Рішення

від 24.07.2024 по справі 600/6976/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6976/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салус Україна» до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Салус Україна» (далі позивач або ТОВ «Салус Україна») звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001702 від 27.09.2023 р.

1.2. Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно заяв по суті справи та доданих до них матеріалів, представник позивача зазначає, що для проведення митної процедури 26.09.2023 року Відповідачу була подана вантажна митна декларація ІМ40ДЕ форми МД-2, якій відповідач присвоїв №23UA408020058359U2. Разом з митною декларацією №23UA408020058359U2 митному органу були подані документи на підтвердження митної вартості товару.

2.2. Поданими вантажною митною декларацією №23UA408020058359U2 та декларацією митної вартості від 26.09.2023р. позивачем самостійно було заявлено митну вартість даної партії товару, яка визначена на підставі ст. 49 та п.1 ч.1 ст.ст.57, 58 МК України за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у сумі 32740,76 доларів США, яка включає в себе безпосередньо договірну вартість товару 30339,79 доларів США, яка була оплачена продавцю та вартість перевезення (транспортування) партії товару з міста Sakarya (Туреччина) до с.Порубне (Україна) у розмірі 87800,00 грн., що за офіційним курсом валют становило 2400,97 доларів США на момент подання декларації.

2.3. 27.09.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000512/2, яким митну вартість імпортованих позивачем сталевих радіаторів ТМ «НТS» вагою нетто 21600 кг. було визначено у розмірі 56808,00 доларів США замість 32740,76 доларів США митної вартості визначеної позивачем за основним методом, яка включає в себе безпосередньо договірну оплачену вартість товару 30339,79 доларів США, та вартість його перевезення (транспортування), які становлять фактичну ціну контракту. У якості формальної підстави для коригування Відповідачем митної вартості у рішенні скопійовано нібито виявлені розбіжності числові значення складових митної вартості товару, які наведені у запиті відповідача від 26.09.2023р.

2.4. Таким чином, із посиланням на вище вказані мотиви, митний орган не визнав заявлену позивачем митну вартість, що була визначена у вантажній митній декларації у суворій відповідності до приписів ч. 1 ст. 57 та ст. 58 МК України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2.5. Вважаючи вище наведені мотиви достатніми і обґрунтованими відповідач, із посиланням на п.1 ст.55 МК України, своїм Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023р. здійснив коригування митної вартості, обравши резервний метод визначення митної вартості, зазначивши неможливість застосуванні інших передбачених МК України методів визначення митної вартості. За основу визначення митної вартості було взято раніше визначену митним органом іншому суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності митну вартість товару за ВМД № UA500150/2023/000010 від 28.07.2023 року на товар «Радіатори панельні для центрального опалення з неелектричним нагрівом…» торгівельної марки У.С.А виробництва Туреччини вагою 19189 кг. з рівнем митної вартості 2,63 долари США за 1 кг. Надалі, у зв`язку із прийняттями вищевказаного рішення про коригування митної вартості, відповідачем було відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA408020058359U2 від 26.09.2023р., про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001702 від 27.09.2023 року та запропоновано подати вантажну митну декларацію з митною вартістю, яка враховуватиме спірне рішення про коригування митної вартості

2.6. Натомість, представник позивача стверджує, що заявлена митна вартість була підтверджена поданими до вантажної митної декларації документами, які є достовірними і відповідають переліку документів для підтвердження митної вартості, які передбачені ч.2 ст. 53 МК України. Таким чином вважає, що оскільки позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору), натомість відповідачем не доведено наявність підстав для застосування резервного методу визначення ціни придбаного позивачем товару, а відповідно і підстав для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому такі рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Аргументи відповідача

2.7. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.8. Так наголошує, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень, а саме:

- згідно п.2.1 контракту від 15.11.2022 №15/11 товар поставляється комплектно в кількості, що визначена в Фактурі. Відомості щодо комплектності товару відсутні;

- згідно п.4.2.1 контракту від 15.11.2022 №15/11 товар поставляється частинами відповідно до домовленостей Сторін щодо ціни, кількості, асортименту та періодичності поставки. Документальне підтвердження зазначених домовленостей відсутнє;

- зазначені в проформі-інвойсі від 18.08.2023 №UKR20230818-03 вагові характеристики не співпадають з числовими значеннями, заявленими в пакувальному листі від 21.09.2023 б/н та інвойсі від 21.09.2023 №ЕХР2023000000243, хоча кількість товару однакова;

- в прайсі від 01.08.2023 б/н заявлено відомості не по всім позиціям товару, які постачаються;

- в Заявці №1 від 15.09.2023 зазначено, що «заїзд не термінал замитнення та оформлення документів на транспорт за рахунок перевізника». В рахунку на оплату №183 від 26.09.2023, довідці на транспортні витрати №28 від 22.09.2023 та акті наданих послуг №183 від 26.09.2023 зазначена вартість транспортних послуг за маршрутом м. Сакарія (Туреччина) - п/п Порубне (Україна) - м. Чернівці (Україна). Так, виникає питання документального підтвердження додання до митної вартості витрат перевізника, зазначених в Заявці №1 від 15.09.2023;

- товар постачається на умовах FCA TR SAKARYA. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином, виникає питання щодо документального підтвердження включення зазначених складових до митної вартості.

2.9. Представник відповідача зазначає, що усе вищезазначене стало підставою для витребування митним органом у декларанта додаткових документів на підставі ч. 6 ст. 53 МК України.

2.10. Враховуючи вищевикладене, не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору). Митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару.

2.11. Таким чином, митниця наполягає на правильності власної позиції та на необґрунтованості та невмотивованості позиції позивача.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що «Салус Україна» подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митну декларацію №23UA408020058359U2 від 26.09.2023 року, згідно якого заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

3.2. За результатами розгляду митної декларації Чернівецькою митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023 року, згідно якого митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

3.3. Так, згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023 року визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно п.2.1 контракту від 15.11.2022 №15/11 товар поставляється комплектно в кількості, що визначена в Фактурі. Відомості щодо комплектності товару відсутні;

- згідно п.4.2.1 контракту від 15.11.2022 №15/11 товар поставляється частинами відповідно до домовленостей Сторін щодо ціни, кількості, асортименту та періодичності поставки. Документальне підтвердження зазначених домовленостей відсутнє;

- зазначені в проформі-інвойсі від 18.08.2023 №UKR20230818-03 вагові характеристики не співпадають з числовими значеннями, заявленими в пакувальному листі від 21.09.2023 б/н та інвойсі від 21.09.2023 №ЕХР2023000000243, хоча кількість товару однакова;

- в прайсі від 01.08.2023 б/н заявлено відомості не по всім позиціям товару, які постачаються;

- в Заявці №1 від 15.09.2023 зазначено, що «заїзд не термінал замитнення та оформлення документів на транспорт за рахунок перевізника». В рахунку на оплату №183 від 26.09.2023, довідці на транспортні витрати №28 від 22.09.2023 та акті наданих послуг №183 від 26.09.2023 зазначена вартість транспортних послуг за маршрутом м. Сакарія (Туреччина) - п/п Порубне (Україна) - м. Чернівці (Україна). Так, виникає питання документального підтвердження додання до митної вартості витрат перевізника, зазначених в Заявці №1 від 15.09.2023;

- товар постачається на умовах FCA TR SAKARYA. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином, виникає питання щодо документального підтвердження включення зазначених складових до митної вартості.

3.4. З огляду на вищевказане, митний орган у рішенні про коригування митної вартості №UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023 року зазначив, що згідно ч. 3 ст. 53 МК України та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числового значення транспортних витрат, яке є складовою митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

У рішенні про коригування митної вартості також вказано, що відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надано лист ТОВ «САЛУС Україна» від 27.09.2023 №27/01 з повідомленням про те, що не має можливості надати додаткові документи. Так, додаткових документів не надано, а подані не спростовують вищезазначені розбіжності. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товару. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МК України митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA500150/2023/000010 від 28.07.2023 «Радіатори панельні для центрального опалення з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сплаву на основі заліза (виріб з чорних металів), у комплекті зкріпленням: Радіатори панельні: РК-500Х500 STD SMART PANEL RAD/4 HOLESMART P.RAD. 11X500X500 арт.1541111150050 -20шт.РККР-300Х800 STD SMART PANEL RAD/4 HOLEP.RAD. 22X300X800 арт. 1541112230080-20шт. PKKP-300X1000 STD SMART PANEL RAD/4 HOLE P.RAD. 22X300X1000 арт.1541112230100-20шт. РККР-300ХІ200 STD SMART PANEL RAD/4 HOLE SMART P.RAD. 22X300X1200 арт.1541112230120 -30шт. PKKP-300X1400 STD SMART PANEL RAD/4 HOLE SMART P.RAD.22X300X1400 арт. 1541112230140 - 30шт... в асортименті. Торговельна марка: Е.С.А. Країна виробництва: TR. Виробник: ELEKS DIS TICARET A.S. Вага - 19189 кг», рівень митної вартості 2,63 дол. США/кг.

3.5 У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001702 від 27.09.2023 року.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

4.3. Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

4.4. Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

4.6. Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

4.7. Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

4.8. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

4.9. Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

4.10. Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

4.11. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4.12. Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4.13. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

4.15. Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

4.16. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

4.18. Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

4.19. Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

4.20. Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

4.21. У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

4.22. Враховуючи зазначене, суд вражає за доцільне визначити те, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

4.23. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

4.24. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

4.25. Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

4.26. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

4.27. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

4.28. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

4.29. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

4.30. Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

4.31. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

4.32. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

4.33. В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

4.34. У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

4.35. При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

4.36. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001702 від 27.09.2023 р.

5.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати цим рішенням оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних актів буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке такі рішення містять.

5.3. Так, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, перелік яких наведений у пункті 3.3 цього рішення.

5.4. Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваних рішеннях, а також із доводами представника відповідача, що наведені у заявах по суті справи, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

5.5. В ході судового розгляду судом визначено, що декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

5.6. Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.11.2022 року ТОВ «Салус Україна» укладено контракт № 15/11 із закупівлі у компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) товару. За умовами укладеного контракту товар поставляється в асортименті, за цінами та у кількості, що обумовлені Фактурою, яка є невід`ємною частиною Контракту (п.п. 1.2. Контракту), поставка здійснюється на умовах FCA SAKARYA Туреччина згідно INCOTERMS 2010 року у строки, що не можуть перевищувати 60 робочих днів з дня зарахування оплати на рахунок продавця (пункт 3 контракту). Відповідно до пункту 5.2. Контракту оплата товару здійснюється у вигляді 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно проформи-фактури. Підпунктами 6.1., 7.1. та 7.2. на продавця покладені обов`язки за власний рахунок забезпечити комплектність товару і його завантаження, а також стандартне маркування та упакування товару, яке забезпечуватиме його захист і збереження під час завантаження, розвантаження та транспортування. Пунктом 4 Контракту передбачено, що ціна Контакту визначається в доларах США і становить 2 000 000 доларів США, при цьому товар поставляється частинами відповідно до домовленостей сторін. Додатками до Контракту № 2 від 03.08.2023 року та № 3 від 30.08.2023 року сторони уточнили банківські реквізити Покупця. Додатком № 4 до Контакту № 15/11 від 11.09.2023 року уточнили умови пункту 4.1. Контракту № 15/11, зазначивши, що ціна Товару, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в Доларах США та зазначається у Рахунку-Фактурі (Інвойсі). Ціна Товару включає в себе витрати відповідно до умов поставки Товару (пп. 3.1 Контракту) та витрати по маркуванню та пакуванню (п.7 Контракту).

5.7. 01.08.2023 року компанія SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI надала прайс-лист з поточними цінами на продукцію власного виробництва, а 18.08.2023 року між позивачем та компанією SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI була погоджена проформа-фактура (Proforma Invoice) № UKR20230818-03 щодо поставки згідно Контракту № 15/11 від 15.11.2022 року товару сталевих панельних радіаторів виробництва компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI в кількості 712 штук на суму 30339,79 долари США.

5.8. На виконання пункту 5.2. Контракту № 15/11 від 15.11.2022 року ТОВ «Салус Україна» здійснило два перекази грошових коштів на рахунки SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI засобами міжнародної платіжної системи SWIFT на суми 9101,94 доларів США 30.08.2023 року (номер транзакції №300823/1761415N) та 21237,85 долари США від 19.09.2023 року (номер транзакції №190923/1766156L).

5.9. 26.09.2023 року ТОВ «Салус Україна» подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020058359U2, якою було задекларовано для митного оформлення товар: «Радіатори для центрального опалення ТМ «НТS» з неелектричним нагрівом, виготовлених з холоднокатаної сталі 0,35 мм (внутрішній конвектор) та 1,5 мм (зовнішня радіаторна плита), розрахованих на робочий тиск 1,2 МПа та максимальну температуру 95 градусів з боковим підключенням в асортименті 712 шт.

5.10. Сторонами підтверджується, що до митної декларації №23UA408020058359U2 додано товаро-супровідні документи, зокрема: пакувальний лист (Packing List) від 21.09.2023 року; проформу-фактуру (Proforma Invoice) № UKR20230818-03 від 18.08.2023 року; рахунок-фактуру (Invoice) № ЕХР2023000000243 від 21.09.2023 року; міжнародну товарно-транспортна накладну (СМR) серії А № 001247; сертифікат походження товару (Certificate of origin) № Z 0341096; два банківські платіжні документи (повідомлення) на оплату на суми 9101,94 доларів США 30.08.2023 року та 21237,85 долари США від 19.09.2023 року (разом на суму 30339,79 доларів США); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 183 від 26.09.2023 року; довідку № 28 від 22.09.2023 року про транспортні витрати (вартість перевезення товару); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2023 р.; контракт № 15/11 від 15.11.2022 р.; додаток № 2 від 03.08.2023р. до Контракту № 15/11; додаток № 3 від 30.08.2023р. до Контракту № 15/11; додаток № 4 від 11.09.2023р. до Контракту № 15/11; договір про надання транспортних послуг (контракт про перевезення) № 01/06/23-СУ від 01.06.2023р.; заявку на транспортні послуги № 1 від 15.09.2023 року; акт № 183 від 26.09.2023 року про надання послуг з перевезення; копію митної декларації країни відправлення № 23341300EX00756478 від 21.09.2023 року.

5.11. Оцінюючи у сукупності вищевказані документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митній декларації вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначеному вище інвойсі (проформа-фактура (Proforma Invoice) № UKR20230818-03 від 18.08.2023 року на суму 30339,79 долари США.

5.12. Суд наголошує, що згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

5.13. Більше того, згідно умов укладеного ТОВ «Салус Україна» з компанією SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI контракту визначено, що купівля-продаж товару здійснюється відповідно до інвойсів, зокрема ціна товару та загальна вартість товару.

5.14. При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки такі, на думку суду, не випливають на вірність визначеної позивачем митної вартості товарів.

5.25. Зокрема, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митною декларацію, на не підтвердження комплектності товару, домовленості поставки товару частинами, а також суперечність у вагових характеристиках товару згідно поданих документів.

5.16. Зокрема, як вже зазначено судом раніше, за умовами укладеного контракту № 15/11 від 15.11.2022 року товар поставляється в асортименті, за цінами та у кількості, що обумовлені Фактурою, яка є невід`ємною частиною Контракту (п.п. 1.2. Контракту), товар поставляється частинами відповідно до домовленостей сторін (п. 4 Контракту).

5.17. Суд, аналізуючи юридичну конструкцію п.п 1.2. та п. 4 7.1 Контракту, приходить до висновку, що сторони договору погодилися на певний «правовий люфт» щодо визначення якісного та кількісного критерію документального підтвердження асортименту, ціни та кількості товару, який закуповується та поставляється.

5.18. При цьому, у даному випадку митний орган не розмежовує умови господарських правовідносин між контрагентами по договору та умовами розмитнення імпортованих товарів, а тому відсутність вказаних документів, або ж їх певні недоліки не можуть безумовно свідчити про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.

5.19. Більше того, частиною 2 статті 53 МК України визначено те, які документи є такими, що підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених у вказаній статті документів, не зазначено пакувальних та вагових листів, як таких, які підтверджують митну вартість товарів, а тому їх відсутність не може безумовно свідчить про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.

5.20. Також, посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митними деклараціями, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідками про транспортно-експедиційні послуги та виставленими рахунками на оплату таких послуг. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару. Аналогічного висновку дійшов Верховним Судом у постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15 при дослідженні схожих правовідносин.

5.21. Як наголошено судом раніше, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

5.22. Згідно матеріалів справи судом встановлено, що митним органом 26.09.2023 року направлявся запит (повідомлення) із зазначенням розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах, а також із загальним переліком документів (без їх конкретизації), які на думку митного органу, позивачу потрібно надати.

5.23. Однак, суд вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.

5.24. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість сумнівів у митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення, як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару.

5.25. Суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

5.26. При цьому, відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

5.27. Більше того, в оскаржуваному рішенні відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

5.28. Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

5.29. Суд також вважає хибними доводи відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій взагалі.

5.30. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 щодо схожих правовідносин.

5.31. Попри це, навіть у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх п`яти методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, суд звертає увагу на хибність розрахунків митниці за резервним методом.

5.32. Суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

5.33. Так, як визначено оскаржуваних рішеннях за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару (див. пункт 3.4 рішення)

5.34. Однак, суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

5.35. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.

5.36. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

5.37. Згідно частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

5.38. Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

5.39. За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами представника позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

5.40. Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

5.41. При цьому, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

5.42. Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням представника позивача, що позивачем разом з митною декларацією до митного органу було надано усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

5.43. Відтак, з огляду на викладене, а також зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

5.44. Указане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарі.

5.45. Суд вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

5.46. А тому, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

5.47. Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів наявні підстави для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак такі підлягають скасуванню.

6.3. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

6.4. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6166,42 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №918 від 24.10.2023 року.

7.3. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 6166,42 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

7.4. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Салус Україна» до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000512/2 від 27.09.2023 року, прийняте Чернівецькою митницею Держмитслужби.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску ми пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001702 від 27.09.2023 року, прийняту Чернівецькою митницею Держмитслужби.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Салус Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №918 від 24.10.2023 року судового збору у розмірі 6166 (шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 42 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Салус Україна» (м. Чернівці, вул. Василя Лесина, буд. 3А, код ЄДРПОУ 40268377).

Відповідач Чернівецька митниця Державної митної служби України (м. Чернівці, вул. Руська, 248М, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя О.В. Анісімов