Справа № 167/475/24
Номер провадження 2/167/220/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2024 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
з участю:
секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментах
встановив:
Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 107 220,54 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого з нього на користь відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У рамках виконавчого провадження про стягнення зазначених аліментів виникла заборгованості у сумі 107220,54 грн. Зазначає, що весь час сумлінно та систематично сплачував аліменти на утримання сина, тому був здивований, як могла утворитися така заборгованість, адже ним було щомісячно сплачено аліменти, про що свідчать квитанції про переказ коштів. Проте сума аліментів, які підлягає стягненню, зазначена в розрахунку заборгованості відрізняється від суми, яку зазначив до сплати виконавець. Під час відвідування виконавчої служби, виконавець роз`яснив йому про розмір щомісячних платежів, які ним були сплачені. Позивач вказує, що згідно статей197 Сімейного кодексу України (далі СК України)суд може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Вказує, що зазначений борг по аліментах ставить його у скрутне матеріальне становище. Він не має можливості сплачувати зазначену суму, так як допомагає батькам, для яких являється годувальником, оскільки батько інвалід 3-ї групи, мати пенсіонерка. Значну частину своєї пенсії вони витрачають на ліки, тому він змушений допомагати їм матеріально. Покликаючись на викладені обставини, просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 22 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 05 червня 2024 року у справі відкрито провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 15 липня 2024 року подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, 24 липня 2024 року суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, 17 липня 2024 року надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду.
Згідно з ч. 1ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України(далі-ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 14 грудня 2016 року здійснюється стягнення аліментів на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 листопада 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення вказаних аліментів здійснюється у рамках виконавчого провадження №53198836, в якому станом на 18 березня 2024 року виникла заборгованість за аліментами на суму 107220,54 грн, що стверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданої в. о. начальника Рожищенським ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ Міністерства юстиції Н. Поліщук.
Згідно частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положеньстатті 3 Конвенції ООН «Про права дитини», яку ратифікованоПостановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно статей8,11 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу Українивизначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідностатті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому частиною другоюстатті 197 СК Українипередбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до частини четвертоїстатті 273 ЦПК Україниякщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно частини першоїстатті 273 СК Україниякщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 22постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 рокусуд, у випадках передбаченихстаттею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Викладене вище повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові №343/860/17 від 21 листопада 2018 року та №344/12158/16-ц від 01 серпня 2018 року.
З досліджених у судовому засідання доказів установлено, що позивач був обізнаний про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_3 .
Будь-яких доказів того, що вищевказана заборгованість зі сплати аліментів виникла у зв`язку з тяжкою хворобою позивача або іншою обставиною, що має істотне значення, матеріали справи не містять і на такі обставини позивач не посилається.
Перебування на утриманні позивача батьків, які перебувають на його утриманні, стосуються матеріального та сімейного стану позивача, що прямо передбачено частиною першоюстатті 197 СК України, та може бути підставою відстрочки або розстрочки сплати ним заборгованості, однак не для звільнення від її сплати.
Також вказані обставини можуть бути підставою для вирішення питання про зменшення розміру аліментів, що стягуються, однак суд у рамках даної справи позбавлений можливості вирішувати це питання, оскільки відповідні вимоги не заявлялися і докази на обґрунтування обставин, які входять у предмет доказування в таких справах, суду сторонами не подавалися та не досліджувалися.
Суд зазначає, що звільнення позивача від заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, яка проживає окремо, у зв`язку з доглядом та утриманням батьків, призведе насамперед до порушення прав такої дитини.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 СК України повнолітня дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Таким чином, не може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментах лише сам по собі факт перебування на утриманні позивача батьків, оскільки збільшення обсягу прав та інтересів одних за рахунок прав та інтересів інших є недопустимим.
Частиною першоюстатті 188 СК Українипередбачено можливість звільнення батьків від обов`язку утримувати свою дитину у випадку якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Матеріали справи, досліджені судом, не містять жодних відомостей про те, що неповнолітній ОСОБА_3 отримує хоча б якісь доходи, які б забезпечували його потреби і свідчили про можливість звільнення його батьків від сплати аліментів на його утримання.
Оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від сплати заборгованості по аліментам у розмірі 107220,54 грн, що стягуються на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , тому суд доходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.12,13,89,141,142,247,263-265,268 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментах відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 24 липня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача: Рожищенський відділ Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 45101, Волинська область, м. Рожище, вул. Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 34989638.
СУДДЯ: І.І.Сіліч
Суд | Рожищенський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120559687 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Рожищенський районний суд Волинської області
Сіліч І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні