Ухвала

від 23.07.2024 по справі 916/5777/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

23 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5777/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богацької Н.С., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл"

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 (повний текст складено та підписано 06.06.2024, суддя Сулімовська М.Б.)

у справі №916/5777/23

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту)

про стягнення 1226278,15 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/5777/23, позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" до Державного бюджету України - 1183296 грн. 16 коп. заборгованості з орендної плати та 42981 грн. 99 коп. пені.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" на вищевказане рішення суду.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що не був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення та дізнався про нього випадково лише 01.07.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 було витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/5777/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/5777/23 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

До суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/5777/23 від Господарського суду Одеської області.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 16.05.2024, повний текст складено та підписано 06.06.2024.

Відповідно останнім днем звернення з апеляційною скаргою на таке рішення є 26.06.2024.

В свою чергу, апеляційна скарга була надіслана до суду апеляційної інстанції 01.07.2024 про що свідчить штамп на поштовому конверті в якому скарга надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Тобто скаржником був пропущений строк звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 у цій справі.

Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

У наявних копіях матеріалів справи міститься довідка про доставку електронного документу, а саме оскаржуваного рішення, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" у відповідності до якої оскаржуване рішення отримано апелянтом 07.06.2024 о 19:44 (т.1, а.с. 228).

Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту 07.06.2024 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.

Відповідно, наявні у матеріалах справи докази спростовують твердження апелянта про те, що він не отримував оскаржуваного рішення та дізнався про нього випадково лише 01.07.2024.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024, з огляду на підстави наведені апелянтом, також зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 було відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду (т.1, а.с. 104-107).

Названа ухвала доставлена до електронного кабінету, та відповідно отримана скаржником - 16.01.2024 (т.1, а.с. 108).

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 (т.1, а.с. 128-129), 14.03.2024 (т.1, а.с. 160-161), 28.03.2024 (т.1, а.с. 193-194), 25.04.2024 (т.1, а.с. 202-204) розгляд справи відкладався та судом визначено інші дати судових засідань.

Вказані ухвали також були доставлені до електронного кабінету, та відповідно отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Санмобіл", а саме 01.03.2024 (т.1, а.с. 130), 15.03.2024 (т.1, а.с. 163), 29.03.2024 (т.1, а.с. 195), 26.04.2024 (т.1, а.с. 206).

Також представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" надавались до суду першої інстанції заяви по суті справи, зокрема клопотання про відкладення (т.1, а.с. 111-115, а.с. 138-139), клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т.1, а.с. 118-121).

Наведене свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" було достеменно обізнано про розгляд даної справи у суді першої інстанції, час, дату та місце розгляду справи.

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт був обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення та об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Також, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення, становить 27 591,25 грн (18 394,17 грн (судовий збір, що підлягав сплати при поданні позову)* 150%).

Проте, скаржником до апеляційної скарги доказів сплати судового збору не надано взагалі.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 42 ГПК України визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Як вбачається з відомостей з підсистеми Електронний Суд Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській облатях та ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) мають зареєстровані Електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Проте, скаржником не надано доказів надсилання позивачу та третій особі копії апеляційної скарги ані шляхом надсилання її до електронного кабінету, ані у паперовій формі листом з описом вкладення, що не відповідає вимогам ст. 42, 259 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/5777/23, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу та третій особі по справі.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/5777/23 залишити без руху.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Санмобіл" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/5777/23, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу та третій особі по справі, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю "Санмобіл", що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богацька Н.С.

Суддя Філінюк І.Г.