Рішення

від 16.07.2024 по справі 580/4737/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року справа № 580/4737/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Галавтотранс про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Галавтотранс (далі відповідач) на користь позивача 36642,57 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та 337,18 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на рахунок позивача за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998, р/р НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач не виконав у 2023 році норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що має наслідком сплату адміністративно-господарських санкцій, які відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Ухвалою суду від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.

17.06.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що у відповідача впродовж 2023 року працювало дві особи з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 на посаді "головний бухгалтер", яка є особою з інвалідністю третьої групи та ОСОБА_2 на посаді "менеджер з логістики", яка є особою з інвалідністю другої групи.

Згідно Наказу № 1-К від 31.03.2023 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 була звільнена за згодою сторін.

Згідно Наказу № 3-Ш від 14.11.2023 відповідач, у зв`язку з виробничою необхідністю, збільшив кількість працівників на підприємстві (до 8 осіб), "відновивши" посаду менеджера з логістики та вніс зміни до штатного розпису. Також, у п.2 Наказу №3-Ш від 14.11.2023 зазначено: "Розмістити в регіональних засобах масової інформації, інтернет-ресурсах (work.ua) і Центрі зайнятості населення об`яву про вакантну посаду наступного змісту: "ТОВ "ГАЛАВТОТРАНС" запрошує на роботу (м. Черкаси) на посаду "менеджер з логістики". Повна зайнятість. Готові взяти студента, особу з інвалідністю, ветерана.". У п.3 Наказу №3-Ш від 14.11.2023 було зазначено: "Подати в Черкаський центр зайнятості звіт за формою 3-ПН".

Однак, 15.11.2023 відповідач видав Наказ №8-К про прийняття на роботу ОСОБА_2 з 16.11.2023.

Тобто, у зверненні до регіональних засобів масової інформації, інтернет-ресурсів та Центру зайнятості населення у відповідності до Наказу № 3-Ш від 14.11.2023 відпала потреба у зв`язку з прийняттям на роботу ОСОБА_2 . Відповідно, з 16.11.2023 на підприємстві працювало 8 осіб, в тому числі один інвалід ( ОСОБА_2 ).

Оскільки, відповідач протягом 2023 року вживав усіх заходів для забезпечення роботою двох осіб з інвалідністю ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та створив умови для їх працевлаштування, вважаємо, що нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені відбулось неправомірно та безпідставно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог по даній справі.

Крім того, відповідач вказує, що питання контролю виконання нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів належить до повноважень Державної служби України з питань праці (Держпраці), а не позивачу, а тому з урахуванням вказаного вище, позовна заява не підлягає задоволенню з цих підстав.

01.07.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що особа з інвалідністю ОСОБА_1 працювала у відповідача протягом січня березня 2023 року , а особа з інвалідністю ОСОБА_2 протягом листопада - грудня 2023. Отже разом вказані особи пропрацювали у відповідача 5 місяців звітного року, що є недостатнім для зарахування до нормативу.

Щодо проведення перевірки органом Державної служби України з питань праці, позивач вказує, що починаючи з 17 березня 2022 постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні, який продовжено по даний час.

Отже, реалізація норми ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо здійснення перевірок роботодавців стосовно виконання ними нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у період воєнного стану не можлива.

Крім того, дані про невиконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю Відповідачем, Позивачем 11.03.2024 листом № 240/01-28 направлено до Державної служби України з питань праці.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Листом від 15.03.2024 №368/01-28 позивач повідомив відповідача про невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність провести оплату розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з розрахунком позивача сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 36642,57 грн.

Оскільки добровільно зазначені кошти відповідач не сплатив, позивач звернувся в суд із цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Отже, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Оскільки згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2023 році становила 8 осіб, нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача є 1 штатна одиниця.

Частиною 3 ст.18 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах, що відповідно до ч.5 ст.245 КАС України обов`язковий для врахування, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Перевіряючи виконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, суд встановив таке.

Відповідно до даних табелю обліку робочого часу, у позивача з січня 2023 року працювала ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю 3 групи відповідно до довідки від 29.12.2004 серії МСЕК №059218.

Згідно Наказу №1-К від 31.03.2023 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 була звільнена за згодою сторін.

Наказом від 15.11.2023 №8-К прийнято на роботу у ТОВ Галавтотранс ОСОБА_2 з 16.11.2023, яка є особою з інвалідністю 2 групи відповідно до довідки від 31.01.2023 серії 12 ААВ №646671.

Згідно з даними табелів обліку робочого часу, ОСОБА_2 працювала на ТОВ Галавтотранс з 16.11.2023 до 29.12.2023.

Так, відповідно до п.3.2.5 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 (далі Інструкція №286), середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Оскільки ОСОБА_1 працювала на підприємстві відповідача повних 3 місяці (січень-березень 2023 року), а ОСОБА_2 працювала на ТОВ Галавтотранс з 16.11.2023 до 29.12.2023 (1 місяць 16 днів), середньооблікова зайнятість осіб з інвалідністю на підприємстві за рік становить 0,45.

Тому враховуючи правила заокруглення, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю з урахуванням середньооблікової кількості штатних працівників та часу відпрацьованого особою з інвалідністю.

Абзацом 2 п.4 ч.3 ст.50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI Про зайнятість населення (далі Закон №5067-VI) встановлено обов`язок роботодавця своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядок подання звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі Порядок №316), цей порядок діяв до 06.07.2022 - дня набрання чинності наказом Міністерства економіки України 12.04.2022 №827-22 Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання (далі Порядок №827-22).

Пункт 3 Розділу 1 Порядку №316 передбачав, що форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. На підставі п.5 Розділу Порядку №316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно п.п. 1.4.-1.8. Порядку №827-22 Форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи). Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна. Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади). Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Суд звертає увагу, що з 01 січня 2013 року періодичність подання звітів №3-ПН не була регламентована законом. Тобто, на час спірних правовідносин (у 2022 році) законодавство не встановлювало обов`язку підприємств подавати форму №3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість існував обов`язок підприємств одноразово подавати форму №3-ПН, а саме не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року (справа №806/1368/17) зроблено правовий висновок, відповідно до якого своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №260/557/19, відповідно до яких підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Як установлено судом, відповідно до даних табелю обліку робочого часу, у позивача з січня 2023 року працювала ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю 3 групи відповідно до довідки від 29.12.2004 серії МСЕК №059218.

Згідно Наказу №1-К від 31.03.2023 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 була звільнена за згодою сторін.

Отже, на підставі вищевказаних норм Порядку №316 відповідач був зобов`язаний проінформувати центр зайнятості про наявність вказаної вакансії протягом 3 днів з дня відкриття вакансії та внесення змін до штатного розпису.

Однак, доказів виконання відповідачем вказаного обов`язку суду не надано.

Посилання позивача, що згідно Наказу № 3-Ш від 14.11.2023 відповідач, у зв`язку з виробничою необхідністю, збільшив кількість працівників на підприємстві (до 8 осіб), а п.2 цього Наказу зазначено: "Розмістити в регіональних засобах масової інформації, інтернет-ресурсах (work.ua) і Центрі зайнятості населення об`яву про вакантну посаду наступного змісту: "ТОВ "ГАЛАВТОТРАНС" запрошує на роботу (м. Черкаси) на посаду "менеджер з логістики". Повна зайнятість. Готові взяти студента, особу з інвалідністю, ветерана." та "Подати в Черкаський центр зайнятості звіт за формою 3-ПН", суд вважає необґрунтованим, оскільки доказів виконання цього наказу та подання відповідних звітів суду не надано.

Крім того, листом Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості від 25.03.2024 №18.03-02/346 підтверджується, що відповідач протягом 2023 року не подавав звіти за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, відповідач не виконав установлений наведеними нормами закону обов`язок щодо повідомлення відповідного територіального органу державної влади про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Оскільки суд встановив, а позивач довів належними та допустимими доказами недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році та не виконання вказаного вище обов`язку щодо подачі звіту за формою №3-ПН, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 зауважив, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів суду, що вживав залежні від нього передбачені законодавством заходи для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання.

Частини 1-2 ст.218 ГК України передбачають, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Частинами 1-2 ст.20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становить 73285,13 грн. Отже, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю щодо відповідача становить 36642,57 грн.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.20 Закону №875-ХІІ сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд врахував, відсутність доказів сплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений Законом термін. У зв`язку з простроченням такої сплати позивач нарахував пеню, сума якої становить 337,18 грн., що підтверджується доданим до матеріалів адміністративної справи розрахунком.

З аналізу вищезазначених норм законодавства Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 дійшов висновку, що законодавець чітко визначив, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

в разі не виконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.3 ст.18-1 Закону №875-ХІІ пошук належної роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань здійснює Державна служба зайнятості.

Відтак на підприємство покладається обов`язок працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Зважаючи, що в матеріалах справи відсутні дані про подання відповідачем зазначеної вище звітності. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 36642,57 грн. за незайняті у 2023 році робочі місця особами з інвалідністю та пені у розмірі 337,18 грн. за несвоєчасну сплату зазначених санкцій обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Клопотання стягнути вказані кошти на рахунок позивача за зазначеними ним реквізитами, не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю належних, допустимих та достовірних доказів належності таких реквізитів позивачу.

Доводи відповідача, що питання контролю виконання нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів належить до повноважень Державної служби України з питань праці (Держпраці), а не позивача, суд вважає необґрунтованим.

Так, Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70.

Цей Порядок визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. Предметом проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування.

Водночас, з 17 березня 2022 постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні, який продовжено по даний час.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Отже, реалізація норми ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо здійснення перевірок роботодавців стосовно виконання ними нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у період воєнного стану припинена.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Також з огляду на результат вирішення спору, не підлягають стягненню на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Галавтотранс (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд.409, кв.65, код ЄДРПОУ 35955746) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції в сумі 36642,57 грн. (тридцять шість тисяч шістсот сорок дві гривні 57 коп.) за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та пеню у розмірі 337,18 грн. (триста тридцять сім гривень 18 коп.) за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