Повістка

від 23.07.2024 по справі 420/3062/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3062/24

Головуючий в І інстанції: Радчук А.А.

Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 №187-дс від 26.12.2023 року.

Зобов`язано Одеську митницю нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 01 листопада 2023 року по 26 грудня 2023 року відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100, з урахуванням строку перебування ОСОБА_1 у відпустці у зазначений період.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року залишено без змін.

08.07.2024 року на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.

Мотиви даної заяви полягають у тому, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесено витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. Враховуючи зазначене, заявник просить ухвалити додаткову постанову щодо стягнення судових витрат.

Надаючи оцінку доказам підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підставі частин 4-7 цієї статті КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

Дослідивши вищезазначену заяву, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Верховного Суду по справі № 520/7431/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, відповідач, як особа, що заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 813/1966/18.

Колегія суддів констатує, що відповідач, подавши заперечення на заяву про винесення додаткового судового рішення, скористався своїм правом на подачу клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та зазначив про неспівмірність таких витрат, оскільки гонорар представника позивача за надану правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності та просив у задоволенні заяви відмовити.

Згідно правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 14.03.2023 у справі № 640/12206/19 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, надаючи оцінку доводам заявника щодо стягнення витрат на правову допомогу з урахуванням клопотання відповідача, щодо їх неспівмірності, колегія суддів зазначає наступне.

У грудні 2023 року, між ОСОБА_1 (Замовником) та Адвокатським об`єднанням «Світло» від імені якого діє адвокат Білак Н.І. (Виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги №27/4 від 27.12.2023 р., відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язок представляти інтереси Замовника перед приватними особами, правоохоронними органами, органами митниці, судами всіх судових інстанцій на підставі укладеного договору. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Замовник сплачує Виконавцю гонорар у розмірі, обумовленому сторонами додатково. Так, Додатковою угодою №2 від 30.04.2024 р. до Договору про надання правової допомоги №27/4 від 27.12.2023 р. сторонами було узгоджено, що за супроводження справи в апеляційній інстанції ЗАМОВНИК сплачує на користь ВИКОНАВЦЯ гонорар у фіксованому розмірі - 8 000, 00, що включає оплату послуг на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді апеляційної інстанції та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно підготовку до її розгляду, підготовку та подання процесуальних документів доказів, участь у судових засіданнях тощо.

У разі, якщо буде досягнуто мету представництва, ЗАМОВНИК додатково сплачує ВИКОНАВЦЮ гонорар успіху в розмірі 12 000,00 грн.

Так, в даному випадку, на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, було надано до суду апеляційної інстанції такі документи: Договір про надання правової допомоги № 27/4 від 27 грудня 2023 р., Додаткову угоду №2 до нього від 30 квітня 2024 р.; Акт прийому-передачі наданих послуг від 03.07.2024 р.

Тобто позивачем вказано на понесення витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. витрати на правову допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. є завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача було надано відзив на апеляційну скаргу та представник позивача брала участь у судовому засіданні.

Щодо безпосередньо написання відзиву на апеляційну скаргу, суд зауважує, що під час апеляційного провадження обставини справи, а також правові підстави позову, не змінювались, відзив на апеляційну скаргу фактично обґрунтований доводами адміністративного позову, текстова редакція відзиву містить значну кількість відсилань до тексту позовної заяви, тобто написання документу не потребувало витрат значних зусиль та часу адвоката.

Щодо участі у судовому засіданні, то колегія суддів зазначає, що представник позивача, згідно матеріалів справи, був присутній у судовому засіданні 02.07.2024 року з 11:59 год. до 12:20 год, (згідно протоколу судового засідання 20 хвилин).

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, дослідивши надані позивачем документи, враховуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку підлягає зменшенню до 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 252, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року задовольнити частково.

Ухвалити по справі додаткове судове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн.)

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова