ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" липня 2024 р. Справа№ 910/13564/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Нестерова І.Г. (довіреність, посвідчення адвоката № 21/3158 від 18.05.2023)
від відповідача: Нечай О.Д. в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 (повний текст рішення складено 01.04.2024)
у справі № 910/13564/23 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський"
про стягнення 12 831 112,45 грн,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" (відповідача) про стягнення 11 442 978,12 грн основного боргу, 1 000 337,12 грн інфляційних втрат, 265 147,11 грн 3% річних, 49 342,40 грн пені, 73 307,70 грн штрафу за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0825-03015 від 16.05.2019.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/13564/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 265 147,11 грн 3% річних, 1 000 337,12 грн інфляційних втрат та 190 626,94 грн судового збору. Закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення 11 442 978,12 грн основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/13564/23 в частині відмови у позові, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції до спірних правовідносин, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, застосував пп. 16 п 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі по тексту - НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного фінансування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" в редакції від 26.04.2022, що на думку позивача, не підлягав застосуванню, а також місцевий господарський суд не застосував ст.ст. 549-550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 229-231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", які передбачають право на стягнення пені та штрафу.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/13564/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13564/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/13564/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 03.07.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/13564/23; вирішено проводити судове засідання у справі № 910/13564/23, яке призначене на 03.07.2024 за участю представника відповідача.
В судове засідання, яке відбулося 03.07.2024, до приміщення суду апеляційної інстанції з`явився представник позивача. Представник відповідача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконфкеренції.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
16.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в процесі реорганізації перетворено у Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" (користувачем, відповідачем) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0825-03015 (надалі - договір).
Як вбачається із матеріалів справи, умови вказаного договору неодноразово викладались сторонами у новій редакції, шляхом укладення додаткових угод.
Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга)
Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Відповідно до п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Згідно з п. 2.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 2.4. договору).
За умовами п. 2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.
Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуг. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 2.6. договору).
Відповідно до п. 2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
У п. 2.9 договору визначено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача.
Відповідно до п. 3.2.1 договору користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.
Згідно п. 3.3.2 договору ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.
Відповідно до п. 10.1 договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження.
За умовами п. 10.4 договору акти надання послуг, акти коригування до актів надання послуг, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які інші повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.
Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 10.5. договору).
У п. 10.6 договору сторонами визначено, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Згідно з умовами п. 10.7 договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Цей договір відповідно до п. 12.1 набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Поясненнями позивача та наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами та актами надання послуг, підтверджується факт надання позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період лютий 2022 - липень 2023.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання з надання послуг відповідачу, а відповідач не виконав зобов`язання з оплати отриманих послуг у строк визначений умовами договору, у зв`язку з чим на момент звернення позивача з позовом до суду з урахуванням часткових оплат мав заборгованість у розмірі 11 442 978,12 грн.
Разом з тим, відповідно до платіжної інструкції № 1339 від 28.03.2023 відповідачем сплачено 200 000, 00 грн, відповідно до платіжної інструкції №1355 від 13.09.2023 відповідачем сплачено 500 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1373 від 18.09.2023 відповідачем сплачено 500 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1410 від 17.10.2023 відповідачем сплачено 200 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1454 від 30.10.2023 відповідачем сплачено 1 000 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1461 від 31.10.2023 відповідачем сплачено 300 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1501 від 30.11.2023 року відповідачем сплачено 4 000 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції №1495 від 20.11.2023 відповідачем сплачено 1 900 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1508 від 12.12.2023 відповідачем сплачено 500 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1565 від 28.12.2023 відповідачем сплачено 3 000 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1547 від 22.12.2023 відповідачем сплачено 752 000,00 грн, у загальній сумі 12 852 000,00 грн.
Таким чином, відповідач у повному обсязі сплатив наявну у нього суму заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Вказані обставини підтверджені і позивачем.
За таких підстав, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11 442 978,12 грн основного боргу, в зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
У зв`язку порушенням відповідачем строків оплати отриманих послуг, позивач нарахував та просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 1 000 337,12 грн інфляційних втрат, 265 147,11 грн 3% річних, 49 342,40 грн пені та 73 307,70 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/13564/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 265 147,11 грн 3% річних, 1 000 337,12 грн інфляційних втрат та 190 626,94 грн судового збору. Закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення 11 442 978,12 грн основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Колегія суддів встановлено, що позивач у апеляційному порядку оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача 49 342,40 грн пені та 73 307,70 грн штрафу.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що за внесення платежів передбачених главою 2 цього договору, з порушення термінів, користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
У п. 6.10 договору визначено, що за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань вина сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за вказаним договором.
Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 - продовжено строк його дії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.
Так, НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332, згідно якої передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, період нарахування пені позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану в Україні.
Разом з цим, колегія суддів вважає обгрунтованими посилання відповідача на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, в якій суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
"Постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.
Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст. 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору".
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні пені та штрафу відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/13564/23 - без змін.
Матеріали справи № 910/13564/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.07.2024.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120569833 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Іоннікова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні