Постанова

від 24.07.2024 по справі 916/4838/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4838/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024, повний текст складено та підписано 25.03.2024

у справі №916/4838/23

за позовом Одеського квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕРКУРІЙ-ГРУП

про стягнення 65 554,34 грн,-

головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Справа розглянута без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року Одеське квартино-експлуатаційне управління звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕРКУРІЙ-ГРУП про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого військового майна від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ у сумі 65 554,34 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 34 475,94 грн, заборгованість з компенсації податку на землю у розмірі 7 252,89 грн, штраф у розмірі 3078,54 грн, пеня у розмірі 20 746,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного Договору оренди нерухомого військового майна від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ в частині здійснення виплат, передбачених Договором.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 по справі №916/4838/23 (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ГРУП» на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованість з орендної плати у розмірі 13 331 грн 96 коп., заборгованість з компенсації податку на землю у розмірі 7 252 грн 89 коп., штраф у розмірі 933 грн 24 коп., пеню у розмірі 7983 грн 82 коп., а також 1207 грн 90 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги Одеського квартирно-експлуатаційного управління обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Разом з тим, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості з орендої плати, штрафу та пені, суд першої інстанції встановив їх помилковість, з огляду на що позовні вимогу у вказаних частинах задовольнив частково, а саме, у розмірі 13 331 грн 96 коп. заборгованість з орендної плати, 7983 грн 82 коп. пені, 933 грн 24 коп. штрафу, а позовну вимогу про стягнення заборгованості з компенсації податку на землю у розмірі 7 252 грн 89 коп. задовольнив у повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Одеське квартино-експлуатаційне управління з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі №916/4838/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Одеського квартино-експлуатаційного управління задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вказує, що Одеське КЕУ виконує належним чином свої зобов`язання за Договором щодо надання послуг, своєчасно виставляє рахунки відповідачу, проте останній зобов`язання за Договором щодо здійснення оплати за спожиту послугу не виконує, чим істотно порушує умови договору, за період з березня 2021 по серпень 2022 (включно) виникла заборгованість у розмірі 30 168, 51 грн, що зумовило звернення Одеського КЕУ до Господарського суду Одеської області.

Крім того, посилаючись на умови укладеного між сторонами Договору та ст.ст. 623-625 ЦК України, ст. 230 ГК України позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 27 916,33 грн., 3% річних у розмірі 2136 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12021,67 грн. Відповідні розрахунки наводяться скаржником за текстом апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4838/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024, повний текст складено та підписано 25.03.2024 у справі №916/4838/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

25.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали №916/4410/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024, повний текст складено та підписано 25.03.2024 у справі №916/4838/23 залишено без руху. Зобов`язано Одеське квартирно-експлуатаційне управління протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки, встановлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн.; надати до суду у встановленому законом порядку докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням вимог ст..42 ГПК України.

09.05.2024 від Одеського квартирно-експлуатаційного управління надійшла заява про усунення недоліків з доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачу, а також сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024, повний текст складено та підписано 25.03.2024 у справі №916/4838/23; розгляд апеляційної скарги Одеського квартирно-експлуатаційного управління ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕРКУРІЙ-ГРУП до суду апеляційної інстанції не надходив, що відповідно до приписів статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 01.09.2017 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ГРУП» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Одеському гарнізоні №33/2017/КЕВ, відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 60,7 м2, будівлі інв. № 1, військового містечка № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вартість якого визначена на 02.03.2017 за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 663 000,00 грн (без ПДВ).

Згідно п. 1.3.Договору №33/2017/КЕВ, назване, в п. 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, у навчальних закладах та військових частинах.

За умовами п. 2.1. Договору №33/2017/КЕВ, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору ( у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання Майна.

Положеннями п. 3.1. Договору №33/2017/КЕВ передбачено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (грудень 2016 року) на рівні 2230,00 грн за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2016 року) 2210,00 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди згідно із законодавством.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. Договору №33/2017/КЕВ)..

Відповідно до п. 3.3. Договору №33/2017/КЕВ, орендна плата за кожний наступний місяць згідно із законодавством визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.4. Договору №33/2017/КЕВ, у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

У п. 3.5.Договору №33/2017/КЕВ сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Положеннями п. 3.6. Договору №33/2017/КЕВ передбачено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.7. Договору №33/2017/КЕВ, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8. Договору №33/2017/КЕВ, у разі, якщо на дату сплати орендної-плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше, орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

У п. 3.10. Договору №33/2017/КЕВ сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плазу до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету.

