Ухвала

від 24.07.2024 по справі 904/3166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/3166/24

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД", Закарпатська область, м. Мукачево

про стягнення надлишково сплачених коштів.

Суддя Бєлік В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД" заборгованості за договором № 703 від 23.08.2023 про постачання електричної енергії споживачу в загальному розмірі 8 252 968,95 грн., яка складається з наступних сум: суми передплати, яка утворилася за договором у розмірі 7 303 175,88 грн, інфляційні втрати у розмірі 95 321,49 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до договору у розмірі 854 471,58 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається нате, що ТОВ ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД надіслало на адресу Позивача повідомлення за вих. № 1226/02 від 26 грудня 2023 року про дострокове розірвання Договору № 703 про постачання електричної енергії споживачу від 23.08.2023 та припинення постачання електричної енергії за вказаним договором з 00 годин 00 хвилин 17.01.2024 року.

У зв`язку із розірванням Договору та наявністю суми передплати, у Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль був відсутній обов`язок щодо попередньої оплати обсягів електричної енергії замовлених на січень 2024 у сумізазначеної в рахунку-фактурі №61 /0124 від 11.12.2023.

При цьому, мотивуючи підсудність даного спору Господарському суду Дніпропетровської області, позивач вказує на те, що постачання електричної енергії за умовами укладеного між сторонами Договору здійснюється на конкретно визначений об`єкт в місті Кривий Ріг, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України щодо пред`явлення позову за місцем виконання договірних зобов`язань.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.

За правилами ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 44563362) є: 89600, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, місто Мукачево, вул.Ярослава Мудрого, будинок 4/6.

Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно із ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.

Слід зазначити, що виконання договірного зобов`язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов`язання. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За матеріалами позовної заяви судом встановлено, що між АТ "Криворізька теплоцентраль" (Споживач, Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД" (Постачальник, Відповідачем) було укладено Договір постачання електричної енергії №703 від 23.08.2023.

Відповідно до предмету Договору, Постачальник постачає Споживачу електричну енергію з метою забезпечення потреб обєктів Споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1.).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та підставою виникнення в його сторін прав та обов`язків, визначених цим договором.

Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову в даній справі виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача переплати у зв`язку із розірванням договору.

Тобто даний спір не стосується факту виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії за договором та безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору не є вимога про фактичне виконання зобов`язань за адресою точки продажу (обліку), до якої постачалася електрична енергія за умовами договору.

Крім того, зі змісту договору вбачається, що жодних застережень стосовно можливості визначення вартості (ціни) товару (електричної енергії) в залежності від місцезнаходження електричних мереж оператора системи розподілу у ньому не міститься, не визначено місце його виконання (поняття місце виконання договору не є тотожним місцю постачання), а лише зазначено місцезнаходження юридичної особи та об`єкта споживача.

Оскільки спір стосується стягнення грошових коштів, а не фактичного виконання зобов`язань за договором, то відсутні підстави вважати, що виконання договору в передплати лише у Закарпатській області. Зобов`язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці.

Наведене дозволяє дійти висновку про те, що умовами Договору не передбачено особливостей щодо сплати заборгованості в чітко визначеному місці, а також не врегульовано питання щодо місця повернення відповідних грошових коштів. У свою чергу, місце виконання боржником зобов`язання щодо повернення передплати за своїм характером не пов`язане з місцем фактичного постачання останнього, оскільки зазначена сплата проводилася безготівково шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (відповідача).

Викладене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 06.04.2021 у справі №344/16135/19 та від 03.06.2019 у справі №903/432/18.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

З огляду на відсутність відомостей щодо узгодження сторонами місця виконання грошового зобов`язання, передбаченого Договором про постачання електричної енергії споживачу № 703 від 23.08.2023, суд не вбачає правових підстав для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та дійшов висновку про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 44563362) є: 89600, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, місто Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, будинок 4/6, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви підлягають надісланню до Господарського суду Закарпатської області за територіальною підсудністю.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо юрисдикції.

Керуючись статтями 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ЕНЕРЖІ ТРЕЙД" про стягнення надлишково сплачених коштів за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області (вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.07.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.Г. Бєлік