Ухвала

від 24.07.2024 по справі 643/7813/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/7813/24

Провадження № 2-о/643/339/24

УХВАЛА

24.07.2024 Суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду заяви в порядку окремого провадження, суддя приходить до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4ЦПК України).

Згідно із ч.1ст. 5ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно п. 1 ч. 2ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 299 ЦПК Українисправи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Однак, в порушення ч. 1ст. 299 ЦПК Українизаявником у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, зазначено невірний суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, зокрема заінтересованою особою не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною.

Окрім того, суддя зазначає, щоУказом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні наразі.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.

Згідно положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Згідно з ч. 1ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є опікунами особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Як вбачається з матеріалів справи заявник ОСОБА_1 просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

Відповідно до Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23 лютого 2023 року, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно покладених на них завдань в т. ч. ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки рішення суду по даній справі може вплинути на виконання заявником ОСОБА_1 покладених на нього військових обов`язків, участь у розгляді справи в якості заінтересованої особи має брати відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Таким чином заявнику, необхідно надати суду документи на підтвердження/спростування того факту чи є він військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, та чи проходить військову службу, а також вказати в якості заінтересованої особи відповідний РТЦК та СП в якому він перебуває на обліку та/або військову частину в якій проходить службу, їх місцезнаходження.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ч. 1ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна ( піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна ( піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідаєЦПК України.

До заяви не додано доказів звернення заявника до органу опіки та піклування з клопотанням про призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. (ч. 3ст. 294 ЦПК України)

При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогамрозділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченимст.175 ЦПК України.

Як роз`яснено у п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку із зазначеним, на виконання ухвали суду заявник має надати нову редакцію заяви із визначеним колом заінтересованих осіб та її копії зі всіма додатками для направлення заінтересованим особам відповідно до кількості учасників справи, докази щодо можливості призначення ОСОБА_1 опікуном, а саме подання органу опіки та піклування, або ж докази звернення з приводу цього питання до органу опіки та піклування, документи на підтвердження/спростування того факту чи є заявник військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, та чи проходить військову службу.

Відповідно до ч.1ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,133,185,297,353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Довготько