Рішення

від 23.07.2024 по справі 120/19525/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 липня 2024 р. Справа № 120/19525/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що його довіритель під час проходження служби у період з 07.04.2022 по 25.06.2022 у брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей, а тому вважає, що факт виконання зазначених завдань дає право його довірителю на отримання доплати до грошового забезпечення в розмірі 100000 гривень на місяць.

На думку представника позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному обсязі додаткової винагороди позивачеві в розмірі 100000 гривень, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 07.04.2022 по 25.06.2022.

А тому з метою захисту прав та інтересів позивача його представник вважає, що відповідача слід зобов`язати здійснити нарахування та виплату позивачу вказану вище доплату за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 пропорційно кількості днів участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей на загальну суму 186640 гривень.

Ухвалою від 02.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.01.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що дійсно позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з 07.04.2022 відряджений до оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з метою прийняття участі у заходах. При цьому зауважує, що відповідно до пункту 4 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу № 164-АГ.

Відтак, на думку відповідача, за період перебування позивача у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , а саме з 07.04.2022 по 25.06.2022, саме військова частина НОМЕР_2 мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах. Оскільки таких повідомлень від військової частини НОМЕР_2 до відповідача у передбачені строки та формі не надходило, тому виплата спірної допомоги не здійснювалася.

18.01.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведено аргументи щодо задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.03.2024 у військової частини НОМЕР_2 витребувано:

- відомості про те, чи направлялись військовою частиною НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 повідомлення про безпосередню участь позивача у бойових діях протягом квітня-червня 2022 року, що було б підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" в розмірі до 100 000 грн, і якщо направлялися, то надати суду копії відповідних документів.

- відомості про те, чи надходили на адресу військової частини НОМЕР_2 рапорти (донесення) начальника командира підрозділу, в якому проходить службу позивач, про його участь у бойових діях протягом квітня-червня 2022 року із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, і якщо надходили, то надати суду копії відповідних рапортів;

- відомості про те, чи видавались військовою частиною НОМЕР_2 довідки про участь позивача у бойових діях протягом квітня-червня 2022 року і якщо так, то чи відповідали вони формі Довідки, передбаченої додатком до Наказу № 164-АГ (у цьому разі суду необхідно надати такі довідки);

- інформацію про бойові розпорядження із зазначенням реквізитів, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях протягом квітня-червня 2022 року;

- витяги із записів журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового журналу) із записами про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з квітня-червня 2022 року (у разі якщо такі записи не велися, то вказати причини цього);

- відомості про перелік заходів у відповідності до Наказу № 164-АГ, в яких позивач приймав безпосередню участь із захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, із зазначенням конкретного періоду (кількості днів) такої участі та місця участі (в яких саме областях, районах, містах тощо);

- повідомити суд, які підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем участі у бойових діях повинна була надати військова частина НОМЕР_1 , якщо згідно з довідкою від 05.08.2022 № 1624 позивач брав участь у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_2 ;

- повідомити суд із зазначенням реквізитів документів, на підставі яких здійснено облік фактичного часу участі позивача у бойових діях протягом квітня-червня 2022 року та які відображені у довідці від 05.08.2022 № 1624.

З військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України витребувано:

- бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове), або постова відомість (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) чи копії або витяги з них, в частині, що стосується та може підтверджувати безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей (у разі якщо такі записи не велися, то вказати причини цього);

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі у таких діях або заходах.

01.04.2024 на виконання вимог суду військова частина НОМЕР_2 надала додаткові пояснення.

08.04.2024 військова частина НОМЕР_1 надала додаткові докази.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи військовим квитком та не заперечується сторонами.

Відповідно до наказу відповідача від 07.04.2022 № 5-вв ОСОБА_1 на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т направлено у службове відрядження з метою прийняття участі у заходах.

Згідно з наказом відповідача від 27.06.2022 року № 37-вв позивача на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06 2022 року № 99/гриф направлено у службове відрядження з метою прийняття участі у заходах.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 року вих. № 1624 молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.

В подальшому, командування військової частини НОМЕР_1 за квітень, травень та червень 2022 року здійснило виплату позивачеві додаткової винагороди в меншому розмірі, аніж 100 000 гривень на місяць, що не заперечується сторонами.

Позивач із розміром виплаченого йому грошового забезпечення не погодився, вважаючи, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 дає йому право на виплату додаткової винагороди у загальному розмірі 100000 гривень за кожний місяць.

При цьому, як слідує з наданих військовою частиною НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_2 на вимогу суду копій рапортів та інших документів на ім`я ОСОБА_1 видано рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000 грн, а саме у період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 30.06.2022 приймав безпосередню участь у заходах з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року № 661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168".

У пункті 3 наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).

В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби, проходить службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні та у відрядженні перебував у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1624 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022.

Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.

Відтак вказана вище довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 наказу № 164-АГ від 31 березня 2022 року (на підставі бойового розпорядження), а тому, на переконання суду, така довідка підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23 та від 28.05.2024 у справі №120/5170/23.

Подібних висновків дійшов і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 03.06.2024 у справі № 120/654/24, від 05.06.2024 у справі № 120/19310/23, від 24.06.2024 року у справі № 13610/23 та ряду інших.

Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07.04.2022 по 25.06.2022 є встановленою та підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 вих. № 1624, а в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві збільшеного розміру додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, тому, на переконання суду, має місце протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , такої винагороди за вказані у довідці періоди участі у бойових діях.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту у спосіб зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення суми недоплаченої винагороди, оскільки рішення суду носить зобов`язальний характер, а визначення точної суми до виплати відноситься до повноважень відповідача. Тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень суд враховує приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, пунктом 4.1 розділу 4 договору про представництво в адміністративній справі від 26.12.2023, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Павенським Б.В., передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь тяжкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта.

Гонорар адвоката складає обумовлену сторонами суму в розмірі 5000 гривень (пункт 4.2 зазначеного договору).

Квитанцією від 28.12.2023 підтверджується сплата позивачем адвокату коштів в сумі 5000 гривень.

Водночас, на переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5000 гривень є завищеними.

Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 01 лютого 2023 року у справі №160/19098/21, згідно з якими суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Варто врахувати те, що ця адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих адвокатом послуг.

При цьому обсяг і складність оформлених процесуальних документів також є незначним та не потребував значних зусиль адвоката.

Окрім того, необхідно також врахувати й те, що адвокатом Павенським Борисом Володимировичем до Вінницького окружного адміністративного суду подано досить велику кількість подібних позовних заяв в інтересах різних позивачів.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, а тому суд вважає, що такий розмір є досить завищеним.

Відтак, на думку суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 3000 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Водночас слід врахувати і те, що особливості розподілу судових витрат визначені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами 1, 3 якої передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 гривень, що є пропорційною сумою до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, врахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )

СуддяМультян Марина Бондівна