Рішення

від 23.07.2024 по справі 420/11968/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11968/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до приватного підприємства «Топаз» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 17 квітня 2024 року надійшов адміністративний Головного управління ДПС в Одеській області до приватного підприємства «Топаз», в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ ПП «Топаз» (код ЄДРПОУ: 21034606), що перебуває у податковій заставі.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивач зазначає, що станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку податкового богу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ПП «Топаз» перед бюджетом становить 228 020 грн. 12 коп., а саме:

- по орендній платі з юридичних осіб, в загальній сумі 61 329,26 грн.;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в загальній сумі 17 585,90 грн.;

- по податку на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 117 210,51 грн.;

- по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, в загальній сумі 31 894,45 грн.

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №8397-13 від 13.10.2020 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом. Головне управління ДПС в Одеській області направило листом №36496/6/15-32-13-07-06 від 14.08.2023 року Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №566/4-1532 від 09.08.2023 року. Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ПП «Топаз» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано відповіді про неможливість списання коштів.

Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна у податкову заставу №676/15-32-13-07-22 від 27.10.2023 року. На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ПП «Топаз» №386/15-32-13-02-35 від 03.11.2023 року.

Враховуючи те, що за ПП «Топаз» обліковується податковий борг у 228 020 грн. 12 коп., а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, у контролюючого органу наявні всі правові підстави для звернення до суду з позовною завою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ПП «Топаз», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №386/15-32-13-02-35 від 03.11.2023 року.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року про відкриття провадження по справі направлено на адресу відповідача вул. Шкільна, буд. 50, с. Монаші, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67744, яку повернуто до суду 28.05.2024 року та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф.119) вищезазначене поштове відправлення повернуто.

Також, ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 23 липня 2024 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Приватне підприємство «Топаз» (далі ПП «Топаз») перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.

Станом на момент звернення до суду, відповідно до розрахунку податкового богу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ПП «Топаз» перед бюджетом становить 228 020 грн. 12 коп., а саме:

- по орендній платі з юридичних осіб, в загальній сумі 61 329,26 грн.;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в загальній сумі 17 585,90 грн.;

- по податку на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 117 210,51 грн.;

- по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, в загальній сумі 31 894,45 грн.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб, виникла в результаті:

- нарахування по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9018821817 від 07.02.2022 року на загальну суму 16281,68 грн.;

- нарахування по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9023537253 від 14.02.2023 року на загальну суму 36081,65 грн.;

- нарахування по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9032640915 від 17.02.2024 року на загальну суму 6320,30 грн.;

- нарахування пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України в сумі 2645,63 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), виникла в результаті:

- нарахування по податковій декларації з податку на додану вартість №39217185 від 19.10.2020 року в сумі 6159,90 грн.;

- нарахування по податковій декларації з податку на додану вартість №9344710320 від 18.12.2023 року в сумі 11086,00 грн.;

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №1549/15-32-04-08/21034606 від 10.01.2024 року в сумі 340,00 грн.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, виникла в результаті:

- нарахування по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9307615992 від 14.02.2023 року в сумі 649,51 грн.;

- нарахування по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №1140 від 24.03.2023 року в сумі 33382,00 грн.;

- нарахування по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9384496898 від 27.02.2024 року в сумі 28126,00 грн.;

- нарахування по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9385873874 від 11.04.2024 року в сумі 55053,00 грн.

Заборгованість по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, виникла в результаті:

- нарахування по податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи №9010937495 від 31.01.2020 року на загальну суму 31889,39 грн.;

- нарахування пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України в сумі 5,06 грн.

Таким чином відповідно до довідки про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ПП «Топаз» перед бюджетом становить 228 020 грн. 12 коп.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №8397-13 від 13.10.2020 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Згідно податкової вимоги №8397-13 від 13.10.2020 року за відповідачем рахується податковий борг у сумі 3580,23 грн.

Податкова вимога №8397-13 від 13.10.2020 року, відповідачем не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому - є узгодженою.

Начальником Причорноморського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного правління ДПС в Одеській області прийнято рішення №676/15-32-13-07-22 від 27.10.2023 року про опис майна у податкову заставу (а.с. 51).

Судом встановлено, що Головне управління ДПС в Одеській області, на підставі п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України направило листом №36496/6/15-32-13-07-06 від 14.08.2023 року Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №566/4-1532 від 09.08.2023 року.

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ПП «Топаз» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано відповіді про неможливість списання коштів: платіжна інструкція №4606-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4607-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4612-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4609-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4610-13-07-05 від 14.09.2023 року; платіжна інструкція №4613-13-07-05 від 14.09.2023 року (виконана частково - списано лише 45,40 грн.); платіжна інструкція №4608-13-07-05 від 14.09.2023 року (виконана частково - списано лише 1981,15 грн.).

Тобто, позивач вважає, що він скористався своїм правом та відповідно до ст.89 розділу II Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу прийняв рішення про опис майна у податкову заставу №676/15-32-13-07-22 від 27.10.2023 року.

На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ПП «Топаз» №386/15-32-13-02-35 від 03.11.2023 року.

Оскільки, здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Релевантні джерела права та висновки суду

Стаття 67 Конституції України визначає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на момент звернення до суду наявний податковий борг у загальній сумі 228 020,21 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за податковими деклараціями.

Позивачем вчинялись дії щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 228 020,21 гр. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.

Так, Головне управління ДПС в Одеській області, на підставі п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України направило листом №36496/6/15-32-13-07-06 від 14.08.2023 року Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №566/4-1532 від 09.08.2023 року.

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ПП «Топаз» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано відповіді про неможливість списання коштів: платіжна інструкція №4606-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4607-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4612-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4609-13-07-05 від 14.09.2023року; платіжна інструкція №4610-13-07-05 від 14.09.2023 року; платіжна інструкція №4613-13-07-05 від 14.09.2023 року (виконана частково - списано лише 45,40 грн.); платіжна інструкція №4608-13-07-05 від 14.09.2023 року (виконана частково - списано лише 1981,15 грн.).

Податкова застава підтверджена витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, а перелік такого майна, на яке поширюється право податкової застави, визначений актом опису майна, дослідженим судом під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму 228 020,12 грн.

З огляду на викладене суд вважає за можливе надати ГУ ДПС в Одеській області дозвіл на погашення податкового боргу ПП «Топаз» у розмірі 228 020,12 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб`єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до приватного підприємства «Топаз» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС в Одеській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 228 020,12 грн. за рахунок майна приватного підприємства «Топаз», яке перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 6509044, код ЄДРПОУ 44069166).

Відповідач: Приватне підприємство «Топаз» (вул. Шкільна, буд. 50, с. Монаші, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67744, код ЄДРПОУ 21034606).

Суддя С.О. Cтефанов