Рішення

від 24.07.2024 по справі 910/5858/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2024Справа № 910/5858/24Суддя Господарського суду міста Києва Алєєва І.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд - Асистенс»

про стягнення 57 690, 90 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 57 690, 90 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

06.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд - Асистенс» надійшов відзив на позову заяву, в якому заявник просить відмовити в задоволенні позову.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (далі - Позивач/Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд - Асистенс» (далі - Відповідач/Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №Л/НКМ-22768п/НЮ (далі-Договір).

У відповідності до п.1. 1.Договору Продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002(далі Товар)).

Відповідно до п.1.2 Договору, загальна кількість товару становить 104,766 тонн (сто чотири тонни сімсот шістдесят шість кілограм).

16.06.2023 Покупець здійснив оплату вартості Товару загальною кількістю 44,00 тонни (сорок чотири тонни) на суму 204 380,00 грн.

Пунктом 3.20 Договору передбачено обов`язок Покупця забезпечити вивезення Товару зі складу Продавця протягом 3 (трьох) місяців з моменту здійснення оплати за такий Товар.

Враховуючи наведене, кінцевий строк вивезення Товару встановлено до 16.09.2023 18.11.2022 Покупцем вивезено Товар в кількості 54,90 тонни (п`ятдесят чотири тонни дев`ятсот кілограм) на суму 255 010,50 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі металобрухту №19/ПЧ-17 від 18.11.2022.

22.06.2023 Покупцем вивезено Товар в кількості 21,50 тонна (двадцять одна тонна п`ятсот кілограм) на суму 99 867,50 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі металобрухту №18/ПЧ-1 від 22.06.2023.

22.06.2023 Покупцем вивезено Товар в кількості 21,91 тонна (двадцять одна тонна дев`ятсот десять кілограм) на суму 101 771,95 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі металобрухту №19/ПЧ-1 від 22.06.2023.

Відповідно до п.3.2 Договору, датою передачі кожної відвантажуваної партії Товару, вважається дата підписання Сторонами Акта приймання-передачі металів чорних вторинних.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі металів чорних вторинних на станції відправлення.

Як зазначає Позивач, станом на 17.09.2023 Покупцем не було вивезено Товар із оплаченої суми в кількості 0,690 тонн (шістсот дев`яносто кілограм) на суму 3 205,05 грн. (три тисячі двісті п`ять гривень 05 копійок).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за порушення Покупцем строків, передбачених пунктом 3.20 цього Договору, більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 10% від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення

Звертаючись до суду з данним позовом Позивач просить стягнути з Відповідача штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 57 690, 90 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд міста Києва погоджується з доводами Відповідача, а саме посиланням на п.1.2 Договору, в якому зазначено, що загальна кількість товару становить 104,766 тонн (сто чотири тонни сімсот шістдесят шість кілограм). Допустиме відхилення загальної ваги за Договором - до мінус 5 (п`яти) % від загальної кількості Товару.

Господарський суд міста Києва здійснивши математичний розрахунок 5 % від загальної кількості товару, а саме 104, 766 тонн, він становить 5, 2383 тони., що є значно більшим від кількості невивезеного Покупцем товару.

Крім того, пунктом 2.7. Договору визначено, що у випадку передачі Товару у кількості, яка є меншою, ніж передбачено цим Договором, але в межах допустимого відхилення ваги (пункт 1.2 цього Договору), Сторони складають Акт звіряння взаємних розрахунків за фактично відвантажений брухт. На підставі підписаного Сторонами Акта звіряння взаємних розрахунків проводяться взаєморозрахунки за фактично отриманий брухт.

Відповідно до п.3.6 договору саме продавець здійснює навантаження товару. Продавець відповідно до п. 2.5 договору отримує оплату за послуги навантаження.

Отже, покупець (відповідач) виконав свої зобов`язання за договором та забезпечив вивезення оплаченого товару, а продавець (позивач) не виконав зобов`язання за вказаним договором, оскільки не здійснив належної кількості відвантаження товару, тобто завантажив менше ніж було оплачено відповідачем товару.

За оцінкою суду матеріали справи не містять та позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для нарахування позивачем відповідачу пені від вартості невиконаного зобов`язання останнім відповідно до умов договору купівлі-продажу.

З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за позовною заявою, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають покладенню на позивача

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва