Постанова

від 11.07.2024 по справі 521/26097/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/26097/23

Номер провадження 3/521/1131/24

П О С Т А Н ОВ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши протоколи про порушення митних правил №1641/50000/23 від 18.10.2023 року, №1639/50000/23 від 18.10.2023 року, №1640/50000/23 від 18.10.2023 року, які надійшли з Одеської митниці Держмитслужби у відношенні громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), керівника ТОВ «ФОКСІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 42360413, 03061, м.Київ, вул. Пост-Волинська, буд.3, кв. (офіс) 35),за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України,

В С Т А Н О В И В :

04.11.2020 між TOB "ЄВРОПА ТОРГ ТГ" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 18, кв. 32, код ЄДРПОУ 42406929) та компанією BESYILDIZ MADENI ESYA PLASTIK TEKSTIL URUNLERI VE TURIZM SAN. TIC. LTD. STL (Mahmutbey Mah. Istoc Toptancilar Carsisi 11. Ada C Tipi Dukkan No: 17 Bagcilar/ISTANBUL) було укладено контракт №BES/EUR/041120 щодо поставок товарів в Україну.

Крім того, 25.11.2020 між ТОВ "ЄВРОПА ТОРГ ТГ" (код ЄДРПОУ 42406929) та ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. З, кв. (офіс) 35, код ЄДРПОУ 42360413) було укладено договір комісії №251120/Е01, відповідно до якого останній є вантажоотримувачем та відповідальним за знаходження, доставку та митне оформлення товарів в Україну від імені першого.

В рамках зазначеного вище зовнішньоекономічного контракту №BES/EUR/041120 до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_2 / НОМЕР_3 з вантажем «товари народного споживання - 19 найменувань».

20.12.2020особою, уповноваженою на декларування ТОВ "ЛЕГІОН МАКС" гр. України ОСОБА_2 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2020/504635.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення митному органу надані: інвойс № 041741 від 18.12.2020, пакувальний лист №041741 від 18.12.2020, контракт №BES/EUR/041120 від 04.11.2020, CMR №0939738 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500070/2020/504635 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія BESYILDIZ MADENI ESYA PLASTIK TEKSTIL URUNLERI VE TURIZM SAN. TIC. LTD. STI. (Mahmutbey Mah. Istoc Toptancilar Carsisi 11. Ada C Tipi Dukkan No: 17 Bagcilar/ISTANBUL), одержувачем є TOB "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" (03061, м.Київ, вул.Пост- Волинська, буд. З, кв. (офіс) 35, код ЄДРПОУ 42360413).

Згідно граф МД №UA500070/2020/504635 було заявлено 19 найменувань товару «Одяг з натурального хутра, одяг жіночий, чоловічий та дитячий в асортименті; сумки; трикотажне полотно; постільна білизна; тюль» у кількості 62 місця загальною вагою брутто 2022 кг./ нетто 1854 кг. Фактурна вартість заявлених товарів складає 11706,89 доларів СІЛА.

20.12.2020 після здійснення митного оформлення за МД №UA500070/2020/504635 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

Статтею 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками.

Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу. Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Листом Державної митної служби України від 15.09.2023р. №26/26-04/7.10/2445 (вх. Одеської митниці від 27.09.2023 №22245/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини від 07.07.2023 №85035822 надіслало копії зареєстрованої в митних органах Туреччини турецької експортної митної декларації №20341300ЕХ855761 від 18.12.2020 та інших митних та товарусопровідних документів за якими здійснювалось переміщення товарів з Туреччини від відправника фірми BESYILDIZ MADENI ESYA PLASTIK TEKSTIL URUNLERI VE TURIZM SAN. TIC. LTD. STL (Mahmutbey Mah. Istoc Toptancilar Carsisi 11. Ada C Tipi Dukkan No: 17 Bagcilar/ISTANBUL) в Україну на адресу TOB "ЄВРОПА ТОРГ ТГ" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський. буд. 18, кв. 32, код ЄДРПОУ 42406929).

За даними, внесеними до турецьких митних документів від 18.12.2020 №20341300ЕХ855761 переміщувався з Туреччини в Україну товар у кількості 119 місць загальною вагою брутто 2593,02 кг./ нетто 2310 кг. та загальною вартістю 22686,78 дол. США (631 109,92 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД) на адресу ТОВ "ЄВРОПА ТОРГ ТГ" (код ЄДРПОУ 42406929).

Таким чином, наведена вище інформація митних органів Туреччини вказує на те, що зазначена вартість товарів та вага, які декларувалися митним органам країни відправлення та митним органам України відрізняється.

Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.п.1,4 ч.1 ст.266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Митним кодексом України передбачено обов`язок особи - декларанта задекларувати товари за встановленою формою. Для виконання вимог та обов`язків щодо належного декларування ст. 266 МК України декларанту надано право перед подачею митної декларації здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, брати проби та зразки.

Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначеного вище товару ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 42360413), як отримувач та особа відповідальна за доставку та митне оформлення товарів в Україну, надала для декларування у МД №UA500070/2020/504635 від 20.12.2020 неправдиві відомості щодо вартості, ваги та кількості місць надавши документи, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, базою оподаткування товарів при ввезенні їх цього товару.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті на ці товари.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно вартості, ваги та кількості місць товару.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами): переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України. У т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані».

Відповідно п. 6 цієї Постанови Пленуму, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесені неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Згідно з статтею 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом та які містять неправдиві данні.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 42360413) здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані стосовно вартості, ваги та кількості місць товару.

Відповідно до п.2.1.3. договору комісії №251120/Е01 від 25.11.2020, укладеного між ТОВ "ЄВРОПА ТОРГ ТГ" (код ЄДРПОУ 42406929) та ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. З, кв. (офіс) 35, код ЄДРПОУ 42360413), саме ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" є вантажоотримувачем та згідно п.2.2.1 зобов`язаний підтвердити вартість товару, прийняти товар та сплатити митну вартість згідно п.2.2.2.

Таким чином судом встановлено, що одержувачем вказаного товару є ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" в особі керівника гр.України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства. Крім того, суд враховує, що юридична особа при здійсненні своєї діяльності є обізнаною особою на свої права та обов`язки.

Відповідно до ст.459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств. Таким чином, ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" в особі керівника гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 631 109,92 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості, ваги та кількості місць товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) часиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Таким чином, ТОВ "ФОКСІ ТРЕЙДІНГ" в особі керівника гр. України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості, ваги та кількості місць цих товарів.

Отже, в діях громадянина України ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

За даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил від 18.10.2023 року №1640/500000/23 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483МК України.

В судовізасідання, які були призначені на 30.01.2024 року, 29.02.2024 року, 09.04.2024 року, 07.05.2024 року та 11.07.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, викликався до суду, зокрема шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену в протоколах, шляхом розміщення оголошення про виклик особи в судове засідання на веб-сайті Судова влада України та шляхом направлення судової повістки на електронну адресу товариства.

Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд його справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Представник митниці ОСОБА_3 вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України відповідно до санкції статті. Крім того просив врахувати, що у тексті протоколу у наслідок описки помилково зазначено прізвище декларанта брокера ОСОБА_4 замість вірного ОСОБА_2 , що є очевидною опискою та спростовується матеріалами справи - деклараціями.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що особа, стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності та її дії кваліфікує за ч.1 ст.483МК України за кваліфікуючими ознаками: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Судом встановлено, що гр. України ОСОБА_1 при поданні до Одеської митниці МД №UA500070/2020/504635 від 20.12.2020 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 631109,92 грн через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару за обставин, наведених у протоколах про порушення митних правил.

Відповідно до ст.257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 ст.257 МК України визначено, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно із ч.4 ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами): переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України. У т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані».

Відповідно п. 6 цієї Постанови Пленуму, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесені неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Згідно з статтею 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом та які містять неправдиві данні.

Отже, судом встановлено, що особою вчинені дії спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів які містять неправдиві відомості щодо вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-р(ІІ)/2023 у справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) від 05.07.2023, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), абзац другий частини першої статті 483 МК України.

24.12.2023 року набрав чинності ЗУ № 3475-IX від 21.11.2023, яким ч. 1 ст. 483 МК викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України у редакції нового закону відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості,

Тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають (ч. 1, 2 ст. 3 МК).

Отже, санкція вказаної статті була змінена в бік пом`якшення, і, з урахуванням положень ст.58 Конституції України, ст.3 МК, може бути застосована за певних обставин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Викладені вище обставини встановлені при проваджені по даній справі та підтверджуються наступними доказами: протоколами по справі про порушення митних правил; доповідною запискою інспектора митниці, відповіддю митних органів Республіки Туреччина, іншими доказами у їх сукупності.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Разом з тим, суд звертає увагу на практику ЄСПЛ та на позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності) абзацу другого частини першоїстатті 483 Митного кодексу України.

Так, відповідно до цього рішення, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним) абзац другий частини першоїстатті 483 Митного кодексу України(щодо санкції частини даної статті).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті8, частин першої, четвертої статті41, частини другої статті61, частини першої статті64 Конституції України.

Зазначене також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, використовує Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Краєва проти України (Krayeva v.Ukraine від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що: «накладення штрафу як таке становитиме втручання у право, гарантоване абзацом першим статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє особу, якої це стосується, певної частки майна, а саме суми, яку має бути сплачено» (§ 23); «щоб бути сумісним зі статтею 1 Першого протоколу, захід (втручання) має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним, мати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства й основоположними правами особи» (§ 24).

За частиною першоюстатті 483 Митного кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, сам собою є надмірно великою сумою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без жодних винятків. Брак будь-якої дискреції у цьому випадку не дав українським судам можливості оцінити осібну ситуацію, унаслідок чого втрачається сенс будь-якого оцінювання. Суд уже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права власності особи (§31).

Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції (рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу», дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, «стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини.

Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар.

За вказаних обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, відсутності інформації щодо збереження безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушенняїї на момент розгляду справи, які випущено у вільний обіг, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 315554,96 (триста п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок без конфіскації товарів, оскільки конфіскація товару в даному випадку не є пропорційною, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст. 1 Першого Протоколу, а також не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 197, 485, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 36, 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 315554,96 (триста п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок без конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.І.Федоренко