Рішення

від 23.07.2024 по справі 320/23164/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року Справа №320/23164/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛКОМ СИСТЕМ" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточнень до позовної заяви, звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛКОМ СИСТЕМ" (далі позивач, ТОВ "РЕАЛКОМ СИСТЕМ", товариство) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 384660413 від 02.06.2023 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 627 871 грн.

В обґрунтування позову ТОВ "РЕАЛКОМ СИСТЕМ" вказує про те, що не заперечує проти не включення до складу рядка №14 декларації (коригування податкового кредиту) коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних за період лютий 2022 року по контрагенту АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» на суму зменшення ПДВ 1 627 871грн., але зауважує, що в лютому 2022 року жодного коригування на вказану суму зменшення ПДВ не відбувалось. Позивач відмітив, що 11.02.2022 АТ «УКГАЗВИДОБУВАННЯ» було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №636 та №637, в подальшому виписано 17.02.2022 до даних податкових накладних коригування кількісних та вартісних показників № 10003 та №10004. Покликаючись на положення п.п. 192.1.1, п.п. 191.1.2 п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198 ПК України, постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної та отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Включення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ за зареєстрованим в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування зберігається за платником податків протягом 365 календарних дні з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказуючи також на строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України, звертає увагу суду на те, що рахунки коригування хоча й були виписані контрагентом 17.02.2022, та фактично вони були отримані позивачем лише 17.08.2022, у зв`язку з чим, товариство не мало жодної змоги і не повинно було відображати згадані коригування в декларації за лютий 2022 року. Зауважив, що спірні коригування відображені товариством в декларації за серпень 2022 року.

ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» наполягає на протиправності спірного податкового повідомлення-рішення № 384660413 від 02.06.2023 та просить суд його скасувати.

19.07.2023, ухвалою суду дана позовна заява була відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишена без руху у зв`язку із невідповідністю останньої ч. 6 ст. 161 КАС України та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви.

26.07.2023 позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

26.07.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду; призначено у справі підготовче засідання на 28 серпня 2023року об 11:30 год.

Підготовче судове засідання призначене на 28.08.2023 знято з розгляду у зв`язку з відпусткою судді. Наступне судове засідання призначено на 11.10.2023 об 09:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

29.08.2023 представником позивача адвокатом Загороднім С.С. подано до суду заяву із проханням здійснювати розгляд справи без участі представника, за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

11.10.2023 в підготовче судове засідання сторони не прибули, до суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, причина неявки відповідача не відома, відзив до суду відповідача не надійшов, у зв`язку з чим судом на місці ухвалено про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та час.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 22.11.2023 о 10:20 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

26.10.2023 до суду надійшов відзив від відповідача, в якому ГУ ДПС у м. Києві вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача та такі, що не підлягають задоволенню.

Вказує, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за лютий 2022 року встановлено порушення товариством вимог п.192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за лютий 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 157 189 грн., перевіркою встановлено формування податкового кредиту (р.10.1) на суму податку на додану вартість 11 112 372 грн., у тому числі на суму податку на додану вартість 529 318 грн. за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації; не задекларовано зменшення податкового кредиту шляхом включення до складу р.14 декларації (коригування податкового кредиту) розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних за період лютий 2022 року на суму зменшення податку на додану вартість 1627 871 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення №294610413 від 01.11.2022. За наслідками поданої скарги на вказане рішення, було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 384660413 від 02.06.2023 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 627,871 грн.

Покликаючись на норми п. 201 ст. 201 ПК України щодо обов`язку платником податку продавцем скласти та зареєструвати у відповідні строки податкову накладну в ЄРПН та надати її покупцю, п. 198.6 ст. 198 ПК України щодо не віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого у зв`язку із придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН накладними/розрахунками коригування та щодо відповідальності за включення не підтверджених належним чином сум такого податкового кредиту.

Відповідач наполягає, що ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» в декларації з ПДВ за лютий 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит, а саме не задекларовано зменшення податкового кредиту шляхом включення до складу рядка 14 декларації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників накладних за період лютий 2022 року зменшення ПДВ на суму 1 627 871 грн., відтак спірне рішення вважає законним, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачем подано (22.11.2023) до суду клопотання із проханням відкласти слухання справи.

