Постанова

від 23.07.2024 по справі 320/5803/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5803/21 Головуючий у І інстанції - Шевченко А.В.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000185/2 від 14.09.2020, № UA100320/2020/000187/2 від 14.09.2020, №UA100320/2020/000199/2 від 22.09.2020 та № UA100320/2020/000200/2 від 22.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним були подані всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, тобто не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 позов залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 зазначену ухвалу залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.02.2023 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022, а справу направлено на продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року адміністративний позов задоволено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту було надано контролюючому органу повний пакет документів, а відповідачем, у свою чергу, не доведено, що такі документи не є достатніми для перевірки митної вартості товару.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, зокрема, що вони не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. Апелянт зазначає, що додатково надані позивачем документи не усунули таких розбіжностей, що стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Також, відповідач стверджує, що причини, які не дозволяли застосувати інші методи визначення митної вартості товару, ніж резервний, відображені у рішенні про коригування митної вартості товару.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що між Позивачем (далі - покупець) та компанією OU Mortellar Invest (длі - продавець) укладено контракт № 2017/01/1 UKR-EST від 03.01.2017 (далі - контракт), за умовами якого, продавець зобов`язується протягом усього строку дії контракту поставляти, а покупець приймати та оплачувати продукцію на умовах, згідно з інвойсом на кожну партію товару. Податки, митні збори та інші витрати за контрактом, які мають сплачувати у країні продавця несе останній, а витрати в країні покупця - покупець. Ціна товару зазначається в інвойсі в Євро чи Доларах США.

При цьому, між компанією OU Mortellar Invest (далі - клієнт) та ЗАТ «Клайпедос Трансліт» (далі - експедитор) укладено договір експедирування вантажів від 17.12.2018 № TR/MI-2018-12-17, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується за винагороду від імені Клієнта виконувати послуги, пов`язані з експедируванням вантажів та інші, пов`язані з цим дії (завантаження, розвантаження, зберігання в терміналах, відправку до місця призначення).

У межах контракту компанією OU Mortellar Invest оформлено інвойс на партію товару (продукт аквакультури - частини замороженої риби лосось - хребти, без харчових домішок та без теплової обробки; шматочки на шкірі) від 07.09.2020 № 332 на 15 840 кг. (1056 карт. коробів по 0,91USD/кг та 200 карт. коробів по 1,1 USD/кг) на загальну суму 18 410, 40 USD.

З метою митного оформлення партії товару, позивач подав митному органу митну декларацію № UA100320/2020/627565 від 14.09.2020, в якій визначив митну вартість спірного товару, що імпортується, за основним методом - за ціною контракту в сумі 18 410, 40 USD.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт № 2017/01/1 UKR-EST від 03.01.2017 (з додатками); інвойс від 07.09.2020 № 332; сертифікат якості від 07.09.2020; CMR А№ 1165483 від 10.09.2020; сертифікат походження товару від 08.09.2020 № А432509; довіку про вартість перевезення від 14.09.2020; загальний ветеринарний документ на ввезення Товару від 14.09.2020 № ПЗ 030/В.125.14/4/798н; митну декларацію країни відправлення MRN № 20LTLUA000175CD4F6 від 10.09.2020.

За результатом розгляду всіх наданих позивачем документів, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2020/00268 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 № UA100320/2020/000185/2, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за резервним методом, виходячи з вартості за одиницю товару на рівні 1,1USD за кг. (на підставі інформації для коригування митної вартості, зазначеної у ЕМД від 16.07.2020 № UA100320/2020/623274, від 20.07.2020 № UA100320/2020/6232460, від 27.07.2020 № UA100320/2020/623959).

Зі змісту спірного рішення вбачається, що за результатом опрацювання документів поданих разом з МД № UA100320/2020/627565 від 14.09.2020 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: 1) відповідно до інформації, наведеної в експортній декларації № 20LTLUA000175CD4F6 від 10.09.2020 відправником товару зазначено OU Mortellar Invest, а у ЕМД від 14.09.2020 № UA100320/2020/627565 та у CMR А№ 1165483 від 10.09.2020 - JSC «Klaipedos Translit»; 2) надана довідка про транспортно-експедиторські витрати від 14.09.2020 б/н не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. При цьому повідомлено, що декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону надаються перевізні документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості товару від декларанта було витребувано додаткові документи, які надані останнім не були. Отже, митниця дійшла висновку про те, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Листом від 18.11.2020 № 18/11/20-1 позивач надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, у тому числі: копії договору організації перевезення № 01/04/18-1 від 01.04.2018; договору експедирування вантажів № TR/M1-2018-12-17 від 17.12.2018 (для обґрунтування зазначення відправником товару - JSC «Klaipedos Translit», як експедитора, який діяв від імені компанії OU Mortellar Invest). Також надавав довідку про товарно-експедиторські витрати від 14.09.2020 на загальну суму 25000,00 грн. (15000,00 грн. - вартість транспортних витрат від м. Клайпеда (Литва) до п/п Нові Яриловичі (Україна); 10000,00 грн. - від п/п Нові Яриловичі до м. Київ); договір організації перевезення між позивачем та ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» від 01.04.2018 № 01/04/18-1; рахунок на оплату транспортних послуг від 14.09.2020 № 275; акт надання послуг від 14.09.2020 № 275 (транспортні послуги); бухгалтерську довідку на формування вартості придбання товару у іноземного постачальника від 14.09.2020 (вартість товару 18410,40 USD, що еквівалентно 513655,68 грн. по курсу НБУ на 14.09.2020) та документи щодо купівлі валюти; картку рахунку 632 за 14.09.2020-31.10.2020.

Також, в межах контракту компанією OU Mortellar Invest оформлено інвойс на партію товару (продукт аквакультури - частини замороженої риби лосось - хребти, без харчових домішок та без теплової обробки; шматочки 1-3 см) від 11.09.2020 № 337 на 19 500 кг. (650 карт. коробів по 0,91 USD/кг та 650 карт. коробів по 2,33 USD/кг) на загальну суму 31 590 USD.

З метою митного оформлення партії товару позивач подав митному органу митну декларацію № UA100320/2020/627625 від 14.09.2020, в якій визначив митну вартість спірного товару, що імпортується, за основним методом - за ціною контракту в сумі 31 590 USD.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт № 2017/01/1 UKR-EST від 03.01.2017 (з додатками); інвойс від 11.09.2020 № 337; сертифікат якості від 11.09.2020; декларацію виробника від 11.09.2020; митну декларацію країни відправлення № 20LTLC0100EK153501 від 11.09.2020; загальний ветеринарний документ на ввезення Товару від 14.09.2020 № ПЗ 030/В.125.14/4/804н; CMR від 11.09.2020 № 1165483; сертифікат походження товару № А4326149; міжнародний сертифікат для ввезення на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною LT0262126/L2-15288.

За результатом розгляду всіх наданих позивачем документів, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2020/00270 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 № UA100320/2020/000187/2, яким позивачу частково відкориговано митну вартість товару (№ 1 хребти лосося 650 карт.коробок) за резервним методом, виходячи з вартості за одиницю товару на рівні 1,1 USD за кг. (на підставі інформації для коригування митної вартості, зазначеної у ЕМД від 16.07.2020 № UA100320/2020/623274, від 20.07.2020 № UA100320/2020/6232460, від 27.07.2020 № UA100320/2020/623959).

Зі змісту спірного рішення вбачається, що за результатом опрацювання документів поданих разом з МД № UA100320/2020/627625 від 14.09.2020 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: 1) відповідно до інформації, наведеної в експортній декларації № 20LTLC0100EK153501 від 11.09.2020 відправником товару зазначено OU Mortellar Invest, а у ЕМД від 14.09.2020 № UA100320/2020/627625 та у CMR від 11.09.2020 № 1165483 - JSC «Klaipedos Translit»; 2) надана довідка про транспортно-експедиторські витрати від 14.09.2020 б/н не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. При цьому зазначено, що декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону надаються перевізні документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості товару від декларанта було витребувано додаткові документи, які надані останнім не були. Отже, митниця дійшла висновку про те, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Листом від 19.11.2020 № 19/11/20-1 позивач надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, у тому числі копії договору організації перевезення № 01/04/18-1 від 01.04.2018; договору експедирування вантажів № TR/M1-2018-12-17 від 17.12.2018 (для обґрунтування зазначення відправником товару - JSC «Klaipedos Translit», як експедитора, який діяв від імені компанії OU Mortellar Invest). Також надавав довіку про вартість перевезення від 14.09.2020; рахунок на оплату транспортних послуг від 14.09.2020 № 276; акт надання послуг від 14.09.2020 № 276 (транспортні послуги); бухгалтерську довідку на формування вартості придбання товару у іноземного постачальника від 14.09.2020 (вартість Товару 31590 USD, що еквівалентно 881370,48 грн. по курсу НБУ на 14.09.2020) та документи щодо купівлі валюти; картку рахунку 632 за 14.09.2020-31.10.2020.

Також, в межах контракту компанією OU Mortellar Invest оформлено інвойс на партію Товару (продукт аквакультури - частини замороженої риби лосось - хребти, без харчових домішок та без теплової обробки) від 15.09.2020 № 341 на 19 440 кг. (1 296 карт. коробів по 0,91 USD/кг) на загальну суму 17 690, 40 USD.

З метою митного оформлення партії Товару, позивач подав митному органу митну декларацію № UA100320/2020/628231 від 22.09.2020, в якій визначив митну вартість спірного товару, що імпортується, за основним методом - за ціною контракту в сумі 17 690, 40 USD.

На підтвердження заявленої митної вартості Товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт № 2017/01/1 UKR-EST від 03.01.2017 (з додатками); інвойс від 15.09.2020 № 341; сертифікат якості від 15.09.2020; сертифікат походження товару № А432720; декларацію виробника від 15.09.2020; митну декларацію країни відправлення № 20LTLC0100EK15ADA7від 17.09.2020; митну декларацію країни відправлення № 20LTLUA000175FD292 від 17.09.2020; загальний ветеринарний документ на ввезення Товару від 22.09.2020 № ПЗ 030/В.125.14/4/823н; CMR від 17.09.2020; міжнародний сертифікат для ввезення на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною LT0262331/L2-15701; довідку про транспортно-експедиційні послуги від 22.09.2020.

За результатом розгляду всіх наданих позивачем документів, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2020/00282 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 № UA100320/2020/000199/2, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за резервним методом, виходячи з вартості за одиницю товару на рівні 1,1 USD за кг. (на підставі інформації для коригування митної вартості, зазначеної у ЕМД від 16.07.2020 № UA100320/2020/623274, від 20.07.2020 № UA100320/2020/6232460, від 27.07.2020 № UA100320/2020/623959).

Зі змісту спірного рішення вбачається, що за результатом опрацювання документів поданих разом з МД № UA100320/2020/628231 від 22.09.2020 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: 1) відповідно до інформації, наведеної в експортній декларації від 17.09.2020 № 20LTLUA000175FD027 відправником товару зазначено OU Mortellar Invest, а у CMR від 17.09.2020 та у ЕМД від 22.09.2020 № UA100320/2020/628231- JSC «Klaipedos Translit»; 2) надана довідка про транспортно-експедиторські витрати від 22.09.2020 б/н не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. При цьому зазначено, що декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону надаються перевізні документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості товару від декларанта було витребувано додаткові документи, які надані останнім не були. Отже, митниця дійшла висновку про те, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Листом від 23.11.2020 № 23/11/20-1 позивач надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, у тому числі копії договору організації перевезення № 01/04/18-1 від 01.04.2018; договору експедирування вантажів № TR/M1-2018-12-17 від 17.12.2018 (для обґрунтування зазначення відправником товару - JSC «Klaipedos Translit», як експедитора, який діяв від імені компанії OU Mortellar Invest). Також надавав бухгалтерську довідку на формування вартості придбання товару у іноземного постачальника від 22.09.2020 та документи щодо купівлі валюти; картку рахунку 632 за 22.09.2020-31.10.2020; рахунок на оплату транспортних послуг від 22.09.2020 № 282; акт надання послуг від 22.09.2020 № 282 (транспортні послуги).

Крім того, в межах контракту компанією OU Mortellar Invest оформлено інвойс на партію Товару (продукт аквакультури - частини замороженої риби лосось - хребти, без харчових домішок та без теплової обробки) від 15.09.2020 № 340 на 19 440 кг. (1 296 карт. коробів по 0,91 USD/кг) на загальну суму 17 690, 40 USD.

З метою митного оформлення партії товару, позивач подав митному органу митну декларацію № UA100320/2020/628232 від 22.09.2020, в якій визначив митну вартість спірного товару, що імпортується, за основним методом - за ціною контракту в сумі 17 690, 40 USD.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт № 2017/01/1 UKR-EST від 03.01.2017 (з додатками); інвойс від 15.09.2020 № 340; сертифікат якості від 15.09.2020; сертифікат походження товару № А432719; декларацію виробника від 15.09.2020; митну декларацію країни відправлення № 20LTLC0100EK15ADA7 від 17.09.2020; митну декларацію країни відправлення № 20LTLUA000175FD027 від 17.09.2020; загальні ветеринарні документи на ввезення Товару від 22.09.2020 №№ ПЗ 030/В.125.14/4/824н, ПЗ 030/В.125.14/4/825н, ПЗ 030/В.125.14/4/826н; CMR від 17.09.2020; міжнародний сертифікат для ввезення на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною LT0262325/L2-15700; довідку про транспортно-експедиційні послуги від 22.09.2020.

