Ухвала

від 22.07.2024 по справі 260/4671/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4671/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , треті особи: Закарпатська обласна державна адміністрація, Тячівська районна державна адміністрація, бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом із зазначенням третіх осіб: Закарпатська обласна державна адміністрація, Тячівська районна державна адміністрація, бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із поданої через систему Електронний суд позовну заяву, позивачем було не коректно визначено відповідача по справі, та не було зазначено всієї інформації у відповідності до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України.

Крім того, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам п.4 ст.160 КАС України, відповідно до якого в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З позовної заяви вбачається, що позивачем не визначено складу відповідачів, однак в позовних вимогах позивач просить визнати бездіяльність кожного відповідача, яка виразилася у нездійсненні розгляду звернення ОСОБА_1 , надісланого органами державної влади Закарпатської області протиправною та зобов`язати кожного відповідача здійснити розгляд звернення ОСОБА_1 , надісланого органами державної влади Закарпатської області у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачу слід уточнити або зміст заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

За приписами ч.1 та 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.5 та 9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів порушеного права, щодо нездійснення розгляду звернення ОСОБА_1 , чи доказів, які б підтверджували звернення до органів, що були зазначені позивачем у тексті позовної заяви

Відповідно до ч.1, 4 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч.3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Крім того, за приписами ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивач, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.

Тобто, позивачем не надано доказів порушення прав, які підлягали би захисту у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відтак, суд констатує, що позов поданий з пропущенням строку на звернення, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску строку позивачем не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду, звернувшись до суду з відповідною заявою.

Відповідно до ст. 123 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи до якої долучити:

- позовну заяву у новій редакції:

- із зазначенням відповідачів у відповідності п.2 ч.5 ст. 160 КАС України;

- із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- із уточненим змістом заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті;

- всі наявні докази порушених прав позивача;

- заяву з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.80, 122, 123, 160, 161, 169, 243, 256 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П.Микуляк