Рішення

від 22.07.2024 по справі 749/770/24

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/770/24

Номер провадження 2/749/195/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

прокурора Дмитренко В.В.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №749/770/24 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури поданого в інтересах держави в особі Національної Служби Здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Корюківська центральна районна лікарня»,про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Національної Служби Здоров`я України до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої на користь держави в особі Національної Служби Здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 2707,82 грн.

Позов обґрунтований тим, що вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 28.09.2023 у справі № 749/807/21, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталася 04.08.2021, на дорозі у м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області потерпілий від кримінального правопорушення ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Корюківська центральна районна лікарня» Корюківської міської ради (16 ліжко-днів) з 04.08.2021 по 20.08.2021. Відповідно до довідки КНП «Корюківська центральна районна лікарня» Корюківської міської ради від 15.01.2024 № 03-05/55, загальна сума витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 за 16 ліжко-днів (з 04.08.2021 по 20.08.2022) складає 2707, 82 грн. Кошти, витрачені на лікування потерпілого здійснювалось за рахунок коштів Національної служби здоров`я України. Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави в особі НСЗУ, витрачених на лікування потерпілого, в межах кримінального провадження не заявлявся. Витрати всумі 2707,82 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачені, а тому на підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму коштів.

У судовому засідання прокурор підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові, просила позов задовольнити.

Представник Національної служби здоров`я України в судовому засіданні не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі, в якому просив справу розглянути без його участі, підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти позову. Вказала, що її цивільно-правова відповідальність застрахована.

Представник КНП «Корюківська центральна районна лікарня» у судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій просив розгляд справи провести без представника закладу.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Вироком Щорського районного суду Чернігівської області 28.09.2023 у справі № 749/807/21, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортним засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та відповідно до вимог ст. 76 Кримінального кодексу України зобов`язано: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Задоволено ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50000, 00 гривень.

Частково задоволено цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 250000, 00 гривень

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз у кримінальному провадженні, у розмірі 6178, 32 гривень.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено, ОСОБА_1 04.08.2021 р. близько 18 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по другорядній дорозі - проїзній частині вулиці Сновської у місті Сновськ Корюківського району Чернігівської області, наближаючись до нерегульованого перехрестя з головною дорогою, якою є проїзна частина вулиці Архітектурна у місті Сновськ Корюківського району Чернігівської області, що поряд з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , діючи у порушення вимог п. 2.3б Правил дорожнього руху, п. 16.11 Правил дорожнього руху, та вказівки дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» п. 33 «Дорожні знаки» Додатку 1 Правил дорожнього руху, не переконалась у безпеці свого подальшого руху, не передбачила можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинна була і мала їх передбачити, не приділила належної уваги тому, щоб її дії не створили небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не прийняла вчасно необхідних і достатніх заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху і недопущення виникнення небезпечної ситуації та її переростання в ДТП, рухаючись по другорядній дорозі, не переконалась у безпеці своїх дій, не дала дорогу керованому ОСОБА_3 із пасажиром ОСОБА_2 , технічно справному мотоциклу марки «Kawasaki», модель KLE 500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався ліворуч, з боку села Гвоздиківка, вулицею Архітектурною міста Сновськ, виїхала на головну дорогу проїзну частину вулиці Архітектурна у місті Сновськ Корюківського району Чернігівської області, що, у свою чергу, призвело до виникнення аварійної ситуації та переростання її в дорожньо транспортну подію, а саме до зіткнення керованого ОСОБА_1 автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 з мотоциклом марки «Kawasaki», модель KLE 500, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

У результаті даної дорожньо-транспортної події водію мотоцикла марки «Kawasaki», модель KLE 500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження,які згідно висновку судово-медичної експертизи № 61 від 27.09.2021 р. відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я, а пасажиру мотоциклу марки «Kawasaki», модель KLE 500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 54 від 27.09.2021 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

У даній дорожній обстановці водієм ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 2.3б Правил дорожнього руху, пункту 16.11 Правил дорожнього руху та вказівки дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» пункту 33 «Дорожні знаки» Додатку 1 Правил дорожнього руху, які стали причиною та умовою даної ДТП, та знаходяться у прямому причинно наслідковому зв`язку із спричиненням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Вироком Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 залишено без задоволення. Задоволено апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково.

Вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасовано.

Призначено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

У решті цей же вирок залишено без змін.

З довідки КНП «Корюківська центральна районна лікарня» №03-05/55 від 15.01.2024 встановлено, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні у КНІІ «Корюківська центральна районна лікарня» Корюківської міської ради 16 ліжко-днів з 04.08.2021 по 20.08.2021. Вартість лікування за весь період перебування в лікарні становить 27.07.82 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають права зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ст. ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі, коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст.ст. 87, 89 Бюджетного кодексу України витрати, які спрямовуються на охорону здоров`я, здійснюються з державного та місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво впливає на інтереси держави, у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладу охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я», фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

КНП «Корюківська центральна районна лікарня» є закладом охорони здоров`я, фінансування якого здійснюється відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України, надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

Згідно з Положенням про Національну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 (далі - Положення), Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18 вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Корюківська центральна районна лікарня» за рахунок державного бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення з відповідача.

Таке звернення до суду є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні інтереси.

Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Корюківською окружною прокуратурою листом від 28.02.2024 № 51-77-744 ВИХ-24 поінформовано НСЗУ про виявлені порушення, невідшкодовані у межах кримінального провадження витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави.

Однак, Національна служба здоров`я України листом поінформувала, що не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень.

За змістом ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з підстав вищевикладеного вбачається що потерпілий ОСОБА_2 , перебував на лікуванні саме з приводу отриманих тілесних ушкоджень, при цьому перебування потерпілого на лікуванні в даному випадку є наслідком протиправних дій відповідача, а наданий розрахунок витрат на лікування ґрунтується на нормах закону.

З приводу доводів відповідачки про те, що її цивільно-правова відповідальність застрахована, суд зазначає, що матеріали справи не містять договору страхування та самою відповідачкою він наданий не був. Крім того, остання не заявляла клопотання про витребування договору страхування або відкладення розгляду справи для надання можливості надати договір самостійно.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли підтвердження доводи позову про необхідність відшкодування державі в особі НСЗУ коштів в розмірі 2707,82 грн. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 , тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень п. 6.ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, обов`язок із сплати судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267, 1206 ЦК України, ст.ст. 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов керівника Корюківської окружної прокуратури поданого в інтересах держави в особі Національної Служби Здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Корюківська центральна районна лікарня»,про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , в сумі 2707 (дві тисячі сімсот сім) грн. 82 коп., які перерахувати в дохід Державного бюджету України (р/р UA978999980313080115000026011; одержувач: ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, код ЄРДПОУ 37993783).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено 24 липня 2024 року.

Суддя М.С. Чигвінцев