Ухвала

від 23.07.2024 по справі 642/4196/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

23.07.2024

Справа № 642/4196/24

Провадження № 2/642/1270/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ :

19.07.2024до Ленінськогорайонного судум.Харкова надійшлапозовна заяваТовариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг (документ сформований в системі «Електронний суд»).

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,щовиникаютьудержаві(стаття124),астаттею18ЗаконуУкраїни«Просудоустрійістатуссуддів» визначено,щосудизагальноїюрисдикціїспеціалізуютьсяна розглядіцивільних,кримінальних,господарських,адміністративнихсправ,атакожсправ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для

усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За правилами встановленими ч. 8 ст. 14 ЦПК України - реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формівиключноза допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет» та «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку і на час воєнного стану функціонування цих підсистем не зупинялося.

Суддя звертає увагу, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, з 18 жовтня 2023 року звернення адвоката представника сторони у справі, до суду, у тому числі щодо подачі процесуальних документів (заяв, клопотань) має відбуватися в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом черезпідсистему «Електронний кабінет», але не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

При цьому, суд наголошує, що обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя, тому що носить елемент правової дисципліни, яких законодавець зобов`язав обов`язково зареєструватися користувачами цих підсистем.

Встановлено, що позов подано представником позивача, який представляє інтереси юридичної особи, яка згідно ч. 6ст.14 ЦПК Українизобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, проте в позові відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Таким чином, в порушення п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України представником позивача не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175 ЦПК Українита пропонує позивачу:

- надати докази про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, яка формується за допомогою засобів підсистеми ЕСІТС «Електроний суд»;

Частиною 1ст. 185 ЦПК Українивстановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175,177,185,260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Охорона-9»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором пронадання послуг залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Вячеслав ПАШНЄВ