Рішення

від 22.07.2024 по справі 910/5801/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2024Справа № 910/5801/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Данилюк М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026; ідентифікаційний код 31316718)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Елерон» (вул. Воздвиженська, буд. 20-А, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 38777528)

про стягнення 2 372 443, 20 грн,

Представники сторін:

від позивача: Безкровний Сергій

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі за текстом - ТОВ «Нова пошта», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Елерон» (далі за текстом - ТОВ «Авіаційна компанія «Елерон», Відповідач) про стягнення невикористаної суми авансового платежу в розмірі 2 372 443, 20 грн, сплаченої за перевезення вантажів.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що між ним та Відповідачем досягнуто домовленості в частинні надання Позивачу послуг щодо повітряного перевезення вантажів.

З метою виконання таких домовленостей Відповідачем направлено Позивачу рахунок фактуру, яку Позивачем оплачено в розмірі 3 954 072 грн.

Оскільки Відповідачем надано послуги Позивачу на суму 1 581 628, 80 грн, сума в розмірі 2 372 443, 20 грн фактично є невикористаною та підлягає поверненню Позивачу.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.06.2024 та зобов`язано Позивача / адвоката Дещенка А.С. надати суду копію договору про надання правової допомоги № 23/12/20 від 23.12.2020.

У підготовчому засіданні 10.06.2024 на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2024 представником Позивача (адвокатом - Дещенко А.С.) надано засвідчену копію договору про надання правової допомоги № 23/12/20 від 23.12.2020.

Підготовче засідання 10.06.2024 відкладено на 24.06.2024.

21.06.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про проведення засідання за відсутності його представника.

У підготовче засідання 24.06.224 представники сторін не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 підготовче засідання відкладено на 15.07.2024, витребувано у Позивача / адвоката Дещенка А.С. оригінал договору про надання правової допомоги № 23/12/20 від 23.12.2020 для огляду в судовому засіданні. Явку адвоката Дещенка А.С. в наступне підготовче засідання визнано обов`язковою.

У підготовчому засіданні 15.07.2024 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 22.07.2024.

У судовому засіданні 22.07.2024 представник Позивача надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Суд зазначає, що ухвали суду по справі № 910/5801/24 направлялися Відповідачу на юридичну адресу згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверти поверталися на адресу суду не врученими із зазначенням причин «не знайдено».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/5801/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Відтак, заслухавши вступне слово представника Позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 22.07.2024 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно доводів Позивача між ним та Відповідачем досягнуто домовленості щодо надання Позивачу послуг повітряного перевезення вантажів за маршрутом МА «Львів» - «Дніпропетровськ» - МА «Львів» на умовах повної передоплати.

Зазначене вище Відповідачем не заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем виставлено Позивачу рахунок на оплату № 8 від 02.03.2020 на суму 3 954 072 грн за 10 послуг перевезення.

Згідно платіжної інструкції № НПВ - 163455 від 04.03.2020 Позивачем на користь Відповідача сплачено кошти в розмірі 3 954 072 грн із зазначенням у призначенні платежу посилання на рахунок № 8 від 02.03.2020.

Згідно Акту надання послуг № 17 від 16.03.2020 Відповідачем надано Позивачу послуги перевезення на суму 1 581 628, 80 грн.

Відтак, сума в розмірі 2 372 443, 20 грн є невикористаною Позивачем, а Відповідачем на вказану суму послуги не надавалися, оскільки докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із листом - претензією від 26.03.2024 про необхідність повернення суми 2 372 443, 20 грн.

Докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи, а згідно трекінгу з сайту Укрпошта таке поштове повідомлення не було отримано Відповідачем.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень чи то доказів на спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

З огляду на зазначене, враховуючи виставлення Відповідачем рахунку на оплату, здійснення Позивачем оплати та надання Відповідачем послуг в частині суми 1 581 628, 80 грн, суд зазначає, що між сторонами виникли договірні правовідносини з надання послуг перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Як встановлено судом вище, Позивачем сплачено Відповідачу за послуги кошти в розмірі 3 954 072 грн, з яких послуги Відповідачем надано лише на суму 1 581 628, 80 грн.

Відтак, суд погоджується з доводами Позивача, що сума в розмірі 2 372 443, 20 грн є фактично не використаною та підлягає поверненню Позивачу.

Що стосується правової підстави для повернення таких коштів на користь Позивача суд зазначає, що главою 63 та 64 ЦК України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, а відтак суд зазначає про можливість застосування частини 2 статті 693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між Позивачем та Відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі № 910/1030/17.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відтак, враховуючи звернення Позивачем з претензією до Відповідача щодо необхідності повернення коштів, а також враховуючи положення статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку щодо виникнення у Відповідача обов`язку повернути заявлену до стягнення суму, а відтак позов підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 18.03.2019 по справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що у Відповідача виник обов`язок з повернення суми невикористаної попередньої оплати, що відповідно є підставою для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Елерон» (вул. Воздвиженська, буд. 20-А, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 38777528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026; ідентифікаційний код 31316718) заборгованість в розмірі 2 372 443 (два мільйони триста сімдесят дві тисячі чотириста сорок три) грн 20 коп. та судовий збір в розмірі 35 586 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн 65 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 24.07.2024

Суддя Антон ПУКАС