Постанова

від 17.07.2024 по справі 916/770/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/770/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників справи:

Прокурор - Бойчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 (складено та підписано 29.04.2024, суддя Невінгловська Ю.М.)

у справі №916/770/24

за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі

- Південного офісу Держаудитслужби

- Одеської міської ради

до

- Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області

про визнання недійсними договору про закупівлю від 25.09.2023 №20 на суму 24637726,00 грн. та додаткової угоди №1 від 18.12.2023, стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 24637726,00 грн

ВСТАНОВИВ

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Одеської міської ради до відповідачів Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про визнання недійсними договору про закупівлю та додаткової угоди №1 до нього, стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 24 637 726,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товарів.

Одночасно з позовом прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024, яка залишена без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та Верховного Суду від 01.07.2024, заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/770/24 задоволено, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в розмірі 24637726,00 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

У квітні 2024 ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" звернулось до суду першої інстанції із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 по справі №916/770/24 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про скасування заходів забезпечення позову.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заявником не доведено належними та допустимими доказами, що відпала потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

На переконання місцевого господарського суду, твердження ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в обґрунтування необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову зводиться до необхідності виконання товариством своїх зобов`язань перед кредиторами, що не можна вважати підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих у цій справі з метою усунення перешкод у належному виконанні рішення суду.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувану ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, через наступне:

- подання відповідачами відзивів у яких заперечується задоволення позовної заяви підтверджує наявність суттєвого спору між сторонами, що змінює фактичні обставини у порівнянні з тими, що існували на час ухвалення забезпечення. Така зміна фактичних обставин потребує додаткового обґрунтування необхідності вжиття такого заходу;

- Прокуратурою не пропонувалося жодних заходів щодо зустрічного забезпечення, а ТОВ ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА не зверталось з клопотанням про зустрічне забезпечення до суду першої інстанції. Відтак скасування заходу забезпечення позову поверне сторони до балансу та рівноправного становища;

- для забезпечення каналів зв`язку відеовузлів у місті Одеса ТОВ ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА має сплачувати щомісяця грошові кошти операторам зв`язку, однак наявність вжитих судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти унеможливлює здійснення таких розрахунків;

- створення та накопичення заборгованості згідно умов договорів надасть можливість операторам зв`язку розірвати договір в односторонньому порядку та відключити канали зв`язку. Внаслідок відключення каналів зв`язку буде припинено функціювання відеовузлів та місто Одеси залишиться без інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики;

- захід забезпечення лише погіршує майнові можливості ТОВ ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА у випадку задоволення позову, оскільки перешкоджають у здійснені товариством дій спрямованих на отримання прибутку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження по справі №916/770/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 та призначено її до розгляду на 03.07.2024.

З огляду на перебування з 24.06.2024 по 04.07.2024 судді учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, судове засідання у цій справі на 03.07.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 17.06.2024 повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання по справі №916/770/24 за апеляційною скаргою ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 відбудеться 08.07.2024.

Напередодні судового засідання, яке мало відбутись 08.07.2024, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із тим, що представник товариства не може взяти участь у судовому засіданні через тимчасову непрацездатність. На підтвердження таких обставин апелянтом надано медичний висновок про тимчасову непрацездатність представника з 05.07.2024 по 09.07.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 1. клопотання ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про відкладення розгляду справи було задоволено та відкладено розгляд справи на 17.07.2024.

16.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли клопотання від представників ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про відкладення розгляду справи в обґрунтування яких останні зазначають, що адвокат який попередньо представляв інтереси товариства у цій справі за станом здоров`я я не може забезпечити участь у судовому засіданні, а іншому адвокату з яким 16.07.2024 укладено договір про надання правової допомоги необхідний час для ознайомлення з матеріалами та обставинами справи з метою належного здійснення представництва та захисту інтересів товариства в суді.

Розглянувши під час судового засідання таке клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Однак, у даному випадку, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які з урахуванням приписів ч. 2 ст. 202 ГПК України є підставою для відкладення розгляду справи, зокрема доказів на підтвердження об`єктивної неможливості прибуття представника товариства у судове засідання.

Судова колегія наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції попередньо вже було задоволено клопотання скаржника про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечення участі свого представника у судовому засідання.

Ухвалу про відкладення розгляду справи скаржником було отримано завчасно в електронному кабінеті, а саме 09.07.2024.

Колегія суддів зазначає, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін по справі у кількості представників, а тому апелянт, який був достеменно та завчасно обізнаний про призначення розгляду справи на 17.07.2024, не був позбавлений можливості забезпечити явку у судове засідання іншого представника.

Слід також зауважити на тому, що явка представників учасників справи у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а апелянт не повідомив суд про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають розгляду справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Під час судового засідання від 17.07.2024 прокурор надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апелянта, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За змістом ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в т.ч. з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи, або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду (у випадку задоволення законних вимог позивача), то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі №15/155-б, від 21.11.2022 року у справі №916/621/22, від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23).

Більш того, Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23) вказав, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування.

Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Заявляючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідач повинен у заяві вказати обставини і додати до заяви належні докази вказаних обставин. Ці обставини (вказані відповідачем у заяві) або мають спростовувати підстави для забезпечення позову або мають бути такими (новими), які істотно впливають на переоцінку вказаних судом в ухвалі підстав забезпечення позову.

Саме доведені суду обставини можуть бути підставою для скасування чи зміни вжитих судом заходів забезпечення позову, за умови, якщо суд визнає їх достатніми для цього та визнає їх перевагу над вказаними в ухвалі суду підставами для забезпечення позову.

Як вже було вказано вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024, яка залишена без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та Верховного Суду від 01.07.2024, задоволено заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у цій справі та накладено арешт на грошові кошти ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в межах суми позову, у розмірі 24637726,00 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Приймаючи таке рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що такий захід забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити в майбутньому фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

В свою чергу, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились обставини (до винесення процесуального рішення у справі по суті спору), що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Колегія суддів наголошує на тому, що спір у даній справі наразі не розглянутий по суті, тому відсутні підстави вважати, що потреба у забезпеченні позову, за яким відкрито провадження у даній справі, відпала, враховуючи, що предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів, яким відповідач може розпорядитися на власний розсуд у будь-який момент.

Судова колегія зазначає, що як в заяві про скасування заходів забезпечення позову, так й в апеляційній скарзі, доводи ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" фактично зводяться до незгоди відповідача з ухвалою суду, якою було вжито заходи забезпечення позову, однак оцінка таким доводами вже була надана судами апеляційної та касаційної інстанцій під час перегляду такої ухвали, яку за результатами такого перегляду залишено без змін.

В свою чергу, предметом апеляційного оскарження в даному випадку є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Тобто, до предмету доказування належить встановлення обставин наявності чи відсутності підстав для скасування вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Оскільки у даному випадку відповідачем не наведено, а також належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо залишення вказаного клопотання без задоволення.

Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги твердження апелянта про те, що ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" через вжиті заходи забезпечення позову позбавлене можливості виконувати власні зобов`язання перед контрагентами, оскільки у даному випадку вжиті заходи забезпечення позову не призводять до позбавлення відповідача можливості здійснення господарської діяльності, списання грошових коштів з рахунків, отримання прибутку, зокрема задля здійснення розрахунків з кредиторами, тощо.

З огляду на таке, порушення наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/770/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Філінюка І.Г. у відпустці.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяПринцевська Н.М.

СуддяФілінюк І.Г.