Ухвала

від 22.07.2024 по справі 520/12940/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

справа №520/12940/23

адміністративне провадження №К/990/21344/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі № 520/12940/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- визнати (незаконним) та скасувати рішення Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради з приводу постановки з 14 грудня 2021 року ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на облік у якості дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах у зв`язку із вчиненням психологічного насильства;

- зобов`язати Службу у справах дітей Малоданилівської селищної ради надіслати лист - спростування до ВП №1 Полтавського РУП, до слідчого, до процесуального керівника кримінального провадження №12022170460000192, до представника позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі № 520/12940/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтування підстав касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 червня 2024 року скаржник направив на адресу суду обґрунтування підстав касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник вказує підпункти «а, в» пункту 2 частини п`ятої та пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій не було застосовано пункт 14 частини 1 статті 1, частина 3 статті 6, частина 2 статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII, пункти 2, 5, 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №585, тощо.

Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно розмежування суб`єктів та їх повноважень у разі повідомлення про вчинення домашнього насильства над малолітньою дитиною, окремий виключний порядок дій уповноважених суб`єктів відповідно до Закону №2229-VIII та Порядку №585, є застосуванням окремого акту проведення оцінки рівня безпеки дитини, який дозволяє виявити можливі ознаки домашнього насильства, який повинен суворо дотримуватися та обов`язок до уповноважених суб`єктів дотримуватись такого порядку з урахуванням особливої вразливості малолітньої дитини.

Також посилається на те, що судами попередніх інстанцій в порушення статті 44, 90, 211 КАСУ не було досліджено та надано оцінку доказам, які було надані представником позивача.

Крім того, касаційна скарга містить посилання й на інші порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, які потребують ретельної перевірки.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі п. 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328, пп. «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі № 520/12940/23.

Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/12940/23.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

А. Ю. Бучик