Ухвала

від 23.07.2024 по справі 279/5682/19

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5682/19

Провадження № 2-о/279/144/24

У Х В А Л А

23.07.2024 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомисрької області Недашківська Л.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, поновлення пропущеного строку для подання клопотання,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням про визнання особи недієздатною, поновлення пропущеного строку для подання клопотання. В указаному клопотанні вказала, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2007 року визнано недієздатною ОСОБА_3 та призначено опікуна ОСОБА_4 . Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.03.2020 року було замінено опікуна та призначено її опікуном над недієздатною ОСОБА_1 . Оскільки їй не було роз`яснено про необхідність кожні два роки звертатись до суду про продовження строку дії рішення, тому вважає, що вказаний строк на звернення до суду підлягає поновленню. Просить поновити їй строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин, продовжити строк дії рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.06.2020 року по справі № 279/5682/19 та призначити у справі судово-психіатричну експертизу.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Частиною 1 статті 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років, що передбачено в ч. 6 ст. 300 ЦПК України.

Згідно ч.7 ст.300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ч.8 ст.300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Згідно ч.9 ст.300 ЦПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання ОСОБА_1 рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2007 року визнано недієздатною ОСОБА_3 . Разом з тим до клопотання не долучено копію вказаного рішення, із зазначеним дати набрання рішенням суду законної сили.

Як передбачено ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що безпідставне поновлення судами строків є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд.

Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак, вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

З аналізу наведених вище норм процесуального права вбачається, що заявниця наділена правом звернутись до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною за обов`язкової умови - до закінчення строку дії рішення (не пізніше ніж за п`ятнадцять днів) про визнання фізичної особи недієздатною.

Проте, клопотання подано до суду лише 23.07.2024 року, тобто поза процесуальним строком.

Суд зауважує, що згідно частин 1 та 2 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною 1 ст.40 ЦПК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст.41ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

З аналізу наведених положень закону суд висновує, що після спливу строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлені в ньому юридичні факти втрачають свою дію. Відповідно, особа, щодо якої було ухвалено таке рішення, вже не вважається недієздатною, а вважається особою, здатною керувати своїми діями, набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатною своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. При цьому, права та обов`язки опікуна, визначені у Главі 6 ЦК України, припиняються.

Суд звертає увагу також і на те, що поновлення строку для звернення до суду з цим клопотанням не призведе до настання юридичних наслідків: згідно ч. 9 ст.300 ЦПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії. Подання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання клопотання після дворічного строку унеможливлює виконання судом указаної норми закону. Отже поновлення строку для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною у даному випадку неможливе.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною і неможливістю його поновлення, клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, суд роз`яснює заявниці, що вона не позбавлений права звернутися до суду із заявою про визнання особи недієздатною в порядку окремого провадження.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. 39, 40, 41 ЦК України, ст. 120, 122, 123, 126, 127, 258, 259, 260, 300, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її складання, який може бути поновлений , якщо апеляційна скарга подана в той же строк з дня її отримання.

Суддя Недашківська Л.А.

Копія згідно з оригіналом