Рішення

від 15.07.2024 по справі 182/650/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/650/24

Провадження № 2-а/0182/52/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.07.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря судового засідання Паламарчук П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-

В СТ А Н О В И В:

ОСОБА_1 05.02.2024 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Постановою командира взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №496290 від 25 січня 2024 року його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП, через ст.36 КУпАП, за те, що 25.01.2024 р. о 12.20 годині він рухався автомобільною дорогою Київ-Харків-Довжанський на автомобілі марки Шевроле Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 біля пункту поліції (208 км автошляху М3) здійснював керування транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла, чим порушив вимоги п.п.2.9 в ПДР, а під час розгляду співробітником поліції справи про адміністративне правопорушення було виявлено порушення вимог п.п.9.8 ПДР.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані порушення є незаконною з наступних підстав.

Так, 25.01.2024 р. приблизно о 12.20 годин він рухався автомобільною дорогою Київ-Харків-Довжанський на автомобілі марки Шевроле Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Біля пункту поліції (208 км автошляху М3) був зупинений співробітником поліції на підставі порушення ним правил дорожнього руху керування транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла.

На вимогу співробітника поліції ним було надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 для складання постанови про притягнення його до відповідальності за порушення правил дорожнього руху керування транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення керування ним транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла співробітник поліції оглянувши надані ним документи на право керування транспортним засобом посвідчення водія на його ім`я. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , поліс страхування ТЗ на його ім`я, повідомив йому про виявлення іншого адміністративного правопорушення керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення п.2.9в п.2.9 «Водієві забороняється ПДР».

Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення інспектор патрульної поліції:

-не надав доказів вчинення адміністративного правопорушення керування транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла фото/відео фіксації керування ним транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла;

-повідомив, що власник ТЗ помер, не зафіксував його пояснення щодо керування ним транспортним засобом, а саме: що він взяв у користування (технічне обслуговування ТЗ, страхування ТЗ і інше) у спадкоємиці власника ОСОБА_3 , з подальшим придбанням коли вона оформить спадщину в т.ч. на зазначений ТЗ, але вона з початком Російсько-Української війни виїхала з міста Нікополь Дніпропетровської області так і не до оформивши права на спадщину, тобто це не він ухиляється від належних дій з реєстрації ТЗ, а вона.

Таким чином позивач просить суд скасувати постанову командира взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта Вережанського О.С. про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №496290 від 25 січня 2024, якою його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 грн. за ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП.

Ухвалою судді від 19.03.2024 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі (а.с.10-11).

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.

10.04.2024 року на адресу суду від представника Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Детюк Дарини надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 ,згідно якого відповідач просив залишити позовну заяву без задоволення, мотивуючи наступним.

Так, позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме:

25.01.2024 року о 12 год. 20 хв. на 208 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шевроле Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не перереєстрованим у встановленому законом порядку після смерті власника, а також рухався без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту(чим порушив п.2.9 в) та п.9.8 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 та ч.2 ст. 122 КУпАП (об`єднано за ст.36 КУпАП). Згідно бази даних на момент зупинки (25.01.2024 року) власником транспортного засобу Шевроле Авео, номерний знак НОМЕР_1 , був ОСОБА_4 . Однак, згідно бази даних ІПНП «Армор» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ще до повномасштабного вторгнення. Натомість, транспортний засіб Шевроле Авео, номерний знак НОМЕР_1 , передано у власність ОСОБА_1 та зареєстровано за номерним знаком НОМЕР_3 , 01.03.2024 року (тобто вже після винесення оскаржуваної постанови). Також зазначає, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами згідно ст.268 КУпАП. Позивач відповідно до ст..268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст..268 КУпАП, у тому числі і правом на правову допомогу, під час розгляду справи не було, що підтверджується особистим підписом водія к п.8 оскаржуваної постанови «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено». Беручи до уваги, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності. Також, відповідач просить розгляд справи проводити без участі представника (а.с.22-27).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повівдомлявся належним чином, причини його неявки суду не відомі.

У відповідності до ч.4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами статті 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2024 року командиром взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено постанову серії БАД №496290, згідно з якою 25.01.20247 року о 20 год. 20 хв. на 208 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шевроле Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не перереєстрованим у встановленому законом порядку після смерті власника, а також рухався без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту (чим порушив п.2.9 в) та п.9.8 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 та ч.2 ст. 122 КУпАП (об`єднано за ст.36 КУпАП). За вказаних обставин, цієюпостановоюна позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух»встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Пунктом 9.8. розділу 9ПДРУкраїни передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.

З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Відповідно до вимог ч.2статті 122 КУпАПпорушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Cтаттею 251КУпАПвстановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідатистатті 283 КУпАП.

Частиною 6ст. 121 КУпАПпередбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до положеньп. 30.1 Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Системний аналіз даних положеньп. 30.1 Правил дорожнього рухусвідчить про те, що у цих положеннях Правил обов`язок, зокрема, по перереєстрації транспортних засобів покладений на власників механічних транспортних засобів у разі, якщо законом встановлена обов`язковість проведення такої реєстрації (перереєстрації).

Відповідно доп. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього рухупередбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

З копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 автомобіля Шевроле Авео, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , вбачається, що даний транспортний засіб з 2005 року зареєстрований за ОСОБА_4 , мешканця м. Нікополь Дніпропетровської області (а.с.8).

Cуд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засадКодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Згідно ч. 2 і ч. 3ст. 62 Конституції Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положенняКонституції Українипоширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбаченихКУпАП.

При цьому, згідно ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

13.08.2011 року в Україні набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень», даним законом передбачається можливість використання транспортних засобів без оформлення довіреностей на право керування транспортним засобом та тимчасового реєстраційного талону; з цього часу для управління транспортним засобом достатньо отримати техпаспорт, а також мати при собі посвідчення водія відповідної категорії та страховий поліс.

Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням поняття власника транспортного засобу, яке закріплене та міститься вп. 1.10 Правил дорожнього руху(зокрема, фізична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджуються відповідними документами) та можливості в даний час володіння (використання) конкретним транспортним засобом (без володіння повними майновими правами на нього) шляхом отримання технічного паспорту, вбачається, що в силу вказаних положень законодавства, виходячи з буквального змісту положеньп. 30.1 Правил дорожнього руху, де міститься обов`язок власника механічного транспортного засобу щодо перереєстрації транспортного засобу в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію, вбачається, що станом на 25.01.2024 року позивач не був належним власником механічного транспортного засобу автомобіля Шевроле Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно дост. 316 ЦК Україниправо власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (ст.328 ЦК України). Аналіз загальних положень цивільного законодавства, що регулюють право власності та інші речові права на майно, з урахуванням вищевказаних положеньПравил дорожнього руху, в своїй сукупності, також не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 , використовуючи станом на 25.01.2024 року транспортний засіб автомобіль Шевроле Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен вважатися його власником, як таким у розумінніп. 1.10 Правил дорожнього руху.

Положенняст. 1 КУпАПвстановлюють, що завданнямКУпАПє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. При цьому, у відповідності дост.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, сукупність вказаних обставин, з своєму взаємозв`язку з положеннями Правил дорожнього руху України іЦК України, підставами, які слугували для винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 25.01.2024 року, з урахуванням необхідності виконання положень ст. ст.9,245,251,280 КУпАП, не були враховані в повній мірі при прийнятті рішення уповноваженою посадовою особою щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6ст. 121 КУпАП, вказаним обставинам надана неправильна оцінка з позиції юридичного змісту права власності на транспортний засіб та одного з його елементів - права користування. Тому, по своїй суті та формі, в межах розгляду даної справи вбачається, що притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6ст. 121 КУпАПза обставин, що вказані у постанові відбулось без урахуванням змісту п.1.10та п.30.1 Правил дорожнього руху(щодо визначення поняття власника транспортного засобу та його обов`язків) та підстав і способу набуття ОСОБА_1 права користування даним транспортним засобом (а не права власності на нього). Суд вважає, що такий підхід до притягнення особи до адміністративної відповідальності в даному конкретному випадку, без повного урахування положень ст. ст.9,245,251,280 КУпАП, не в повній мірі узгоджується з положеннями ч. 2ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має виключно індивідуальний характер.

В цьому контексті, виходячи зі змісту ч. 2ст. 61 Конституції Українита сукупності досліджених матеріалів справи та сукупності наданих сторонами доказів, виходячи з приписівст. 254 КУпАПсуд відмічає, що про те, що початок ініціювання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка виражається спочатку у формі складення щодо особи відповідного протоколу, повинен ґрунтуватися на наявних на час складання протоколу доказах, які підлягають перевірці в ході процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2ст. 61 Конституції Українисвідчить про те, щов основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Згідност. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Також, відповідно достатні 9КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідност. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Матеріали справи та відзив на адміністративний позов не містить будь яких посилань на фактичні обставини та докази в їх підтвердження.

Отже, виходячи з вищевикладеного аналізу обставин справи та доказів, що подані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, з урахуванням вимог ч. 2ст. 61 Конституції Українисуд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутня вина та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6ст. 121 КУпАПта ч.2 ст.122 КУпАП, за обставин, що викладені у протоколі та відповідно, у постанові про адміністративне правопорушення серія БАД №496290 від 25.01.2024 року, тому, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про перерозподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись ч.2 ст.122 та ч. 6ст. 121 КУпАП, ст.ст.6,8,9,72,77,242-246,286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №496290, складену командиром взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції Вережанським О.С., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 та ч. 6ст.121КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: О. В. Рунчева