Рішення

від 24.07.2024 по справі 905/724/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2024 Справа №905/724/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ

ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42842313, вул.Михайла Бойчука, буд.6, офіс

103, м.Київ, 01103)

до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1 )

про стягнення 199980,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 199980,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконано зобов`язання за договором купівлі-продажу №140921/д від 14.09.2021, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 199980,00 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

Відповідач відзив на позов не надав, будь - яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 16.05.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/724/24; справу №905/724/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.03.2023 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за її рішенням.

Відповідно до відповіді №587987 від 13.05.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у ОСОБА_1 не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

Ухвалу суду від 16.05.2024 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 за місцем її реєстрації ( АДРЕСА_2 .) та на фактичну адресу, що зазначена позивачем у позовній заяві ( АДРЕСА_3 ).

24.05.2024 на адресу Господарського суду Донецької області повернувся поштовий конверт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта", з якої вбачається, що конверт повертається у зв`язку з не повною адресою.

10.06.2024 на адресу Господарського суду Донецької області повернувся поштовий конверт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта", з якої вбачається, що конверт повертається у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Плюс" (далі продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець, відповідач) підписаний договір купівлі-продажу №140921/Д.

Відповідно до умов договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити вироби медичного призначення (п. 1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору повне найменування, тип, кількість, асортимент, комплектність, одиниця виміру товару, ціна одиниці виміру товару та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у заявках, які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що одночасно із передачею товару продавець передає покупцеві всі супутні необхідні документи, які відносяться до товару.

Ціна товару визначається сторонами на момент підписання заявки та підтверджується видатковою накладною, які оформляються постачальником на кожну партію товару. Ціна договору визначається за загальною вартістю поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного договору згідно з специфікацій та видаткових накладних (п. 1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку.

Розрахунок за товар здійснюється протягом 3 календарних днів з дня поставки кожної партії товару (з дня підписання видаткової накладної по кожній партії товару) (п. 2.2 договору).

Згідно з п.5.1 договору товар повинен бути поставлений покупцю в строк до 5-ти робочих днів з моменту отримання та погодження продавцем замовлення, що надається покупцем письмово на електронну пошту продавця: ІНФОРМАЦІЯ_1, з подальшим направленням рекомендованим листом на адресу продавця. Поставка товару здійснюється окремими партіями, на кожну партію покупцю видається видаткова накладна.

Датою поставки товару вважається дата, вказана уповноваженими представниками сторін у видатковій накладній (п. 5.2 договору).

Приймання-передача товару по кількості і асортименту проводиться покупцем (або його представником) в день приймання відповідно до видаткових накладних (п. 5.3 договору).

Відповідно до п.7.1 договору будь-яка з сторін цього договору, яка не виконала зобов`язання за договором або що виконала їх неналежним чином, несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Всі розбіжності, які виникають під час виконання даного договору повинні вирішуватися сторонами самостійно, шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не досягнуть згоди за допомогою переговорів, розбіжності вирішуються у відповідності до чинного законодавства України або передаються на розгляд суду (п. 9.1 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021. У випадку, якщо по закінченню строку дії цього договору жодна із сторін у письмовій формі не заявила про припинення відносин за даним договором та сторони продовжують правовідносини, то даний договір вважається продовжений на кожний наступний календарний рік на тих же умовах необмежену кількість разів (п. 10.1 договору).

Договір підписаний Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Протект Солюшнз Плюс" та скріплено печаткою товариства.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до матеріалів матеріалів справи додано видаткові накладні на загальну суму 267480,00 грн, а саме:

-№Пр000008 від 05.01.2022 на суму 25000,00 грн із посиланням на рахунок Пр000013 від 05.01.2022;

-№Пр000191 від 26.01.2022 на суму 15000,00 грн (підстава рахунок Пр000225 від 26.01.2022;

-№Пр000576 від 15.02.2022 на суму 45000,00 грн із посиланням на рахунок Пр000484 від 15.02.2022;

-№Пр001809 від 15.06.2022 на суму 7800,00 грн із посиланням на рахунок Пр001419 від 15.06.2022;

-№Пр000239 від 27.06.2022 на суму 14500,00 грн із посиланням на рахунокПр001571 від 24.06.2022;

-№Пр002552 від 22.07.2022 на суму 42700,00 грн із посиланням на рахунокПр001942 від 22.07.2022;

-№Пр002702 від 01.08.2022 на суму 13400,00 грн із посиланням на рахунок Пр002051 від 01.08.2022;

-№Пр002781 від 04.08.2022 на суму 14400,00 грн із посиланням на рахунок Пр002091 від 04.08.2022;

-№Пр002840 від 09.08.2022 на суму 10360,00 грн із посиланням на рахунок Пр002134 від 09.08.2022;

-№Пр002931 від 16.08.2022 на суму 7700,00 грн із посиланням на рахунок Пр002212 від 16.08.2022;

-№Пр002932 від 16.08.2022 на суму 12500,00 грн із посиланням на рахунок Пр002213 від 16.08.2022;

-№Пр003000 від 22.08.2022 на суму 7800,00 грн із посиланням на рахунок Пр002272 від 22.08.2022;

-№Пр003149 від 01.09.2022 на суму 8600,00 грн із посиланням на рахунок Пр002359 від 01.09.2022;

-№Пр003377 від 01.09.2022 на суму 2200,00 грн із посиланням на рахунокПр002358 від 01.09.2022;

-№Пр003261 від 13.09.2022 на суму 20600,00 грн із посиланням на рахунок Пр002433 від 13.09.2022;

-№Пр003283 від 16.09.2022 на суму 18000,00 грн із посиланням на рахунок Пр002449 від 16.09.2022;

-№Пр003622 від 03.11.2022 на суму 1920,00 грн із посиланням на рахунок Пр002676 від 03.11.2022.

Вищевказані видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем. Накладні скріплено печаткою позивача та відповідача.

На підтвердження виконання відповідачем зобов`язань за договором, до матеріалів справи додано виписки по рахунку позивача від 01.04.2022, 16.06.2022, 13.09.2022 та 06.07.2022, з яких вбачається, що відповідачем здійснено оплату у загальному розмірі 105200,00 грн.

З банківської виписки від 01.04.2022 вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 38500,00 грн, а саме:

-1900,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр000485 від 15.02.2022";

-10000,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр000484 від 15.02.2022";

-13200,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр000643 від 01.04.2022";

-13400,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр000644 від 01.04.2022".

З банківської виписки від 16.06.2022 вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 16200,00 грн, а саме:

-3200,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр000799 від 30.04.2022";

-6000,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр001139 від 23.05.2022";

-7000,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах№Пр001419 від 15.06.2022".

З банківської виписки від 13.09.2022 вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 40000,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах.№001941 від 22.07.2022".

З банківської виписки від 06.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 10500,00 грн з призначенням платежу "оплата за рукавички згідно рах.№001571 від 24.06.2022".

Відповідачем жодних доказів на підтвердження здійснення ним оплати по договору у розмірі 199980,00 грн не надано, доводів позивача не спростовано.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості за поставлений товару, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 199980,00 грн.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 13.02.2019 №910/8729/18.

Згідно частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.09.2021 та припинила свою підприємницьку діяльність 27.03.2023 шляхом внесення відповідного запису до реєстру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що договір №140921/Д між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕКТ СОЛЮШНЗ ПЛЮС" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписаний 14.09.2021, тобто в період реєстрації ОСОБА_1 суб`єктом підприємницької діяльності.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18).

Таким чином, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як Фізичної особи-підприємця, не припинились.

Враховуючи викладене, справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕКТ СОЛЮШНЗ ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відноситься до юрисдикції господарського суду.

Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору №140921/Д, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі видаткових накладних передав відповідачу товар на загальну суму 267480,00 грн. Видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 105200,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

З наданих банківських виписок судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату у розмірі 67500,00 грн із призначенням платежу, в якому міститься посилання на рахунки, що відображаються у видаткових накладних №Пр000576 від 15.02.2022, №Пр001809 від 15.06.2022, №Пр000239 від 27.06.2022 та №Пр002552 від 22.07.2022, які містяться в матеріалах справи.

Поряд з цим, відповідачем було здійснено оплату у розмірі 37700,00 грн за рахунками, що відсутні в матеріалах справи. Крім того, видаткові накладні надані позивачем до матеріалів справи не містять посилання на рахунки зазначені відповідачем в призначенні платежу, а саме: №Пр000485 від 15.02.2022, №Пр000643 від 01.04.2022; №Пр000644 від 01.04.2022; №Пр000799 від 30.04.2022 та №Пр001139 від 23.05.2022.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено товар на загальну суму 267480,00 грн. Відповідачем сплачено поставлений товар частково у розмірі 67500,00 грн, що підтверджується видатковими накладнами та банківськими виписками.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати вартості товару на загальну суму 199980,00 грн.

За таких обставин, відповідачем не виконано грошові зобов`язань за договором№140921/Д від 14.09.2021 у загальному розмірі 199980,00 грн, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставку товару у сумі 199980,00 грн є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплачено судового збору у сумі 24146,82 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 73-76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42842313, вул.Михайла Бойчука, буд.6, офіс 103, м.Київ, 01103)суму основної заборгованості у розмірі 199980 (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2024 у зв`язку з тим, що Харківська територіальна громада перебуває під постійними обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю судді та всім працівникам суду.

Суддя Д.М. Огороднік