Ухвала

від 23.07.2024 по справі 386/612/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/612/23

Провадження № 1-кс/386/151/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

23 липня 2024 року смт. Голованівськ

Слідчий суддя

Голованівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Голованівськ клопотання старшого слідчого СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №42023122050000029 від 25.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Клопотання надійшло до суду 22 липня 2024 року о 11 год. 50 хв.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах.

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділення Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна підозоюваного в кримінальному провадженні № 42023122050000029 від 25.04.2023,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.1ст.366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 13.07.2018 Управлінням капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі УКБ Кіровоградської ОДА) на онлайн-платформі електронної системи публічних закупівель « ІНФОРМАЦІЯ_1 » https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2018-07-13-001828-b, було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів, предметом якого було - будівництво об`єкту «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 ». Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмету закупівлі встановлювався у сумі 5782556, 40 грн.

За результатами проведення процедури закупівель переможцем визначено ТОВ «ВКФ Софіт», код 39295910, юридична адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький вул. Шатила,12 кв.4 - в особі директора ОСОБА_5 .

17.08.2018 року за результатами проведення процедури закупівлі між УКБ Кіровоградської ОДА, юридична адреса: м. Кропивницький вул. Дворцова буд.32/29 - в особі начальника управління ОСОБА_6 , який діє на підставі Положення (далі Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ВКФ Софіт», код 39295910 - в особі директора ОСОБА_5 , який діє на підставі Статуту ( далі Підрядник), укладено договір підряду №71/18 по виконанню робіт «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 » та «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 . Коригування», терміном виконання 2018-2019 роки. Ціна договору складає : 5760000,00 гривень в т.ч. ПДВ.

У подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими передбачено виконання робіт у 2018 та 2019 роках, а саме: додаткова угода № 71/18/157 від 18.12.2018, та додаткова угода № 71/18/10 від 12.02.2019.

ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «ВКФ Софіт» (код 39295910), відповідно до наказу № 1 від 08.07.2014, у період часу з грудня 2018 року по березень 2019 року, вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме бюджетними коштами у великих розмірах, що виділялись на будівництво об`єкту «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 » та «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 . Коригування».

Під час виконання робіт за вказаним договором підряду, на виконання злочинного плану, директор ТОВ «ВКФ Софіт», код ЄРДПОУ 39295910 ОСОБА_5 , будучи відповідальним за якісне виконання будівельно-монтажних робіт, створив умови для заволодіння бюджетними коштами.

Так, ОСОБА_5 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, з метою особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах не здійснив закупівлю основних будівельних матеріалів в необхідній кількості, тим самим мінімізував витратну частину підприємства на їх оплату та на оплату витрат труда робітників, а також на роботу спеціальної будівельної техніки та забезпечив складання звітної документації, а саме актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, до якої вніс неправдиві відомості щодо фактичних обсягів виконаних будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів.

Загальна вартість невідповідностей переліку та обсягів фактично виконаних робіт, переліку та обсягам робіт, передбачених згідно первинної звітної документації по об`єкту «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 » за договором підряду № 71/18 від 17.08.2018, за прямими витратами становить 277117,18 грн. (двісті сімдесят сім тисяч сто сімнадцять грн. 18 коп.)

Вищезазначені акти було підписано з УКБ Кіровоградської ОДА та направлено для оплати до ГУ Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.

Відповідно до даних бухгалтерської звітності ТОВ «ВКФ Софіт» УКБ Кіровоградської ОДА з розрахункового рахунку 35420158002208 через ГУ Державної казначейської служби України у Кіровоградській області на розрахунковий рахунок 37126117702904 ТОВ «ВКФ Софіт» перераховано 04.10.2019 638309,17 грн, 23.10.2018 218834,40 грн., 19.11.2018 1683954,00 грн., 10.12.2018 -584723,39 грн., 14.12.2018 574869,88 грн., 19.02.2019 751886,83 грн., 05.03.2019- 654042,11 грн., 15.03.2019 652380,22 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , за вказаних вище обставин, достеменно знаючи, що роботи за деякими актами приймання виконаних будівельних робіт форма № КБ-2 за окремими позиціями не виконувались, у приміщенні ТОВ «ВКФ Софіт», код 39295910, за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький вул. Шатила,12 кв.4 10.12.2018, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, що виділялись в рамках договору підряду № 71/18 від 17.08.2018 року по об`єкту «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 » та «Будівництво сільської лікарської амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 . Коригування», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вніс до офіційних документів - актів приймання виконаних робіт форма № КБ-2 неправдиві відомості.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що внаслідок вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, завдано майнової шкоди в сумі 277117,18 грн. (двісті сімдесят сім тисяч сто сімнадцять грн. 18 коп.).

26.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у чиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191. ч. 1 ст. 366 КК України.

Що стосується наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 191, ч.1 ст. 366 КК Українито слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Кримінальний процесуальний кодекс України, вимагає від слідчого, прокурора вжиття необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Так, в ході досудового розслідування встановлені конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним майном, на яке необхідно накласти арешт.

Відповідно до ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений а також за його згодою будь яка інша фізична чи юридична особа має право на будь якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Під часдосудового розслідування встановлено,що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 директором ТОВ «ВКФ Софіт», картка платників податків 2560414234 рахуються увласності наступні транспортнізасоби :автомобіль легковий DAEWOO,2006року випуску,синього кольору,держаний номернийзнак НОМЕР_1 ,VIN НОМЕР_2 ,номер двигуна НОМЕР_3 (оцінковавартість відповіднодо звіту№ В-121автотоварознавчої експертизиз оцінкитранспортного засобувід 11.07.2024становить 86100,00грн.)та автомобільлегковий AUDIQ5, 2014року випуску,коричневого кольору,держаний номернийзнак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 (оцінкова вартість відповідно до звіту № В-122 автотоварознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу від 11.07.2024 становить 1016 552,00 грн.)

Згідно із ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

В даному випадку арешт майна/нерухомого майна є обов`язковим в кримінальному провадженні з метою відшкодування майнової шкоди/ цивільного позову в судовому порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На даний час, зберігається ризик подальшого приховування майна та його відчуження, а тому існує необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно та транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України не викликати в судове засідання для розгляду клопотання підозрюваного ОСОБА_5 , його представників, оскільки у разі повідомлення останніх про розгляд даного клопотання є ризик, що мано на яке планується накласти арешт, так як може бути відчужено на користь третіх осіб.

За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими Закон пов`язує необхідність та підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_5 для запобігання можливості його приховування та відчуження, з метою забезпечення відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків.

Просив накласти арешт на рухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні №42023122050000029 від 25.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: автомобіль легковий DAEWOO,2006року випуску,синього кольору,держаний номернийзнак НОМЕР_1 ,номер шасі VIN НОМЕР_2 ,індефікаційний номердвигуна НОМЕР_3 ,які належать на праві власності ОСОБА_5 , оціночна вартість якої становить 86100 гривень, шляхом заборони розпорядження відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України не викликати в судове засідання підозрюваного ОСОБА_5 (його представників), у володінні якого знаходяться майно на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, в судове засідання у зв`язку з тим, що будучи повідомленим про розгляд клопотання останній може відчужити право власності на вказане майно на третіх осіб.

В судове засідання слідчий не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність та задовольнити клопотання з підстав викладених у клопотанні.

Вивчивши внесене клопотання, ознайомившись з письмовою заявою слідчого та дослідивши додані до клопотання документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.

Клопотання складено належною на те особою, та погоджене з відповідним на те прокурором, на підставі внесеного до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення, тобто на законних підставах.

Клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядалось без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що провадженні слідчого відділення Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінального провадження №42023122050000029 від 25.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Статтею 131КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчимсуддею встановлено,що слідчим26.06.2024 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у чиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Так, відповідно до ст. 171 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений а також за його згодою будь яка інша фізична чи юридична особа має право на будь якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Таким чином арешт майна, рухомого майна є обов`язковим в кримінальному провадженні з метою відшкодування майнової шкоди, цивільного позову в судовому порядку.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 картка платників податків НОМЕР_7 рахуються увласності наступні транспортнізасоби :автомобіль легковий DAEWOO,2006року випуску,синього кольору,держаний номернийзнак НОМЕР_1 ,VIN НОМЕР_2 ,номер двигуна НОМЕР_3 (оцінковавартість відповіднодо звіту№ В-121автотоварознавчої експертизиз оцінкитранспортного засобувід 11.07.2024становить 86100,00грн.)та автомобільлегковий AUDIQ5, 2014року випуску,коричневого кольору,держаний номернийзнак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 (оцінкова вартість відповідно до звіту № В-122 автотоварознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу від 11.07.2024 становить 1016 552,00 грн.)

Відповідно до Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50).

Надані слідчим докази, своїй сукупності свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення цивільного позову, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 168, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ::

Клопотання старшого слідчого старшого слідчого СВ Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль легковий DAEWOO, 2006 року випуску, синього кольору, держаний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , індефікаційний номер двигуна НОМЕР_3 , оціночна вартість якої становить 86100,00грнгривень, який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони будь кому права на його розпорядження та відчуження.

Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1