Постанова

від 26.10.2010 по справі 27/66-10-2255

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 27/66-10-2255

Одеський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого судді Мацюри П.Ф.,

суддів Андрєєвої Е.І. та Ліпчанської Н.В.,

при секретарі судового засідання Подуст Л.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відпові дача: Баранова В.М. (директ ор), Соболевої Г.В.,

розглянувши у відкри тому судовому засіданні а пеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Іскож”

на рішення господарсько го суду Одеської області в ід 08.09.2010 р.

у справі №27/66-10-2255

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмежено ю відповідальністю „Іскож”

про зобов' язання випла тити вартість частини майна товариства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася д о господарського суду Одеськ ої області (далі - позивач) з п озовом до Товариства з обмеж еною відповідальністю „Іско ж” (далі-відповідач) про зобов'язання відповідача ви платити вартість частини май на, яка пропорційна частці у с татутному капіталі товарист ва у розмірі, з урахуванням ут очнень позовних вимог) (0, 4615%) 18 013, 01грн., з яких 14 500грн. - вартість частини майна, 2862, 30грн. - індекс інфляції та 650 грн. - три процен ти річних.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є учасником ТО В „Іскож” з моменту йог о створення та при вступі до т овариства, у 1993 році вона, у пер едбаченому порядку, внесла д олю на створення Уставного ф онду товариства, у розмірі 268 000 карбованців. У квітні 2008 року п озивачем було подано заяву п ро вихід з товариства та випл ату вартості частини майна, п ропорційної частки у статутн ому капіталі товариства, між тим, в порушення закону відпо відачем була виплачена лише частка коштів у розмірі 2 250 грн . та на момент звернення з позо вом остаточний розрахунок не проведено.

У відзиві на позов відповід ач просив суд відмовити у зад оволені позовних вимог, з пос иланням при цьому на те, що вик лючення позивача із складу у часників на підставі доброві льної заяви, поданої 19.05.2008 р. від булось за рішенням загальних зборів товариства лише 06.07.2009 р. , а державна реєстрація відпо відних змін до статуту прове дена 10.09.2009р., в зв'язку з чим, згід но до ст. 54 ЗУ „Про господарськ і товариства” право на зверн ення до суду у позивача наста ло б 10.09.2010р., тобто після затверд ження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства і в стро к до 12 місяців з дня виходу. Крі м того відповідач зазначає, щ о згідно до редакції статуту , діючої на момент виходу пози вача, передбачено, що учасник ам товариства при виході вип лачується частка статутного фонду пропорційна їх долі.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 08.09.2010 р оку у даній справі (суддя Неві нгловська Ю.М.) позов ОСОБА_1 до Товариства з обмежен ою відповідальністю „Іскож” задоволено частково, з обов'язано відповідача випла тити позивачу вартість 0, 4615% ча стини майна, пропорційно час тці у статутному капіталі То вариства з обмеженою відпові дальністю „Іскож” у роз мірі 14 500 (чотирнадцять тисяч п' ятсот) грн, в решті позову відм овлено.

Відповідач із рішенням суд у першої інстанції не згодни й, в апеляційній скарзі проси ть його скасувати та прийнят и нове. Скаржник посилається на те, що днем виходу учасника з товариства є день реєстрац ії відповідних змін до устан овчих документів товариства , крім того позивачем не вірно надано суду розрахунки своє ї частки станом на 01.01.2009 р.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції скаржник пр осив суд задовольнити апеляц ійну скаргу на викладених в н ій підставах, рішення місцев ого господарського суду скас увати у зв' язку з неповним з ' ясуванням обставин, що маю ть значення для вирішення сп рави.

Позивач просила суд відмов ити скаржнику в задоволенні його апеляційної скарги, ріш ення місцевого господарсько го суду залишити без змін, оск ільки воно є законним та обґр унтованим.

Перевіривши матеріали спр ави, правильність застосуван ня місцевим господарським су дом норм процесуального та м атеріального права, апеляцій ний господарський суд встано вив відсутність підстав для задоволення апеляційної ска рги відповідача, з огляду на н аступне.

Місцевим господарським судом встановлено та підтвер джено в ході апеляційного ро згляду, що відповідно до Стат уту ТОВ „Іскож” зареєс трованого рішенням виконавч ого комітету ради народних д епутатів м. Одеси від 10.10.1993р., поз ивач - ОСОБА_1. є учасником з долею статутного фонду у роз мірі 268 000 карбованців. Статуто м, а саме п.4.5 передбачено, що пр и виході із товариства учасн ику виплачується його доля, в несена на утворення статутно го фонду, яка складає 58 071 000 карб ованців. Згідно доповнень до Статуту, було внесено зміни щ одо місцезнаходження, назви, повноважень директора, а так ож до п.5.4 статуту, за яким в зв'я зку з індексацією балансової вартості основних фондів бу ло визначено статутний фонд у розмірі 500 000грн., між тим долі т а внески учасників залишилис ь без змін. Матеріали справи с відчать, що 22.04.2008 р. нотаріусом В осьмої Одеської державної но таріальної контори засвідче но заяву ОСОБА_1 з проханн ям вивести її із складу засно вників ТОВ „Іскож” та з дійснити остаточні розрахун ки, в межах і обсязі передбаче них чинним законодавством та статутом. Оригінал заяви ТОВ „Іскож” прийняло 23.04.2008р., про що свідчить відмітк а та печатка товариства. Пунк том 4.1 статуту передбачено, пр аво кожного учасника товарис тва вийти із товариства у вст ановленому Статутом порядку . Пунктом 4.4 Статуту передбаче но, що учасник може вийти із то вариства, попередив про це ін ших учасників, але не пізніше 2 місяців до дня виходу. Матер іали справи свідчать, що ріше ння щодо виключення ОСОБА_1 на підставі добровільної з аяви було прийнято на Загаль них зборах товариства 06.07.2009р. та оформлене протоколом Загаль них зборів №27.

Згідно зі статтею 148 ЦК Укр аїни, учасник товариства з об меженою відповідальністю ма є право вийти з товариства, по відомивши товариство про сві й вихід не пізніше ніж за три м ісяці до виходу, якщо інший ст рок не встановлений статутом .

З матеріалів справи вбач ається, що в подальшому 19.05.2008р. п озивачем було подано до відп овідача заяву про часткову в иплату коштів на підставі ви ходу із складу учасників. Лис том №2/476 від 24.12.2009р. відповідач по відомив позивача про те, що йо го доля у статутному фонді то вариства складає 0,46% та розрах унок з ним було проведено 28.05.2008р . Тобто відповідач відмовивс я провести остаточний розрах унок та виплатити вартість ч астини майна в статутному фо нді товариства.

Згідно до п.4.5 Статуту перед бачено, що при виході із товар иства учаснику виплачується його доля, внесена на утворен ня статутного фонду, яка скла дає 58 071 000 карбованців. Статтею 5 4 ЗУ „Про господарські товари ства” передбачено, що при вих оді учасника з товариства з о бмеженою відповідальністю й ому виплачується вартість ча стини майна товариства, проп орційна його частці у статут ному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаног о товариством у відповідному році до виходу учасника. При ц ьому вартість майна та розмі р частини прибутку товариств а, належні до виплати учасник у, який виходить, повинні обчи слюватись на дату волевиявле ння учасника вийти з товарис тва, тобто на дату подання уча сником заяви про вихід з това риства. Крім того, згідно Зако ну України „Про внесення змі н та визнання такими, що втрат или чинність, деяких законод авчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного код ексу України”, який набрав чи нності 20.06.2007р., до Закону Україн и „Про господарські товарист ва”, зокрема до ст. 54, було внесе но зміни, згідно яких визначе но, що при виході учасника з то вариства з обмеженою відпові дальністю йому виплачується вартість частини майна това риства, пропорційна його час тці у статутному (складеному ) капіталі. Згідно Прикінцеви х положень зазначеного закон у визначено, що юридичні особ и, які створено до набрання чи нності цим Законом, зобов'яза ні протягом року з дня набран ня чинності цим Законом прив ести свої статути у відповід ність із цим Законом. До приве дення статутів у відповідніс ть із цим Законом юридичні ос оби керуються положеннями ді ючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, норми статті 54 Закону України „Про господарські т овариства” є спеціальними що до норм статті 148 Цивільного к одексу України. Відповідно д о частини другої статті 148 ЦК У країни порядок і строки розр ахунків з учасником, що вийшо в з товариства, встановлюють ся статутом і законом. При цьо му норми статуту щодо порядк у та строків розрахунків з уч асником, який вийшов з товари ства, повинні відповідати ст атті 54 Закону України „Про гос подарські товариства”. Перед бачений статутом порядок роз рахунків з учасником, що вийш ов з товариства, може застосо вуватись у частині, що не супе речить закону.

Слід зазначити, що Статут Т ОВ „Іскож” в редакції ві д 1993р., а саме його п.4.5, не був прив едений товариством у відпові дність із вказаним Законом у визначений період, але нова р едакція Статуту ТОВ „Іскож” була прийнята та затверджена на Загальних зборах учасник ів лише 06.07.2009р. у відповідності до вимог чинного законодавст ва Враховуючи встановлені об ставини, керуючись Прикінцев ими положеннями Закону Украї ни „Про внесення змін та визн ання такими, що втратили чинн ість, деяких законодавчих ак тів України у зв'язку з прийня ттям Цивільного кодексу Укра їни”, тому судом першої інста нції правомірно встановлено , що пункт 4.5 Статуту ТОВ „Іскож ”, в редакції 1993р., яка діял а на момент виходу позивача і з учасників товариства, супе речить нормам чинного законо давства та не може бути засто сований до даних правовіднос ин.

Отже, висновок місц евого господарського суду що до застосування при виході ОСОБА_1 із учасників ТОВ „Іс кож”, норми статті 54 Закону Ук раїни „Про господарські това риства”, в редакції що діяла н а момент волевиявлення позив ача є доцільним, а тому при вих оді ОСОБА_1 з ТОВ „Іскож” ї й повинна бути виплачена вар тість частини майна товарист ва, пропорційна її частці у ст атутному (складеному) капіта лі, а не у статутному фонді, як визначено товариством. Стат тею 190 ЦК України передбачено, що майном, крім речей, вважают ься майнові права та обов'язк и. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначе но, що майно підприємства ста новлять речі та інші цінност і (включаючи нематеріальні а ктиви), які мають вартісне виз начення, виробляються чи вик ористовуються у діяльності с уб'єктів господарювання та в ідображаються в їх балансі а бо враховуються в інших пере дбачених законом формах облі ку майна підприємства. Отже, в артість частки майна товарис тва, належної до сплати учасн ику, що виходить (виключаєтьс я) з товариства, повинна визна чатися з розрахунку вартості усього майна, що належить тов ариству, в тому числі основни х засобів, нематеріальних ак тивів, оборотних активів, май на невиробничого призначенн я тощо з урахуванням майнови х зобов'язань товариства.

Отже судом першої інстанц ії правомірно та у відповідн ості до діючого законодавств а встановлено, що при виході п озивача з ТОВ „Іскож” сума пі длягає сплаті позивачу з ура хуванням сплачених частково 2 250грн., складає 14 525, 52 грн.

Крім того, висновок суду п ершої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні позо вних вимог в частині стягнен ня індексу інфляції у розмір і 2862, 30грн. та трьох процентів рі чних у сумі 650 грн. є таким, що ві дповідає правовим нормам .

Згідно п.3 Роз' яснення В ищого арбітражного суду Укра їни №02-5/422 від 10.12.1996 р. „Про судове р ішення” (з наступними змінам и та доповненнями), рішення го сподарського суду повинно ґр унтуватись на повному з' ясу ванні такого: чи мали місце об ставини, на які посилаються о соби, що беруть участь у проце сі, та якими доказами вони під тверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи ін ших фактичних обставин, що ма ють суттєве значення для пра вильного вирішення спору, і д оказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліф ікація відносин сторін, вихо дячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та я ка правова норма підлягає за стосуванню для вирішення спо ру. Такі ж вимоги до судового р ішення містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду Укр аїни №11 від 29.12.1976 р. „Про судове р ішення”.

Відповідно до ст. 104 ГПК Украї ни, підставами для скасуванн я або зміни рішення суду є: 1) не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) н едоведеність обставин, що ма ють значення для справи, які м ісцевий господарський суд ви знав встановленими; 3) невідпо відність висновків, викладен их у рішенні місцевого госпо дарського суду, обставинам с прави; 4) порушення або неправ ильне застосування норм мате ріального чи процесуального права.

На думку судової колегії, мі сцевий суд повністю встанови в та дослідив фактичні обста вини справи, дав повну та всеб ічну оцінку наявним у ній док азам та правильно застосував норми матеріального права, т обто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним в имогам і підстав для скасува ння цього рішення, передбаче них ст. 104 ГПК України, судова ко легія не вбачає.

Наведені скаржником в апел яційній скарзі доводи не спр остовують висновків місцево го суду та не доводять їх поми лковість, а тому не можуть бут и підставою для скасування с удового рішення.

Будь-яких інших доводів щод о незаконності рішення місце вого суду та допущення ним по рушень норм матеріального та процесуального права, крім в ищезазначених та визнаних ап еляційною інстанцією необґр унтованими та безпідставним и, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно припис ів ст. 101 ГПК України, законніст ь і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обс язі, тобто не тільки на підста вах, викладених в апеляційні й скарзі, судова колегія не в становила будь - яких порушен ь норм матеріального і проце суального права з боку місце вого суду і вважає, що зроблен і місцевим судом висновки ві дповідають фактичним обстав инам справи, наявним в ній док азам та приписам чинного зак онодавства.

З огляду на викладене, судо ва колегія не вбачає будь-яки х, передбачених ст. 104 ГПК Украї ни, правових підстав для скас ування рішення місцевого суд у і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись с т. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегі я суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 08.09. 2010 р. у справі №27/66-10-2255 залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю „Іскож” - без задоволення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку до Вищого господа рського суду України.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Судді Е.І.Андрєєва

Н.В.Ліпчанська