Ухвала

від 16.07.2024 по справі 915/827/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

16 липня 2024 року Справа № 915/827/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Приватного підприємства Геліус, вул. Харчука, буд. 35, м. Новий Буг, Баштанський район, Миколаївська область, 55601 (код ЄДРПОУ 25375818)

представник позивача: адвокат Лушников Василь Петрович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Державної податкової служби України, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053 (код ЄДРПОУ 43005393)

електронна пошта: post@tax.gov.ua

в особі Головного управління ДПС в Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 44104027)

електронна пошта: mk.official@tax.gov.ua

про припинення податкової застави нерухомого майна

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне підприємство Геліус з позовною заявою до відповідача Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС в Миколаївській області, у якій просить суд припинити податкову заставу нерухомого майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 50062185 від 26.04.2023р.) щодо належного Приватному Підприємству Геліос (код ЄДРПОУ 25375818) на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2021р., а саме:

будівля, нежитлова будівля, Автозаправочна станція. Загальна площа (кв.м): 75.5, Опис: Адмінбудівля літ. А загальною площею 75,5 м2; Б - навіс; В - вбиральня; огорожа: № 4 - Огорожа залізобетонні плити, № 5, 8 - Ворота, № 6 - Огорожа цегляна, № 7 - Огорожа сітка металева; та споруди: № 1, 2, 3- Колонки заправочні, № 9, 10, 11 - Ємкості вмісткістю 25 м3 ПММ, І Замощення тротуарна плитка, ІІ - Замощення плитка керамічна, ІІІ - Замощення асфальтобетон, адреса: Миколаївська обл., Баштанський (в минулому Новобузький) р-н, м. Новий Буг, вулиця Шухевича Романа (в минулому 2-ої П`ятирічки) будинок 49а, (сорок дев`ять літера а).

Позивач просить суд розподілити судові витрати та стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області 3 612, 72 грн. - судового збору та 10 000 грн. - витрат на правничу допомогу.

Підставою позову зазначено наступні обставини.

Позивач є власником нежитлової будівлі, автозаправочної станції, розташованої за адресою Миколаївська область, Баштанський район, вул. Шухевича Романа (колишня 2-ої П`ятирічки), будинок 49а, загальною площею 45,5 кв.м., яке придбано останнім на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2021 року, укладеного з ТОВ Торговий Дім "ДУНКАН ОЙЛ". Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за номером 44959385.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 384553458 встановлено, що майно позивача знаходиться у податковій заставі (запис від 26.04.2023 № 50062185 (спеціальний розділ). Обтяжувачем зазначено Державну податкову службу України, а боржником ТОВ Торговий дім "ДУНКАН ОЙЛ".

Позивач зазначає, що майно позивача протиправно було нібито описано та внесено в податкову заставу Головним управлінням ДПС в Миколаївській області 25.04.2023р. (акт опису майна від 25.04.2023р. №14/14-29-13-05).

Позивач зазначає, що у позивача не має грошових зобов`язань, які не сплачені відповідно до строків, визначених Податковим кодексом України, а також не має податкового боргу. Тобто, у відповідача не було підстав для віднесення майна позивача до такого, що знаходиться в податковій заставі та державної реєстрації цього обтяження. Позивач є власником майна, яке протиправно внесено та знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження без згоди відповідача і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатись власним майном.

Право власності набуто позивачем на підставі правочину (договір купівлі-продажу) і саме за захистом відповідного речового права звертається до суду позивач. Позивач не є боржником за податковим боргом і не перебуває у безпосередніх відносинах із відповідачем у контексті наявності податкового боргу. Таким чином, має місце спір про право, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме позивача, а характер спірних матеріальних правовідносин, як і предмет оскарження, відносяться до юрисдикції господарського суду.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 41, 124 Конституції України, ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, ст. 15, 16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 89, 87, 93 ПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю, виходячи з наступного.

Параграфом 3 "Територіальна юрисдикція (підсудність)" Глави 2 "Юрисдикція" ГПК України (ст. 27-31) передбачено правила територіальної юрисдикції (підсудності), в тому числі виключної підсудності справ.

Приписами ст. 29 ГПК України врегульовано підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст. 30, 31 ГПК України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки ГПК України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

З урахуванням наведеного, у випадку виникнення конкуренції норм частини 3 статті 30 ГПК України та частини 5 статті 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, судам слід керуватись частиною 5 статті 30 ГПК України (постанова КГС ВС від 12.01.2021 у справі № 918/572/19).

Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем визначено відповідачем Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС в Миколаївській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії, бюро.

Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до ч. 3 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Миколаївській області, затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ДПС).

Відповідно до п. 15 Положення № 643 ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

Виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України, ст. 1 КУзПБ, а також враховуючи вказані вище Положення про Державну податкову службу України та Положення про Головне управління ДПС у Тернопільській області, останнє є відокремленим підрозділом ДПС України, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом, органом стягнення) та може бути стороною в судовому процесі (постанова КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 921/574/20).

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ Головне управління ДПС в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027) є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, тип відокремленого підрозділу - філія (інший відокремлений підрозділ).

Отже, Головне управління ДПС у Миколаївській області є територіальним органом ДПС України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Миколаївській області є відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади та може бути стороною в судовому процесі, а відтак спори за участю відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи в силу приписів ч. 3 ст. 29 ГПК України можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Водночас відповідачем у даній справі є Державна податкова служба України, тобто центральний орган виконавчої влади. Відтак, в силу ч. 5 ст. 30 ГПК України в спірному випадку має місце виключна підсудність спору, в якому відповідачем є центральний орган виконавчої влади, та розгляд якої віднесено виключно до компетенції господарського суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви з доданими до неї документами (вх. № 8365/24 від 11.06.2024) за територіальною юрисдикцією (виключною підсудністю) до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст. 29-31, 232-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати позовну заяву з доданими до неї документами (вх. № 8365/24 від 11.06.2024) Приватного підприємства Геліус до відповідача Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС в Миколаївській області про припинення податкової застави нерухомого майна за територіальною юрисдикцією (виключною підсудністю) до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44В, м. Київ, 01054).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 16.07.2024

СуддяЕ.М. Олейняш