуються вимоги клопотання про накладення арешту на майно, які в своїй сукупності підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення та підстави для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно

В судове засідання не з`явився власник майна, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином в установленому законом порядку, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі власника, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі та накласти арешт на майно зазначене у клопотанні, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що ВД Деснянського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що частина земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:093:0005), орієнтовною площею 0,40 га, самовільно зайнята невстановленими особами.

Під час досудового розслідування встановлено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:093:0005) є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки № 21-0419-03 від 27.05.2021, складеного спеціалістами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:093:0005 частково огороджена.

На частині земельної ділянки, орієнтовною площею 0,40 га, невстановленими особами розташовано автомобільну стоянку. Інформація про дозвільні документи на розміщення вказаної автостоянки в Департаменті земельних ресурсів відсутня. Інша частина земельної ділянки вільна від забудови та не використовується. На ділянці ростуть зелені насадження (дерева, кущі).

04.10.2022 р. проведено огляд зазначеної вище земельної ділянки та зафіксовано самовільне зайняття належної територіальній громаді міста Києва земельної ділянки загальною площею 0,40 га, розташованої в межах земельних ділянок, кадастровий номер 8000000000:62:093:0005, площею 28903,74 кв.м.

Крім того, оглядом встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розміщено автомобільну стоянку, вхід вільний, при вході на дану стоянку з лівого боку розмішено бетонну споруду, в якій знаходиться особа, яка веде журнал обліку автомобілів, видає відповідні перепустки, вказана автостоянка облаштована паркувальними місцями, які пронумеровані, кожен автомобіль, який розхитується на стоянці має своє паркувальне місце.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів № 050202/3-4840 від 17.04.2023 р., земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:62:093:0005) сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі, відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2436, через приймальню Київради з земельних питань від фізичних і юридичних осіб заяв на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:093:0005) та клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення її для розміщення автостоянки транспортних засобів до Департаменту не надходили.

Крім того, під час огляду місця події за участі інженера-землевпорядника встановлено, що площа обстеженої території складає 0,6726 га та площа меж фактичного користування складає 0,5925 га, на обстеженій території знаходиться стоянка для автомобілів, яка вкрита покриттям з щебеню та огороджена металевим парканом, на території якої знаходиться металева (пост охорони) та дерев`яна споруди.

Загальна площа фактичного користування розділена на площі в межах зареєстрованих ділянок: 8000000000:62:093:0005, площа займання якої складає 0,3789 га; 8000000000:62:093:0015, площа займання якої складає 0,0002 га; 8000000000:62:093:0016, площа займання якої складає 0,1984 га; 8000000000:62:093:0036, площа займання якої складає 0,0093 га та 0,0057 га.

Тобто, за результатами перевірки вбачаються ознаки використання земельних ділянок з обліковими кодами 62:093:0005, 62:093:0015, 62:093:0016, 62:093:0036 без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того, встановлено, що Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» виконувались роботи з інвентаризації земель у Деснянському районі міста Києва, в тому числі кадастрового кварталу 62:093, а саме: сформовані земельні ділянки 8000000000:62:093:0015, 8000000000:62:093:0016, 8000000000:62:093:0036 та зареєстровані у Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території кадастрового кварталу 62:093, обмеженого вулицями Милославською, Радунською та Лісківською у Деснянському районі міста Києва.

Згідно інформації Департаменту земельних ресурсів, Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі у власність чи користування земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:093:0005, 8000000000:62:093:0015, 8000000000:62:093:0016, 8000000000:62:093:0036.

Відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради віз 20.04.2017 № 241/2463, через приймальню Київради з земельних питань до Київської міської ради, а також згідно з даними Міського земельного кадастру від будь-яких фізичних чи юридичних осіб заяви дозвільного характеру щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу в користування земельних ділянок з кадастровими номерами 02:093:0015, 62:093:0016, 62:093:0036 до Департаменту не надходили.

Крім того, при проведенні обстеження фахівцями ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» наявності порушень охоронних зон електричних мереж виявлено, що вищевказана автостоянка розміщена безпосередньо на 4 КЛ 0,4 кВ від ТП-5786 до ГРЩ д/с №327; КЛ10 кВ ТП -5566-ТП-5786 №1,2 та є порушенням охоронних зон електричних мереж, що суперечить вимогам Державних будівельних норм України ДБН 360-92**. «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», Правил охорони електричних мереж (ПОЕМ), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.200 №1455 та інших документів, внаслідок чого порушується режим експлуатації мереж і виникає загроза життю і здоров`ю людей.

Також встановлено, що ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» не надавало погодження на розміщення вказаного паркувального майданчика.

Київська міська рада не приймала рішення про надання будь-якій фізичній чи юридичній особі дозволу на розроблення документації із землеустрою та щодо передачі у власність чи користування вказаної земельної ділянки для розміщення автостоянки транспортних засобів.

Постановою старшого дізнавача ВД Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 від 15.04.2024 р. земельну ділянку, кадастрові номери 8000000000:62:093:0005, площею 0,3789 га; 8000000000:62:093:0015, площею 0,0002 га; 8000000000:62:093:0016, площею 0,1984 га; 8000000000:62:093:0036, площею 0,0093 га та 0,0057 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 р.

30.04.2024 прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначила, щометою накладення арешту на земельні ділянки, зазначені у клопотанні, є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження зазначеного майна.

09.05.2024 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що постанова старшого дізнавача про визнання об`єкту нерухомого майна речовим доказом є формальною та не містить достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч.1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене вище майно.

Крім того, на переконання слідчого судді, клопотання прокурора не обґрунтоване та не доведене доданими до нього матеріалами. Зокрема, до клопотання не додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація з Державного земельного кадастру, протокол огляду земельної ділянки від 04.10.22 р., протокол огляду місця події, на які прокурор посилається у своєму клопотанні.

Слідчий суддя вважав, що прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилається у клопотанні, враховуючи обставини кримінального правопорушення, зазначені у клопотанні та у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також слідчий суддя зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється з 06.12.2021 р., з цього часу жодній особі не повідомлено про підозру. Прокурором не наведено, чому саме через два з половиною роки після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні виникли підстави для накладення арешту на земельну ділянку територіальної громади м. Києва і що заважає законному користувачу земельної ділянки розпоряджатися нею.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав, щодо доцільності застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, так як прокурором доведено необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Зокрема з огляду на постанову старшого дізнавача ВД Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 від 15.04.2024 р., якою земельну ділянку, кадастрові номери 8000000000:62:093:0005, площею 0,3789 га; 8000000000:62:093:0015, площею 0,0002 га; 8000000000:62:093:0016, площею 0,1984 га; 8000000000:62:093:0036, площею 0,0093 га та 0,0057 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 р.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження № 42021102030000215 від 06.12.2021 р та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою їх збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майном.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, - задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42021102030000215 від 06.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме на:

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0005, площею 0,3789 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0015, площею 0,0002 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0016, площею 0,1984 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- земельну ділянку, що знаходиться у 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:62:093:0036, площею 0,015 га, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва;

- нежитлове приміщення - металеву (пост охорони) та дерев`яну споруду, що розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:093:0005 по АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4