За результатом розгляду всіх наданих позивачем документів, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2020/00283 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 № UA100320/2020/000200/2, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за резервним методом, виходячи з вартості за одиницю товару на рівні 1,1 USD за кг. (на підставі інформації для коригування митної вартості, зазначеної у ЕМД від 16.07.2020 № UA100320/2020/623274, від 20.07.2020 № UA100320/2020/6232460, від 27.07.2020 № UA100320/2020/623959).

Зі змісту спірного рішення вбачається, що за результатом опрацювання документів поданих разом з МД № UA100320/2020/628232 від 22.09.2020 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: 1) відповідно до інформації, наведеної в експортній декларації від 17.09.2020 № 20LTLUA000175FD027 відправником товару зазначено OU Mortellar Invest, а у CMR від 17.09.2020 та у ЕМД від 22.09.2020 № UA100320/2020/628231 - JSC «Klaipedos Translit»; 2) надана довідка про транспортно-експедиторські витрати від 22.09.2020 б/н не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. При цьому зазначено, що декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону надаються перевізні документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості товару від декларанта було витребувано додаткові документи, які надані останнім не були. Отже, митниця дійшла висновку про те, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Листом від 23.11.2020 № 23/11/20-3 позивач надав митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, у тому числі копії договору організації перевезення № 01/04/18-1 від 01.04.2018; договору експедирування вантажів № TR/M1-2018-12-17 від 17.12.2018 (для обґрунтування зазначення відправником товару - JSC «Klaipedos Translit», як експедитора, який діяв від імені компанії OU Mortellar Invest). Також надавав бухгалтерську довідку на формування вартості придбання товару у іноземного постачальника від 22.09.2020 та документи щодо купівлі валюти; картку рахунку 632 за 22.09.2020-31.10.2020; рахунок на оплату транспортних послуг від 22.09.2020 № 281; акт надання послуг від 22.09.2020 № 281 (транспортні послуги).

Київська митниця Держмитслужби листом від 30.11.2020 № 7.8-8/15/11/23653, за результатом розгляду листів позивача про надання додаткових документів, повідомила про відсутність підстав для визначення митної вартості за поданими позивачем вантажними митними деклараціями та для скасування спірних рішень.

Додатково на підтвердження своєї правової позиції, позивач надав суду копії листів ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 09.11.2020 № 111/158 та від 10.11.2020 № 111/170, якими підтверджено, що контрактна ціна 0,91 Євро/кг на товар, що постачаються згідно з інвойсами №№ 332, 337, 340, 341 до контракту, відповідає рівню відпускних цін компанії-постачальника на товар при поставках в Україну на умовах поставки FCA Клайпеда Литва (Інкотермс - 2010).

Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та прийняв оскаржувані рішення, з чим погоджується і колегія з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ч. 1 ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи ч. 1 ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Разом з тим документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 та 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у редакції, чинній на час подання митної декларації, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Положеннями ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, позивачем були подані відповідачу необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості спірного товару, за результатом дослідження та оцінки яких у суду не виникло сумнівів щодо об`єктивності та реальності заявленої ним митної вартості спірного товару за ціною контракту.

Водночас судом встановлено, що відповідачем всупереч імперативних вимог митного законодавства, не зазначивши конкретних обставин, які саме викликали сумніви у заявленій позивачем митній вартості спірного товару (її складових), причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів, а також не обґрунтувавши необхідність перевірки спірних відомостей з посиланням на документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, були прийняті спірні рішення.

Також суд установив, що з відповідних документів не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ознак підробки, що б могли дати митному органу підстави для висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

Одночасно суд зазначає, що у даному випадку, відмовляючи позивачу у визначенні митної вартість товару за першим методом, яка зазначена у митних деклараціях, відповідач виходив з того, що декларантом не було подано до митного оформлення повного переліку документів, які б підтверджували митну вартість товарів та числові значення складових їх вартості. Натомість відповідач не вказав та не довів, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.

Аналізуючи доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд доходить висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд доходить висновку, що наведені відповідачем у спірних рішеннях доводи не могли бути підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною контракту, оскільки не спростовують правомірність визначення такої митної вартості (її складових).

Окрім наведеного, щодо коригування відповідачем митної вартості товару за резервним методом, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту графи 33 спірних рішень, другорядні методи визначення митної вартості товарів застосувати неможливо. Натомість, у митниці наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу - резервного методу.

Так, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості спірного товару зазначено митні декларації від 16.07.2020 № UA100320/2020/623274, від 20.07.2020 № UA100320/2020/6232460, від 27.07.2020 № UA100320/2020/623959.

Разом із тим, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19.

Між тим, як вбачається з графи 33 спірних рішень, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, без наведення будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Серед критеріїв/принципів, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Таким чином, відповідач при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості товарів протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Отже, рішення суду першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

В.В. Файдюк