ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.07.2024Справа № 916/4125/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 916/4125/23
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "Кілія"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом: 1) Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть- Дунайське"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна"
3) Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія"
про усунення перешкод державі у вільному володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом звільнення її від рухомого майна,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "Кілія"
до Одеської обласної військової адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Наталія Юріївна
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора
За участю представників:
прокуратури Чумаченко А.А.;
позивача за первісним позовом: Кравцов Р.В.;
відповідача за первісним позовом: Згода О.О.;
ТОВ "Еліксир Україна": Ходаківська О.Ю.;
інших учасників справи: не з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації (далі - ООВА, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» (далі - Товариство, ТОВ "Зерновий термінал "Кілія", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом), в якому просить суд усунути перешкоди власнику, державі в особі ООВА у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов`язання Товариства звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв. м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в`їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв. м.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023, зокрема, відкрито провадження у справі № 916/4125/23.
30.10.2023 від Товариство надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову.
30.10.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства до ООВА про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.
Зустрічні позовні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю. від 21.07.2023 № 68549730 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, площею 4.366 га за Одеською обласною державною адміністрацією (далі - ООДА), що суперечить вимогам законодавства та порушує права позивача.
07.11.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято зустрічну позовну заяву Товариства до ООВА про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/4125/23, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.
13.11.2023 від Прокурора надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2023 справу № 916/4125/23 постановлено передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вказаний позов передано для розгляду судді Удаловій О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 01.02.2024 о 15:00 год.
05.01.2024 від ООВА надійшов відзив на зустрічний позов.
18.01.2024 від Державного підприємства "Морський торговельний порт Уст-Дунайське" (далі - ДП "Морський торговельний порт Уст-Дунайське") надійшло клопотання про залучення його до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.
30.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від ООВА надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні 01.02.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
30.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" (далі- ТОВ "Еліксир Україна") надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.
31.01.2024 від Товариства надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження даної справи зі справою № 916/4911/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 клопотання ООВА про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Ухвалою суду від 01.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 19.02.2024 о 14:30 год.
09.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні 19.02.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12.02.2024 від ООДА надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 клопотання ООВА про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
15.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від ООВА надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні 01.02.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 клопотання ООВА про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
19.02.2024 від прокуратури надійшли пояснення, в яких остання не заперечує проти залучення у даній справі третіх осіб, однак заперечує проти об`єднання даної справи та справи № 916/4911/23 в одне провадження.
Крім того, 19.02.2024 від прокуратури надійшли пояснення щодо зустрічного позову.
Ухвалою суду від 19.02.2024 у задоволенні клопотання Товариства про об`єднання справ № 916/4125/23 та № 916/4911/23 в одне провадження відмовлено; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом: ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайське" (далі - третя особа-1), ТОВ "Еліксир Україна" (далі - третя особа-2), Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України", третя особа-3); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія" (далі - ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія", третя особа-4); відкладено підготовче засідання на 18.03.2024; встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.
01.03.2024 від ООВА надійшов відзив на зустрічний позов.
12.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "Еліксир Україна", а в подальшому 15.03.2024 поштовим відправленням надійшло клопотання про участь його представника в судовому засіданні 18.03.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
14.03.2024 ТОВ "Еліксир Україна" подані: письмові пояснення, в яких третя особа-2 підтримала первісні позовні вимоги та просила суд їх задовольнити; письмові пояснення щодо зустрічного позову, в яких ТОВ «Еліксир України» у задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю.
18.03.2024 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, а від ДП "Адміністрація морських портів України" - письмові пояснення.
18.03.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 клопотання ТОВ "Еліксир Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Ухвалою суду від 18.03.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, судом поновлено відповідачу за первісним позовом строк для подання доказів, долучено докази до матеріалів справи.
Крім того, ухвалою суду від 18.03.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовську Наталію Юріївну (далі - нотаріус Чужовська Н.Ю., третя особа-5), відкладено підготовче засідання, а також встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.
01.04.2024 від ТОВ "Еліксир Україна" надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Зерновий термінал "Кілія" про залишення первісного позову без розгляду.
03.04.2024 від ТОВ "Еліксир Україна" надійшли пояснення щодо клопотання ТОВ "Зерновий термінал "Кілія" про долучення доказів.
03.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайське" надійшло клопотання про участь його представника в судовому засіданні 08.04.2024, а також всіх інших засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
05.04.2024 від ООДА надійшла заява на клопотання ТОВ "Зерновий термінал "Кілія" про залишення первісного позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 клопотання ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайське" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
08.04.2024 через підсистему «Електронний суд» і 09.04.2024 поштою від прокуратури надійшли заперечення проти клопотання ТОВ "Зерновий термінал "Кілія" про залишення первісного позову без розгляду, а від нотаріуса Чужовської Н.Ю. - пояснення щодо позову та відзиву за зустрічним позовом. Також у вказаних поясненнях третя особа просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Ухвалою суду від 08.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Зерновий термінал "Кілія" про залишення первісного позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2024.
Суд у судовому засіданні 13.05.2024 відклав судове засідання на 27.05.2024.
Судове засідання 27.05.2024 відкладено до 27.06.2024.
19.06.2024 від ТОВ «Еліксир Україна» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 просила відмовити у задоволенні зустрічного позову.
24.06.2024 від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.
Суд протокольною ухвалою від 27.06.2024 долучив і прийняв подані документи.
Судове засідання 27.06.2024 відкладено до 01.07.2024.
У судове засідання 01.07.2024 представники третіх осіб-1, 3, 4, 5 не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 01.07.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов, зустрічний позов, відзиви на них, відповіді на відзиви, заперечення, пояснення, тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути перешкоди власнику, а саме державі в особі ООВА у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов`язання Товариства звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв. м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання - прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в`їзд-виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення, де розташований прийомний бункер - від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи - 1,8 м), загальною площею 364,5 кв. м.
Отже, у першу чергу, необхідно з`ясувати наявність/відсутність підстав для звернення прокуратури з даним первісним позовом.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 вказано, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.
Згідно з пунктом 1 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункт 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99).
Крім того, відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України під поняттям органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган, на який державою покладений обов`язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Таким чином, відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України позивачем може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.
Частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно із статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Прокурор вказує, що у даному випадку ООВА як власник земельної ділянки є органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у виниклих спірних правовідносинах, у зв`язку з чим останню визначено позивачем у справі.
Так, ООДА - це місцева державна адміністрація Одеської області, яка є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади України.
ООДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Одеської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй Одеською обласною радою.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Одеську обласну військову адміністрацію.
Статтею 1 вказаного Указу встановлено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Враховуючи вищевикладене, ООВА є органом державної виконавчої влади та у своїй діяльності регулюється низкою законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, в тому числі на юридичну допомогу. Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.
Так, підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана, зокрема, якщо правопорушення зачіпає інтереси великої кількості людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (пункт 33 рішення в справі «Корольов проти Російської Федерації»; пункт 35 рішення у справі «Мечінська проти Російської Федерації»).
У справі «Бацаніна проти Росії» ЄСПЛ дійшов висновків, що підтримка прокурором однієї із сторін процесу в певних обставинах може бути виправданою.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.
Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду.
Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особа має бути забезпечена можливістю звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Таким чином, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у господарському провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Отже, ЄСПЛ у своїй практиці зауважує, що під час визначення суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Слід зазначити, що у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
- відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу;
- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу;
- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;
- таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18).
Разом з тим, у постанові від 14.07.2021 у справі № 911/3211/19 Верховний Суд зазначив, що якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то у такому випадку вимога про надання відповідному органу «розумного строку» для самостійного реагування на порушення і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 зауважив, що суди, у першу чергу, зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до Кабінету Міністрів України, та поданням позову в цій справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Критерій «розумності», який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.
Прокурор вказує, що земельна ділянка, на якій розміщено рухоме майно Товариства належить державі, а органом державної влади визначено ООДА, що підтверджуються документами, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 13 та частини першої статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Статтею 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.
Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Згідно зі статтею 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Прокурор вказує, що незважаючи на те, що фактичне користування Товариством земельною ділянкою, на якій розташований єдиний майновий комплекс ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», шляхом використання у своїй господарській діяльності тимчасових споруд, рухомого майна, яке розміщується на вказаній земельній ділянці та входить до складу статутного капіталу Товариства, здійснюється ним з 2019 року, про що мало бути відомо ООВА як власнику земельної ділянки, вказаним уповноваженим органом не вжито жодних заходів, направлених на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом про усунення перешкод власнику у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Обласна прокуратура надіслала на адресу ООВА лист від 04.09.2023 № 15/3/2-1490вих-23 стосовно виявлених порушень за вищевказаним фактом з проханням повідомити про вжиті заходи, направлені на захист інтересів держави в судовому порядку.
З листа ООВА від 13.09.2023 № 9478/7/01-46/9618/2-23, одержаного у відповідь на вищевказаний лист обласної прокуратури, вбачається, що незважаючи на надходження звернень з приводу непорозумінь між ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» та Товариства на території порту, ООВА як уповноваженим органом не вживалось жодних самостійних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Таким чином, вказані обставини свідчать про бездіяльність уповноваженого органу, що, в свою чергу, покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави в суді.
Отже, прокуратурою належним чином обґрунтовано звернення з даним позовом в інтересах держави в особі ООВА, а тому відсутні підстави для залишення вказаного позову без розгляду.
Прокурор обґрунтовує первісний позов тим, що у відповідача за первісним позовом відсутні правові підстави на розміщення належного йому рухомого майна на спірній земельній ділянці, а також права користування відповідною земельною ділянкою.
На переконання прокуратури, Товариством за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права власності або користування на землю фактично використовується земельна ділянка, яка перебуває у державній власності, шляхом розміщення на ній рухомого майна та його використання у господарській діяльності, що, в свою чергу, порушує інтереси власника - держави в особі ООВА у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Позивач підтримав позицію прокурора та просив первісний позов задовольнити повністю.
У свою чергу, відповідач за первісним позовом заперечував проти задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 4 ГПК України, наведені приписи законодавства визначають об`єктом захисту, у тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Крім того, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі № 924/316/21 вказано, що порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушенні права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (аналогічну правову позицію, викладено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі № 910/8060/19).
У постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначено, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбувається припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 917/664/19 зауважив, що право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватись індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Слід зазначити, що підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 ЗК України.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини п`ятої статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У силу приписів статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого перебуває річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Отже, підставою для подання негаторного позову є здійснення третьою особою перешкод. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його у момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне здійснення перешкод у реалізації власником повноважень щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене (аналогічна правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 зазначено, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Слід зазначити, що ні прокурор, ані позивач не вказують, яким саме чином Товариство перешкоджає державі здійснювати право вільного володіння, користування та/або розпорядження спірною земельною ділянкою.
Стосовно посилань на статтю 212 ЗК України, то слід зазначити, що питання самовільного зайняття спірної земельної ділянки Товариством вже неодноразово розглядалося у судовому порядку.
Так, у провадженні господарських судів перебували такі справи:
- № 916/1828/22 за позовом ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" до Товариства, за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонду державного майна України, про: усунення перешкод у користуванні ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" частиною земельної ділянки під некапітальною спорудою, а саме: ангаром, літ. "Ч", орієнтовною площею 522,8 кв. м., що знаходиться на території земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, загальною площею 4,366 га з кадастровим номером 5122310100:02:001:0041, шляхом звільнення самовільно зайнятої Товариством частини земельної ділянки під некапітальною спорудою; знесення за рахунок Товариства некапітальної споруди, а саме: ангар, літ. "Ч", орієнтовною площею 522,8 кв. м., що розташований на зазначеній частині земельної ділянки;
- № 916/2925/21 за позовом ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" до Товариства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", 2) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, 3) Фонд державного майна України, про: усунення перешкод у користуванні ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" частиною земельної ділянки під тимчасовими спорудами: будівлею вагової (під літ. "С") (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, що складається із двох частин: операторська - площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м, та навіс, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м, загальною площею тимчасової споруди - 85,7 кв. м.); будівлею зернопереробного комплексу (під літ. "Ц") (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається із декількох частин: пульт керування підйомна платформа, прийомний букер, дві рампи (в`їзд-виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення, де розташований пульт керування, - 3,1 м, висота рампи (в`їзд-виїзд) - 1,8 м, загальною площею - 364,5 кв. м., що знаходяться на території земельної ділянки портового пункту "Кілія" за адресою: Одеська область, Кілійський район, місто Кілія, вулиця Портова, 4, загальною площею 4.366 га, шляхом звільнення самовільно зайнятої Товариством частини земельної ділянки під вказаними вище тимчасовими спорудами та їх знесення за рахунок Товариства.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023, у справі № 916/1828/22 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі № 916/1828/22 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2022 у справі № 916/2925/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 916/2925/21 залишено без змін.
Судовими рішеннями у справах № 916/1828/22 та № 916/2925/21 встановлено, зокрема, такі обставини:
- відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 05.02.2004 № ІІ-ОД № 000016 Морському торгівельному порту Усть-Дунайськ надано в постійне користування земельну ділянку, загальною площею 4,366 га згідно з планом землекористування, яка розташована за адресою: м. Кілія, вул. Портова (Желєзнякова). Зазначену земельну ділянку надано в постійне користування для експлуатації та обслуговування Кілійського вантажного портового пункту відповідно до рішення Кілійської міської ради народних депутатів від 24.08.2003. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 59;
- відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 5122310100:02:001:0041 призначена для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: для експлуатації та обслуговування Кілійського грузового портового пункту; форма власності: державна; площа: 4,366 га;
- згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 14.09.2021 об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд площею 5179,4 кв. м. За відомостями про складові частини об`єкта нерухомого майна станом на час формування Інформації об`єкт, зокрема, включав у себе ангар літ. "Ч";
- 21.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове Діло" на замовлення ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" було виготовлено Технічний паспорт виробничого будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, Кілійська територіальна громада, м. Кілія, вул. Портова, 4. Згідно з інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Діло" від 21.10.2021 доступу для інвентаризації до 17/100 частин, що належать ТОВ "Зерновий термінал Кілія", надано не було;
- довідка Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 06.08.2021 № 10-06-03687 свідчить про відсутність будь-яких відомостей стосовно ТОВ "Зерновий термінал Кілія" та Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма "Давос"); об`єкти: склад, ангар, вагова, конвеєрна галерея не обліковуються;
- довідка ТОВ "Зерновий термінал Кілія" про балансову вартість майна свідчить про те, що станом на 27.09.2019 на балансі підприємства знаходиться основний засіб - комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії № 1, розташований на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", складається з групи об`єктів, зокрема, з будівлі ангару, загальною площею 521,5 кв. м.;
- наведений об`єкт, як і решта інших, було внесено до статутного фонду на підставі рішення від 18.09.2019 № 17/09, вартість складає 3 420 000,00 грн;
- Господарським судом Одеської області розглядалася справа № 916/2514/21 за позовом ТОВ "Зерновий термінал Кілія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" (далі - ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія"), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (далі - ТОВ "Краншип") про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни від 05.02.2020 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 50991575) про державну реєстрацію права власності на 17/100 частин майнового комплексу з реєстраційним номером 107418151223, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, за ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", про припинення права власності ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 частин майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 18.06.2021, укладеного між ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" і ТОВ "Краншип", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В. С., зареєстрованого в реєстрі за № 7913;
- рішенням Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 у справі № 916/2514/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 13.07.2022, позов задоволено частково; визнано недійсним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. від 05.02.2020 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 50991575) про державну реєстрацію права власності на 17/100 частин майнового комплексу з реєстраційним номером 107418151223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія"; припинено право власності ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 частин майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, а саме: літ. "Ц" - зернопереробний комплекс, загальною площею 4,8 кв. м. та літ. "Ч" - ангар, загальною площею 522,8 кв. м.; визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 18.06.2021, укладений ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" та ТОВ "Краншип";
- під час розгляду справи № 916/2514/21 апеляційним господарським судом було встановлено такі обставини:
- 01.07.2003 ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (орендодавець) та Фірмою "Давос" (орендар) було укладено договір оренди державного майна, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: частину відкритої площі, покритої дорожніми плитами, загальною площею 2 500,00 кв. м., під зернову лінію № 1, розташоване за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4, яка знаходиться на балансі ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Кілійський вантажний портовий пункт), вартістю 68 182,00 грн, яка визначена згідно з експертною оцінкою;
- відповідно до договору оренди державного майна від 01.07.2003, останній діє з 01.07.2003 до 31.12.2004 включно (пункт 11.1 договору оренди). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 11.5 договору оренди);
- 19.08.2003 Фірмою "ДАВОС" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами пункту 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії № 1, розташований на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", що складається з наступних об`єктів: ангар загальною площею 521,5 кв. м., вагова (операторська та вагова платформа) загальною площею 86 кв. м.; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання загальною площею 365 кв. м.;
- на виконання зазначеного договору 19.08.2003 Фірмою "ДАВОС" та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі майна, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії № 1, розташований на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", що складається з таких об`єктів: ангар загальною площею 521,5 кв. м., вагова (операторська та вагова платформа) загальною площею 86 кв. м.; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання загальною площею 365 кв. м.;
- 08.07.2019 проведено державну реєстрацію ТОВ "Зерновий термінал Кілія", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 15561020000070714;
- рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Зерновий термінал Кілія", оформленим протоколом від 18.09.2019 № 17/09, вирішено збільшити статутний капітал товариства без дотримання пропорцій учасників товариства; затвердити внесення додаткового вкладу від учасника товариства - ОСОБА_1 у вигляді: комплексу тимчасових будівель та споруд зернової лінії № 1, розташованих на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", який складається з таких об`єктів: будівля ангару літ. "Ч" (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м); будівля вагової літ. "С" (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м, загальною площею тимчасової споруди - 85,7 м2); будівля зернопереробного комплексу літ. "Ц" (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в`їзд-виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення, де розташований прийомний бункер - від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд-виїзд) - 1,8 м, загальною площею тимчасової споруди - 364,5 кв. м. (оцінка та вартість переліченого майна складає: 3 420 000,00 грн); ваги автомобільні, модель А-30 (0,5-30 тонн), заводський номер б/н - 1 шт., вантажно-розвантажувальне обладнання, що складається з: розвантажувача автомобілів У15-УРАГ вантажопідйомністю до 50 тонн - 1 шт., норії "НЦ-100" висотою 30 м - 1 шт., прийомного бункера - 1шт., транспортерної лінії у напрямках "Ангар", "Склад №1/№2", "На воду" загальною довжиною 125 м (оцінка та вартість переліченого майна становить: 1 462 400,00 грн);
- вирішено взяти наведене майно на баланс товариства; затвердити збільшення статутного капіталу ТОВ "Зерновий термінал Кілія" на 4 882 400,00 грн, у зв`язку з чим статутний капітал після збільшення складатиме 4 884 900,00 грн; внести зміни до відомостей про товариство у зв`язку зі зміною розміру статутного капіталу, доручити керівнику товариства вжити заходи щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, а також уповноважити його видавати від імені товариства довіреності відповідним фахівцям на проведення зазначених дій:
- договором купівлі-продажу від 10.08.2003, укладеним Фірмою "ДАВОС" та ОСОБА_1 , довідкою про балансову вартість майна, виданою ТОВ "Зерновий термінал Кілія", рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Зерновий термінал Кілія", оформленим протоколом від 18.09.2019 17/09, висновком експерта від 06.07.2021 № 8196, підтверджено наявність у ТОВ "Зерновий термінал Кілія" права власності на зернопереробний комплекс літ "Ц" загальною площею 4,8 кв. м., ангар літ "Ч" загальною площею 522,8 кв. м. саме як на рухоме майно;
- судом апеляційної інстанції у постанові від 13.07.2022 у справі № 916/2514/21 зазначено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 у справі № 916/3270/15 (з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 про виправлення описок), яке набрало законної сили та є чинним, позов Міністерства інфраструктури України до Виконавчого комітету Кілійської міської ради та ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Кілійської міської ради від 31.10.2012 № 142; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.12.2012 серії САС № 314411, видане Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області; визнано за державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, - Міністерства інфраструктури України право власності на 94/100 частини комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4;
- апеляційним господарським судом у справі № 916/2514/21 також встановлено, що 17.01.2019 було проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності Міністерства інфраструктури України на майно (номер запису про право власності: 29942478) та 21.06.2019 відбулися організовані Державним підприємством "СЕТАМ" електронні торги з продажу 6/100 частин комплексу будівель та споруд загальною площею 340,6 кв. м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (реєстраційний номер лота: 333231; стартова ціна продажу - 1 812 388,00 грн; підстава визначення переможця: найвища цінова пропозиція; переможець торгів - учасник № 1; ціна продажу - 1 848 635,76 грн), що підтверджується протоколом електронних торгів № 414214;
- 05.07.2019 державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Савицькою О.Ю. відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта про проведені електронні торги, затвердженого 03.07.2019 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М., було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" (далі - ТОВ "ЛАРНС") свідоцтво, яким підтверджено, що цьому товариству на праві власності належить майно, що складається з 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, що складається з: санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1", площею 163,5 кв. м., павільйону морвокзалу літ. "Х", площею 177,1 м2, загальною площею 340,6 кв. м., вартістю 1 812 388,00 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 107418151223; загальна площа об`єкта 5489,60 кв. м., що складається в цілому з адмінбудівлі літ. "А", санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1", теплиці літ. "В", складу літ. "Г", магазину літ. "Е", гаражу літ. "Ж-Ж1-Ж2", спортивного залу літ. "З", теслярних майстерень літ. "И", складу РБГ літ. "К", радіостанції літ. "Л-Л1", матеріального складу літ. "М", матеріального складу літ. "Н", мехмайстерні літ. "О-О1-О2", мехмайстерні літ. "П", такелажної літ. "Р", вагової літ. "С", прохідної літ. "Т", складу літ. "У", насосної літ. "Ф", павільйону морвокзалу літ. "Х", зернопереробного комплексу літ. "Ц", ангару літ. "Ч", цементного складу літ. "Ш", будівлі літ. "Щ", матеріального складу літ. "Э", заправної літ. "Ю", навісу з бензоколонкою літ. "Я", складу літ. "1А", навісу літ. "1Б", убиральні літ. "1В", убиральні літ. "1Г", складу літ. "1Д", такелажного складу літ. "1Е", складу літ. "1Ж", складу літ. "1З", навісу літ. "1И", вагової літ. "1К"; навісу літ. "1Л", насосної літ. "1М", трансформаторної літ. "1Н", складу літ. "1О", складу літ. "1П", БСУ літ. "1Р", тиру літ. "1С", убиральні літ. "1Т", навісу літ. "1У", складу палива літ."1Ф", складу літ. "1Х" надвірних споруд 1-48, І-ІІІ, яке придбане ТОВ "ЛАРНС" за 1 848 635,76 грн, що раніше належало Фірмі "ДАВОС" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Децик Е.М. 29.11.2007 за реєстровим №8368, зареєстрованого 05.12.2007 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" Кілійської міської ради, номер запису: 24, в Книзі: 52, реєстраційний номер: 19841462;
- рішенням зборів засновників ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", оформленим протоколом від 28.01.2020, вирішено, зокрема, створити ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", а також визначено, що оціночна вартість вкладу ТОВ "ЛАРНС" до статутного капіталу ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", яка виражена у негрошовій формі, становить 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, складається з санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв. м., павільйону морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв. м. (всього загальною площею 340,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223, номер запису про право власності: 32275282, становить 1 948 635,00 грн. Крім того, вирішено сформувати статутний капітал ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" за рахунок грошових коштів та майнового внеску засновників товариства, а саме: Малигіну Валерію Вячеславовичу належить 1,02% статутного капіталу товариства (номінальною вартістю 20 000,00 грн, сформований за рахунок грошового внеску до статутного капіталу); ТОВ "ЛАРНС" належить 98,98% статутного капіталу (номінальною вартістю 1 948 635,00 грн, сформований за рахунок майнового внеску до статутного капіталу - наведених 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4);
- 29.01.2020 було оформлено акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", відповідно до якого ТОВ "ЛАРНС", на виконання протоколу зборів засновників ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" від 28.01.2020, передало до статутного капіталу зазначеного товариства нерухоме майно, яке є його внеском, а саме: 6/100 частин комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, що складається з: санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв. м., павільйону морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв. м. (всього загальною площею 340,6 кв. м.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 107418151223), тоді як директор ТОВ "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" прийняв це майно як внесок ТОВ "ЛАРНС" до статутного капіталу;
- рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі № 916/3971/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 03.08.2022, позов ТОВ "Зерновий термінал Кілія" задоволено частково; усунуто перешкоди у здійсненні ТОВ "Зерновий термінал Кілія" права користування своїм майном шляхом зобов`язання ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" утриматися від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ТОВ "Зерновий термінал Кілія" у праві проходу, проїзду через прохідну літ. "Т" загальною площею 20,8 кв. м., що входить до складу 83/100 частин будівель та споруд згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.12.2021 № 88463013, на територію портового пункту Кілія філії "Усть-Дунайськ" ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Усть-Дунайськ"), розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4; визнано укладеним між ТОВ "Зерновий термінал Кілія" та ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" договір про спільне використання технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення;
- під час розгляду справи № 916/3971/21 апеляційним господарським судом встановлено, що 10.06.2021 ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація) та ТОВ "Зерновий термінал Кілія" (портовий оператор) було укладено договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) № 44-П-АМПУ-21, за умовами пункту 1.1 якого адміністрація зобов`язується забезпечити доступ портового оператора до причалу(ів) №1 портового пункту Кілія філії "Усть-Дунайськ" ДП "Адміністрація морських портів України", що перебуває у господарському віданні адміністрації для проведення портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а портовий оператор зобов`язується сплатити адміністрації плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди;
- згідно з пунктом 7.1 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) від 10.06.2021 № 44-П-АМПУ-21 цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня поточного року його підписання, але у будь-якому разі не пізніше строку дії (чинності) документів, які були подані портовим оператором до адміністрації та стали підставою для укладення цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору, до 31 грудня кожного наступного календарного року;
- переглядаючи зазначену справу в порядку апеляційного провадження, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи заяви ДП "Адміністрація морських портів України" про припинення договору про забезпечення доступу портового операторі до причалу(ів) від 10.06.2021 № 44-П-АМПУ-21, цей договір є чинним та діє до 31.12.2022, і зазначив, що, беручи до уваги набуття ТОВ "Зерновий термінал Кілія" права експлуатації причалом портового пункту Кілія філії "Усть-Дунайськ" ДП "Адміністрація морських портів України", розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, на підставі договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) від 10.06.2021 № 44-П-АМПУ-21, відомості про основні та допоміжні види господарської діяльності товариства згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.06.2021, у позивача наявний правовий статус "портового оператора" відповідно до Закону України "Про морські порти України" від 17.05.2012 № 4709-VI (з наступними змінами та доповненнями);
- зміст з листом Фірми "ДАВОС" від 10.09.2022 № 1/22, направленим на адресу позивача, Фірма "ДАВОС" підтвердила факт відсутності правовідносин за договором оренди від 01.07.2003 як з відповідачем, так і з будь-якою іншою особою, починаючи з 2004 року;
- позивач на електронну пошту відповідача направив лист від 14.04.2022 № 182/01/04-22 щодо розірвання в односторонньому порядку з 20.04.2022 договору, який рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі № 916/3917/21 визнано укладеним через порушення умов договору;
- листом від 09.09.2022 № 526/01/04-22 позивач повідомив відповідача про повернення коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 09.09.2022, від 08.09.2022, від 17.08.2022, від 24.08.2022;
- листом від 16.09.2022 позивач повідомив відповідача про відсутність правовідносин за договором про спільне використання технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури, затвердженим рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі № 916/3971/21. Суди зазначили, що на підтвердження надсилання цього листа позивачем надано опис вкладення в цінний лист від 16.09.2022, поштову накладну та квитанцію;
- господарські суди встановили, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем цього листа;
- 27.12.2018 ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Давос-Агро" (далі - ТОВ "Давос-Агро") було укладено договір про надання послуг № 8Д, предметом якого є послуги щодо стоянки транспортних засобів та технологічного устаткування ТОВ "Давос-Агро" на охоронюваній території виконавця за адресою: м. Кілія, Одеська область, вул. Портова, 4. Перелік автотранспортних засобів та технологічного устаткування визначений у додатках до договору. Згідно з додатком № 2 до договору до такого технологічного устаткування віднесено, в тому числі, ангар та зернопереробний комплекс з конвеєрною лінією;
- у матеріалах справи також наявний лист ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" від 17.09.2019 № 683/01/07-19, в якому підприємство зазначило, що на підставі договору про надання послуг від 27.12.2018 № 8Д на території портопункту Кілія ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" знаходиться технологічне устаткування ТОВ "Давос-Агро", а саме: вагова літ. "С", зернопереробний комплекс літ. "Ц" та ангар літ. "Ч", і просило ТОВ "Давос-Агро" надати копії документів, що підтверджують право власності чи користування на таке майно;
- інших належних та допустимих письмових доказів щодо наявних між сторонами у цій справі правовідносин, зокрема, доказів щодо визнання договору про спільне використання технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури розірваним в судовому порядку, чи щодо визнання недійсним у цілому або окремих його частин, припиненим, матеріали господарської справи не містять.
Слід зазначити, що Верховний Суд, залишаючи оскаржувані судові рішення без змін, у постанові від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, вказав, зокрема, таке:
« 5.35. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.07.2003 між ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (орендодавець) та Фірмою "ДАВОС" (орендар) було укладено договір оренди державного майна, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: частину відкритої площі, покритої дорожніми плитами загальною площею 2500,00 м2, під зернову лінію № 1, розташованої за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4, яка знаходиться на балансі ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Кілійський вантажний портовий пункт), вартістю 68 182,00 грн, яка визначена згідно з експертною оцінкою.
5.36. 19.08.2003 між Фірмою "ДАВОС" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами пункту 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії № 1, розташований на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", що складається з таких об`єктів: ангар загальною площею 521,5 кв. м., вагова (операторська та вагова платформа) загальною площею 86 кв. м.; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання загальною площею 365 кв. м.
5.37. 08.07.2019 проведено державну реєстрацію ТОВ "Зерновий термінал Кілія", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис № 15561020000070714.
