Рішення

від 24.07.2024 по справі 904/1311/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1311/24Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Салькова І.А.;

від позивача: представник не з`явився;

розглянувши матеріали справи №904/1311/24

за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

до Громадської організації "ГУРМАНИ ДНІПРА"

про стягнення грошових коштів, розірвання договору, усунення перешкод,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 15.03.2024 за вих. №6168-68 до Громадської організації "ГУРМАНИ ДНІПРА" (далі - відповідач) у якій просить:

стягнути з відповідача 122.804,10 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2022 по 31.01.2024; 9.956,61 грн пені; 7.528,44 грн трьох процентів річних;

розірвати договір оренди від 14.06.2019 №316-ДРА/19 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між позивачем та відповідачем;

усунути перешкоди в користуванні комунальним майном, а саме: нежитловим приміщенням - яке розташоване на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, площею 210,56 кв.м., за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 10, шляхом виселення Громадської організації "ГУРМАНИ ДНІПРА" з нежитлового приміщення - яке розташоване на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, площею 210.56 кв.м., за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 10.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1311/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024.

Ухвалою від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 01.05.2024 о 12:20 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань № 1-405.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 37, квартира 1, за трек-номером 0600259628110.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 23.04.2024 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою відмова від отримання.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024, 01.05.2024, 29.05.2024 та 11.07.2024 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 01.04.2024 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання, а саме 19.04.2024.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 01.04.2024 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 06.05.2024.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Ухвалою від 24.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 29.05.2024.

Ухвалою від 29.05.2024 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2024.

Судове засідання, призначене на 26.06.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Дупляка С.А. у відпустці.

Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 повідомлено учасників справи про призначення наступного судового засідання на іншу дату після повернення судді з відпустки.

Ухвалою від 11.07.2024 призначено розгляд справи по суті на 24.07.2024.

В судовому засіданні 24.07.2024 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №316-ДРА/19 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 14.06.2019 в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальній власності територіальної громади міста, №316-ДРА/19 від 14.06.2019 в частині повної та своєчастної сплати орендних платежів, наявність/відсутність підстав для розірвання договору оренди та виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Суд встановив, що 14 червня 2019 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Гурмани Дніпра» (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 316-ДРА/19.

Відповідно до пункту 1.1. договору з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення, які розташовані, на цокольному поверсі, 9-ти поверхового буднику (надалі - об`єкт оренди), площею 210,56 кв.м, розміщені за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 10, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 999.830,0 гри, без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, для використання під розміщення Громадської організації на площі, що не використовується для проваджений підприємницької діяльності. Використания об`єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

21.09.2022 Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 48/27 «Про припинення реорганізації Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції», яким, в тому числі, було змінено найменування підприємства з Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство «Міські активи» Дніпровської міської ради.

Відповідно до п. 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 22.01.2019 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (п. 2.3. договору).

За приписами пунктів 3.1., 3.2. договору розрахунок орендної плати здійснюється за методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною договору, становить 5.250,99грн без ПДВ (базова за травень місяць 2019 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з червня місяця 2019 року. У платіжному дорученні обов`язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

Згідно з умовами пункту 3.3. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 3.675,69 грн до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1.575,30 грн на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Згідно з п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному п.3.3. даного Договору.

При цьому, у пункті 5.2. договору зазначено, що орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Сторони визначили, що договір діє з 14.06.2019 по 12.06.2022 включно (пункт 10.1. договору).

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється (п.10.2. договору).

У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5. договору (п. 10.3 договору).

08.09.2021 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Гурмани Дніпра» (орендар) укладена Додаткова угода № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 316-ДРА/19.

Цією Додатковою угодою продовжено термін дії договору оренди та умови договору оренди викладені у новій редакції.

Розмір орендної плати становить 5.250,99 грн без ПДВ, за травень 2019 року (пункт 3.2. договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1).

Згідно з умовами пункту 3.3. договору (в редакції Додаткової угоди № 1) за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 3.675,69грн до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1.575,30грн на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно (п.3.5. договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.4. договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1).

Термін дії договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1 з 14.06.2019 до 13.06.2024 (п.10.1. договору).

Зазначені зміни набирають чинності з 18.09.2020 і діють на майбутнє.

Тому на момент звернення до суду 20.03.2024 дія договору оренди не була припинена.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України прийнято постанову № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Таким чином, спірний договір станом на час прийняття рішення у справі є чинним.

На виконання умов договору оренди орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди вбудоване нежитлове приміщення - загальною площею 210,56 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 10, що підтверджується актом приймання-передачі від 14.06.2019 (а.с.20).

У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання з оплати орендної плати, позивачем нарахована заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.02.2022 по 31.01.2024 у розмірі 122.804,10грн, пеня за період 26.01.2023 по 26.01.2024 у розмірі 9.956,61грн, 3% річних за період з 01.02.2022 по 16.02.2024 у розмірі 7.528,44 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, у якій, зокрема, просить розірвати договір оренди нерухомого майна та виселити відповідача з орендованого приміщення.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив стягнення з відповідача 122.804,10 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2022 по 31.01.2024; 9.956,61 грн пені; 7.528,44 грн трьох процентів річних; розірвання договору оренди нерухомого майна та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу положень частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 статті 283 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 285, частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (стаття 286 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за період дії спірного договору нарахована орендна плата в сумі 249.165,46 грн, яку орендар повинен сплатити до загального фонду міського бюджету за період з 14.06.2019 по 31.01.2024.

Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за спірним договором, здійснивши розрахунки до загального фонду міського бюджету частково в сумі 126.361,36 грн.

Доказів погашення заборгованості з орендної плати до загального фонду міського бюджету в сумі 122.804,10 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає стягненню.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати у сумі 122.804,10 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 9.2. договору в редакції Додаткової угоди № 1 сторонами передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату суми орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3. договору.

Отже, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 9.2. договору позивачем нарахована пеня у сумі 9.956,61 грн за загальний період з 26.01.2023 по 26.01.2024.

Перевіркою наданого позивачами розрахунку пені судом помилок не виявлено.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9.956,61 грн пені підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 16.02.2024 на загальну суму 7.528,44 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачами розрахунку трьох процентів річних, суд визнає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у розмірі 7.528,44 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, арифметичну правильність вимоги не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7.528,44 грн трьох процентів річних підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору та виселення з орендованого приміщення суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з умовами ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, що кореспондується з вимогами п. 12.7.1 договору.

Статтею 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Укладаючи спірний договір сторони у пункті 9.8 договору дійшли згоди про те, що у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавством, договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання в частині своєчасного внесення орендної плати, порушивши пункт 5.2 договору, що містить обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

У даному випадку порушення умов договору щодо своєчасної сплати орендних платежів є істотним порушенням, в результаті якого орендар позбавлений можливості отримати відповідний прибуток, на який він розраховував під час укладання договору. Зазначені порушення, слід вважати істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Таким чином позивач реалізував своє право та звернувся 20.03.2024 до суду із даним позовом, у якому поставив, у тому числі вимогу про розірвання договору та виселення відповідача і останній належним чином повідомлений про такі вимоги позивача про розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17).

Крім того, виходячи зі змісту ст. 651 ЦК України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.

Таким чином, під час вирішення спору у даній справі слід встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку виявленим порушенням умов договору, суд встановив, що відповідач систематично порушує умови договору щодо оплати отриманих послуг, розмір заборгованості є значним та досі несплаченим.

Суд відзначає, що оплата послуг є істотною умовою договору, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

Разом з тим, сам факт систематичного порушення Договору щодо оплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 31.07.2020 у справі №479/1073/18.

Разом із тим суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 13.11.2019 у справі №908/1399/17.

Однак відповідач не довів як відсутності порушення ним зобов`язань за договором, так і відсутності своєї вини у такому порушенні, - зокрема, ним не подано доказів своєчасного і повного внесення оплати відповідно до умов договору.

Тобто систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Разом з тим, суд зазначає, що одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 ЦК. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.

Враховуючи те, що судом вище було встановлено факт систематичного порушення відповідачем грошового зобов`язання (більше трьох місяців підряд), суд приходить до висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №316-ДРА/19 від 14.06.2019.

Якщо орендар затримує виплату орендної плати за договором оренди на строк більше ніж 3 місяці, орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку згідно зі статтею 782 ЦК України, яка передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до пункту 5.5. договору орендар зобов`язаний у разі припинення договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.

Оскільки договір розірвано у судовому порядку, то позовні вимоги в частині виселення відповідача із займаного приміщення підлягають задоволенню.

Судові витрати

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3.028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 140.289,15 грн. та дві позовні вимоги немайнового характеру, за які підлягав сплаті судовий збір в сумі 9 084,00 грн.

Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради сплачено судовий збір в сумі 10.200,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 7 від 25.01.2024, тобто, позивачем надмірно сплачено судовий збір в сумі 1.116,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, надмірно сплачений судовий збір в сумі 1.116,00 грн. (10.200,00 грн 9.084,00 грн) підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

Суд не вирішує питання повернення сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету від позивача не надходило.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "ГУРМАНИ ДНІПРА" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 37, квартира 1; ідентифікаційний код 42974359) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, будинок 75; ідентифікаційний код 40392181) 122.804,10 грн (сто двадцять дві тисячі вісімсот чотири грн 10 к.) основної заборгованості, 9.956,61 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість грн 61 к.) пені, 7.528,44 грн (сім тисяч п`ятсот двадцять вісім грн 44 к.) трьох відсотків річних, 9.084,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Розірвати договір оренди від 14.06.2019 №316-ДРА/19, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, будинок 75; ідентифікаційний код 40392181) та Громадською організацією "ГУРМАНИ ДНІПРА" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 37, квартира 1; ідентифікаційний код 42974359).

Усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням, яке розташоване на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, площею 210,56 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 10, шляхом виселення Громадської організації "ГУРМАНИ ДНІПРА" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 37, квартира 1; ідентифікаційний код 42974359) з нежитлового приміщення, яке розташоване на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, площею 210,56 кв.м., за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 10.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 24.07.2024.

Суддя С.А. Дупляк