Рішення

від 02.05.2024 по справі 826/2960/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2024 року № 826/2960/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Станицького О.Б., представника відповідача-1 Ходоровича О.М., представника відповідача-2 Косянчук Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ" до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій", з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1619619 від 30.11.2016;

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення № 064-9353 від 11.09.2017 Комунальному підприємству "Київблагоустрій" на вжиття заходів демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ";

- скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-9353 від 11.09.2017, в частині що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ";

- визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо демонтажу нежилої будівлі (літера «А»), яка розташована у м. Києві по вул. Братиславській, 26-Д.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2018, залишеним без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-9353від 11.09.2017.

Визнано протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо демонтажу нежитлової будівлі (літера "А"), яка розташована у м. Києві, по вул. Братиславській, 26-Д. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09.11.2023 касаційні скарги Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволеночастково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 826/2960/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 адміністративну справу прийнято суддею Щавінський В.Р. до свого провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірним дорученням відповідачем 1 прийнято рішення про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд торгівельного, побутового призначення щодо об`єкту нерухомого майна.Указує, що у зв`язку із неналежним виконанням своїх обов`язків інспекторами КП «Київблагоутсрій» - не надання припису позивачу, позбавило останнього на його добровільне виконання.

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову зазначають, що позивачем у позові підтверджено, що спірний об`єкт по вул. Братиславській, 26-Д відноситься до тимчасових споруд, зазначаючи, що ним було сплачено пайовий внесок власників тимчасових споруд. Вказане підтверджується і додатком до рішення Київської міської ради № 97/9154 від 28.02.2013 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві». Також, зазначили проте, що механізм присвоєння адрес у м. Києві визначено Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази присвоєння поштової адреси спірному об`єкту за адресою: вул. Братиславській, 26-Д. Відсутність присвоєння поштової адреси спірному об`єкту підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 056-6034 від 08.05.2018.

Крім того, покликаються на те, що в матеріалах справи відсутні докази про виконання вимог припису № 1619619 від 30.11.2016.

У судове засідання з`явились представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повність, представники відповідачів, які надали пояснення по суті справи та проти задоволення позову заперечували.

Заслухавши сторін по справі, розглянувши подані ними докази, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ТОВ "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ" зареєстроване в якості юридичної особи 15.02.2002, є власником об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. "А") по вул. Братиславській, буд. 26-Д загальною площею 220, 8 кв.м. на праві приватної власності (номер: 12810700), дата реєстрації - 15.12.2015.

З метою оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане нерухоме майно, позивач звернувся до Київської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Братиславській, 26-Д у Деснянському районі м. Києва.

Рішенням Київської міської ради № 825/825 від 21.07.2016 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Братиславській, 26-Д у Деснянському районі м. Києва орієнтовною площею 0,05 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Києва) в оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі торговельного призначення згідно з планом-схемою.

30.11.2016 старшим інспектором КП "Київблагоустрій" винесено припис № 1619619 щодо позивача, відповідно до якого встановлено порушення п.13.3.1, п.20.1.1 Правил благоустрою м.Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення ТС МАФ в термін до 3-х днів, в разі відсутності ПДД - демонтувати власними силами, відновити благоустрій; у разі невиконання вимог припису - будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

05.12.2016 на адресу КП "Київблагоустрій" на виконання вимог вказаного припису позивачем надано заяву про внесення інформації до електронної бази даних КП "Київблагоустрій" щодо належності товариству капітальної споруди, яка знаходиться за адресою: вул. Братиславська, 26-Д.

До заяви додано: копію витягу з Єдиного державногореєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; копію технічного паспорта на нежитлову будівлю; копію чергового кадастрового плану від 22.08.2016; інформаційний лист від державної податкової інспекції про відсутність заборгованості по сплаті податку на землю; копію рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.07.2016 № 825/825; копію додатку до рішення Київської міської ради, план-схема; копії договорів оренди від 21.03.1997 та від 13.01.1999.

11.09.2017 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано доручення КП "Київблагоустрій" № 004-9353, згідно якого доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених у таблиці.

Під №2 у таблиці зазначено об`єкт по вул. Братиславська, 26, споруда, ТОВ "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ", припис № 1619619 від 30.11.2016.

Вказаний об`єкт нерухомого майна був демонтований КП "Київблагоустрій", завантажений на транспортний засіб виконавця ТОВ "Вістекс-Компані" та відправлений на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна, що підтверджується актом демонтажу №03-81/ВК від 03.02.2018.

Вважаючи вказане доручення протиправним та дії щодо проведення демонтажу нежилої будівлі незаконними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011№244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).

Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила благоустрою м. Києва), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою м. Києва, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібноїторговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Отже, Департамент міського благоустрою КМР має право виносити припис власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) тимчасової споруди.

Порядок складання припису передбачено пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва. Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

В ході судового розгляду справи суд встановив, що 30.11.2016 старшим інспектором КП "Київблагоустрій" винесено припис № 1619619 щодо позивача, відповідно до якого встановлено порушення п.13.3.1, п.20.1.1 Правил благоустрою м.Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення ТС МАФ в термін до 3-х днів, в разі відсутності ПДД - демонтувати власними силами, відновити благоустрій; у разі невиконання вимог припису - будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства

Згідно з пп. 13.3.2 п. 13.3 розділу XIII Правил благоустрою м. Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди … не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), … вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди … на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил.

Підпунктом 13.3.3 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що винесення припису є результатом перевірки, у якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Разом із цим, як зазначено вище, демонтаж можливий щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

11.09.2017 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано доручення КП "Київблагоустрій" № 004-9353, згідно якого доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустроюзокрема, споруди за адресою вул. Братиславська, 26 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРІНТЕРТОРГ".

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало ненадання позивачем паспорту на об`єкт, що розташований за адресою вул. Братиславська, 26, який відповідно до п. 2.1 Правил благоустрою м. Києва є підставою для розміщення тимчасової споруди.

Верховний Суд направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказав, що в оскаржуваному приписі відповідач зазначає адресу: вул. Братиславська 26, а позивач надає документи щодо права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. "А") по вул. Братиславській, буд. 26-Д. При цьому, в касаційній скарзі, у відзиві на позовну заяву, в апеляційній скарзі відповідачі із посиланням на Положення про реєстр адрес у м. Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, на лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради № 056-6034 від 08.05.2018 вказують, що не зафіксовано відомостей про адресу: вул.Братиславська,26-Д у м. Києві.

Зважаючи на зазначене у постанові від 09.11.2023 Верховний Суд констатував не надання оцінки таким розбіжностям судами попередніх інстанцій.

Крім того, зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, які саме документи надавались позивачем на виконання вимог припису, а лише вказали, що 05.12.2016 на адресу КП "Київблагоустрій" на виконання вимог припису позивачем надано заяву про внесення інформації до електронної бази даних КП "Київблагоустрій" щодо належності товариству капітальної споруди, яка знаходиться за адресою: вул. Братиславська, 26-Д та надано перелік документів. Також, судами попередніх інстанцій не враховано те, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів демонтажу спірного об`єкту, виконавцем робіт є саме ТОВ "Вістекс-Компані".

Враховуючи такі висновки суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи позивач зазначав, що об`єкт за адресою вул. Братиславська 26-Д (літ. "А") м. Київ є нерухомим майном (капітальною спорудою).

На підтвердження права власності надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером № 51082875 від 28.12.2015 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються достовірними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, п. 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

Відтак, без встановлення факту набуття позивачем права власності саме на торгівельний комплекс (літ. "А") по вул. Братиславській, 26-Д у місті Києві (зокрема для з`ясування статусу спірного приміщення: об`єкт нерухомого майна чи тимчасова споруда) є неможливим встановлення факту порушення такого права відповідачами та відповідно відновлення порушених прав позивача.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються достовірними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, п. 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

Разом з цим, суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрінтерторг» зверталося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами щодо: зобов`язання відповідачів відновити становище зруйнованої нежитлової будівлі по вул. Братиславській, 26 Д в первинний стан, який визначено проектною документацією та технічним паспортом на нежитлову будівлю відповідно до внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень нежитлової будівлі по вул. Братиславській, 26 Д у м.Києві та зобов`язання відповідачів здійснити відновлювальні роботи по нежитловій будівлі за рахунок власних коштів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.01.2022 у справі № 910/4389/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрінтерторг» залишено без задоволення.

Такі рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд постановою від 07.03.2023 залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом, тому позивач не набув права власності на нежитлову будівлю.

Отже, в межах цієї справи судами встановлено, що об`єкт за адресою АДРЕСА_1 , який був знесений є самочинним будівництвом, а позивач право власності на цей об`єкт не набув.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені судом у справі № 910/4389/21 мають преюдиціний характер в силу положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлює.

Викладене у своїй сукупності та взаємозв`язку, дає підстави стверджувати, що належне позивачу приміщення (правовий статус, якого є самочинним будівництвом) та демонтований на виконання доручення Департаменту від 11.09.2017 павільйон, який не належав до капітальних споруд чи об`єктів нерухомого майна, що давало Департаменту право на усунення допущених порушень благоустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону, з огляду на невиконання позивачем вимог припису від 30.11.2016 № 1619619 і ненадання дозвільної документації.

Враховуючи зміст пунктів 1.13, 1.4, 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, суд зазначає, що адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об`єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування.

На необхідності дослідження факту присвоєння майну поштової адреси за аналогічних обставин наголошувалось, зокрема в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2018 у справі № 754/397/16-ц (провадження 61-16564св18).

Згідно відкритої інформації на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), не існує об`єктів нерухомого майна з адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 26-Д, вказана адреса відсутня у містобудівному кадастрі м. Києва.

В матеріалах справи також відсутні докази присвоєння поштової адреси зазначеному об`єкту.

Крім цього, додатком до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві», визначено перелік власників тимчасових споруд, з якими у 2012 році укладено договори про сплату пайової участі (внеску) серед яких і наявна інформація щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрінтерторг», як власника тимчасових споруд, розміщених біля житлового будинку по вул. Братиславській, 26 у м. Києві.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку щодо неможливості ідентифікувати на місцевості місцезнаходження майна позивача та встановити, що рішення (доручення) Департаменту на демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою стосується саме нерухомого майна, про яке йдеться в позові, а отже про відсутність порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2023 у справі № №826/6164/16.

У зв`язку з невиконанням вимог припису і ненаданням дозвільної документації Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) було прийнято рішення та видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручення, зокрема, щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою - об`єкту по вул. Братиславська, 26 в м. Київ.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідачів були вчинені у відповідності до Правил благоустрою міста Києва, тому підстави для визнання протиправним та скасування припису Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1619619 від 30.11.2016.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 19 липня 2024 р.