5.38. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Зерновий термінал Кілія", оформленим протоколом від 18.09.2019 № 17/09, вирішено збільшити статутний капітал товариства без дотримання пропорцій учасників товариства; затвердити внесення додаткового вкладу від учасника товариства - ОСОБА_1 у вигляді: комплексу тимчасових будівель та споруд зернової лінії № 1, розташованих на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", який складається з таких об`єктів: будівля ангару літ. "Ч" (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м); будівля вагової літ. "С" (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м, загальною площею тимчасової споруди - 85,7 кв. м.); будівля зернопереробного комплексу літ. "Ц" (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в`їзд-виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення, де розташований прийомний бункер - від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд-виїзд) - 1,8 м, загальною площею тимчасової споруди - 364,5 кв. м. (оцінка та вартість переліченого майна складає 3 420 000,00 грн); ваги автомобільні, модель А-30 (0,5-30 тонн), заводський номер б/н - 1 шт., вантажно-розвантажувальне обладнання, що складається з: розвантажувача автомобілів У15-УРАГ вантажопідйомністю до 50 тонн - 1 шт., норії "НЦ-100" висотою 30 м - 1 шт., прийомного бункера - 1шт., транспортерної лінії у напрямках "Ангар", "Склад №1/№2", "На воду" загальною довжиною 125 м (оцінка та вартість переліченого майна становить 1 462 400,00 грн).
5.39. При цьому господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Зерновий термінал Кілія" на праві приватної власності належить ангар літ. "Ч", орієнтовною площею 522,8 кв. м., який має ознаки некапітальної споруди і розташований на території земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", і така обставина встановлена у рішенні Господарського суду в Одеській області від 24.11.2021 у справі № 916/2514/21, яке набрало законної сили.
5.40. З урахуванням викладеного суди констатували, що 01.07.2003 між ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та Фірмою ""ДАВОС"" укладено договір оренди, яким попередньому власнику рухомого майна - ангару літ. "Ч" було надано в оренду частину площі, покритої дорожніми плитами, саме для будівництва зернової лінії, на якій в тому числі розташовані вагова, навантажувально-розвантажувальний комплекс.
5.41. Таким чином, суди встановили, що у діях ТОВ "Зерновий термінал Кілія" відсутні обставини, які би свідчили про факт саме самовільного зайняття земельної ділянки, з урахуванням, зокрема, існування обставин неврегулювання питання щодо користування земельною ділянкою співвласниками майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці.
5.42. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що, зважаючи на правомірне набуття ТОВ "Зерновий термінал Кілія" у власність рухомого майна, обставина щодо укладення договору оренди з попереднім власником такого майна виключає обставину самовільного зайняття земельної ділянки шляхом спорудження на ній ангару»;
5.45. З урахуванням наведених доводів скаржника колегія суддів зазначає, що, як установили господарські суди, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі № 916/3971/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 03.08.2022, позов ТОВ "Зерновий термінал Кілія" задоволено частково; усунуто перешкоди у здійсненні ТОВ "Зерновий термінал Кілія" права користування своїм майном шляхом зобов`язання ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" утриматися від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ТОВ "Зерновий термінал Кілія" у праві проходу, проїзду через прохідну літ. "Т" загальною площею 20,8 кв. м., що входить до складу 83/100 частин будівель та споруд, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.12.2021 № 288463013, на територію портового пункту Кілія філії "Усть-Дунайськ" ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Усть-Дунайськ"), розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4; визнано укладеним між ТОВ "Зерновий термінал Кілія" та ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" договір про спільне використання технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.
5.46. Під час перегляду справи № 916/3971/21 апеляційним господарським судом встановлено, що 10.06.2021 між ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація) та ТОВ "Зерновий термінал Кілія" (портовий оператор) було укладено договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) № 44-П-АМПУ-21, за умовами пункту 1.1 якого адміністрація зобов`язується забезпечити доступ портового оператора до причалу(ів) № 1 портового пункту Кілія філії Усть-Дунайськ ДП "Адміністрація морських портів України" (послуга), що перебуває у господарському віданні адміністрації для проведення портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а портовий оператор зобов`язується сплатити адміністрації плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.
5.47. Згідно з пунктом 7.1 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) № 44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, він набирає чинності з дати його підписання обох сторін і діє до 31 грудня поточного року його підписання, але у будь-якому разі не пізніше строку дії (чинності) документів, які були подані портовим оператором до адміністрації та стали підставою для укладання цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору, до 31 грудня кожного наступного календарного року.
5.48. Переглядаючи справу № 916/3971/21 в порядку апеляційного провадження, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи заяв ДП "Адміністрація морських портів України" про припинення договору про забезпечення доступу портового операторі до причалу(ів) від 10.06.2021 за № 44-П-АМПУ-21, вказаний договір є чинним та діє до 31.12.2022, та зазначив, що, беручи до уваги набуття ТОВ "Зерновий термінал Кілія" права експлуатації причалом портового пункту Кілія філії Усть-Дунайськ ДП "Адміністрація морських портів України", розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, на підставі договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) від 10.06.2021 за № 44-П-АМПУ-21, відомості про основні та допоміжні види господарської діяльності товариства, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.06.2021, у позивача наявний правовий статус портового оператора відповідно до Закону України "Про морські порти України" від 17.05.2012 № 4709-VI (з наступними змінами та доповненнями).
5.49. Водночас колегія суддів враховує, що Верховним Судом в касаційному порядку переглядалися судові рішення у справі № 916/3971/21. Так, постановою Верховного Суду від 18.10.2022 закрито касаційне провадження у справі № 916/3971/21 за касаційною скаргою ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. У решті касаційну скаргу ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 у справі № 916/3971/21 залишено без змін.
5.50. З урахуванням установлених обставин у господарських справах № 916/2514/21, 916/3971/21 колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що майно, яке належить ТОВ "Зерновий термінал Кілія" на праві власності, використовується ним як портовим оператором».
Враховуючи викладене, у вказаних вище господарських справах було встановлено, що, зважаючи на правомірне набуття ТОВ "Зерновий термінал Кілія" у власність рухомого майна, обставина щодо укладення договору оренди з попереднім власником такого майна виключає обставину самовільного зайняття спірної земельної ділянки Товариством.
Слід зазначити, що учасниками справи не було в силу приписів частини п`ятої статті 75 ГПК України спростовано обставини, встановлені у вказаних вище справах, а тому відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України означені обставини, у тому числі, правомірність набуття Товариством у власність рухомого майна та виключення обставини самовільного зайняття спірної земельної ділянки Товариством, мають преюдиційне значення у даній справі.
Крім того, слід зазначити, що Наказом Фонду державного майна України від 20.11.2019 № 1140 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» (із змінами) включено Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» до додатка 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації в 2019 році».
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 03.12.2019 № 1240 «Про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» було прийнято рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ».
Крім того, наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році. До переліку включено об`єкт малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ».
У результаті приватизації власниками об`єктів нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 107418151223, які знаходяться за адресою: м. Кілія, вул. Портова (колишня назва Желєзнякова), 4, тобто на спірній земельній ділянці є: ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» з часткою у розмірі 6/100; ТОВ «Еліксир Україна» з часткою у розмірі 93/100; держава Україна в особі Фонду державного майна України з часткою у розмірі 1/100.
Так, 25.10.2023 ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» (Сторона-1) і Товариством Сторона-2 укладено договір про спільну діяльність (договір простого товариства), відповідно до умов якого:
- сторони за цим договором зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль, майна, вмінь та навичок, ділової репутації та дозволів на проведення певного виду господарської діяльності без створення юридичної особи з метою досягнення найбільш ефективних результатів діяльності, підвищення конкурентоспроможності та прибутку спільно діяти в сфері виробничої діяльності для досягнення спільних господарських цілей (пункт 2.1);
- Сторона-1 (ТОВ «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ-КІЛІЯ») вносить в спільну діяльність право використання у господарській діяльності Стороною-2 (Товариство) майнове право на 6/100 часток у праві спільної часткової власності на комплекс будівель та споруд, що розташовані на території порто- пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» , за адресою : Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223 (номер запису про право власності: 48205343), які відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2023 № 346975519, складаються з санпропускника з котельною літ. «Б-БІ» - площею 163,5 кв. м., павільйону морвокзалу літ. «X» - площею 177,1 кв. м.; а Сторона-2 (Товариство) вносить в спільну діяльність майно, яке розташоване за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, а саме: будівлю ангар (літ. «Ч») одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми, загальною площею- 521,5 кв. м., висотою 11,0 м.; будівлю вагової (літ. «С») одноповерхова споруда з технологічним напрямком і складається із двох частин: операторська - площею 9,29 кв. м., висотою 2.3 м. та навіс де розташована вагова платформа площею- 76,41 кв. м., висотою 4,3 м., загальна площа тимчасової споруди- 85.7 кв.м.; будівлю зернопереробного комплексу (літ. «Ц») естакада для розміщення вантажно розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається зі декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в`їзд - виїзд). Висота підйомної- 1,8 м. Висота приміщення де розташований прийомний бункер- від 4.0 м. до 4,6 м. Висота приміщення де розташований пульт керування - 31, м. висота рампи (в`їзд - виїзд) - 1,8 м. загальна площа тимчасової споруди- 364.5 кв. м.: вантажне розвантажувальне, транспортне обладнання: розвантажувач автомобілів У15-Ураг, вантажопідйомність до 50т.- 1 шт.; норія «НЦ 1-100», висота 30 м. - 1 шт.; прийомний бункер- 1 шт.; транспортерна лінія у напрямках «АНГАР», «Склад №1 /№2», «На воду», загальною довжиною 125 м.; а також вміння та навички, ділову репутацію портового оператора та можливість здійснення спільної діяльності на підставі дозволу на проведення певного виду господарської діяльності - передбачений для портових операторів відповідно до Закону України «Про морські порти України» та положень Договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) М 44-П-АМПУ-21 (пункт 2.2);
- сторони здійснюють спільну діяльність виключно на території і акваторії порту з використанням інженерних споруд, виробничих приміщень, виробничого устаткування і транспортних засобів, а також іншого рухомого та нерухомого майна, що належить сторонам на умовах передбачених цим договором (пункт 2.3);
- Сторона-2 за цим договором зобов`язується організувати оформлення передбачених чинним законодавством документів щодо виділу 6/100 часток комплексу будівель та споруд, що розташовані на території порто-пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ», за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223 (номер запису про право власності: 48205343), власником яких є Сторона-1 (ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія»), які відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 346975519 від 18.09.2023, складаються з санпропускника з котельною літ. «Б-БІ» - площею 163.5 кв. м., павільйону морвокзалу літ. «X»- площею 177.1 кв. м. та подальше вчинення всіх юридично значимих дій, щодо оформлення/подання необхідних документів для отримання Стороною-1 в користування на підставі договору оренди або у власність земельної ділянки на якій розташовані вищевказані об`єкти та які необхідні для їх використання у відповідності до положень чинного законодавства (пункт 5.2).
Отже, відповідач за первісним позовом уклав договір про спільну діяльність (договір простого товариства) з власником нерухомого майна (частка у розмірі 6/100), яке знаходиться на спірній земельній ділянці.
З огляду на те, що власниками об`єктів нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 107418151223, які знаходяться на спірній земельній ділянці є ТОВ «Моррський порт Дунай-Кілія» (частка у розмірі 6/100), ТОВ «Еліксир Україна» (частка у розмірі 93/100) і держава Україна в особі Фонду державного майна України (частка у розмірі 1/100), то вказані особи мають право користування спірною земельною ділянкою як власники нерухомого майна, що знаходиться на відповідній ділянці.
Враховуючи викладене, питання користування спірною земельною ділянкою Товариством, у тому числі, питання наявності/відсутності порушення прав нових власників нерухомості, як користувачів відповідної земельної ділянки, саме Товариством у процесі використання ним спірної земельної ділянки, не підлягає вирішенню у даному господарському спорі, враховуючи предмет і підстави первісного позову та предмет доказування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що прокурором і позивачем за первісним позовом належними, достовірними, допустимими та вірогідними доказами не доведено факту порушення їх прав, а також факт самовільного зайняття відповідачем за первісним позовом спірної земельної ділянки, що виключає підстави для задоволення такої вимоги як усунення перешкоди власнику, а саме державі в особі ООВА у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, шляхом зобов`язання Товариства звільнити її від належних йому тимчасових споруд - рухомого майна.
Оскільки прокурором і позивачем за первісним позовом не доведено порушення прав та/або законних інтересів ООВА, то у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.
Разом з тим, Товариство звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68549730 від 21.07.2023, прийняте державним реєстратором - нотаріусом Чужовською Н.Ю.
