Рішення

від 18.07.2024 по справі 161/7959/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7959/24

Провадження № 2-др/161/77/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.

при секретаріНовак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву представника позивача - адвоката Редька Олександра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в справі за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Конякіна 29А" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2024 від адвоката Редька Олександра Вікторовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витратна професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Представник позивача - адвокат Редько О.В. подав заяву про розгляд заяви у його відсутності, заяву підтримує, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи (частина четверта ст.270 ЦПК України).

Розгляд заяви здійснювався у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів згідно ст. 247 ЦПК Українибез фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява (клопотання) про стягнення судових витрат підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, щорішенням Луцького міськрайонного суду від 11.06.2024 позовОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Конякіна 29А" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).

Згідно з п. п. 3-6ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим(п. 268).

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В позовній заяві представник позивача заявляв про подачу заяви на підтвердження розміру судових витрат позивача.

На підтвердження надання правничої допомоги адвокат Редько О. В. подав: договір про надання правової (правничої) допомоги від 11.01.2024, розрахунок витрат та надання правової допомоги від 17.06.2024, копію акту виконаних робіт від 17.06.2024, дві платіжні інструкції на суму по 2500грн.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.

Суд зауважує, що за загальним правилом розподілу судових витрат, передбаченим у частині 2 статті 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу, з огляду на повне задоволення позову, покладається на відповідача. Водночас, суд звертає увагу на те, що у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.133,137,141,142,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - адвоката Редька Олександра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Конякіна 29А" понесені витратина професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Конякіна, 29А", адреса: м. Луцьк, вул. Конякіна, 29А, код ЄДРПОУ 39944942.

Відповідачі: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк