Рішення

від 24.07.2024 по справі 908/1402/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/103/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024 Справа № 908/1402/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 98 141,24 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Кредобанк звернулося до Господарського суду Запорізької області про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР та з ОСОБА_1 заборгованості по Генеральному Договору № 52/183 про здійснення кредитування від 23.09.2020 року в розмірі 98 141,24 грн., яка складається з неповернутої суми кредиту в розмірі 96 336,39 грн. та простроченої суми процентів в розмірі 1 804,85 грн.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Генерального договору про здійснення кредитування № 52/183 від 23.09.2020 та порушенням відповідачем 2 умов Договору поруки № 52/183 від 23.09.2020 в частині оплати отриманого кредиту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.05.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1402/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1402/24. Присвоєно справі номер провадження 19/103/24. Ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Як встановлено судом, відповідачі 1, 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР та ОСОБА_1 мають електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, ухвала Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 14.05.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети відповідачів 1, 2.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС, у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Як вбачається з КП «ДСС», ухвалу Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 14.05.2024 доставлено до електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР та ОСОБА_1 - 14.05.2024, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, відповідачів 1, 2 належним чином повідомлено про відкриття провадження у даній справі.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзиви на адресу суду від відповідачів 1, 2 у справі № 908/1402/24 не надходило, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів 1, 2 не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1402/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 24.07.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

23.09.2020 між Акціонерним товариством «Кредобанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР (Позичальник) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 52/183 (Кредитний договір).

Відповідно до приписів розділу 1 Кредитного договору, Банк, в межах встановленого ліміту кредитування, здійснює кредитування Позичальника а саме: надає Позичальнику послуги по проведенню кредитних операцій, надалі-Кредитна операція/Кредитні операції, зокрема, надає Позичальнику кредит (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт): надає прямі гарантії/непрямі гарантії (контргарантії) виконання зобов`язань Позичальника, у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатковими договорами до цього Договору про проведення відповідної Кредитної операції, надалі - Додатковий договір/Додаткові договори, а Позичальник зобов`язується повернути Банку заборгованість по Кредитній операції/Кредитним операціям, зокрема, в залежності від виду Кредитної операції: суму наданого Позичальнику кредиту, надалі Кредит; грошову суму, сплачених Банком за рахунок власних коштів, відповідно до умов Гарантії/сплачену Банком по Авальованому Банком вексельному зобов`язанню Позичальника, надалі - основний борг по іншій Кредитній операції/інших/Кредитних операціях, а також сплачувати проценти, комісії, інші платежі, передбачені цим Договором та Додатковими договорами

Відповідно до п. 2.1.1 Кредитного договору, ліміт кредитування у базовій валюті кредитування - 1 550 000,00 грн.

Пунктом 2.1.2 Кредитного договору передбачено наступні види Кредитних операцій а саме: обігові кредити, кредитні лінії, інвестиційні кредити.

Для кредитів, що видаються на підставі цього Договору може встановлюватися, фіксована та/або змінювана процентна ставка, Розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього Договору становить 30.00% річних - для кредитів у гривні, 7,25% - для кредитів у дол. США, 5,70% річних - для кредитів у Євро, 7,25% річних - для кредитів у польських злотих. Розмір Змінюваної Процентної ставки на Перший Період Дії Ставки становить: 14,25% річних-для кредитів у грн, 4,95% - для кредитів у дол. США, 6,00 % річних - для кредитів у Євро (первинна процентна ставка). Конкретний тип та розмір процентної ставки, розмір Маржі. Період дії Змінюваної Процентної Ставки для Кредитів, що видаються в межах цього Договору, зазначаються в Додаткових договорах до цього Договору (п. 2.1.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 2.1.4 Кредитного договору, термін дії Ліміту кредитування до 22.09.2025 (включно).

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за надання та користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку проценти та комісії, визначені цим Договором та Додатковими договорами до цього Договору, відповідно до діючих тарифів Банку.

В рамках Кредитного договору, 23.09.2020 між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № 52/183/1 про надання Кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування №52/183 від 23.09.2020 (Додатковий договір), відповідно до умов якого, строк кредитної лінії - включно до 22.09.2022, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією - 1 550 000,00 грн (п. 2.1, 2.5).

Відповідно до п. 5 Додаткового договору № 1, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі за цим Додатковим договором, шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку на рахунок зазначений в п. 2.7 Додаткового договору, в порядку і терміни, передбачені Додатковим договором, але не пізніше строку дії кредитної лінії вказаного у п. 2.5 Додаткового договору та Максимального ліміту заборгованості, який буде діяти в цей час.

З матеріалів справи вбачається, що надання відповідачу 1 кредитних коштів в загальному розмірі 1 550 000,00 грн підтверджується меморіальними ордерами № 1 від 24.09.2020, №2 від 28.09.2020.

23.08.2022 між Банком та Позичальником укладено Договір про внесення змін №2 до Додаткового договору №52/183/1 про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування №52/183 від 23.09.2020 року (Договір про внесення змін №2), за умовами якого, строк дії кредитної лінії до 28.07.2023, новий ліміт становить - 826 900,00 грн (п.п. 2, 2.5). також узгоджено графік погашення платежів.

Позивач посилався на те, що Банк належним чином виконав свій обов`язок відповідно до Генерального Договору, Додаткового договору №1, Договору про внесення змін №1, Договору про внесення змін №2, натомість Позичальник своїх зобов`язань за Генеральним Договором, Додатковим договором №1, Договором про внесення змін №1. Договором про внесення змін №2 належним чином не виконав.

В забезпечення зобов`язань за Кредитним договором, 23.09.2020 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № 52/183 (Договір поруки).

Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР» своїх зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, плати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Генеральним договором про здійснення кредитування №52/183 від 23.09.2020, укладеним між Боржником та Кредитором. Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає Боржнику кредити у розмірі та на умовах, обумовлених Кредитним договором та Додатковими договорами до цього Кредитного договору. та Додатковими договорами.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором.

Позивач посилався на те, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, які передбачені Графіком платежів, в зв`язку з чим сума заборгованості за Кредитом склала 96 336,39 грн, за процентами 1 804,85 грн.

Позивачем 12.12.2023 було надіслано відповідачу 1 досудову вимогу № 85-12674192/23 від 08.12.2023, відповідно до якої просив здійснити оплату заборгованості з суми кредиту та процентів.

07.03.2024 позивачем було надіслано відповідачу 2 досудову вимогу № 85-0703/24 від 05.03.2024, відповідно до якої, в зв`язку з невиконанням Позичальником своїх зобов`язань, просив здійснити оплату заборгованості з суми кредиту та процентів.

Матеріали справи не містять відповідей відповідачів 1, 2 на вказані вище досудові вимоги позивача.

Несплата заборгованості за Кредитним договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за кредитом в розмірі 96 336,39 грн та 1 804,85 грн заборгованості за процентами.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів в загальному розмірі 1 550 000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами № 1 від 24.09.2020, №2 від 28.09.2020.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, частково оплатив суму заборгованості за кредитом.

Недоплата відповідачем 1 суми 96 336,39 грн заборгованості та 1 804,85 грн процентів за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком заборгованості позивача.

Відповідач 1 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а відповідач 2 за Договором поруки, в зв`язку з чим заборгованість підлягає солідарному стягненню.

Відповідачі 1, 2 не надали доказів повної сплати неповернутої суми кредиту та процентів, або обґрунтованих заперечень проти позову.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості в розмірі 98 141,24 грн, яка складається з суми неповернутого кредиту в розмірі 96 336,39 грн та прострочених процентів в розмірі 1 804,84 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) 96 336 (дев`яносто шість тисяч триста тридцять шість) грн 39 коп. заборгованості за кредитом, 1 804 (одну тисячі вісімсот чотири) грн 84 коп. заборгованості за відсотками.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610) на користь Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) 1 514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) 1 514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 24.07.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.