Так, вказаним рішенням було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, площею 4.366 га за ООДА.
На переконання Товариства, спірне рішення суперечить вимогам законодавства та порушує права позивача за зустрічним позовом.
У свою чергу, відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечив і просив суд у його задоволенні відмовити повністю.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, Товариство вказує, що розташування земельної ділянки на території відповідного міста свідчить про те, що така земельна ділянка перебуває в комунальній власності територіальної громади міста в силу закону через її територіальне розташування в межах населеного пункту, а тому право власності на таку земельну ділянку та право розпорядження нею шляхом прийняття відповідного рішення належить органу місцевого самоврядування, який діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста, - міській раді.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що ще з 2004 року власником даної земельної ділянки була Кілійська міська рада в теперішній час Ізмаїльського району Одеської області, яка і розпоряджалась нею.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з такого.
19.07.2023 до нотаріусу Чужовської Н.Ю. звернувся виконуючий обов`язки директора третьої особи-1 ( ОСОБА_2 ) із заявою про реєстрацію права користування та права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 51223101000:02:001:0041.
Для державної реєстрації нотаріусу було подано оригінал Державного акта на право постійного користування землею, виданого Морському торгівельному порту Усть-Дунайськ серії ІІ-ОД № 000016 від 05.02.2004, та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 4,366 га.
При проведені реєстраційних дій щодо земельної ділянки державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.
Так, за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером: 51223101000:02:001:0041 зареєстрована в державному земельному кадастрі 24.12.2021 з формою власності - державна, а також в державному земельному кадастрі зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою на підставі вищевказаного Державного акта на право постійного користування.
Третя особа-нотаріус вказує, що керуючись статтями 12, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нею прийнято рішення про проведення державної реєстрації та відповідно до статей 28, 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведено одночасно державну реєстрацію права власності та права користування земельною ділянкою площею 4,366 га, кадастровий 51223101000:02:001:0041, які були зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухомо майно.
Так, право власності за державою на вищевказану земельну ділянку зареєстровано 19.07.2023.
Також виконуючий обов`язки директора ДП «МОРСЬКИЙ ТОРОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК» ( ОСОБА_2 ) звернувся до нотаріуса Чужовської Н.Ю. з заявою про реєстрацію права користування та права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 51223101000:02:001:0041 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником виступає: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Отже, виконуючий обов`язки директора третьої особи-1 звернувся до нотаріуса як «Користувач» земельної ділянки - для проведення одночасної реєстрації права власності та права користування земельною ділянкою.
Для державної реєстрації було подано оригінал Державного акта на право постійного користування землею, виданого Морському торгівельному порту Усть-Дунайськ серії ІІ-ОД № 000016 від 05.02.2004, та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 4,366 га.
При проведенні державної реєстрації земельних ділянок державної та комунальної власності державний реєстратор керується статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, а також з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Відповідно до статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав похідних від права власності, обтяжень речових прав на земельну ділянку, право власності на яку набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Нотаріус Чужовська Н.Ю. за поданою заявою ДП «МОРСЬКИЙ ТОРОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК» встановила, що земельна ділянка площею 4,366 га, кадастровий номер 51223101000:02:001:0041, знаходиться на праві постійного користування у ДП «МОРСЬКИЙ ТОРОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК», що підтверджено Державним актом на право постійного користування землею, виданого Морському торгівельному порту Усть-Дунайськ серії ІІ-ОД № 000016 від 05.02.2004 та перевірено державним реєстратором у Державному земельному кадастрі за допомогою взаємодії між реєстрами.
Третя особа-нотаріус вказує, що реєстрація права власності на вищевказану земельну ділянку за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та за даними Державного земельного кадастру на момент проведення реєстраційних дій - в державних реєстрах були відсутні, у зв`язку з чим, керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, нотаріусом Чужовською Н.Ю., як державним реєстратором, було прийнято рішення стосовно реєстрації спірної земельної ділянки за державою, в особі ООДА, та відповідно зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ДП «МОРСЬКИЙ ТОРОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК», на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого Морському торгівельному порту Усть-Дунайськ серії ІІ-ОД № 000016 від 05.02.2004.
Отже, у діях нотаріуса Чужовської Н.Ю. відсутні порушення приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і немає підстав для визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 68549730.
Стосовно доводів позивача за зустрічним позовом, що спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади, слід зазначити таке.
Так, Кілійською міською радою народних депутатів Кілійського району Одеської області було видано державному підприємству «Морський торговельний порт Усть- Дунайськ» (далі - Підприємство) державний акт серія ІІ-ОД №000016 від 05.02.2004 на право постійного користування землею, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Суду не подано доказів того, що вказане рішення оскаржено та/або скасовано у встановленому законом порядку.
Разом з тим, відповідно до пункту 1.1 Статуту Підприємства третя особа-1 є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.
Згідно з пунктом 7.1 Статуту майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського віддання.
Відповідно до пункту 7.5 Статуту контроль за ефективністю використання, збереження та облік закріпленого за Підприємством майна здійснює Фонд державного майна України
Пунктом 7.6 Статуту визначено, що Підприємство не має право безплатно передавати належне йому майно іншим юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом.
Основна мета підприємства як комерційного державного підприємства - одержання прибутків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 ЗК України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.
Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема належать розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частинами першої та другої статті 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту «а» пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (із змінами, внесеними згідно з Законом України від 28.04.2021№ 1423-ІХ) [далі - Закон] у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, зокрема, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Пунктом 7 розділу II Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Таким чином, положеннями Закону врегульовано, що з 1 січня 2013 року вважаються розмежованими землі з урахуванням положень статей 83 та 84 ЗК України.
Отже, розмежування земель державної та комунальної власності відбулось в силу Закону та не передбачає вчинення додаткових дій або прийняття рішень.
Крім того, слід зазначити, що ні Кілійська міська рада, ані інший орган місцевого самоврядування не вживали будь-яких заходів щодо визнання права комунальної власності, доказів протилежного суду не подано.
Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою ЄМПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду у справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та зустрічних позовних вимог.
За приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання первісної позовної заяви, слід покласти на прокуратури, а судовий збір, сплачений за подання зустрічного позову - на Товариство.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.07.2024.
Суддя О.Г. Удалова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120571686 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні