Постанова

від 22.07.2024 по справі 520/29269/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 р. Справа № 520/29269/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., повний текст складено 29.02.24 по справі № 520/29269/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС України у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00194470709 від 05.07.2023 року; відшкодувати позивачу судові витрати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00194470709 від 05.07.2023 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" сплачений судовий збір у сумі 2684,00грн.

Головне управління ДПС України у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вказує , що судом першої інстанції неправильно застосовано ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-ХП, глави 13 ст.74 п.п.1, ст.75 п.п.1 Митного Кодексу України №4495-УІ від 13.03.2012, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вказує , що за інформацією, яка міститься в Рішенні Державної податкової служби України від 11.09.2023 № 2660216/99-00-06-01-02-06 (копію додано Позивачем до позову): на підставі вищевказаних судових рішень, на адресу Харківської митниці Держмитслужби України ТОВ «НВК «КВАДРАТ» направлено лист від 20.06.2023 з проханням виконати судові рішення, в тому числі негайно та в повному обсязі повернути товарно- матеріальні цінності. Листом від 30.06.2023 № 7.14-4/21-03/13/3741 Харківська митниця повідомила, що питання повернення вилученого товару буде розглядатись після доступу митників до складу його зберігання на 38 км траси «Харків-Бєлгород», який тимчасово не працює через наслідки бойових дій; на кінець перевіряємого періоду у ТОВ «НВК «КВАДРАТ» по контракту лічиться дебіторська заборгованість у сумі 45 600 дол. США. таким чином, станом на 30.04.2023 митне оформлення товару на загальну суму 45 600 дол. США, у тому числі на суму 34 200 дол. США не завершено, в результаті чого позивачем порушено законодавчо встановлений строк розрахунків по контракту на 241 день (02.09.2022-30.04.2023). Вказані обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 520/29269/23 у повному обсязі, ухваливши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "КВАДРАТ".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи , що ДПС України на адресу Головного управління ДПС України у Харківській області було надіслано витяг і інформації Національного банку України про виявлені факти надходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.03.2023 року.

Інформація про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності TOB НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ КВАДРАТ (код ЄДРНОУ 37023353) за зовнішньоекономічним контрактом від 26.07.2021 № 210726/21UA, за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2021 № 220521 UA (дата операції 08.02.2022), за зовнішньоекономічним контрактом від 26.11.2021 № 211126-10UА (дата операції 10.02.2022).

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1 та п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78. п. 82.2 ст. 82. п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податковою кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1, із змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 17.05.2023 № 1963-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НАУКОВО- ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ КВАДРАТ (код ЄДРПОУ 37023353) з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 26.07.2021 № 210726/21 за період з 26.07.2021 по 30.04.2023 від 22.05.2021 № 220521 за період з 22.05.2021 по 30.04.2023 від 26.11.2021 №211126-10UA за період з 26.11.2021 по 30.04.2023.

За результатами перевірки складено Акт від 05.06.2023 № 17438/20-40-07-09- 05/37023353, висновками якого встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VI11 Про валюту і валютні операції, із змінами та доповненнями, пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2021 №220521 UA, укладеним з компанією XIAMEN TOPUSING IMP. ЕХР. CO., LTD., Китай.

На підставі висновків акту перевірки від 05.06.2023 № 17438/20-40-07-09-05/37023353 контролюючим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00194470709 від 05.07.2023 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 904217,14 грн.

10.07.2023 року позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00194470709 від 05.07.2023 року до ДПС України, однак ГУ ДПС у Харківській області листом від 25.09.2023 року № 49193/6/20-40-07-09-12 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що підставою для переміщення товару через митний кордон України/ ввезення товару в Україну в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

Визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

В індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 02.07.2019 р. № З044/6/99-99-14-06-02-15/ІПК (яка чинна на даний момент) зазначається, що наявність на момент проведення документальної перевірки товаросупровідних та товарно-транспортних документів з відбитком штампу під митним контролем, без оформленої митної декларації, виключає можливість застосування санкцій за порушення строків розрахунків в інвалюті.

Вищевказана позиція підтверджується позицією Верховного Суду України викладеною у справі № 826/18776/13-а у провадженні № К/9901/3185/18 від 23.01.2018 року та Ухвалою Вищого адміністративного Суду у справі № 2а-7288/08/4070 у провадженні № К/9991/17618/12 від 06.11.2014 року.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД, а отже висновки, викладені в Акті, є помилковими, а тому винесене податкове повідомлення - рішення є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону №2473-VIIІ.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019р., визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (надалі - Постанова НБУ №18).

У зв`язку із введення воєнного стану Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 18 від 24.02.2022р. «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою встановлено з 05.04.2022р. граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів.

Для операцій, що проведені до 05.04.2022р. граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Відповідно до статі 255 Митного кодексу митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбаченихстаттями 257і335цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно достатті 247цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно дочастини шостоїцієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно доЗакону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно дочастини третьої статті 53цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки митних органів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;

2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

З акту перевірки вбачається , що станом на 30.04.2023 митне оформлення товару на загальну суму 45600,00 дол. США, у тому числі у сумі 34200,00 дол. США з граничним строком надходження імпортної продукції 01.09.2022, не завершено, чим ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «КВАДРАТ» порушено частину 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», із змінами та поповненнями.

Тобто , підставою для висновку податкового органу щодо порушення позивачем ч. 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» слугувало саме не завершення митного оформлення товару на загальну суму 45600,00 дол. США, у тому числі у сумі 34200,00 дол. США з граничним строком надходження імпортної продукції 01.09.2022.

Приписами ч.5 ст.13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Контролюючим органом за порушення вищевказаних пунктів Закону № 2473-VIII нараховано позивачеві пеню в розмірі 904217,14 коп. за період з 02.09.2022 по 30.04.2023.

Колегія суддів звертає увагу , що моментом здійснення експорту (імпорту) - відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону №959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто моментперетину товаром митного кордонуУкраїни не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичногоперетину товаром митного кордонудержави.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постановах Верховного Суду України від 04 липня 2011 року (№21-136а11), від 16 січня 2012 року (№21-412а11) та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №П/811/2370/15), від 31 січня 2019 року у справі №802/2802/15-а.

В обґрунтування позову, товариство вказує , що по специфікації № 1 від 22.05.2021 року до зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2021 №220521 UA, укладеного з компанією XIAMEN TOPUSING IMP. ЕХР. CO., LTD., Китай на суму 46500,00 дол. США (поліфосфат амонію в кількості 40 тон) граничний строк надходження імпортної продукції - 01.09.2022 року.

На адресу ТОВ НВК КВАДРАТ надійшов даний товар згідно відбитку Одеської митниці ДФС Під митним контролем на товаросупровідних документах, а саме: специфікація № 1 від 22.05.2021, СМR від 18.09.2021 № 69452 та № 69453, СОММЕRCIAL INVOICE від 16.07.2021 №TU21ТЕ87603, ВМД UА807170/2021/061270 з відміткою митного органу ПМК 320/807 20.09.2021 року.

Відділом класифікації товарів Харківської митниці прийняте рішення від 22.10.2021 року № КТ-UА807000-0498-2021-2021 на змінення коду УКТЗЕД з 2835390000 (ставка мита 5%) на код УКТЗЕД 3105201000 (ставка мита 6,5%) та оформлена Картка відмови № 807170/2021/01956 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

27.10.2021 року митним органом складений протокол про порушення митних правил № 0601/80700/21 відносно директора ТОВ НВК КВАДРАТ ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст.483 МК України, а вищезазначений товар - "АРР АММОNIUM POLYPHOSPHATE FERTILIZER GRADE PACK 25* (добрива) вагою нетто 40 000 кг вилучений та переданий на зберігання на склад митниці.

ТОВ НВК КВАДРАТ не погодилось з вищевказаними рішеннями митного органу та оскаржило їх у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 520/22343/21 адміністративний позов ТОВ НВК КВАДРАТ про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови -задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару № КТ-UА807000-0498-2021-2021 від 22.10.2021. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Харківської митниці Держмитслужби України № 807170/2021/01956.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року апеляційну скаргу відповідача на рішення ХОАС від 22.12.2021 повернуто скаржнику.

Ухвалою ДААС від 05.05.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення ХОАС від 22.12.2021.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2023 по справі № 953/1407/22 провадження у справі про порушення митних правил про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ КВАДРАТ за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України закрито на підставі статті 247 КУпАП, а вилучені згідно з протоколом № 0601/80700/21 від 27.10.2021 предмет порушення митних правил, а саме: АРР АММОМЦМ РОЬУРНО8РНАТЕ РЕЯТІІЛ2ЕК ОКАОЕ РАСК 25 (добрива) вагою нетто 40 000 кг, що зберігається в коморі Харківської митниці ДМС України, зобов`язано повернути ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ КВАДРАТ.

Постановою Харківського апеляційного суду від 07.06.2023 року по справі № 953/1407/22 апеляційну скаргу Харківської митниці залишено без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2023 по справі № 953/1407/22 залишено без змін.

20.06.2023 року позивачем на адресу Харківської митниці Держмитслужби України було надіслано лист щодо виконання зазначених вище судових рішень та повернення товарно-матеріальних цінностей.

Листом № 7.14-4/21-03/13/3741 від 30.06.2023 року Харківська митниця повідомила позивача, що питання повернення вилученого товару буде розглядатись після доступу митників до складу його зберігання на 38 км траси Харків - Бєлгород, який тимчасово не працює через наслідки бойових дій.

У взаємозв`язку із вказаним слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 195 МК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України (частина третя статті 198 МК України).

Згідно частин третьої та четвертої статті 247 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому органі доходів і зборів з пред`явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом; митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого починається транзитне переміщення.

За змістом частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Як визначено частиною першою статті 322 МК України, товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред`являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене органами доходів і зборів місце.

У відповідності до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до статі 255 Митного кодексу митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки митних органів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;

2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року по справі №803/1464/14 зазначив, що підтвердженням перебування під митним контролем товарів, що ввозяться в режимі імпорту, є наявність на вантаж товаросупровідних документів з проставленням на них відбитку штампа «Під митним контролем» з відповідною датою, що засвідчує власне перетин митного кордону України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 01 травня 2024 року у справі № 826/5669/18.

В індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 02.07.2019 р. № З044/6/99-99-14-06-02-15/ІПК (яка чинна на даний момент) зазначається, що наявність на момент проведення документальної перевірки товаросупровідних та товарно-транспортних документів з відбитком штампу «під митним контролем», без оформленої митної декларації, виключає можливість застосування санкцій за порушення строків розрахунків в інвалюті.

Враховуючи вищенаведені обставини справи , наявність товаросупровідних документів з проставленням на них відбитку штампа «Під митним контролем» з відповідною датою , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що висновки про порушення позивачем частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» є помилковими, тому і нарахування позивачу пені за таке порушення є неправомірним, оскільки контролюючим органом не враховано фактичну дату перетину митного кордону України згідно Контракту, що стало підставою для невірного встановлення дати початку нарахування та розрахунку пені.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00194470709 від 05.07.2023 року.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/29269/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко