Рішення

від 23.07.2024 по справі 600/6989/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6989/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач-1) та ОСОБА_2 (далі позивач-2) звернулись до суду з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі відповідач або Департамент), в якому просять:

- визнати протиправною та скасувати відмову, яка оформлена листом №КО-2256/о-24/01 від 16.06.2023 року на підставі наказу №1303-МУО від 15.06.2023 року Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012) громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012), цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

1.2. Ухвалою суду від 31.10.2023 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 10.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позову позивачі зазначають, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час подання даної позовної заяви є орендарями земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 05.05.2023 р. (індексний номер витягу: 331424772).

2.2. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7300053242022 від 19.01.2022 р., земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012) має наступні характеристики: цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень.

2.3. 07.06.2023 року позивачі звернулися до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - Департамент) зі спільною заявою щодо надання містобудівних умов та обмежень на будівництво мийки автомобілів з самообслуговуванням на вул. Коломийській 2-М, м Чернівці.

2.4. Зазначена заява була розглянута управлінням містобудування та архітектури Департаменту та листом №КО-2256/о-24/01 від 16.06.2023 на неї була дана відповідь. Даним листом нам було відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі наказу №1303-МУО від 15.06.2023. Обґрунтовуючи відмову у наданні містобудівних умов та обмежень Департамент у листі посилався на пункт 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідно до якої невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. У листі про відмову у наданні містобудівних умов під невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні Департамент має на увазі наступне:

«Відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 в складі якої розроблено схему зонування території міста Чернівці (детальний план території не розроблявся), земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в межах ландшафтної зони (озеленені території - зона Л-1).

Ландшафтна зона виділена для забезпечення правовий умов створення і збереження спегральних зелених насаджень, як фактору захисту навколишнього середовища від негативного антропогенного впливу та умов функціонування зеленого господарства міста.

Планом зонування території міста Чернівців встановлено поділ території на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні.

Враховуючи викладене розміщення мийки автомобілів з самообслуговуванням серед переважних та допустимих видів забудови в зоні Л-1 не передбачено.»

2.5. Позивачі вважають дану відмову Департаменту безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зазначена земельна ділянка має цільове призначення « 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та вид використання «для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень», то така земельна ділянка повинна бути використана саме для указаної мети, тобто на ній може бути збудована та обслуговуватися автомийка.

2.6. Також наголошують, що за ними існує право приватної власності (спільна часткова власність з розміром частки 1/2) на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на вище згадуваній земельній ділянці (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012). Об`єктом нерухомого майна є незавершене будівництво (відсоток готовності незавершеного будівництва - 21%). Зазначена інформація підтверджується Договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №9880 від 26.08.2021р., Свідоцтвом про право на спадщину за законом №3597 від 05.05.2023р., Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.08.2021р. (індексний номер витягу: 271924870) та Витягом з Державного реєстру речових прав від 05.05.2023р. (індексний номер витягу: 331424603). При цьому, об`єкт незавершеного будівництва, який на даний момент перебуває у власності позивачів, був побудований попередніми його власниками на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт №1-125/094 від 05 травня 2009 року (виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області). Даний Дозвіл був виданий на виконання будівельних робіт з будівництва автомийки та допоміжних приміщень на АДРЕСА_1 . Об`єкт незавершеного будівництва в такому стані, в якому знаходиться станом на 2023 рік, був зведений вже станом на кінець 2009 року.

2.7. Таким чином, при розробці містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 в складі якої розроблено схему зонування території міста Чернівці, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону № 3038-VI не враховано існування Дозволу на виконання будівельних робіт №1-125/094 від 05 травня 2009 року, а також не враховано наявність на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 об`єкту незавершеного будівництва.

2.8. У зв`язку із наведеним позивачі просять позов задовольнити у повному обсязі

Позиція відповідача

2.9. Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказує наступне.

2.10. Так зазначає, що розглянувши представлений пакет документів, управління містобудування та архітектури департаменту на підставі наказу № 1303-МУО від 15.06.2023 р. відмовило ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у наданні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво мийки автомобілів з самообслуговуванням на АДРЕСА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

2.11. Відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 №1171 в складі якої розроблено схему та план зонування території міста Чернівці (детальний план території не розроблявся), земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в межах ландшафтної зони (озеленені території - зона Л-1).

2.12. Наголошує, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання надання містобудівних умов та обмежень повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

2.13. Враховуючи вимоги законодавства, а також те, що наявною та чинною містобудівною документацією міста Чернівці не передбачено на місцевості, де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачам на праві оренди, розміщення автомийки з самообслуговуванням, відповідач, відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень, діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений законами України. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 16 липня 2019 року у справі №520/8970/18, від 14 травня 2020 року у справі № 640/4417/19, від 25 травня 2022 року у справі №500/3543/20, від 28 жовтня 2019 року у справі №840/4909/17 та від 27 лютого 2020 року №640/8241/17.

2.14. Підсумовуючи викладене, вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії необхідно відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на підставі пункту 10.1 Рішення 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №624 від 01.12.2021 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , надано земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0780 га (кадастровий номер 310136900:65:002:0012) в оренду терміном на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень).

3.2. На підставі рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 01.12.2021 року №624 між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (Орендарі) з другої сторони укладено Договір оренди землі №11849 від 24 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець надає, а Орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2.1-2.2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0780 га, кадастровий номер земельної ділянки 7310136900:65:002:0012. Відповідно до пункту 5.1 Договору, цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для будівництва га обслуговування будівель торгівлі (код 03.07). Відповідно до пункту 5.2 Договору, мета використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень. Відповідно до пункту 7.4.10 Договору, Орендарі зобов`язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання.

3.3. У зв`язку з спадкуванням 1/2 частки об`єкту незавершеного будівництва, розміщеного на орендованій земельній ділянці, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом №3597 від 05.05.2023 року, право оренди земельної ділянки за Договором оренди землі №11849 від 24 грудня 2021 року перейшло від ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до дружини - ОСОБА_1 .

3.4. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 05.05.2023 року (індексний номер витягу: 331424772) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є орендарями земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012).

3.5. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7300053242022 від 19.01.2022 року, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012) має наступні характеристики: цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень.

3.6. 07.06.2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заяву (вх. №544423) щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 7310136900:65:002:0012 на об`єкт будівництва Нове будівництво мийки автомобілів з самообслуговуванням на АДРЕСА_1 .

3.7. За результатами розгляду заяви Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надана відповідь, яка оформлена листом від 16.06.2023 року №КО-2256/о-24/01 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, яким позивачів повідомлено про наступне:

… Розглянувши представлений пакет документів, управління містобудування та архітектури департаменту на підставі наказу №1303-МУО від 1506.2023 р. відмовляє ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у наданні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво мийки автомобілів з самообслуговуванням на АДРЕСА_1 на підставі підпункту 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підстава: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 в складі якої розроблено схему та план зонування території міста Чернівці (детальний план території не розроблявся), земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в межах ландшафтної зони (озеленені території - зона Л-1)…

…Враховуючи викладене, розміщення мийки автомобілів з самообслуговуванням серед переважних та допустимих видів забудови в зоні Л-1 не передбачено…».

3.8. Також судом встановлено, що між громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №9880 від 26.08.2021р., предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва (автомийки та допоміжних приміщень) готовністю 21 %, що розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень, кадастровий номер земельної ділянки - 7310136900:65:002:0012, площею 0,0780.га, що перебуває в оренді у Продавців на підставі договору оренди землі № 11279 від 03.02.2020 року.

Вказаний об`єкт незавершеного будівництва, був побудований на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт №1-125/094 від 05.05.2009 року (виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області), який виданий на виконання будівельних робіт з будівництва автомийки та допоміжних приміщень на вул. Коломийській, 2-М.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень, яка оформлена у формі листа від 16.06.2023 року №КО-2256/о-24/01 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень. Отже, при розгляді цієї справи, суд надасть зазначеній відмові Департаменту оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

4.2. Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі Закон №3038-VI, в редакції чинній на час звернення позивачів із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень).

4.3. Згідно приписів статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку.

4.4. Положеннями частини 2 статті 8 Закону № 3038-VI передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

4.5. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI закріплено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

4.6. Відповідно до статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва (частина 1). Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів (частина 2). Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону (частина 3). Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина 4). Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову) (частина 5).

4.7. Частиною 1 статті 29 Закону № 3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

4.8. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

4.9. Згідно частин 2 та 3 статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності. Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги". Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

4.10. Відповідно до частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3)невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

4.11. Згідно встановлених судом обставин справи, 07.06.2023 року позивачами у визначеному законом порядку було подано відповідачу заяву (вх. №544423) щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 7310136900:65:002:0012 на об`єкт будівництва Нове будівництво мийки автомобілів з самообслуговуванням на АДРЕСА_1 . При цьому, щодо не подання позивачами усіх необхідних документів представник відповідача у цій справі суду не повідомив, а відтак судом визнається належність поданої позивачами заяви з необхідними документами згідно вимог частини 3 статті 29 Закону №3038-VI.

4.12. У свою чергу, за результатами розгляду поданої позивачами заяви Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надана відповідь, яка оформлена листом від 16.06.2023 року №КО-2256/о-24/01 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, яким відмовив позивачам у видачі містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки виключно у зв`язку невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні на підставі підпункту 3 частини 4 статті 29 №3038-VI.

4.13. При цьому в обґрунтування своєї позиції відповідачем указано, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 в складі якої розроблено схему та план зонування території міста Чернівці (детальний план території не розроблявся), земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в межах ландшафтної зони (озеленені території - зона Л-1), де розміщення мийки автомобілів з самообслуговуванням серед переважних та допустимих видів забудови в зоні Л-1 не передбачено.

4.14. Суд зазначає, що згідно частини 2 статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

4.15. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

4.16. За змістом частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (частина 2 статті 17 Закону № 3038-VI).

4.17. План зонування території (зонінг) це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI).

4.18. При цьому, відповідно до частини 1 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон, а згідно пункту 1 частини 3 цієї ж статті Закону №3038-VI зонування території здійснюється з дотриманням вимог щодо урахування попередніх рішень про планування і забудови території.

4.19. Згідно частини 3 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

4.20. Отже, з викладеного слідує, що як генеральний план населеного пункту, так і план зонування території розробляються з врахуванням інтересів людини та попередніх рішень про планування і забудови території.

4.21. До того ж, в силу приписів частини 1 статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні підлягають громадському обговоренню.

4.22. Відтак, аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить про те, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Поряд з цим, варто відмітити, що за наявності затвердженого плану зонування території, що є частиною генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон, вирішення уповноваженим органом питання видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки повинно здійснюватися з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

4.23. Як визначено статтею 1 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 року № 2780-XII (далі - Закон № 2780-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

4.24. У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

4.25. Поряд з цим, стаття 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV Про землеустрій (далі - Закон № 858-IV) містить таке визначення поняття цільове призначення земельної ділянки допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

4.26. Тобто, під цільовим призначення земельної ділянки варто розуміти її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

4.27. За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина 1 статті 19 Земельного кодексу України).

4.28. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України).

4.29. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (частина 3 статті 19 Земельного кодексу України).

4.30. Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

4.31. Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

4.32. Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.

4.33. Як встановлено судом, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 05.05.2023 року (індексний номер витягу: 331424772) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є орендарями земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012).

4.34. При цьому, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7300053242022 від 19.01.2022 року, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012) має наступні характеристики: цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень.

4.35. Однак суд вважає, що коригування генерального плану відбулось без врахування цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012).

4.36. Поряд з цим, вирішуючи спір, суд також враховує те, що згідно з положеннями статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.

4.37. У статтях 92 та 95 Земельного кодексу України містяться приписи про те, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

4.38. Згідно з положеннями частини 5 статті 415 Цивільного кодексу України землекористувач зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

4.39. Отже, аналізуючи наведене, суд зазначає, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання в таке користування, забороняється.

4.40. Цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (абзац п`ятнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про землеустрій»).

4.41. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

4.42. Наведене свідчить про те, що законом передбачено обов`язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права користування (власності) на землю.

4.43. Згідно статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

4.44. Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

4.45. Згідно частини 1 статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

4.46. З наявних у справі витягів з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за позивачами зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування автомийки та допоміжних приміщень.

4.47. З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки зазначена земельна ділянка перебуває у постійному користуванні позивачів, а її цільове призначення та вид використання «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», то така земельна ділянка повинна бути використана саме для указаної мети, тобто на ній може бути збудована та обслуговуватися будівля торгівлі (у тому числі і автомийка та допоміжні приміщення).

4.48. При цьому суд зауважує, що положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а користувач земельної ділянки зобов`язаний використовувати її відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну силу, ніж рішення Чернівецької міської ради №1171 від 27 березня 2014 року «Про затвердження містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якого розроблено план зонування території міста.

4.49. Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

4.50. Таким чином, у спірних відносинах застосуванню підлягають саме положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України як актів вищої юридичної сили.

4.51. Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у справах з подібних правовідносин, що вбачається з його постанов від 23 листопада 2021 року у справі №815/1373/18, від 21 лютого 2022 року у справі №826/1732/18, від 27 липня 2022 року у справі № 405/5220/17, які суд враховує при вирішенні даного спору в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.52. Також, суд звертає увагу на те, що питання «цільового призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» та «функціонального призначення території» вже було об`єктом дослідження у судовій практиці.

4.53. Так, Верховний Суд у постановах від 02.12.2021 у справі № 640/23893/19 та від 13.04.2022 у справі №826/1754/18 звертав увагу на той факт, що «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. Крім того, Генеральним планом визначається планувальна довгострокова стратегія розвитку міста, однак положення закону не містять чіткого визначення поняття та змісту функціонального призначення території.

