Ухвала

від 23.07.2024 по справі 400/6831/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2024 р.№ 400/6831/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІКА", вул. Декабристів, 41,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54020, до відповідачів1: Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, 2: Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, провизнання протиправним та скасування рішення від 24.08.2023 №9401404/44576979 та зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контіка" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №9401404/44576979 від 24.08.2023 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 31.07.2023 р. № 23.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст. 4 вказаного закону передбачено сплату судового збору за подання адміністративного позову: немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Позивач додав платіжну інструкцію від 16.05.2024 р. № 7732 на суму 3028,00 грн. Вказана платіжна інструкція вже подавалась у справі № 400400/4824/24, де ухвалою від 10.06.2024 р. повернуто позовну заяву, а 02.07.2024 р. позивачем подано клопотання про повернення судового збору. Відтак, платіжна інструкція від 16.05.2024 р. № 7732 не є належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір необхідно сплатити в сумі 2422,44 грн на рахунок UA838999980313191206084014478, отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: "84" окружні адміністративні суди, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача) до (ПІБ чи назва установи, організації відповідача).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, доводи в якій зводяться до введення воєнного стану, ракетних обстрілів міста, переміщення документів товариства у безпечне місце, відрядження директора, пошуку кваліфікованого спеціаліста для правової допомоги.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З приводу посилань позивача на обставини введення воєнного стану суд зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2023 року у справі № 240/7127/23.

Також позивач зазначив перебування директора ТОВ у відрядженні та переміщення документації підприємства у безпечне місце як поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Вказані підстави не є поважними, оскільки не виключає можливість позивача на укладення договору про представництво його прав у суді, облаштування робочого місця для роботи з документами в безпечному місці, куди документи були переміщені, та своєчасного звернення до суду з позовом.

Відтак, позивач доказів, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суду не надав.

Тому зазначені позивачем підстави для поновлення строку до суду не є поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі позивача та зробили неможливим своєчасне звернення до суду з позовом.

Слід зазначити, що аналогічні доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду були заявлені позивачем у справі № 400/4556/24 про оскарження цього ж рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Судом було визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та повернуто позовну заяву. Нових підстав позивач не вказав.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору в сумі 2422,44 грн.

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська