Рішення

від 24.07.2024 по справі 910/6718/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2024Справа № 910/6718/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «ВЄХ-5000»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»

про стягнення 162 415,90 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ВЄХ-5000» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про стягнення 162 415,90 грн., у тому числі 110 483,87 грн. основного боргу, 11 550,79 грн. інфляційних втрат, 3 408,42 трьох процентів річних та 36 972,82 пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №01/-05/19 від 01.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання заяв по суті.

Відповідачем 17.06.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на неналежний спосіб захисту права тощо.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 01.05.2019 укладено договір №01/05/19, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з охорони комплексу нежитлових будівель та споруд по вулиці Сквирське шосе 192-В у місті Білій Церкві, а відповідач - оплачувати їх вартість.

За умовами пунктів 10.1 та 10.2 договору №01/05/19 від 01.05.2019 договір діє до 31.12.2019, а за відсутності відповідних письмових заперечень сторін вважається продовженим на наступний календарний рік без обмеження кількості разів.

Пунктом 9.2 укладеної сторонами у справі угоди встановлено право позивача у випадку виникнення заборгованості з оплати наданих послуг розірвати договір в односторонньому порядку з повідомленням за три календарних дня до моменту припинення надання послуг.

Позивач листом №09/10/23 повідомив відповідача про розірвання договору №01/05/19 від 01.05.2019 в односторонньому порядку на підставі пункту 9.2.

Відповідно до копій опису вкладення до поштової кореспонденції, накладної та фіскального чеку лист №09/10/23 було направлено Укрпоштою на адресу відповідача 09.10.23.

Відповідно до повідомлення про вручення лист отримано представником відповідача 10.10.2023.

Позивачем 14.10.2023 направлено відповідачу лист №14/10/23, акт надання послуг за жовтень 2023 року, рахунок на оплату та акт зняття об`єкту з охорони (факт направлення підтверджено копією опису вкладення, накладної, фіскального чека та повідомлення про вручення).

У той же час, відповідачем додано до відзиву копії листа №04-10-23 від 04.10.2023 та проекту додаткової угоди про припинення дії укладеного договору з 11.10.2023. В якості доказу відправлення цих документів позивачу відповідачем долучено до відзиву скановану копію сторінки журналу кореспонденції.

Додані відповідачем до відзиву копії не можуть бути визнані судом належними доказами, оскільки не доводять ні факт фактичного направлення поштової кореспонденції, ні факт її отримання позивачем.

За процесуально-правовими приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що договір №01/05/19 від 01.05.2019 є розірваним за одностороннім рішенням позивача з 14.10.2023.

Матеріали справи не містять жодного доказу ненадання або неналежного надання позивачем послуг з охорони за період часу з 01.05.2019 до 13.10.2023 відповідно до встановленого пунктами 3.4 - 3.6 договору №01/05/19 від 01.05.2019 порядку.

Відповідно, суд відхиляє твердження відповідача про порушення позивачем своїх господарсько-правових зобов`язань.

Судом також відхиллено доводи відповідача про невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків з доведення належними доказами фактів не підписання відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.4 укладеного сторонами у справі договору встановлено, що акти приймання наданих послуг складаються не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Уразі, якщо відповідач не підпише акт, або не надасть аргументованої відмови від його підписання протягом п`яти днів від встановленого договором строку підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі та належним чином.

Як зазначалось судом раніше, матеріали справи не містять жодного доказу ненадання або неналежного надання позивачем послуг з охорони за період часу з 01.05.2019 до 13.10.2023, у тому числі аргументованих відмов відповідача від підписання актів приймання наданих послуг.

Відповідно, з урахуванням договірного регулювання правовідносин сторін пунктом 3.4 договору №01/05/19 від 01.05.2019 відсутність відмови від підписання актів фактично є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань.

Крім того, судом відхиллено доводи відповідача про обрання неналежного способу захисту права, зокрема, з огляду на власний висновок відповідача, наведений в абзаці шостому сторінки 3 відзиву.

Додатком №1 до договору №01/05/19 від 01.05.2019 його сторони узгодили, що вартість послуг складає 25 000,00 грн. за один календарний місяць.

Пунктом 3.3 сторони договору №01/05/19 від 01.05.2019 погодили, що оплата вартості послуг, що визначена протоколом погодження ціни (додаток №1), здійснюється відповідачем щомісячно до п`ятого числа.

За твердженням позовної заяви (яке не спростоване відповідачем) відповідач допустив порушення господарського зобов`язання з оплати вартості послуг охорони за березень і квітень 2022 року та за серпень, вересень та частину жовтня 2023 року.

Поза розумним сумнівом несплата відповідачем вартості послуг позивача у березні та квітні 2022 року відбулась внаслідок ведення бойових дій у Київській області.

Відсутність заявленої до моменту розірвання договору (більш як 1,5 роки) вимоги про сплату вартості послуг за ці місяці доводить поза розумним сумнівом, що це господарське правопорушення відповідача вчинено за згодою позивача.

У той же час, відсутність належного документального оформлення (додаткова угода, обмін листами тощо) прощення позивачем цієї заборгованості дозволяє останньому реалізувати своє право на отримання відповідних грошових коштів у розмірі 25 000,00 грн. за кожен місяць.

Відповідно, суд має задовольнити вимогу в цій частині позовних вимог (50 000,00 грн. основного боргу), проте з огляду на дію обставин непоборної сили та поведінку позивача суд має використати встановлене статтею 233 Господарського кодексу України та частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України право зменшити нараховані позивачем штрафні санкції на розмір пені, нарахованої на суму заборгованості з оплати послуг за березень та квітень 2022 року.

Наявність заборгованості зі сплати вартості послуг за серпень, вересень та частину жовтня 2023 року позивачем доведено суду поза розумним сумнівом.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 110 483,87 грн. основного боргу за договором №01/05/19 від 01.05.2019.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Позивачем доведено суду належними доказами факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним господарсько-правовим договором та наявність у нього встановленого пунктом 7.8 договору №01/05/19 від 01.05.2019 права на отримання пені.

У той же час, суд не може погодитись з доводами позовної заяви, що пунктом 7.8 сторони договору погодили нарахування пені у строки, які відмінні від обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Наведена договірна норма дійсно має неоднозначне тлумачення погодженого сторонами строку нарахування пені.

Проте, з огляду на направленість пункту 7.8 договору на захист інтересів саме позивача, суд тлумачить цю договірну умову виходячи з принципу: особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Відповідно, суд дійшов висновку, що у даному випадку при обчисленні пені має бути враховане шестимісячне обмеження нарахування, встановлене частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Крім того, суд застосовує право на зменшення розміру штрафних санкцій та не враховує їх нарахування на оплату вартості послуг, наданих у березні та квітні 2022 року.

Прострочення оплати послуг за серпень 2023 року має обчислюватись з 08.08.2023, оскільки кінцева дата платежу (5 число місяця) припадає на суботу.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позову про стягнення пені частково у розмірі 10 290,42 грн. (4 479,45 грн. пеня за прострочення оплати за шість місяців за серпень 2023; 4 160,26 грн. - за вересень 2023 року та 1 650,71 грн. - за жовтень 2023 року).

Судом перевірено наведені у позовній заяві розрахунки інфляційних втрат і трьох процентів річних та встановлено їх арифметичну вірність та відповідність статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно, суд задовольняє ці вимоги у заявленому позивачем розмірі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (03067, місто Київ, провулок Чугуївський 21; ідентифікаційний код 31202310) на користь Приватного підприємства «ВЄХ-5000» (02105, місто Київ, вулиця Тампере 12; ідентифікаційний код 41636610) 110 483,87 грн. основного боргу; 10 290,42 грн. пені; 11 550,79 грн. інфляційних втрат; 3 408,42 грн. трьох процентів річних та 2 036,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк