Рішення

від 19.07.2024 по справі 908/1468/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/92/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024 Справа № 908/1468/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1468/24

за позовною заявою: концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-ВЕСТ, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 21

про стягнення 603 172,21 грн

СУТЬ СПОРУ:

15.05.24 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 15.05.24 з вимогами концерну Міські теплові мережі (далі концерн МТМ) до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-ВЕСТ (надалі ТОВ ТЕРРА-ВЕСТ) про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 603 172,21 грн.

15.05.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1468/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 20.05.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1468/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 19.07.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві зазначає, що ТОВ ТЕРРА-ВЕСТ володіє приміщенням № ХХХХІІ в будинку № 21 по бульвару Центральному в м. Запоріжжя на підставі Договору купівлі-продажу від 18.01.17 № 115. Станом на 01.11.21 між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір № 72221141 про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір) за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний буд. 21, приміщення № ХХХХІІ. Концерн МТМ (Теплопостачальна організація) здійснював постачання теплової енергії ТОВ ТЕРРА-ВЕСТ до приміщення № ХХХХІІ в будинку № 21 по бульвару Центральному в м. Запоріжжя. У період з 01.11.21 по 31.01.24 позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 603 172,21 грн, що підтверджується рахунками за надані послуги за договором № 72221141 за спірний період. Відповідач жодних заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках не надав та не сплатив кошти за фактично спожиту теплову енергію у сумі 603 172,21 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1468/24 господарським судом направлено до електронного кабінету відповідача (в порядку вимог ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України) екземпляр ухвали господарського суду у цій справі від 20.05.24 про відкриття провадження у справі.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.05.24 про відкриття провадження у справі № 908/1468/24 було доставлено до електронного кабінету ТОВ ТЕРРА-ВЕСТ 20.05.24 о 14 год. 53 хв.

Згідно із ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з вимогами чинного ГПК України.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про знаходження в провадженні та слухання Господарським судом Запорізької справи № 908/1468/24.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1468/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 19.07.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі (далі - позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну МТМ є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

З 01.05.19 введено в дію Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон), згідно із ст. 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.

Так, відповідно до ст. 12 вказаного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення нових договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону, до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.

Частиною 5 ст. 13 Закону визначено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

02.10.21 на виконання вимог Закону позивач на своєму офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.05.23 у справі № 908/2078/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ ТЕРРА-ВЕСТ до концерну Міські теплові мережі про визнання дійсним договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 204089 від 22.01.18 та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за теплову енергію станом на день постановлення судового рішення (рішення набрало законної сили 13.09.23).

В мотивувальній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 04.05.23 у справі № 908/2078/22 судом встановлено, що (дослівно):

«…Згідно із матеріалами справи Теплопостачальнка орагіназція відпускає ТОВ Терра-Вест теплову енергію в гарячій воді на об`єкт (приміщення), яке розташовано в багатоквартирному будинку на потреби опалення за адресою: бул. Центральний буд. 21, нежитлове приміщення ХХХХІІ підвалу та першого поверху літ. А-5 загальною площею 417,9 кв.м. …».

Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на 01.11.21 типовий індивідуальний договір № 72221141 про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 21, приміщ. № № ХХХХІІ, між позивачем та відповідачем з 01.11.21 є укладеним.

Житловий будинок № 21 по бул. Центральному м. Запоріжжя оснащений приладами комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775, зав. № 51479765 та SHARKY 775, зав. № 51479903, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузлів комерційного обліку.

Пунктом 5 Договору зазначено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315 (надалі - Методика).

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у т.ч. приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватись окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5, 6 Розділу ІІІ Методики.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.

У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення /будівлі/ будинку.

Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором, щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Позивач у позові вказує, що на виконання п. 5 Договору надавав відповідачу послугу з постачання теплової енергії з урахуванням умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 у вказане вище приміщення № ХХХХІІ за період з 01.11.21 по 31.01.24 на загальну суму 603 172,22 грн. Відповідачем за вказаний період не було сплачено жодних коштів. Таким чином, заборгованість відповідача за отриману послугу постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 складає 603 172,22 грн.

Згідно із Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 № 869, Концерном Міські теплові мережі для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.21 № 374.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто, двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто, споживач сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Частиною 1 ст. 7 наведеного вище в тексті цього рішення Закону визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.19).

Враховуючи відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, вказане приміщення відповідача є опалювальним.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

В силу виконання Правил надання послуги з постачання теплової енергії (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.19 № 830), позивачем формуються рахунки на оплату спожитої послуги та надаються споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки за постачання теплової енергії за договором.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках на адресу Теплопостачальної організації не надав. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати за відповідні періоди.

Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з 01.11.21 по 31.01.24 включно згідно рахунків за постачання теплової енергії № 72221141 на загальну суму 603 172,22 в повному обсязі не здійснив.

При цьому, позивач в прохальній частині позовної заяви за вих. від 15.05.24 просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.11.21 по 31.01.24 у розмірі 603 172,21 грн.

Заявлена позивачем сума заборгованості у позовній заяві за вих. від 15.05.24 є меншою від суми заборгованості відповідача за спірний період на 0,01 грн, що є правом позивача та не суперечить чинному законодавству України.

Факт наявності у сумі 603 172,21 грн заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання. Зобов`язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 603 172,21 грн за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

При цьому, клопотання позивача про повернення надлишково сплаченої суми судового збору буде вирішено судом шляхом постановлення відповідної ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-ВЕСТ (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 21, код ЄДРПОУ 36648383) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_1 у Філії АТ Укрексімбанк у м. Києві, код МФО 322313) 603 172 (шістсот три тисячі сто сімдесят дві) грн 21 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-ВЕСТ (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 21, код ЄДРПОУ 36648383) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_2 у ПАТ УКРГАЗБАНК, код МФО 320478) 7 238 (сім тисяч двісті тридцять вісім) грн 06 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.07.2024.

Суддя В.Л. Корсун