4.54. Верховний Суд у постановах від 23.11.2021 у справі № 815/1373/18 та від 13.04.2022 у справі № 826/1754/18 дійшов висновку, що положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну, ніж рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

4.55. Також, Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі № 815/1373/18 зазначив про те, що цільове призначення земельної ділянки - це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Таким чином, норми Закону № 3038-VI також передбачають обов`язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.

4.56. У контексті оцінки дій відповідача, суд повинен також врахувати критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які визначені частиною 2 статті 2 КАС України.

4.57. Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставини, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

4.58. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

4.59. Так, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Фадєєва проти Росії нагадав, що, оцінюючи докази, слід застосовувати такий загальний принцип, як принцип доведення "поза всяким сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування досить вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або неспростовних фактичних презумпцій (.79)

4.60. Суд звертає увагу, що відповідач здійснює (здійснював) свою діяльність як орган влади, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

4.61. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

4.62. На переконання суду, Чернівецька міська рада, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення від 01.12.2021 року №624 та у подальшому укладаючи з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 Договір оренди землі №11849 від 24 грудня 2021 року, врахувала, або принаймні повинна була врахувати вимоги містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 №1171. Натомість, ризик помилки вказаного органу при прийнятті рішення від 01.12.2021 року №624 повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, тобто у даному випадку не можуть нести негативних наслідків для прав та інтересів позивачів.

4.63. В іншому випадку, укладення договору оренди спірної земельної ділянки, без реальної можливості використовувати її за призначенням, позбавлено будь-якого сенсу та суперечить принципу належного урядування.

4.64. Належне урядування, зобов`язує державу діяти послідовно і заперечує будь-який інструмент, суть якого полягає в тому даю однією рукою, а іншою забираю.

4.65. Відтак, обраний Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради підхід до розгляду заяви позивачів щодо видачі містобудівних умов та обмежень суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з чеснот якого є послідовність та прогнозованість.

4.66. При цьому, з огляду на отримання в користування спірної земельної ділянки у позивачів виникли правомірні очікування про те, що вони у подальшому зможуть використати земельну ділянку саме за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

4.67. Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

4.68. Частиною 4 статті 373 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

4.69. Згідно зі статтею 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

4.70. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

4.71. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

4.72. Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

4.73. Враховую встановлені судом обставини, з огляду на описані позиції Верховного Суду, у цій справі суд приходить до висновку, що обмеження позивачів у праві на належне користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 за її цільовим призначенням є протиправним, а не видача містобудівних умов та обмежень забудови цієї земельної ділянки за заявою позивачів і є саме такими обмеженнями, які перешкоджають позивачам реалізувати право на будівництво.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.3. Відповідачем не доведено правомірність відмови позивачам у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, натомість останніми доведено суду її протиправність, а тому, суд вважає, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

5.4. Відтак, оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

5.5. При цьому, щодо обраного позивачем способу захисту суд окремо зазначає наступне.

5.6. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

5.7. Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

5.8. Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.

5.9. У даній справі, прийняття рішення про відповідність чи невідповідність пакету документів для видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки державним будівельним нормам, стандартам і правилам відноситься до дискреційних повноважень відповідача. А тому, при прийнятті рішення про відмову у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради належало перевірити відповідність чи невідповідність пакету документів для видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки державним будівельним нормам, стандартам і правилам, тобто такий обсяг дій відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

5.10. З урахуванням позиції суду про необґрунтованість наведених відповідачем у листі від 16.06.2023 року №КО-2256/о-24/01 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, суд у цій справі приходить до висновку про те, що відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень у цілому є протиправною.

5.11. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

5.12. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

5.13. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.14. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

5.15. За таких обставин, суд вважає, що позивачами вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов`язання Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012), яка знаходиться за адресою м. Чернівці вул. Коломийська, 2-М.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачами сплачено судовий збір по 1073,60 грн., що підтверджується квитанціями №ПН3621376 від 06.11.2023 року та №ПН3621367 від 06.11.2023 року.

6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивачів судові витрати (судовий збір) у розмірі 2147,20 грн (по 1073,60 грн. на користь кожного позивача) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, що оформлена листом від 16.06.2023 року №КО-2256/о-24/01 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, у видачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,0780 га (кадастровий номер 7310136900:65:002:0012) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №ПН3621367 від 06.11.2023 року судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №ПН3621376 від 06.11.2023 року судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач-2 ОСОБА_2 (Чернівецька обл., с. Пашківці, РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, буд. 64А, код ЄДРПОУ 44158575).

Суддя О.В. Анісімов