Рішення

від 24.07.2024 по справі 904/1945/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1945/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", м. Вінниця

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", Дніпропетровська область, с. Воронове

про стягнення 27 999 142,49 грн

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення 16 381 561,72 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 1317541/51 від 16.02.2024.

Суд ухвалою від 03.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 03.06.2024.

16.05.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Таким чином, настання форс-мажорних обставин унеможливило виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором. ДМП ВКГ «ДЗД» надає життєво-важливі послуги з централізованого водопостачання та намагається своєчасно виконувати свої зобов`язання, приймає всі міри по сплаті заборгованості. У відповідача в силу незалежних від нього форс-мажорних обставин на даний час не має можливості щодо повного погашення заборгованості позивачу. У зв`язку із чим відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі № 904/1945/24 строком на чотири календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили. Розстрочити виконання рішення суду по справі № 904/1945/24 строком на вісім календарних місяців шляхом сплати щомісячних платежів у наступному розмірі: 7 (сім) місяців по 2 047 695,21 грн та останній місяць 2 047 695,25 грн.

23.05.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

24.05.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив.

Суд ухвалою від 24.05.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовив.

30.05.2024 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 27 999 142,49 грн, з яких: 27 953 020,41 грн - основний борг, 46 122,08 грн - 3% річних.

Господарський суд прийняв зміну предмету позову.

В підготовче засідання 03.06.2024 представники позивача та відповідача не з`явились. 30.05.2024 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд ухвалою від 03.06.2024 відклав підготовче засідання на 19.06.2024.

12.06.2024 відповідач подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

17.06.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 17.06.2024 клопотання позивача задовольнив.

В підготовче засідання 19.06.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

В судовому засіданні 19.06.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 19.06.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 24.07.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1945/24 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.07.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення.

В судове засідання 24.07.2024 представники позивача та відповідача не з`явились.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с.171) ухвала суду від 19.06.2024 доставлена до електронного кабінету позивача 19.06.2024.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с.169) ухвала суду від 19.06.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 19.06.2024.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (постачальник) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1317541/51 (далі - договір).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1. договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони (п. 1.2. договору).

3а цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування (номенклатура, асортимент) товару (послуги): електрична енергія (ДК 021-2015 код 09310000-5 Електрична енергія) (п. 2.1. договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2. договору).

Кількість товару, що постачається на умовах даного договору, становить: 1 клас 8 250 935,00 кВт*год. (в т.ч. 320 870,0 кВт*год насосна станція майданчику № 5); 2 клас 2 914 065,00 кВт*год. Разом: 11 165 000,0 кВт*год (п. 2.3. договору).

Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 2.4. договору).

Постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію до 30.06.2024. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1. договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору (п. 5.1. договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2. договору).

Загальна сума цього договору встановлюється за результатами аукціону залежно від кількості переданої електричної енергії та її ціни згідно з актами приймання-передачі, але не може більшою 59 397 800,00 грн, в тому числі ПДВ. Сума даного договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 5.3. договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.4. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, зазначений у договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спедрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6. договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем на умовах обраної комерційної пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки, оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості, постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7. договору).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору (п. 5.8. договору).

Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2.1. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору (п. 7.1.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання, своїх зобов`язань, за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач (п. 13.1. договору).

Рахунки на оплату та попередження про припинення постачання електричної енергії за невиконання умов оплати за електричну енергію (далі - попередження) вважаються отриманими споживачем в день надіслання постачальником такого рахунку або повідомлення про відключення за невиконання умов оплати у сканованому вигляді (формат pdf) засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача, вказану у Заяві-приєднання. Оригінали попереджень досилаються поштою або кур`єром або будь яким іншим зручним для сторін способом. (п. 13.7. договору).

Сторони підписали додаток № 2 до договору «Комерційна пропозиція» (а.с. 13-16) (далі комерційна пропозиція).

Відповідно до розділу «Спосіб оплати (порядок розрахунків)» комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у договорі. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (згідно акту надання послуг), за фактичною ціною, що сформувалася у розрахунковому місяці на підставі отриманого рахунку з відстрочкою платежу до 20 календарних днів.

Договір набирає чинності з моменту підписання договору уповноваженими представниками сторін і діє до 30.06.2024 включно (розділ «Термін дії договору» комерційної пропозиції).

Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, в лютому (з 16 по 29 лютого) 2024 р відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.04.2024 до договору (а.с. 17) за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,912845 грн з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, в березні 2024 р відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.04.2024 до договору (а.с. 18) за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,901532 грн з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, в квітні 2024 р відповідно до додаткової угоди № 3 від 09.05.2024 до договору (а.с. 127) за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 4,095743 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з лютого 2024 року по квітень 2024 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 28 965 888,78 грн, на підтвердження чого надав акти приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії:

- № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 про поставку в лютому 2024 року (16.02 29.02) електричної енергії на суму 5 335 868,47 грн з ПДВ (а.с. 19);

- № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 про поставку в березні 2024 року електричної енергії на суму 12 058 561,72 грн з ПДВ (а.с. 21);

- № 1317541-2403-1 від 30.04.2024 про поставку в квітні 2024 року електричної енергії на суму 11 571 458,59 грн з ПДВ (а.с. 126);

Позивач зазначає, що фактичні обсяги споживання електричної енергії по ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» передано постачальнику ТОВ «Енера Вінниця» Оператором системи розподілу - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 на суму 5 335 868,47 грн з ПДВ (а.с. 22);

- № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 на суму 12 058 561,72 грн з ПДВ (а.с. 21);

- № 1317541-2403-1 від 30.04.2024 на суму 11 571 458,59 грн з ПДВ (а.с. 126).

Господарський суд зазначає, що акти № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 та № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 підписані лише зі сторони постачальника та відповідно не містять підпису зі сторони споживача. Акт № 1317541-2403-1 від 30.04.2024 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Листом № 1.13-1666 від 28.03.2024 (а.с. 22) позивач направив відповідачу рахунок та акт за лютий 2024 року.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного листа з додатками позивач надав до суду копії опису вкладення, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку (а.с. 20).

Листом № 1.13-1899 від 09.04.2024 (а.с. 19) позивач направив відповідачу рахунок та акт за березень 2024 року.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного листа з додатками позивач надав до суду копії опису вкладення, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку (а.с. 23).

Господарський суд зазначає, що жодних доказів надання позивачу письмових заперечень з приводу обсягів чи вартості поставленої у лютому-березні 2024 року електричної енергії сторонами до суду не надано.

Будь-які докази надання відповідачем мотивованої відмови від підписання актів за лютий-березень 2024 року в матеріалах справи відсутні.

В той же час, відповідач у своєму відзиві не заперечує факт постачання йому в період з лютого по квітень 2024 року електричної енергії в заявленому позивачем розмірі та вартості.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що акти приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 за лютий 2024 року та № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 за березень 2024 року прийняті відповідачем, а зазначений в них обсяг і вартість електричної енергії є обґрунтованими.

Відповідно до розділу «Спосіб оплати (порядок розрахунків)» комерційної пропозиції, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості, електричної енергії здійснюється споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у договорі. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (згідно акту надання послуг), за фактичною ціною, що сформувалася у розрахунковому місяці на підставі отриманого рахунку з відстрочкою платежу до 20 календарних днів.

Рахунки на оплату та попередження про припинення постачання електричної енергії за невиконання умов оплати за електричну енергію (далі - попередження) вважаються отриманими споживачем в день надіслання постачальником такого рахунку або повідомлення про відключення за невиконання умов оплати у сканованому вигляді (формат pdf) засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача, вказану у Заяві-приєднанні. Оригінали попереджень досилаються поштою або кур`єром або будь яким іншим зручним для сторін способом. (п. 13.7. договору).

Позивач зазначає, що рахунок та акт:

- за лютий 2024 року направлено на електронну адресу споживача 28.03.2024;

- за березень 2024 року направлено на електронну адресу споживача 09.04.2024;

- за квітень 2024 року направлено на електронну адресу споживача 09.05.2024, на підтвердження чого надав роздруківки з електронної поштової скриньки.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену електричну енергію сплатив лише частково в сумі 1 012 868,47 грн, на підтвердження чого позивач надав виписки по рахунку (а.с. 26-30).

У зв`язку із чим, як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 953 020,41 грн.

Господарський суд зазначає, що позивачем при розрахунку розміру заборгованості за поставлену електричну енергію було допущено помилку. Як вказано вище, позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 953 020,41 грн. В прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 27 953 020,41 грн. В той же час, як зазначено вище, у період з лютого 2024 року по квітень 2024 року позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 28 965 888,78 грн. В порушення умов договору за поставлену електричну енергію сплатив лише частково в сумі 1 012 868,47 грн. Таким чином, несплаченою залишилась сума 27 953 020,31 грн (28 965 888,78 грн - 1 012 868,47 грн).

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленої електричної енергії в сумі 27 953 020,31 грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Таким чином, настання форс-мажорних обставин унеможливило виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором. ДМП ВКГ «ДЗД» надає життєво-важливі послуги з централізованого водопостачання та намагається своєчасно виконувати свої зобов`язання, приймає всі міри по сплаті заборгованості. У відповідача в силу незалежних від нього форс-мажорних обставин на даний час не має можливості щодо повного погашення заборгованості позивачу.

Господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов`язання.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 27 953 020,31 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 18.04.2024 по 30.05.2024 у розмірі 46 122,08 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення нарахувань (стосовно часткової оплати від 24.04.2024 на суму 100 000,00 грн).

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 45 759,54 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 27 998 779,85? грн, з яких: 27 953 020,31 грн - основний борг, 45 759,54 грн - 3% річних.

У своєму відзиві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі №904/1945/24 строком на чотири календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили. Розстрочити виконання рішення суду по справі № 904/1945/24 строком на вісім календарних місяців шляхом сплати щомісячних платежів у наступному розмірі: 7 (сім) місяців по 2 047 695,21 грн та останній місяць 2 047 695,25 грн.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: надання відстрочки або розстрочки виконання рішення (п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Свою заяву відповідач обґрунтовує наступним. Господарська діяльність підприємства має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер. ДМП ВКГ «ДЗД» як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області. Військова агресія російської федерації проти України наносить непоправну шкоду ДМП ВКГ «ДЗД» та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов`язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача у 2022 - 2023 роках, а саме збитку у розмірі 39 474 000,00 грн та 127 183 000,00 грн, що підтверджується звітами про фінансові результати. Під час воєнного стану та ведення бойових дій ДМП ВКГ «ДЗД» продовжує надавати послуги з централізованого водопостачання, усуває аварії та докладає усіх зусиль, які залежать від підприємства для забезпечення безперебійного постачання води для життєдіяльності регіону Дніпропетровської області. Єдиним джерелом формування доходів ДМП ВКГ «ДЗД» є надходження оплати за надані послуги від підприємств споживачів послуг та населення. При цьому значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ «ДЗД» послуги з централізованого водопостачання. Так, станом на 01.05.2024 дебіторська заборгованість споживачів перед ДМП ВКГ «ДЗД» за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентську плату з урахуванням штрафних та фінансових санкцій складає 92,87 млн. грн, з них заборгованість населення 21,09 млн. грн. Поточний фінансовий стан підприємства відповідача та необхідність безперебійного підтримання насосних станцій та водопровідних мереж в належному стані, що є критично важливим в умовах воєнного стану, не дозволить відповідачу виконати в повному обсязі рішення суду по даній справі, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості надаваних послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників. Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надасть можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні. Негайне виконання рішення по даній справі зумовить блокування та зупинення роботи підприємства, яке забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви докази та обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

У Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки/розстрочки.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

До того ж, необхідність відстрочення чи розстрочення рішення суду повинна обґрунтовуватись належними та допустимими доказами, що подаються заявником.

Заявником не обґрунтовано підстав та обставин, які зміняться чи настануть через чотири місяці та які відповідно дадуть можливість виконати рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 6,72грн (0,002%), на відповідача 335 982,99 грн (99,998 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28, ідентифікаційний код 03564045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (21037, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, ідентифікаційний код 41835359) 28 334 762,84 грн, а саме: 27 998 779,85? грн, з яких: 27 953 020,31 грн - основний борг, 45 759,54 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 335 982,99 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 24.07.2024.

Суддя І.В. Мілєва