У розділі 5 Договору №33/2017/КЕВ викладено обов`язки орендаря, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору (п. 5.1.), своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3.), щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме Майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0 га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди (п. 5.15.).

Відповідно до п. 9.1.Договору №33/2017/КЕВ, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 9.3. Договору №33/2017/КЕВ, спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

За умовами п. 10.1. Договору №33/2017/КЕВ, цей Договір укладено строком на років, що діє з 01.09.2017 року по 28.08.2020 року включно.

У п. 10.4. Договору №33/2017/КЕВ сторони погодили, що у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення Договору оренди на новий строк за місяць до закінчення строку оренди, дія Договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.6.1. Договору №33/2017/КЕВ, він може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар:

-використовує майно не відповідно до умов договору;

-не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу;

-не робить поточний та інші види ремонтів орендованого майна згідно з умовами Договору;

-передає орендоване Майно (його частку) у суборенду;

-не застрахував орендоване Майно згідно п.5.8 цього Договору;

-не переглядає орендну плату у разі внесення змін до Методики, яка передбачає збільшення розміру орендної плати;

-своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження Майна.

Сторони погоджуються, що цей Договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця в разі настання особливого періоду в Україні або окремих її місцевостях відповідно до Законів України Про оборону України і Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (п. 10.6.2. Договору №33/2017/КЕВ).

Положеннями п. 10.6.3. Договору №33/2017/КЕВ передбачено, що він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін у разі прийняття Міністерством оборони України рішення про відчуження нерухомого військового Майна, яке є об`єктом оренди та за умовами попереднього повідомлення іншої Сторони за 30 календарних днів.

Відповідно до п. 10.6.4. Договору №33/2017/КЕВ, сторони погоджуються, що цей договір достроково припиняється на вимогу орендодавця у разі необхідності у використанні орендованого нерухомого військового майна для потреб Збройних Сил України (формуванні (передислокації) військових частин, закладів, установ Міністерства оборони України та Збройних Сил України на території Одеського гарнізону), згідно рішень (наказів, директив та інше) Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, та за умови попереднього повідомлення Орендаря за 30 календарних днів

Відповідно до п. 10.7. Договору №33/2017/КЕВ, чинність цього Договору припиняється в наслідок:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-загибелі орендованого Майна;

-достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

-банкрутства Орендаря;

-ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем;

-реалізації об`єкта оренди.

Додатком №1 до Договору №33/2017/КЕВ є Акт інвентаризації нерухомого військового майна.

Додатком №2 до Договору №33/2017/КЕВ є Акт приймання - передачі нерухомого військового майна.

Додатком №3 до Договору №33/2017/КЕВ є Акт оцінки вартості нерухомого військового майна, що підлягає передачі в оренду.

Додатком №4 до Договору №33/2017/КЕВ є Паспорт - сертифікат об`єкта експертної оцінки майна.

Додатком №5 до Договору №33/2017/КЕВ є Розрахунок стартової орендної плати за базовий місяць оренди, погоджений РВ ФДМ України по Одеській області.

Додатком №7 до Договору №33/2017/КЕВ є Розрахунок комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна.

Додатком № 8 до Договору №33/2017/КЕВ є копія Свідоцтва про державну реєстрацію Орендаря.

Додатком № 9 до Договору №33/2017/КЕВ є копія Довідки про внесення до ЄДРПОУ Орендаря (нотаріально посвідчена).

Додатком № 11 до Договору №33/2017/КЕВ є копія Свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах України.

23.09.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ГРУП» (орендар) укладено Додаткову угоду №17д/2022/КЕВ до Договору від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ про припинення чинності Договору у зв`язку із знищенням нерухомого майна.

З метою досудового врегулювання спору Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ГРУП» із претензією №233 (вих. №4306 від 07.12.2022), у якій просив відповідача добровільно погасити суму боргу, що складається із 34 475,94 грн заборгованість з орендної плати та 7 252,89 грн -податку на землю.

Вказану претензію було направлено відповідачу за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу, вказану у розділі 13 Договору від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ.

Вказане відправлення було повернуто відправнику без вручення адресату.

Так, неповернення відповідачем суми попередньої оплати та невиконання відповідачем умов Договору, стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій, а також для звернення до господарського суду із даним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕРКУРІЙ-ГРУП заборгованості за Договором оренди нерухомого військового майна від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ у сумі 65 554,34 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 34 475,94 грн, заборгованість з компенсації податку на землю у розмірі 7 252,89 грн, штраф у розмірі 3078,54 грн, пеня у розмірі 20 746,97 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості з орендої плати, штрафу та пені, послався на їх помилковість, з огляду на що позовні вимогу у вказаних частинах задовольнив частково, а саме, у розмірі 13 331 грн 96 коп. заборгованість з орендної плати, 7983 грн 82 коп. пені, 933 грн 24 коп. штрафу, а позовну вимогу про стягнення заборгованості з компенсації податку на землю у розмірі 7 252 грн 89 коп. задовольнив у повному обсязі.

Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благом, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6 та 627 ЦК України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено вище, 01.09.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди №33/2017/КЕВ нерухомого військового майна, відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 60,7 м2, будівлі інв. № 1, військового містечка № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 26 вартість якого визначена на 02.03.2017 за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 663 000,00 грн (без ПДВ).

Частиною 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до п. п.1, 2 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так звертаючись до господарського суду з відповідним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 34 475,94 грн, а саме:

1. січень 2022 - 1800,66 грн;

2. лютий 2022 - 3822,68 грн;

3. березень 2022 - 3994, 70 грн;

4. квітень 2022 - 4118,54 грн;

5. травень 2022 - 4229,75 грн;

6. червень 2022 - 4360,87 грн;

7. липень 2022 - 4391,40 грн;

8. серпень 2022 - 4439,70 грн;

9. вересень 2022 - 3317,64 грн.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Згідно ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», зокрема, військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забороняється надання в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки. Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», підпунктом 3 пункту 1 встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.

Підпунктом 4 пункту 1 названої постанови встановлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше:

- орендарям єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);

- орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);

- орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Водночас, положеннями пункту 129-1 № Порядку № 483 передбачено, якщо у зв`язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена, - то з дати, визначеної у наказі орендодавця. Припинення застосування знижки або звільнення відбувається з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування) або в наказі орендодавця. Зміни до договору оренди про початок або припинення застосування знижки або звільнення у такому випадку не вносяться.

Згідно з підпунктом 5 п.1 постанови Кабінету Міністрів України» № 634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

З урахуванням вищевикладеного, господарським судом було самостійно здійснено розрахунок орендної плати, яка підлягає стягненню із Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ГРУП, та встановлено:

1. орендна плата за січень 2022 складає 1800,66 грн (оскільки з загальної суми орендної плати у розмірі було вирахувано суму авансового платежу, який було сплачено відповідачем на виконання п.3.9. Договору №33/2017/КЕВ);

2. орендна плата за лютий 2022 складає 3140,06 грн.

3762,48 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,016 (індекс інфляції за наступний місяць) = 3822,68 грн.

Однак з урахуванням підпункту 3 пункту 1 постанови № 634, відповідач з 24.02.2022 по 30.05.2022 звільнений від сплати орендної плати.

За таких умов підлягають стягненню 3140,06 грн = 3822,68 грн / 28 * 23

3. орендна плата за березень 2022 складає 0 грн 0 коп.

3822,68 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,045 (індекс інфляції за наступний місяць) = 3994,70 грн.

Однак з огляду на підпункт 3 пункту 1 постанови № 634, відповідач з 24.02.2022 по 30.05.2022 звільнений від сплати орендної плати.

4. орендна плата за квітень 2022 складає 0 грн 0 коп.

3994,70 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,031 (індекс інфляції за наступний місяць) = 4118,54 грн.

Однак з огляду на підпункт 3 пункту 1 постанови № 634, відповідач з 24.02.2022 по 30.05.2022 звільнений від сплати орендної плати.

5. орендна плата за травень 2022 складає 136,44 грн.

4118,54 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,027 (індекс інфляції за наступний місяць) = 4 229,74 грн.

Однак з огляду на підпункт 3 пункту 1 постанови № 634, відповідач з 24.02.2022 по 30.05.2022 звільнений від сплати орендної плати.

За таких умов підлягають стягненню 136,44 грн ( 4 229,74 грн / 31 * 1 (31.05.2022))

6. орендна плата за червень 2022 складає 2 180,43 грн.

4 229,74 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,031 (індекс інфляції за наступний місяць) = 4360,86 грн.

Однак з огляду на підпункт 4 пункту 1 постанови № 634, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати.

За таких умов підлягають стягненню 2 180,43 грн = 4360,86 грн * 50%

7. орендна плата за липень 2022 складає 2 195,70 грн.

4360,86 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,007 (індекс інфляції за наступний місяць) = 4391,39 грн.

Однак з огляду на підпункт 4 пункту 1 постанови № 634, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати.

За таких умов підлягають стягненню 2 195,70 грн = 4391,39 грн * 50%

8. орендна плата за серпень 2022 складає 2 219,85 грн.

4391,39 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,011 (індекс інфляції за наступний місяць) = 4439,70 грн.

Однак з огляду на підпункт 4 пункту 1 постанови № 634, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати.

За таких умов підлягають стягненню 2 219,85 грн = 4439,70 грн * 50%

9. орендна плата за вересень 2022 складає 1 658,82 грн.

4439,70 грн (орендна плата за попередній місяць) * 1,019 (індекс інфляції за наступний місяць) = 4524,05 грн.

У п. 3.10. Договору №33/2017/КЕВ сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету.

23.09.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-ГРУП (орендар) укладено Додаткову угоду №17д/2022/КЕВ до Договору від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ про припинення чинності Договору у зв`язку із знищенням нерухомого майна.

За таких обставин, орендна плата за вересень 2022 складає 3317,64 грн (4524,05 грн /30 *22).

Однак з огляду на підпункт 4 пункту 1 постанови № 634, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати.

За таких умов підлягає стягненню за вересень 2022 року 1 658,82 грн = 3317,64 грн * 50%.

Перевіривши вказаний розрахунок під час апеляційного перегляду, колегія суддів встановила, що він здійснений арифметично вірно, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 331,96 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянтом не наведено жодного доводу стосовно помилковості вказаного розрахунку та не наведено взагалі будь-яких доводів стосовно незаконності рішення суду у вказаній частині.

Щодо стягнення із відповідача заборгованості з компенсації податку на землю у розмірі 7 252,89 грн.

Згідно п. 5.15 Договору оренди нерухомого військового майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 26, нежитлові приміщення загальною площею 60,7 кв.м., будівлі інв.. № 1 від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ, орендар зобов`язується щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти в розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду Майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0 га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно пп. 14.1.147., 14.1.136., 14.1.72. п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пп.16.1.4. п.16.1. ст.16. ч.1 ст.269, ст.270. п.286.1. ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 289.3. ст.289 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2021р. становив 1,1 (застосовується у 2022 р.).

Згідно даних Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, нормативно грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 26 при застосуванні локальних коефіцієнтів, Кф=3,0 та індексації з дати проведення грошової оцінки станом на 01.01.2021, становить 5080,97 грн./кв.м..

Отже, розрахунок податку на землю для ТОВ «МЕРКУРІЙ-ГРУП» за договором оренди 33/2017/КЕВ від 01.09.2017 за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 26 становить:

Нормативна грошова оцінка 2021 5080,97 грн./кв.м. % ставка 3,0

Площа оренди (згідно Договору) 60,7 кв.м.

Коефіцієнт, індексації нормативної грошової оцінки земель 1,1

Розрахунок на 2022 рік:

Нормативно грошова оцінка на 2022 рік - 5080,97 х 1,1 = 5589,067 грн.

За 1 кв.м. на 2022 рік - 5589,067 х 3 : 100 = 167,67 грн.

Сума земельного податку за 2022 рік 60,7 х 167,67 = 10177,70 грн.

Сума земельного податку на місяць 10177,70 : 12 = 848,14 грн.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок компенсації податку на землю, встановила його вірність та арифметичну правильність, з огляду на що з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ГРУП» на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління підлягає стягненню кошти у розмірі частини податку на землю у розмірі 7252,89 грн за період з січня 2022 по вересень 2022 (включно, до дати припинення дії договору).

Щодо стягнення із відповідача штрафу у розмірі 3078,54 грн та пені у розмірі 20 746,97 грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 3.7. Договору №33/2017/КЕВ, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про його хибність, оскільки позивачем, окрім арифметичних помилок, нарахування здійснено на повну суму орендної плати, без урахування звільнення та застосування знижки щодо сплати орендної плати.

Перевіривши здійснений господарським судом перерахунок пені, колегія суддів вважає його арифметично вірним, а тому розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 7983,82 грн,

Крім того, відповідно до п. 3.8. Договору від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше. Орендар сплачує додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Водночас, розглянувши здійснений позивачем розрахунок штрафу, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про його хибність, оскільки позивачем, окрім нарахування штрафу на повну суму орендної плати, без урахування звільнення та застосування знижки щодо сплати орендної плати, помилково здійснено ототожнення штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості та 7% річних.

За розрахунками суду, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 3.8. Договору від 01.09.2017 № 33/2017/КЕВ, штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (13 331,96 грн ) складає 933,24 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення вимог Одеського квартирно-експлуатаційного управління.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не наведено жодного доводу в чому саме полягає незаконність рішення суду від 12.03.2024 та які саме норми матеріального або процесуального права порушені господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 по справі №916/4838/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 по справі №916/4838/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 по справі №916/4838/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

24.07.2024 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицького

Суддя А.І. Ярош