Постанова

від 23.07.2024 по справі 200/15928/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа №200/15928/21

касаційне провадження № К/990/42199/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сіваченко І.В.; судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)

у справі № 200/15928/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбонстілл»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбонстілл» (далі - ТОВ «Карбонстілл», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2021 року № 11508/05-99-07-16 та № 11506/05-09-07-16.

Рішенням від 04 травня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами не носили реального характеру.

Постановою від 14 вересня 2023 року Перший апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, а позов задовольнив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з визначеними в акті перевірки контрагентами.

Ухвалою від 16 січня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Карбонстілл» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «Корнер Продакт» за квітень 2019 року; Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс Інвест» за червень 2019 року; Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітамін Постач» за липень 2019 року; Товариством з обмеженою відповідальністю «Керінг Систем» за жовтень 2019 року; Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаладон БУМ» за лютий 2020 року; Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортекс Грей» за квітень 2020 року; Приватним підприємством «Агро Евріка» за липень 2020 року, за результатами якої склав акт від 07 вересня 2021 року № 9304/05-99-07-16/39568987.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено зобов`язання з податку на додану вартість на 3 203 669,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 46 764,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Корнер Продакт» за квітень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс Інвест» за червень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітамін Постач» за липень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Керінг Систем» за жовтень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаладон БУМ» за лютий 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортекс Грей» за квітень 2020 року, Приватним підприємством «Агро Евріка» за липень 2020 року.

На підставі висновків названого акта перевірки відповідач 06 жовтня 2021 року прийняв податкові повідомлення-рішення:

№ 11508/05-99-07-16, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 4 004 586,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 203 669,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 800 917,25 грн;

№ 11506/05-99-07-16, яким зменьшив суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 46 764,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Аналіз вказаних норм свідчить, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме:

щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Корнер Продакт» (придбання металопрокату): рахунку-фактури; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів надання послуг з автотранспортного перевезення; рахунків на оплату послуг з автотранспортного перевезення; банківської виписки; журналу обліку вантажів; оборотно-сальдової відомості; картки рахунку 631; податкових накладних;

щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс Інвест» (придбання металопрокату, складових частин обладнання та зварювального обладнання): видаткових накладних; рахунків-фактур; актів надання послуг з перевезення вантажу; рахунків на оплату послуг з перевезення вантажу; прибуткових накладних; платіжних доручень; журналу обліку вантажів; картки рахунку 631; податкових накладних;

щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітамін Постач» (придбання металопрокату, складових частин обладнання): видаткових накладних; рахунків-фактур; актів надання послуг з перевезення вантажу; рахунків на оплату послуг з перевезення вантажу; прибуткових накладних; платіжних доручень; журналу обліку вантажів; картки рахунку 631; податкових накладних;

щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Керінг Систем» (придбання металопрокату, складових частин обладнання): рахунків-фактур; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів надання послуг з автотранспортного перевезення; рахунків на оплату послуг з автотранспортного перевезення; банківської виписки; журналу обліку вантажів; оборотно-сальдової відомості; картки рахунку 631; податкових накладних;

щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаладон БУМ» (придбання складових частин обладнання): рахунків-фактур; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів надання послуг з автотранспортного перевезення; рахунків на оплату послуг з автотранспортного перевезення; банківської виписки; журналу обліку вантажів; оборотно-сальдової відомості; картки рахунку 631; податкових накладних;

щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортекс Грей» (придбання металопрокату, складових частин обладнання): рахунків-фактур; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів надання послуг з автотранспортного перевезення; рахунків на оплату послуг з автотранспортного перевезення; банківської виписки; журналу обліку вантажів; оборотно-сальдової відомості; картки рахунку 631; податкових накладних;

щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Агро Евріка» (придбання металопрокату): рахунків-фактур; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів надання послуг з автотранспортного перевезення; рахунків на оплату послуг з автотранспортного перевезення; банківської виписки; журналу обліку вантажів; оборотно-сальдової відомості; картки рахунку 631; податкових накладних.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що придбані позивачем товари (складові частини обладнання, металопрокат) були фактично використані в господарській діяльності ТОВ «КАРБОНСТІЛЛ», що також підтверджується відповідною первинною документацією, зокрема: актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво; накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; специфікаціями до договорів; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); актами приймання-передачі обладнання з ремонту; товарно-транспортними накладними; актами надання автотранспортних послуг тощо.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що податкова інформація, на основі якої контролюючий орган дійшов висновку щодо неспроможності контрагентів виконати спірні операції, не може бути самостійною підставою для висновку щодо нереальності операцій з позивачем, оскільки податкові перевірки або зустрічні звірки контрагентів не проводились.

Щодо ненадання позивачем паспортів якості, сертифікатів відповідності, інших документів щодо перевірки якості придбаного товару в зв`язку з чим не можливо визначити якість та походження товару, то суд правильно зазначив, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, а тому саме по собі незбереження й ненадання позивачем означених документів не є безперечним доказом відсутності господарської операції.

Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах постачання джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суд правильно виходив з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

При цьому, судом встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на кримінальні провадження фігурантами яких є контрагенти позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітамін Постач», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керінг Систем», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортекс Грей») доцільно не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки за правилами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова