Рішення

від 24.07.2024 по справі 317/1965/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/721/2023

Справа № 317/1965/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі Демко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Державного агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державного агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних рибному господарству у розмірі 26435 гривні 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15.09.2023 о 10 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 на Каховському водосховищі поблизу села Канівське Запорізького району Запорізької області здійснював незаконний лов риби любительським знаряддям лову вудкою. Виловив рибу виду карась - 5 екз., сазан 9 екз., на загальну суму 26435 грн.

У ході зазначених незаконних дій громадянин ОСОБА_1 порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28 квітня 1999 року № 269/3562, чим заподіяв матеріальну шкоду рибним запасам України на загальну суму 18 972,00 гривень, які розраховано Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження таке для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних» (в редакції від 12 жовтня 2021 року).

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 09 листопада 2023 року по справі № 317/5563/23 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Тобто вказані факти та вина відповідача повністю підтверджена.

Ухвалою суду від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд справи у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повторнов судовезасідання нез`явився,хоча прочас тамісце розглядусправи повідомлявсяналежним чиномза місцемйого реєстрації. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило. З заявою про розгляд справи за його відсутності відповідач до суду не звертався.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що 15.09.2023 року о 10 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 на Каховському водосховищі поблизу села Канівське Запорізького району Запорізької області здійснював незаконний лов риби любительським знаряддям лову вудкою. Виловив рибу виду карась - 5 екз., сазан 9 екз., загальною вагою 10 кг., чим перевищив добову норму вилову на 4 кг., чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 26435 грн.

Відповідно до постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 09 листопада 2023 року по справі № 317/5563/23 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 коп. Тобто вказані факти та вина відповідача повністю підтверджена.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є, зокрема, риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), що відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Згідно ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що відповідач добровільно завдану ним шкоду не відшкодував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141-142, 206, 259, 263-265ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Державного агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 235, ЄДРПОУ 41157495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави України збитки в сумі 26435 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 00 коп., зарахувавши кошти на р/р UA 858999980333179331000008377, отримувач ГУК у Зап.обл/ТГ с. Біленьке/24062100, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Р.В. Мінгазов