22.11.2023 в підготовче судове засідання представник відповідача не прибув, суд, врахувавши отримане 22.11.2023 клопотання відповідача, на місці ухвалив задовольнити останнє, відкласти судове засідання на іншу дату та час.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 22.01.2024 о 10:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

22.01.2024 до суду прибув представник відповідача, подав заяву із проханням закрити підготовче провадження у порядку письмового провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.01.2024, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 січня 2024 року о 10:00год.

25.01.2024, ухвалою суду усунуто описку в даті призначення справи до розгляду в ухвалі від 22 січня 2024 року про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті в адміністративній справі №320/23164/23 та зазначено: "Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 21 лютого 2024 року о 10:30год.", замість: "Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 22 січня 2024 року о 10:00год. ".

21.02.2024 фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у справі № 320/23164/23 не здійснювалось, у зв`язку із першою неявкою у судове засідання представника позивача.

Наступне судове засідання призначено на 26.03.2024 року о 10:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

26.03.2024 представник позивача та представник відповідача подали до суду зави про продовження розгляду справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи заяви від сторін, ухвалою суду від 26.03.2024 визначено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши представників сторін по справі, встановивши їх правові позиції та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» за лютий 2022 року за результатами якої складено акт від 19.09.2022 №25897/5/26-15-04-13-03/42729255.

В ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість лютий 2022 року платника ПДВ встановлено порушення ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ: 42729255) вимог п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення в декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 157 189 гривень.

Зокрема, в ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» встановлено:

- формування податкового кредиту (р.10.1) на суму податку на додану вартість 11 112 372 грн, у тому числі на суму податку на додану вартість 529 318 грн за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації;

- не задекларовано зменшення податкового кредиту шляхом включення до складу р. 14 декларації (коригування податкового кредиту) розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних за період лютий 2022 року на суму зменшення податку на додану вартість 1627 871 гривня.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2022 №294610413 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2 157 189 гривень.

ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» подало скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 01.11.2022 №294610413.

За результатами розгляду скарги ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ», ДПС України прийняло рішення від 26.01.2023 № 1927/6/99-00- 06-01-03-06, яким скаргу задовольнило частково, а саме скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 01.11.2022 №294610413 в частині формування податкового кредиту на суму податку на додану вартість 529 318 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишає без змін.

На підставі висновків акта перевірки від 19.09.2022 №25897/5/26-15-04-13-03/42729255 та рішення ДПС України від 26.01.2023 № 1927/6/99-00-06-01-03-06, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 №384660413, яким встановлено порушення п. 198.6, ст. 198 ПК України про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 627 871 гривень.

До спірного рішення додано розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми ПДВ.

Не погоджуючись із податковим-повідомленням-рішенням від 02.06.2023 №384660413, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи позиції сторін, вбачається, що предметом спору у даній справі є податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.06.2023 №384660413, у зв`язку з чим останнє підлягає перевірці судом на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України із дотримання судом під час розгляду та вирішення справи принципів адміністративного судочинства передбачених частиною 3 вказаної статті.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 ПК України).

З пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, відповідно:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг кредиту особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Підпунктом 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПК України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до положень пункту 192.3 статті 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (надалі також - Порядок), передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Відповідно за вказаним вище законодавством право на віднесення платником податку покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту, за наслідками господарських операцій із постачальником платником податку, визначено чинним ПК України за умови своєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної постачальником. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку із придбанням товарів/послуг за податковими накладними/розрахунками коригування, які не зареєстровані своєчасно в ЄРПН. Суми податку, сплачені (нараховані) за податковими накладними/розрахунками зареєстровані в ЄРПН із порушенням строків їх реєстрації, включаються до податкового кредиту до звітного періоду в якому були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, але не пізніше ніж 365 календарних днів з дати їх складення.

В разі якщо після постачання товарів/послуг відбувається перегляд суми компенсації вартості послуг, перегляд ціни, перерахунок у вигляді повернення товару/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту як постачальника так і отримувача підлягають перегляду, а саме коригуванню на підставі належного розрахунку, який відповідно підлягає своєчасні реєстрації в ЄРПН та наданню покупцю на його вимогу. Вимоги до своєчасної реєстрації в ЄРПН розрахунку/коригування до податкової накладної, що не пов`язаний із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг аналогічні до вимог реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Сам розрахунок/коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної, до якої складений такий розрахунок. Лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування постачальник та покупець мають право здійснювати відповідні коригування, по суті чи збільшення чи зменшення суми податкового кредиту, у своїй податковій звітності, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Суд зазначає, що у справі не є спірним порядок проведення перевірки.

В ході камеральної перевірки перевірялась податкова декларація ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» з податку на додану вартість за лютий 2022 року (реєстраційний № 9132027780 від 19.07.2022) із додатками, ЄРПН (ІС «Архів електронної звітності»), інформаційні ресурси ДПС.

Одним із контрагентів ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» по поставці автомобільного бензину в лютому 2022 року було АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» за кодом ЄДРПОУ 30019775, яким 11.02.2022 було виписано та зареєстровано податкові накладні №636 за обсягом постачання без ПДВ 3 065 228,87 грн., сума ПДВ 613 045,774 грн. та №637 за обсягом постачання без ПДВ 5 074 128,53 грн., ПДВ 1 014 825,706 грн.

Квитанції за № 9036014601 та №905435458 щодо надіслання 11.02.2022 вказані податкові накладні до ДПС для реєстрації в ЄРПН із відмітками документ прийнято, надані до справи.

В подальшому 17.02.2022 АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до вищезазначених податкових накладних було виписано рахунки коригування кількісних і вартісних показників №10003 на суму коригування об`єму поставленого товару -3 065 228,87 грн., сума ПДВ -613 045,774 та №10004 на суму коригування об`єму поставленого товару -5 074 128,53 грн., ПДВ -1 014 825,706 грн.

Враховуючи згадане вище законодавство, право на зменшення сум податкових зобов`язань у позивача виникне після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Та суд враховує у справі обставини надіслання розрахунків/коригування контрагентом позивача як до покупця так і до ДПС.

Зокрема, зазначені рахунки коригування надіслані продавцем АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до покупця ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» 17.08.2022 та 19.08.2022, та доставлені до ДПС і прийняті ДПС, що підтверджено наданими до справи квитанціями із №9160862799 від 16.08.2022 та №9162314992 від 18.08.2022, відповідно.

Відповідно, судом встановлено, що розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №10003 і №10004 хоча і були складені 17.02.2022 АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» але надіслані до позивача (покупця) 17.08.2022 та 19.08.2022.

Як підтверджується матеріалами справи та що не спростовувалось відповідачем, спірні розрахунки/коригування до податкових накладних були отримані від контрагента позивача 16.08.2022 та 18.08.2022.

Відповідно на дату складення позивачем податкової звітності по ПДВ за лютий 2022 року, поданої до контролюючого органу 19.07.2022, ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» не мало правових та законних підстав для внесення коригувань до зазначеної податкової звітності, товариство не мало декларувати зменшення податкового кредиту шляхом включення до складу рядка 14 декларації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників накладних за період лютий 2022 року зменшення ПДВ на суму 1 627 871 грн.

Зазначене право на коригування податкового кредиту у бік зменшення зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів, що обліковується із дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, що не спростовувалось відповідачем.

Суд враховує, що позивачем подано 20.09.2022 до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2022 року із відповідними додатками із належними відображеним коригуваннями. Зокрема, в Додатку №1 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2022 року щодо відомостей про суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування, в таблиці 2.2 відображено коригування за лютий 2022 року за обсягом постачання товару/послуг на -8139357,40 (3 065 228,87+5 074 128,53) коригування суми ПДВ на -1 627 871,48 (613 045,774 + 1 014 825,706). Вказана звітність ДПС прийнята, зауважень не надійшло.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 . 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи встановлене та вищезазначене, позивачем підтверджено протиправність спірного рішення, відповідачем не спростовані твердження позивача в позовній заяві належними та достатніми доказами з дотриманням норм ст. 77 КАС України, відтак судом встановлено протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.06.2023 № 384660413, таке рішення контролюючого органу не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно положень ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем по справі сплачено судовий збір за подання вказаного позову до суду 24 418,07 грн., що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією №2466595861 від 04.07.2023.

Інших витрат позивачем по справі не понесено та відповідно до стягнення не заявлено.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛКОМ СИСТЕМ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 02.06.2023 № 384660413.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (03179, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ; ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛКОМ СИСТЕМ" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, корп. Б, офіс 504; ЄДРПОУ 42729255) витрати по сплаті судового збору в сумі 24418,07 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста вісімнадцять гривень 07 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.